Рішення № 30951187, 18.04.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 220/2603/2012 Провадження № 22-ц/772/937/2013Головуючий в суді першої інстанції:Скрицький Л.П.Категорія: 46 Доповідач: Денишенко Т. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючої судді Денишенко Т.О.,

суддів Гуцола П.П., Зайцева А.Ю..,

при секретарі Торбасюк О.І.,

за участю відповідачки ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3, розгля-нувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом

ОСОБА_4 до ОСОБА_2

про стягнення коштів для додаткових витрат на дитину,

за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Погреби-щенського районного суду Вінницької області від 26 лютого 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

05 листопада 2012 року ОСОБА_4 звернувся у Погребищенський район-ний суд Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину, в подальшому збільшивши позовні вимоги ( а. с. 2-3, 91-92 ). Позов мотивував тим, що від зареєстрованого шлюбу з відповідачкою є двоє спільних дітей: донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. З вересня 2010 року подружжя проживає окремо. З відповідачкою проживає неповнолітній син, а з позивачем - донька, яка з 1 вересня 2012 року розпочала навчання на денному відділенні Національної академії внутрішніх справ МВС України згідно договору про навчання від 04.08.2012 року № ІД 12-597. Строк дії договору до 30. 06.2016 року. На підставі ст. 185 СК України ОСОБА_4 просив суд стягнути з відповідачки на його користь 45304,00 гривні додаткових витрат на навчання доньки, що складають половинну вартість оплати повного курсу навчання і проживання дитини у гуртожитку, а крім цього ще 9400,00 гривень та 17000,00 гривень сплачених уже після подання в суд заяви. Остання сума складає оплату страхового полісу на ім'я доньки-студентки.

Рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 26 лю-того 2013 року ( а. с. 106 -108 ) у позові відмовлено повністю. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 2000, 00 гривень.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням у справі, ОСОБА_4 оскаржує його в апеляційному порядку, просить дане судове рішення скасувати, ухваливши нове рішення про стягнення на його користь 45304,00 гривень понесених додаткових витрат на оплату навчання і проживання в гуртожитку доньки ОСОБА_5. Апелянт посилається на те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є незаконним та необгрунтованим, при вирішенні спору суд вийшов за межі позовних вимог ( а. с. 111-113 ).

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення на апеляційну скаргу відповідачки та її представника, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази, наявні в ній, в їх сукупності, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обгрунтованості є повне і всебічне з'ясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обставинам справи.

Рішення суду першої інстанції не відповідає цим вимогам в частині застосу-вання норм ст. 199 СК України, тому підлягає зміні. По суті ж вирішення по-зовних вимог оскаржуване судове рішення є законним та справедливим.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав належних доказів на підтвердження заявлених ним вимог, не довів ті об-ставини, на які він посилався як на підставу позову.

Статтею 185 СК України передбачено, що батьки зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами ( роз-витком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо ). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з врахуванням обставин, що мають істотне значення.

Суд прийняв до уваги, що в даному випадку, в даній життєвій ситуації про-довження після школи навчання доньки ОСОБА_5 у вищому навчальному зак-ладі не можна визнати особливою обставиною в розумінні ст. 185 ЦК України.

Крім цього, за загальним правилом, участь батьків у додаткових витратах на дитину має бути рівною, але бувають об'єктивні обставини, за яких не може бути дотримано такої рівності. Тому при визначенні розміру участі одного з батьків у додаткових витратах суд враховує обставини, які мають істотне значення та які мають бути підтверджені поданими суду доказами. Щодо можливості батьків надавати таку допомогу, суд має перевірити поважність причин звільнення батьків від виконання такого обов'язку.

Суд першої інстанції виконав вказані положення чинного законодавства.

Суд встановив та виходив при вирішенні спору з реальних обставин щодо доходів позивача ( а. с. 19, 43, 48, 55 ) та відповідачки ( а. с. 18 ), того, що з ОСОБА_2 проживає, перебуває на її утриманні неповнолітній син ОСОБА_6, 2002 року народження ( а. с. 17 ); суд прийняв до уваги матеріальне становище самої дитини, в інтересах якої заявлено позов, яку не можна визнати такою, що потребує допомоги з додаткових витрат у зв'язку з навчанням, оскільки нею 14 вересня 2012 року, тобто після початку навчання, укладений з банком договір строкового банківського вкладу ( депозиту ) № 1494475 строком 12 місяців на суму 181818,00 гривень, яких достатньо для оплати всього періоду навчання після закінчення терміну дії договору ( а. с. 20-22 ).

В мотивувальній частині оскаржуваного рішення суд першої інстанції взяв до уваги норми ст. 199 СК України з огляду на те, що 22 лютого 2013 року, до ухвалення цього рішення, доньці сторін у справі виповнилося 18 років. Крім цього, позов заявлений ОСОБА_4 про стягнення більшої половини витрат на дитину як фінансування наперед, аж до закінчення ОСОБА_5 повного курсу навчання уже в період її повноліття.

Однак, з огляду на визначення позивачем предмету спору за нормами ст. 185 СК України, суду не слід було застосовувати норми ст. 199 СК України. Відмова у позові є обґрунтованою, крім іншого, з огляду на мотивування вимог статтею 185 СК України. В цій частині рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

Колегія суддів апеляційного суду Вінницької області не знаходить законних і достатніх підстав для визнання доводів апеляційної скарги обгрунтованими в повному обсязі, такими, що тягнуть скасування оскаржуваного судового рішення.

Статтею 309 ЦПК України встановлено, що підставами для скасування рі-шення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуаль-ного права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправи-льно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносиний, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Суд першої інстанції, ухвалюючи 26 лютого 2013 року рішення про відмову у позові ОСОБА_4, повно та всебічно дослідив і оцінив фактичні обставини у справі, подані сторонами докази. Суд ухвалив рішення, виходячи з доводів і заперечень сторін, з врахуванням принципу їх змагальності та диспозитивності цивільного судочинства. Підстав для задоволення апеляційної скарги в повному обсязі судова колегія не знаходить.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія cуддів -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 26 лютого 2013 року змінити, виключивши з його мотивувальної частини посилання на статтю 199 СК України.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак воно може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча:

Судді:

З оригіналом вірно: