Постанова № 3094951, 25.12.2008, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-8568/08                                                                       Головуючий у І інстанції – Дорошенко М.В.

                                                                                                                                        Суддя-доповідач Зайцев М.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

            25 грудня 2008 року Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

                              головуючого – судді Зайцева М.П.

                              суддів                          Коротких А.Ю., Дурицької О.М.

                              при секретарі              Квас О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у місті Ватутіне Черкаської області на постанову Господарського суду Черкаської області від 17 жовтня 2007 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Ватутінське автотранспортне підприємство 17163» до Державної податкової інспекції у місті Ватутіне Черкаської області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

10 вересня 2007 року ВАТ «Ватутінське автотранспортне підприємство 17163»  звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції у місті Ватутіне про визнання протиправним та скасування рішення.

Постановою Господарського суду Черкаської області від 17 жовтня 2007 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні його позовних.

Як вбачається з матеріалів справи у лютому, березні 2007р. відповідачем була проведена виїзна планова документальна перевірка позивача з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.07.2004р. по 30.09.2006р. За результатами цієї перевірки був складений акт від 14.03.2007р. №56/23-017/03119397.

На підставі даного акту відповідач прийняв спірне рішення від 26.03.2007р. №0000162301/0 про застосування до позивача передбаченого ч. 1 ст. 8 Закону №98/96-ВР штрафу у сумі 3640 грн. за здійснення торговельної діяльності без одержання торгового патенту у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності позивача.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновкущодо задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.1 Закону №98/96-ВРвстановлено, що об'єктом правового регулювання згідно з цим Законом є діяльність з роздрібної торгівлі на території України, діяльність по обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками), а також діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг.

Суб'єктами правовідносин, які підлягають регулюванню за цим Законом, є юридичні особи та суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи, - резиденти і нерезиденти, а також їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо), які займаються підприємницькою діяльністю, передбаченою частиною першою цієї статті.

Посилаючись на ч. 1, 2, 3 ст. З Закону України №98/96-ВРвстановлено, що патентуванню підлягає торговельнадіяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

Згідно ч. 1. ст. 1 Закону №98/96-ВРОб'єктом правового регулювання згідно з цим Законом є торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України, діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками), а також діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг.

Відповідно до ч. 1, 2. ст. 3. зазначеного закону патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

Під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

Судова колегія зазначає, що відповідно доч.3. ст. 139 господарського кодексу Основними фондами виробничого і невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесено законодавством до основних фондів.

Як вбачається з матеріалів справи у період з 01.07.2004 року по 30.09.2006 року товариством було реалізовано частину застарілих основних фондів, що підтверджується актом перевірки.

В балансах підприємства 01 липня 2004 року, 01 січня 2005 року, 01 січня 2006 року, 01 жовтня 2006 року чітко зазначено, що товариство продавало основні засоби а не товари.

Пунктами ж продажу Закон визначає включно: магазини та інші торгові точки, які мають торговельний зал для покупців; кіоски, палатки та інші малі архітектурні форми; автомагазини, розвозки; лотки, прилавки; стаціонарні і пересувні автозаправні станції; фабрики-кухні, їдальні, ресторани; оптові бази, склади-магазини.

Ані матеріалами справи, ані відповідачем не доведено того, що позивач є підприємством торгівлі та реалізовував зазначене в акті майно у пунктах продажу згідно ст. 3Закону України № 98/96-ВР.

А відтак, здійснена позивачем торгівельна діяльність не підлягає патентуванню.

Суд першої інстанції помилково послався на ст. 250 Господарського кодексу, України, якою адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

В даному випадку застосовується п. 15.11 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Враховую вищевикладене колегія суду змінює постанову суду в цій частині, посилаючись на п. 1 ст. 201 КАС України, оскільки правильне по суті вирішена справа чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального права є підставою для зміні судового рішення.

Керуючисьст.ст. 160, 195, 196, 198, 200,201,205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ватутіне Черкаської області – задовольнити частково.

Постанову Господарського суду Черкаської області від 17 жовтня 2007 року в частині застосування строку позовної давності ст. 250 Господарського кодексу України скасувати в решті постанову – залишити без змін.

Повний текст ухвали виготовлений 30 грудня 2008 року. 

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 31 грудня 2008 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді: