Постанова № 30942744, 22.04.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2013 року Справа № 2а-8233/12/1370 Львівський окружний адміністративний суд, в складі:

Головуючого - судді: Мричко Н.І.

за участю секретаря судового засідання: Щура В.Р.

представника позивача Петролюка А.М.

представника відповідача Сергеєвої О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Західна енергетична спілка» до Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.09.2012 року № 0001012301, №0001022301, -

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство «Західна енергетична спілка» (надалі - ПП «Західна енергетична спілка») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області ДПС), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.09.2012 р. №0001012301, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податкове на прибуток в сумі 172 906,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 11.09.2012 р. №0001022301, яким збільшено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) в сумі 69179,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті із порушенням вимог законодавства, оскільки право позивача на податковий кредит підтверджується усіма необхідними первинними бухгалтерськими документами, а висновки відповідача стосовно недійсності правочинів. Укладених із контрагентом позивача - ТзОВ «БК Київбудмонтаж» є необґрунтованими та не підтвердженими доказами. У позивача наявні усі необхідні первинні документи, які дають право включати суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту. Відтак, позивач вважає висновки Акта такими, що не відповідають дійсності, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - безпідставними, необґрунтованими та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, пояснення надав аналогічні до викладеного у позовній заяві та додаткових поясненнях, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях, додатково зазначив наступне. Під час перевірки податковим органом використаний Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 20.04.2012 року № 961/22-2/37143832. В ході відпрацювання контрагентів за результатом аналізу Детальної інформації платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, АРМ «Бест-звіт» податкових звітів про обсяги оподатковуваних операцій встановлено, що ПП «Західна енергетична спілка» за період з 01.07.2011 р. по 30.09.2011 р. здійснювало взаєморозрахунки з ТзОВ «БК Київбудмонтаж» (ЄДРПОУ-37143832) на загальну суму 902120 грн., в тому числі 150354 грн. ТзОВ «БК Київбудмонтаж» за податковою адресою згідно реєстрації не знаходиться. В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продави покупця, в зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів. Крім того, встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту. В ході перевірки не підтверджено наявність виконання робіт, послуг від ТзОВ «БК Київбудмонтаж» у період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року., що свідчить про те, що правочин між ПП «Західна енергетична спілка Західна енергетична спілка» та ТОВ «БК Київбудмонтаж» здійснений без мети настання реальних наслідків.

Крім того, зазначає, що операції контрагента позивача - ТзОВ «БК Київбудмонтаж» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявних трудових ресурсів, які економічно необхідні для виконання такого постачання здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим ТзОВ «БК Київбудмонтаж» не могло фактично здійснювати господарські операції з урахував часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного. З урахуванням викладеного, вважає висновки акта підставними, а винесені податкові повідомлення-рішення законними та обґрунтованими, а відтак, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що з директором ТзОВ «БК Київбудмонтаж» ОСОБА_4 не знайомий, спілкувався з ним в телефонному режимі. Вказав, що йому не відомо ким виконувались роботи згідно з Договором від 01.08.2011 року № 01/08/11-01.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, пояснення свідка, перевіривши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі з наступних підстав.

У період з 27.08.2012 року по 30.08.2012 року ДПІ у Кам'янка - Бузькому районі Львівської області ДПС проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПП «Західна енергетична спілка» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства при проведенні операцій з ТзОВ «БК Київбудмонтаж», за період з 01.07.2011 р. по 30.09.2011 р.

За результатами проведеної перевірки складено Акт № 281/22-00/36153242 від 30.08.2012р. «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ПП «Західна енергетична спілка» (код ЄДРПОУ - 36153242), з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства при проведенні операцій з ТзОВ «БК «Київбудмонтаж» за період з 01.07.2011 р. по 30.09.2011 р. (надалі Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 172 906 грн., в тому числі за період з ІІ-ІІІ квартал 2011 р. в сумі 172 906 грн.;

- п.187.8, п.187.9 ст. 187, п.198.1, п.198.2, п.193, п.198.6 ст.198, п.201.4 ст.204 Податкового Кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 46 119 грн. в тому числі за вересень 2011 року на суму 14 119 грн.

На підставі вказаного Акта перевірки, ДПІ у Кам'янка Бузькому районі Львівської області ДПС прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 11.09.2012 р. №0001012301, яким збільшено ПП «Західна енергетична спілка» суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 172 906,00 грн.

- від 11.09.2012 р. №0001022301, яким збільшено ПП «Західна енергетична спілка» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 69179,00 грн. (в тому числі за основним платежем - 46119 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 23060 грн.)

Суд при вирішенні спору по суті, виходить з наступного.

01.08.2011 року між ПП «Західна енергетична спілка» (Замовник) та ТзОВ «БК Київбудмонтаж» укладено Договір № 01/08/11-01 про виконання проектних, електромонтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт по електропостачанню об'єктів згідно замовлень Замовника.

На підтвердження реальності характеру господарських операцій позивач надав акти приймання виконаних будівельних робіт, акти надання послуг, податкові накладні, платіжні доручення.

Проте, суд не вважає ці докази належними і достатніми для спростування висновків відповідача, виходячи з наступного.

Згідно даних податкової звітності у ТзОВ «БК Київбудмонтаж» відсутні основні засоби, виробничі потужності та трудові ресурси, що вказує на неможливість фактичного здійснення господарської діяльності. Згідно інформаційної бази даних ДПС України, вищевказане підприємство відноситься до сумнівних, яке не знаходиться за фактичною та юридичною адресами, немає умов для здійснення господарської діяльності в частині, купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг).

Як вбачається з Договору № 01/08/11-01 від 01.08.2011 року ТзОВ «БК Київбудмонтаж» взяло на себе зобов'язання виконати проектні, електромонтажні, пусконалагоджувальні та інші роботи по електропостачанню об'єктів.

Проте, суд зазначає, що надання проектних, електромонтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт по електропостачанню відповідних об'єктів вимагає від юридичної особи наявності відповідних кваліфікованих трудових ресурсів, технічних можливостей та засобів, т.п. Разом з тим, позивачем не спростовано того факту, що матеріальних, трудових та технічних ресурсів, необхідних для виконання робіт та надання послуг, зазначених у Договорі № 01/08/11-01 від 01.08.2011 року, ТзОВ «Київбудмонтаж» немає.

Крім того, проведено почеркознавче дослідження підписів виконаних від імені ОСОБА_4 (директора ТзОВ «БК Київбудмонтаж» ) на документах щодо фінансово - господарської діяльності про що отримано висновок спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при управлінні МВС України на ПЗЗ від 26.10.2011 року №423, яким встановлено, що підпис від імені директора ОСОБА_4 в податковій звітності виконані іншою особою.

Таким чином, в ході перевірки встановлено неможливість фактичного здійснення ТзОВ «БК Київбудмонтаж» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій, а також відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Позивачем, в свою чергу, не надано достатніх та належних доказів, які б спростовували висновки ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС стосовно неможливості фактичного здійснення ТзОВ «БК Київбудмонтаж» господарських операцій.

Судом не беруться до уваги твердження позивача про те, що відповідно до постанови Львівського окружного адміністративного суду від 30.07.2012р. у справі № 2а-4911/12/1370 (залишеною без змін згідно з ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2012 року Справа № 147720/12) визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «БК Київбудмонтаж» з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків за квітень, серпень, вересень 2011 року, виходячи з такого.

Із аналізу вказаної постанови випливає, що в ній не встановлено жодних обставин, що стосуються фінансово - господарської діяльності ТзОВ «БК Київбудмонтаж» та не спростовано висновків ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо неможливості фактичного здійснення ТзОВ «БК Київбудмонтаж» господарських операцій.

У відповідності до ст.22 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування, можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство зобов'язує виникнення у платника податку податкового обов'язку.

Положеннями п.138.2 ст.138 Податкового Кодексу України, витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених Податкових Кодексом України.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 вказаного Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 вказаного Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Виходячи з вимог вказаного вище Закону, відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до вимог п. 3.2 ст. 3 цього Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пп. 2.4 п. 2 Положення «Про документальне забезпечення запасів в бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 05.06.1995 року № 168/704, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Згідно з пп. 2.15 - 2.16 п. 2 вказаного Положення, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документів обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічний зв'язок показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним документам, встановленому порядку приймання, зберігання та витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, юридичним або фізичним особам.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні. Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV, обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку. Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені до вимог чинного законодавства.

Стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV встановлює вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з положеннями цієї статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, згідно з ч. 2 цієї статті, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Отже, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні відповідати вимогам чинного законодавства України. При цьому, фактичні витрати на послуги повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання тієї чи іншої господарської операції.

Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про неможливість реального виконання господарської операції між позивачем та його контрагентом - ТзОВ «БК Київбудмонтаж» з урахуванням обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання робіт, відсутність у контрагентів необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської операції в силу відсутності технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо, а також відсутність інших доказів реального виконання господарської операції

В свою чергу, встановлені судом обставини дають підстави вважати, що висновки відповідача про порушення позивачем п.138.2 ст.138 Податкового Кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 172 906 грн., в тому числі за період з ІІ-ІІІ квартал 2011 р. в сумі 172 906 грн.; п.187.8, п.187.9 ст. 187, п.198.1, п.198.2, п.193, п.198.6 ст.198, п.201.4 ст.204 Податкового Кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 46 119 грн. в тому числі за вересень 2011 року на суму 14 119 грн. є правомірними.

З урахуванням встановлених судом обставин, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області ДПС від 11.09.2012 року № 0001012301, №0001022301 є правомірними.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати зі сторін стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 4, 7-11, 14, 69-71, 72, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 27 квітня 2013 року.

Суддя Мричко Н.І.