Рішення № 30946211, 24.04.2013, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2013 р. Справа № 926/281/13.

За позовом Фізичної особи-підприємця Гостюка Івана Ілліча

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцібудінвест»

про стягнення збитків в розмірі 148 515,46 грн.

Суддя С.О. Миронюк.

Представники:

Від позивача - Жижиян І.А. - представник. Довіреність від 01.03.2013 р.

Від відповідача - Пустовіт Ю.О. - представник. Довіреність № 13-03-07 від 07.03.2013 р., Черкез Х.В. - представник. Довіреність від 02.01.2013 р.

СУТЬ СПОРУ: Фізична особа-підприємець Гостюк Іван Ілліч, що проживає за адресою: вул. Козятинська, 9-В, м. Чернівці, звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцібудінвест», м. Чернівці, про стягнення згідно Договору оренди транспортного засобу від 20.07.2012 р. 148515,46 грн., в тому числі 24210,66 грн. заборгованості по орендній платі та 124304,80 грн. збитків.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач зобов'язання згідно договору оренди не виконав, орендну плату не сплатив, а тому перед позивачем існує заборгованість по орендній платі в сумі 24 210,66 грн.

Крім того, позивач просить стягнути збитки в розмірі 124 304,80 грн. в зв'язку з пошкодженням відповідачем орендованого майна.

Відповідач вимоги позивача не визнає з підстав зазначених у відзиві на позов.

Ухвалою суду від 02.04.2013 р. прийнято зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцібудінвест» про стягнення збитків в сумі 14 730,08 грн.

Зустрічні позовні вимоги мотивуються тим, що позивач поніс реальні збитки у зв'язку із вимушеним простоєм, що було спричинено недоліками орендованого майна.

Відповідач вимоги позивача не визнає посилаючись на те, що транспортний засіб якій надавався в оренду знаходився у технічно справному стані.

Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався слухання справи призначено на 24.04.2013 р.

Розглянувши матеріали справи, зустрічний позов, заслухавши представників стрін, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд встановив наступне:

20.07.2012 року між приватним підприємцем Гостюк Іваном Іллічем та ТОВ «ЧернІвцібудінвест» укладено договір найму (оренди) транспортного засобу, а саме: крану гусеничного РДК 250-2 1984 р.в. Даний договір найму посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу.

Згідно п.2.1. Договору орендна плата за один місяць оренди крана встановлюється в розмірі 13 000 грн. без ПДВ.

Відповідно до п.2.3. договору орендна плата сплачується у готівковому чи безготівковому порядку до 10 числа місяця, наступного за останнім днем місяця у якому орендувався кран, але не раніше підписання сторонами акта прийому передачі транспортного засобу.

Пунктом 3.2 Договору визначено, передача крану у найм здійснюється шляхом підписання акту прийму-передачі, який не потребує нотаріального посвідчення.

20.07.2012 р. позивач передав відповідачу, а останній прийняв гусеничний кран РДК 250-2 1984 р.в., про свідчить акт приймання-передачі транспортного засобу.

Пунктом 2.4 Договору передбачено, орендна плата починає нараховуватися з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі транспортного засобу.

Згідно п. 2.5 Договору в кінці кожного місяця не пізніше 3 числа наступного за звітним наймач складає та передає Наймодавцю підписаний акт виконаних робіт.

Позивачем надано копії актів здачі-приймання виконаний робіт за липень 2012 р. - грудень 2012 р. та січень - лютий 2013 р.

Відповідач щодо підписання вказаних актів заперечує.

На вимогу суду надати для огляду оригінали вказаних вище актів, позивач відмовився.

Враховуючи викладене, суд вважає, що подані позивачем копії актів здачі-приймання виконаний робіт за липень 2012 р. - грудень 2012 р. та січень - лютий 2013 р. не є належним та допустимим доказом по справі, а від так до уваги не беруться в зв'язку з відсутністю їх оригіналів.

Посилання позивача на ст. ст. 549. 762 ЦК України є недоцільним, оскільки орендна плата вноситься не тільки в розмірі встановленому договором, а й порядку встановленому договором.

Оскільки, згідно Договору 3422 підставою і обґрунтуванням законності сплати орендної плати є виключно акти прийому-передачі наданих послуг, які зобов'язаний був подати, але не подав позивач, то і підстави для внесення орендної плати відсутні.

Крім того, позивачем подано акт звірки взаєморозрахунків, за яким станом на 28.02.13 р. заборгованість відповідача перед позивачем відсутня.

Згідно п.2.7. Договору 3422 визначено, що орендна плата сплачується виключно за дні фактичного використання крана, то за відсутності вказаних актів оформлених у відповідності до вимог чинного законодавства України вимога позивача про стягнення орендної плати є необґрунтованою, недоведеною, а отже такою, що не підлягає задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення збитнів в розмірі 124 304,80 грн. в зв'язку з пошкодженням відповідачем орендованого майна, суд встановив наступне.

7 лютого 2013 р. по місцю експлуатації крана на вулиці Рівненській, 10 м.Чернівці, сталось обрушення з одночасним переломом стріли (корня 27,5м.) крана, маневрового гуська (10м.) та троса (135м.) про що 18 лютого 2013р. сторонами складено та підписано відповідний акт.

27 лютого 2013 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про дострокове розірвання договору оренди (найму), через протиправні дії наймача, повернення предмету оренди в технічно справному стані та погашення заборгованості по орендній платі, яка залишена відповідачем без відповіді.

Для відновлення роботи крана позивач звернувся до ПП «Єврошлях» для придбання пошкоджених відповідачем запчастин.

Згідно рахунку-фактури №7/2 від 18.02.2013 року вартість пошкоджених відповідачем запчастин становить 118408 грн.80 коп. Згідно виставленого рахунку №004 від 18.02.2013року ППНВФ «Малад» вартість робіт по заміні стріли (корня) та маневрового гуська крана становить 5896 грн.

28 лютого 2013 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про проведення остаточного розрахунку по орендній платі, відшкодуванні вартості пошкоджених запчастин та оплати рахунку - робіт по заміні стріли (корня) та маневрового гуська крана на загальну суму 148515,46 грн. Вказана вимога також залишена відповідачем без відповіді, а тому, позивач вважає, що йому були завдані збитки в розмірі 124 304,80 грн.

Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За змістом ч. 1 ст. 225, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (упущена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Також статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором; до господарських санкцій, визначених цим Кодексом, належить, зокрема, відшкодування збитків. При цьому майнові зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Задоволення позовних вимог про стягнення збитків може вважатись законним та обґрунтованим в разі встановлення судом наявності в обставинах справи одночасно чотирьох умов, якими є наявність правила поведінки, встановленого законом або договором та порушення такого правила поведінки винною особою (протиправність поведінки); наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони, вина особи, що завдала шкоду.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема акту від 18.02.2013 р. складеного представниками позивача та відповідача пошкодження стріли, троса та маневрового гуська сталося не в наслідок технічної експлуатації крана.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач не довів факту протиправності поведінки відповідача, причинного зв'язку між діями відповідача та заявленою до стягнення сумою збитків, а також не довів вину відповідача у заподіянні шкоди, що відповідно до статей 22, 1166 Цивільного кодексу України унеможливлює задоволення позову про стягнення збитків.

Крім того, наданий позивачем рахунок-фактура № 7/2 від 18.02.2013 р. на суму 118 408 грн.80 коп. та рахунок №004 від 18.02.2013 р. ППНВФ «Малад» на суму 5896 грн. не може бути підтвердженням розміру понесених позивачем збитків, оскільки вказана сума позивачем не сплачена. Також суд не приймає до уваги пояснення Шлемка І.Д., оскільки вони є між собою суперечливими, а тому не можуть бути прийняті судом в якості належних доказів по справі.

За таких обставин, в задоволені первісного позову слід відмовити за безпідставністю.

Що стосується зустрічного позову, то в задоволені його також слід відмовити з наступних підстав.

Позивач за зустрічним позовом в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що він поніс збитки в зв'язку з вимушеним простоєм в розмірі 14 730,08 грн.

Проте, позивач за зустрічним позовом не довів факту протиправності поведінки відповідача, причинного зв'язку між діями відповідача та заявленою до стягнення сумою збитків, а також не довів вину відповідача у заподіянні шкоди та розмір завданих збитків. Подані позивачем акти до зустрічного позову суд до уваги не приймає, оскільки дані акти є односторонніми, а тому не є належними доказами по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволені первісного позову відмовити за безпідставністю.

В задоволені зустрічного позову відмовити за безпідставністю.

У судовому засіданні 24.04.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Оформлене у відповідності до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України рішення підписане 26 квітня 2013 р.

Суддя С.О. Миронюк