Ухвала суду № 30943508, 25.04.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

УХВАЛА

25 квітня 2013 року Справа № 913/1217/13.

Провадження №13в/913/1217/13

Суддя Яресько Б.В., розглянувши матеріали за позовом Державного підприємства «Антрацит», м. Антрацит Луганської області

до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області, м. Антрацит Луганської області

про скасування вимоги,

в с т а н о в и в :

Державним підприємством «Антрацит» до господарського суду подано позовну заяву від 19.04.2013 №09/396, в якій просить суд скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області №Ю-573 від 04.04.2013 про сплату недоїмки та штрафу.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи суд дійшов висновку про відмову у прийнятті позовної заяви з огляду на наступне.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Згідно ч. 4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 року № 2343 – ХІІ (в редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VІ, який набрав чинності з 19.01.2013) суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Позовна заява Державного підприємства «Антрацит» пред’явлена до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області, щодо якого справа про банкрутство судом не порушена.

Крім того, вимога за позовною заявою Державного підприємства «Антрацит» носить немайновий характер.

Отже, позовна вимога не є майновою, та заявлена не до боржника по справі про банкрутство.

Таким чином, відсутні підстави для застосування положень ст. 12 ГПК України та ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

Як вбачається з позовних матеріалів, у спірних правовідносинах Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області діяло як уповноважений державою орган при здійсненні ним владних управлінських функцій і як суб'єкт владних повноважень, тому відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, позов підвідомчий адміністративному суду.

На підставі викладеного та п.1 ч.1 ст.62 ГПК України, у прийнятті позовної заяви слід відмовити, оскільки, спір не підлягає розгляду в господарських судах України.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

1. В прийнятті позовної заяви відмовити.

2. Позовну заяву та додані до неї матеріали на “12“ аркушах, у тому числі оригінал платіжного доручення від 18.04.2013 №209 про сплату судового збору в сумі 1147 грн. 00 коп., повернути заявнику.

Суддя Б.В. Яресько