Рішення № 30950960, 16.04.2013, Вінницький міський суд Вінницької області

16.04.2013 року

Справа № 232/2490/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.04.2013 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Борисюк І.Е.,

при секретарі Жовтун М. А.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ПАТ КБ «Надра» про визнання договору поруки недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся ОСОБА_3 з позовом до ПАТ КБ «Надра» про визнання договору поруки недійсним.

Позов мотивований тим, що в жовтні 2012 року Мурованокуриловецьким районним судом Вінницької області на адресу позивача була направлена позовна заява та повістка по справі за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором. З матеріалів справи, надісланих позивачу, він дізнався, що ПАТ КБ «Надра» в якості доказу надало договір поруки від 29.05.2007 року, стороною якого вказаний ОСОБА_3. Жодних договорів поруки в ПАТ КБ «Надра» ОСОБА_3 не підписував, підпис в договорі разом з його прізвищем не належить позивачу. При огляді кредитного договору від 29.05.2007 року та договору поруки від 29.05.2007 року вбачається, що на обох договорах стоїть підпис однієї особи, чого не може бути, оскільки позичальником та поручителем в договорах зазначені різні особи. Таким чином, договір поруки від 29.05.2007 року, в якому вказано, що ОСОБА_3 поручається перед банком за зобов'язанням ОСОБА_4 не відповідає волевиявленню позивача та підлягає визнанню його недійсним.

Вище викладене й стало підставою для звернення до суду із вимогами про визнання договору поруки від 29.05.2007 року недійсним.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позов, просила задовольнити позовні вимоги, аргументуючи їх мотивами викладеними в позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав.

По справі встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

В забезпечення належного виконання ОСОБА_4 кредитного договору № 10/МК/2007/11-840 від 29.05.2007 року позивачем було укладено договір поруки б/н від 29.05.2007 року та договір застави від 29.05.2007 року. (а.с. 4-6)

Згідно договору поруки б/н від 29.05.2007 року, останній було укладено між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3. (а.с. 6)

Найменування банку з ВАТ «КБ «Надра» змінено на ПАТ «КБ «Надра», який є правонаступником всіх прав і обовязків ВАТ.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09.01.2013 по даній цивільній справі було призначено судову почеркознавчу експертизу.

Згідно висновку судово-технічної почеркознавчої експертизи № 129/130/13-21 від 11.03.2013 року підпис від імені ОСОБА_3, що розташований на договорі поруки б/н від 29.05.2007 року, укладеному між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3, виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки чи використання технічних засобів не самим ОСОБА_3, а іншою особою. (а.с. 30-31)

Дослідивши висновок експерта від 11.03.2013 року, суд вважає його повним, обґрунтованим і таким, що не викликає сумніву у його правильності. Судом прийнято до уваги, що висновок експерта є однозначним і чітким. Однак, суд звертає увагу на те, що згідно ч. 6 ст. 147 ЦПК України, висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 3 та ч. 5 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки за договором. Вона має бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3. ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Судом встановлено, що волевиявлення позивача на укладання договору поруки б/н від 29.05.2007 року було відсутнє.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України, відповідно до ст. 60 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Суд також враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість одна з основних засад права є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на Рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004.

Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд прийшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню.

Враховуючи вище викладене, а також ст. 16 ЦК України, згідно якої суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, суд приходить до висновку, що в даному випадку існують підстави та необхідність для захисту прав позивача, шляхом визнання недійсним договору поруки від 29.05.2007 року з моменту його вчинення.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в сумі 107, 30 гривень. (а.с. 1)

Окрім вище зазначеного, позивачем у відповідності до п. 13 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» було сплачено судовий збір в сумі 107, 30 гривень за звернення до суду із заявою про забезпечення доказів по справі. (а.с. 21) Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», останній справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Отже, враховуючи положення ч. 1 ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 214, 60 гривень (107,30 гривень + 107,30 гривень).

Враховуючи вище викладене, керуючись п. 3 та п. 6 ч. 1 ст. 3, ст.ст. 15, 16, ч. 1 ст. 202, ч. 3 та ч. 5 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 236, ст. 627 ЦК України, Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 10, 11, 58-60, 79, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд -

ВИ Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір поруки від 29.05.2007 року, укладений між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 з моменту його вчинення.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 214, 60 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя :