ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" квітня 2013 р. Справа № 926/244/13-г.
За позовом товариства з додатковою відповідальністю «Червоноградський завод металоконструкцій»
до відповідача товариства з додатковою відповідальністю «Трансмост»
про стягнення боргу в розмірі 1 149 239,78 грн.
Суддя С.О. Миронюк
Представники:
Від позивача - Петрик Я.В. - представник. Довіреність від 04.04.2013 р. № 114.
Від відповідача - Шевчук Д.В. - представник. Довіреність від 02.03.2012 р. № 664/160.
СУТЬ СПОРУ: товариство з додатковою відповідальністю «Червоноградський завод металоконструкцій» м. Червоноград, Львівська область звернулося з позовом до товариства з додатковою відповідальністю «Трансмост» м. Чернівці про стягнення боргу згідно Договору про виготовлення і поставку продукції від 15.08.2011 р. за № ЕП 15/08 в сумі 1 21 134,63 грн., 28 105,15 грн. 3% річних.
Ухвалою суду від 06.03.2013 р. порушено провадження по даній справі, судове засідання призначено на 26.03.2013 р.
Ухвалами суду Чернівецької області розгляд справи неодноразово відкладався в зв'язку з неявкою представника відповідача, судове засідання призначено на 26.04.2013 р.
В судовому засіданні 26.04.2013 р. позивач звернувся з заявою про відмову від позову в частині стягнення 3 % річних в розмірі 28 105,15 грн. З наслідками відмови позивач ознайомлений. Відповідач звернувся із заявою в якій визнає суму основного боргу в розмірі 1 121 134,63 грн. та просить надати розстрочку строком на шість місяців через важкий фінансовий стан підприємства, зумовленого відсутністю фінансування будівництва об'єктів, що будуються за державні кошти. Представник позивач проти розстрочки не заперечує.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив.
Так, 15 серпня 2011 року між товариством з додатковою відповідальністю «Червоноградський завод металоконструкцій» («Постачальник») та товариством з додатковою відповідальністю «Трансмост» («Покупець») укладено договір про виготовлення і поставку продукції № ЕП 15/08, відповідно до якого позивач зобов'язався розробити креслення КМД, виговити, поставити та передати у власність відповідача елементи підсилення (далі - Продукція), а відповідач в свою чергу прийняти та оплатити в порядку та на умовах, що предбачені Договором.
Найменування, кількість (об'єм), якість, терміни поставки визначається в Специфікаціях, які є невід'ємними частинами Договору (п.1.2).
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема видаткових накладних за період з 13.09.2011 р. по 23.12.2011 р. відповідачем отримано продукцію на загальну суму 1701134,63 грн.
Згідно п. 2.3.1. Договору Покупець сплачує вартість кожної партії Продукції частинами протігом 60 календарних днів з дати підписання видаткової накладної на відповідну фактично отриману партію.
В період з 18.08.2011 р. по 08.08.2012 р. відповідачем було частково сплачено вартість продукції в сумі 580 000,00 грн. За відповідачем рахується заборгованість станом на 05.03.2013 р. в розмірі 1 121 134,63 грн.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства та п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а як зазначалось вище відповідач неналежним чином виконав свій обов'язок щодо оплати отриманої продукції, а тому з нього слід стягнути заборгованість в розмірі 1 121 134,63 грн.
Щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання судового рішення на шість місяців згідно графіку погашення, суд встановив.
Відповідно до ч. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні та виключні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Із наданого представником відповідача клопотання вбачається, що єдиним джерелом надходження коштів є отримання доходів від господарської діяльності відповідача. Поряд з цим, представник відповідача у своєму клопотанні та усних поясненнях зазначає, що арешт та вилучення грошових коштів, в тому числі тих, які знаходяться або надходитимуть на рахунки відповідача в установах банків, арешт та вилучення іншого майна, позбавить можливості забезпечувати діяльність відповідача, оплачувати поточні витрати на утримання майна, здійснювати розрахунки за комунальні послуги та електроенергію, сплачувати податки і збори, виплачувати заробітну плату працівникам та персоналу, що унеможливить здійснення відповідачем діяльності та забезпечувати виплату боргу за рішенням суду. При накладенні арешту та вилученні майна підприємницька діяльність відповідача фактично зупиниться, оскільки відповідач буде позбавлений засобів її ведення. Відсутність доходів у відповідача, поряд з зупинкою господарської діяльності у зв'язку з арештом коштів і майна відповідача, унеможливлять здійснення поточних виплат та сплату податків і зборів до бюджет, що спричинить виникнення нової заборгованості перед іншими особами та державними органами та застосування з їх боку штрафних санкцій. Такі обставини фактично призведуть відповідача до банкрутства і значно ускладнять або взагалі зроблять неможливим виконання рішення суду про стягнення коштів на користь позивача.
З огляду на вищезазначене, враховуючи фінансовий стан відповідача, враховуючи доводи представника відповідача, які викладенні у клопотанні про розстрочення виконання судового рішення, з метою недопущення погіршення соціально-економічної ситуації тощо, суд розстрочує виконання судового рішення в частині стягнення основного боргу строком на шість місяців.
Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути товариства з додатковою відповідальністю "Трансмост" (вул. Гагаріна, 4, м. Чернівці, р/р 26002708891325 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, код 14262749) на користь товариства з додатковою відповідальністю «Червоноградський завод металоконструкцій» (м. Червоноград, Львівська область, р/р 26006032313 у ПАТ «Укргазпромбанк» м. Червоноград, МФО 320843, код ЄДРПОУ 24262992) - борг в сумі 1121134,63 грн., 22422,69 грн. судового збору.
3. Розстрочити виконання судового рішення в частині стягнення основного боргу строком на шість місяців: Стягнення проводити рівними частками щомісяця наступним чином:
- до 26.05.2013 p. - 186855,77 грн.;
- до 26.06.2013 p. - 186855,77 грн.;
- до 26.07.2013 p. - 186855,77 грн.;
- до 26.08.2013 p. - 186855,77 грн.;
- до 26.09.2013 p. - 186855,77 грн.;
- до 26.10.2013 p. - 186855,78 грн.
4. В частині стягнення 3 % річних у сумі 28 105,15 грн. провадження у справі припинити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
У разі подання апеляційної скарги або апеляційного подання до Львівського апеляційного суду через Господарський суд Чернівецької області, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Суддя С.О. Миронюк
Судове рішення № 30944208, Господарський суд Чернівецької області було прийнято 26.04.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 926/244/13-г. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: