ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 116/1627/13-п
04.04.2013 рокум. Сімферополь
4 квітня 2013 року Суддя Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим Пакула М.Р., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, про притягнення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працюючої директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Веритас Трансгроупп», раніше до адміністративної відповідальності не притягався, проживаючого за адресою: Автономна АДРЕСА_1
до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,
В С Т А Н О В И В
18 березня 2013 року Сімферопольською міжрайонною державною податковою інспекцією Автономної Республіки Крим Державної податкової служби відносно ОСОБА_1 був складений протокол № 6/15-2 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, відповідно до якого під час проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Веритас Трансгроупп», директором якого він є, було встановлено порушення ведення податкового обліку за квітень 2012 року, в наслідок якого було допущено заниження податку на додану вартість на суму 38 530 гривень 29 копійок, чим порушені положення п. 185.1 ст. 185, п.п. 198. 1, 198. 3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України.
У судове засідання правопорушник ОСОБА_1 не зявився. Про день, час та місце розгляду справи сповіщався належним чином. Причин неявки суду не повідомив. На підставі ст. 268 КУпАП суд вважає можливим розглянути справу у його відсутності.
В силу ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 ст. 163-1 КУпАП передбачена відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачене законами України.
Відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи підставою для складання відносно ОСОБА_1 протоколу від 18 березня 2013 року № 6/15-2 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, став акт від 2 січня 2013 року № 5/15-02/36862925 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Веритас Трансгроупп» з питань своєчасності, достовірності, повноти
нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна група «Каспій дон» за період з 1 квітня 2012 року по 30 квітня 2012 року», складений Сімферопольською міжрайонною державною податковою інспекцією Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, відповідно до якого Товариством з обмеженою відповідальністю «Веристас Трансгроупп» був занижений податок на додану вартість на суму 38 530 гривень 29 копійок.
При цьому вказувалося на укладення Товариством з обмеженою відповідальністю «Веритас Трансгроупп» з Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна група «Каспій дон» договорів, умови яких не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, у звязку з чим є нікчемними, а також на відсутність реального здійснення господарських операцій між цими товариствами.
В силу ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Правочин, недійсність якого встановлена законом, є нікчемним. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Однак якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
За ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можу бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні» завданням податкової служби є: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі); внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства; прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування; формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб; запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Таким чином, оскільки договори, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Веритас Трансгроупп» з Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна група «Каспій дон» є оспорюваними, а надання їм правової оцінки не входить до компетенції податкової інспекції, за відсутності судового рішення щодо визнання їх нікчемними, вважаю, що доказів, які б вказували на існування у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, не надано, у звязку з чим на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП адміністративний матеріал відносно неї належить закрити.
Керуючись ст. 9, п. 1 ст. 247, ст. ст. 251-252, 254, 256, 278-280, 283-284 КУпАП, суддя
П О С Т А Н О В И В
Провадження по адміністративному матеріалу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-1 КУпАП - закрити за відсутності у її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подання через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя М.Р. Пакула
Судове рішення № 30948841, Сімферопольский районний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 04.04.2013. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 116/1627/13-п. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: