Рішення № 30944929, 10.04.2013, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/1215/13- ц

Провадження №: 2/752/1550/13

Заочне РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2013 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.

при секретарі Скварчінській В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Мостобуд» про стягнення невиплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди

встановив:

18.01.2013 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління механізації ПАТ «Мостобуд» про стягнення невиплаченої заробітної плати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що він перебуває у трудових відносинах з Управлінням механізації ПАТ «Мостобуд», яке має перед ним заборгованість по заробітній платі за сім місяців 2012 року, що складає загальну суму - 6 887, 00 грн.. З огляду на те, що належна йому заробітна плата не виплачується відповідачем у добровільному порядку, просив стягнути з відповідача належну йому заробітну плату примусово та відшкодувати моральну шкоду.

До початку судового розгляду справи, ухвалою суду від 26.02.2013 року залученого позивачем відповідача Управління механізації ПАТ «Мостобуд» замінено на належного відповідача - ПАТ «Мостобуд».

27.03.2013 року позивачем ОСОБА_1 подано доповнення до заявлених ним позовних вимог.

У судовому засіданні позивач підтримав заявлений ним позов, просив стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі, яка за сім місяців складає - 6 887, 00 грн., у такому ж розмірі відшкодувати завдану йому моральну шкоду, оскільки відповідачем грубо порушуються його права на отримання заробітної плати за тих обставин, що підприємство займається господарською діяльністю та має прибутки, а період часу за який відповідачем не виплачено належну йому заробітну плату припадає на родинні свята. Відсутністю зароблених ним грошових коштів для святкування родинних свят з причин невиплати їх відповідачем для нього було значною психологічною травмою, у такий спосіб з вини відповідача йому було завдано значних моральних страждань.

Представник відповідача у судове засідання не з»явився, на адресу суду направлено письмові пояснення з клопотанням розглянути справу за відсутності представника ПАТ «Мостобуд».

З огляду на викладене, врахувавши думку позивача, суд ухвалив розглянути . справу за відсутності представника відповідача, ухваливши заочне рішення на підставі наявних у ній даних.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «Мостобуд» про стягнення невиплаченої заробітної плати, відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до наказу №139к від 07.12.1971 року працює в Управлінні механізації ПАТ «МОстобуд» на посаді токаря з 07.12.1971 року по теперішній час (а.с.3).

Відповідно до рішення загальних зборів акціонерів ПАТ «Мостобуд" Управління механізації ПАТ «Мостобуд» є відокремленим структурним підрозділом (філією), який не має права від свого імені та від імені засновника виступати позивачем та відповідачем у суді (а.с.11-17).

За даними довідки, виданої 09.02.2013 року ПАТ «Мостобуд», Управління механізації ПАТ «Мостобуд» має заборгованість із заробітної плати перед ОСОБА_1 за період часу з травня по листопад 2012 року, що складає загальний розмір - 6 887, 00 грн. (а.с.31).

За правилами ч. 1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плати виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю гарантовано ст. 43 Конституції України.

Отже, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача належної йому заробітної плати в розмірі 6 887, 00 грн. у примусовому порядку підлягають задоволенню у повному обсязі.

Наразі невиплата ПАТ «Мостобуд» заробітної плати ОСОБА_1 з травня 2012 року і на час розгляду справи судом є грубим порушенням законодавства про працю з боку ПАТ «Мостобуд» відносно позивача.

Зважаючи на встановлені законом строки та періодичність виплати заробітної плати, невиплата заробітної плати позивачу з травня 2012 року є триваючим порушенням прав позивача на отримання винагороди за працю.

На думку суду, наведеними вище неправомірними та триваючими діями відповідача у справі, було порушено законні права та інтереси позивача, такими діями останнього позивачу завдана моральна шкода, що підлягає відшкодуванню відповідно до вимог ст. 237-1 КЗпП України.

Суд погоджується з зазначеними позивачем обставинами про те, що, завдана моральна шкода, полягає в тому, що відповідачем не виплачувалася щомісячна заробітна плата за виконувану ним роботу, чим позбавлено останнього можливості забезпечити св.»цяткування родинних св.»ят.

Відповідно до роз' яснень, що містяться у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» - при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги стан здоров»я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його житті, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.

Для визначення розміру грошової суми, що може компенсувати моральні страждання позивача, суд приймає до уваги характер порушеного права, яким завдано моральну шкоду, тривалість порушення такого права, що не було усунуто відповідачем і на час розгляду справи судом.

Невиплата заробітної плати є підставою для висновку, що такими діями відповідача позивач був поставлений у скрутне матеріальне становище. Для відновлення порушеного законного права щодо отримання винагороди за виконану роботу, а саме заробітної плати позивач змушений був вживати додаткові заходи, а саме звертатися з позовом до суду, що для нього мало негативний вплив.

На думку суду, сам факт невиплати заробітної плати, необхідність вживання заходів для її отримання призвело до змін у способі життя позивача у справі. Крім того, суд приходить до висновку, що такі зміни були тривалими.

З урахування наведених обставин, суд приходить до висновку, що завдана ОСОБА_1 моральна шкода має бути компенсована відповідачем за правилами ст. 237-1 КЗпП України у розмірі 1 200,00 грн..

Судові витрати по сплаті судового збору та витрат на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи на користь держави стягнути з відповідача за правилами ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 115,233,237-1 КЗпП України, ст.ст. 10,11,60,88,208,213-215,218 ЦПК, суд -

вирішив:

позовні вимоги ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Мостобуд» про стягнення невиплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства (р\р №260000057255 в Київській регіональній дирекції «Райффайзен Банк Аваль», МФО 322904. Код ЗКПО 01386326, індивідуальний податковий номер юридичної особи 013863226657) на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату в розмірі 6 887, 00 грн., на відшкодування моральної шкоди 1 200, 00 грн., що разом складає 8 087 (вісім тисяч вісімдесят сім) грн. 00 коп..

Стягнути з публічного акціонерного товариства (р\р №260000057255 в Київській регіональній дирекції «Райффайзен Банк Аваль», МФО 322904. Код ЗКПО 01386326, індивідуальний податковий номер юридичної особи 013863226657) на користь держави судовий збір у розмірі 229, 40 грн. та 114, 70 грн., що разом складає 344 (триста сорок чотири) грн. 10 коп..

Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, наведеному вище. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: