Рішення № 30942510, 25.04.2013, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/439/13-ц

Провадження № 2/288/226/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2013 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

при секретарі - Горовій І.В.

з участю представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто просто» про захист прав споживача, визнання договору недійсним, стягнення коштів та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2013 року позивачка звернулася до суду з позовом до ТзОВ «Авто просто» в якому вказує, що 27 квітня 2010 року між нею та відповідачем була укладена угода № 310266, Додаток № 1, Додаток № 2 та Додаток № 4 до неї.

20 листопада 2010 року позивачка одружилася і змінила своє прізвище з ОСОБА_2 на ОСОБА_2.

Вищевказана угода була укладена з відповідачем з метою придбання транспортного засобу (автомобіля) марки ЗАЗ моделі Ланос D4LM510 на суму 69 600 гривень. Згідно умов угоди відповідач виступає виконавцем певних послуг, а позивачка є їх споживачем.

Позивачка на рахунок відповідача сплатила вступний внесок в сумі 2505 гривень 60 копійок та повних (щомісячних) внесків в сумі 23 981 гривня 09 копійок, всього нею було сплачено грошові кошти в сумі 26 486 гривень 69 копійок.

Позивачка вказує, що зі змісту укладеної угоди вбачається явно невигідні даній стороні - споживачу договірні умови, які відповідач сформулював в односторонньому порядку, чим створив істотний дисбаланс між правами та обов»язками сторін за угодою на свою користь і не врахував при цьому його інтересів, як споживача. Діяльністю відповідача є створення та обслуговування пірамідальної схеми, що полягає у формуванні групи учасників за рахунок сплати щомісячних повних внесків, сплачених учасниками системи, формуванні Фонду даної групи. Зазначений Фонд групи формується виключно за рахунок внесків учасників системи придбання в групах «АвтоТак», без залучення коштів ТОВ «Авто просто», а розподіл коштів Фонду групи між учасниками системи являє собою реалізацію діяльності пірамідальної схеми, що порушує вимоги ст.ст. 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів».

Таким чином позивачка сплачувала кошти не за одержання автомобіля, а фактично за можливість отримати право на його отримання. Така діяльність відповідача ввела його, як споживача, в оману та є елементом нечесної підприємницької практики у вигляді створення та експлуатації пірамідальної схеми, до якої вона була залучена внаслідок укладення оспорюваної угоди.

Позивачка вважає, що умови оспорюваної нею угоди є несправедливими, остання укладена у зв»язку з використанням відповідачем нечесної підприємницької практики, що в силу положень Закону України «Про захист прав споживачів» є підставою для визнання такої угоди недійсною.

Позивачка просить визнати угоду № 310266 від 27.04.2010 року укладену між нею та ТОВ «Авто просто» недійсною, стягнути з ТОВ «Авто просто» на свою користь кошти сплачені нею в розмірі 26 486 гривень 69 копійок, моральну шкоду в розмірі 5000 гривень та судові витрати віднести за рахунок відповідача.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі посилаючись на наведені вище обставини.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, надав до суду пояснення та заперечення проти позову, в якому вказав, що умови надання позивачеві послуг на підставі угоди та інформація про ці послуги викладені досить детально і ясно в угоді та додатках до неї. Тому він вважає, що позивач мав повну і достовірну інформацію про послуги відповідача та порядок їх надання, про що свідчить його підпис на угоді та додатках. Отже спростовуються твердження позивача про те, що при укладенні угоди його було введено в оману. Також представник відповідача просить провести судове засідання за відсутності представника товариства.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню із слідуючих підстав.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

27 квітня 2010 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Авто просто» було укладено угоду № 310266, в рамках створеної відповідачем в Україні системи продажу автомобілів «Авто Так».

Укладена між сторонами угода складається з основного тексту угоди, Додатку № 1 (анкета учасника), Додатку № 2 (Правила функціонування системи придбання в групах АвтоТак) та Додатку № 4, які підписані сторонами і є невід»ємними частинами угоди.

Відповідно до ст. 1 угоди, предметом цієї угоди є надання учаснику послуг системи АвтоТак, спрямованих на придбання автомобіля. Статтею 2 угоди визначено, що ТОВ «Авто просто» є товариством, що надає послуги, предметом яких є придбання автомобілів учасниками через систему придбання у групах «АвтоТак». Система - полягає в створенні груп покупців (учасників), метою яких є придбання автомобілів у порядку та на умовах, передбачених угодою.

ТОВ «Авто просто» зобов»язалося надавати учаснику системи наступні послуги в порядку та строки, визначені угодою, включаючи, але не обмежуючись: включення учасника до системи АвтоТак шляхом підписання даної угоди; формування груп учасників для придбання автомобіля; включення учасника до групи для придбання автомобілів; організація та створення умов для придбання автомобілів учасниками системи; здійснення оплати автомобіля виробнику, імпортеру чи дистриб»ютору за рахунок коштів, сплачених учасниками системи, на умовах угоди; забезпечення отримання автомобіля учасником системи згідно з умовами угоди; здійснення адміністративних процедур, необхідних для передачі автомобіля учаснику системи, який одержав право на отримання автомобіля; формування фонду для повернення коштів (ст. 3 угоди). Учасник зобов»язався виконувати зобов»язання, передбачені угодою, в порядку та строки, визначені угодою, включаючи, але не обмежуючись: сплатити плату за послуги, пов»язані зі вступом до системи при укладенні угоди; сплатити плату за послуги, пов»язані з видачею автомобіля за системою при наданні такого права; щомісячно сплачувати внески; сплачувати внески зі страхування автомобіля після отримання автомобіля; отримати автомобіль за умови виконання зобов»язань, встановлених угодою; підписати відповідний двосторонній акт, що свідчить про виконання зобов»язань за угодою; за вимогою ТОВ «Авто просто» надавати копії квитанції про оплату внесків за угодою (ст. 5 угоди).

Як вбачається з свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1, ОСОБА_2 20.11.2010 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_4, після чого змінила своє прізвище на ОСОБА_2.

Згідно квитанцій ОСОБА_2 в порядку виконання нею умов договору сплатила на користь ТОВ «Авто просто» кошти в розмірі 2505 гривень 60 копійок та повних (щомісячних) внесків в сумі 23 981 гривня 09 копійок, а всього на загальну суму 26 486 гривень 69 копійок.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори й інші правочини.

Частиною 2 ст. 215 ЦК України, встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У відповідності до ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, тому кожна із сторін такого правочину зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. У разі, якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде виявлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Згідно ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», умови договору є несправедливими, якщо всупереч добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс прав та обов'язків на шкоду споживача. Несправедливими є зокрема, умови договору, які встановлюють жорстокий обов'язок споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання продавцю права в односторонньому порядку змінювати характеристики продукції, що є предметом договору, визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору.

За положеннями п.7 ч.1, ч.3, 6 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 23.05.2012 року, прийнятої за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, визначено, що сплата коштів не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару, формування особою, без залучення власних коштів групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності системи, є такою, що вводить споживача в оману.

Статтею 360-7 ч.1 ЦПК України передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Вирішуючи позовні вимоги в частині про стягнення моральної шкоди суд прийшов до висновку, що така позовна вимога в судовому засіданні не доведена і не підлягає до задоволення із наступних підстав.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов»язковому з»ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв»язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд зокрема повинен з»ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру. Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Наявність моральної шкоди доводиться позивачем, однак позивачем факт заподіяння моральної шкоди та наявність такої шкоди не доведено. За таких обставин підстави для відшкодування відсутні, а тому в цій частині в задоволенні позову слід відмовити.

Таким чином, з урахуванням приведених норм закону та встановлених обставин справ, а саме того, що укладена між ОСОБА_2 та ТОВ «Авто просто» угода № 310266 від 27.04.2010 року, у відповідності до ЗУ «Про захист прав споживачів», є недійсною, оскільки програма товариства «Авто просто» формується виключно на коштах учасників компанії, без залучення коштів товариства, при цьому, позивач мав сплачувати відповідачу кошти не за одержання товару чи послуг, а фактично за можливість одержання права на купівлю товару, яке надавалося не за рахунок відповідача, а за рахунок залучення інших споживачів і їх коштів до такої ж схеми, що дає змогу зробити висновок про те, що ТОВ «Авто просто» вводить споживача в оману, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню, а саме з ТОВ «Авто просто» необхідно стягнути на її користь суму сплачених коштів в розмірі 26 486 гривень 69 копійок, а у задоволені вимоги щодо визнання угоди № 310266 від 27.04.2010 року недійсним внаслідок здійснення нечесної підприємницької практики та як такий, що містить несправедливі умови, необхідно відмовити, в силу ст.215 ЦК України, оскільки визнання такого правочину нікчемним судом не вимагається.

Крім того суд відмовляє у задоволені позову про стягнення моральної шкоди.

В порядку ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в сумі 264 гривні 87 копійок.

Керуючись п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»; ст.18, 19 ЗУ «Про захист прав споживачів»; ст.ст.11, 215, 216 ЦК України; ст.ст.4-8, 10, 11, 18, 57-60, 79, 88, 169, 208, 209, 212-215, 218, 360-7 ЦПК України, суд, -

РІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто просто» (код ЄДРПОУ 35509011, місто Київ, вулиця Воровського, 24, корпус 1, третій поверх) на користь ОСОБА_2 кошти, сплачені нею на виконання угоди № 310266 від 27 квітня 2010 року в розмірі 26 486 гривень 69 копійок .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто просто» (код ЄДРПОУ 35509011, місто Київ, вулиця Воровського, 24, корпус 1, третій поверх) на користь держави 264 гривні 87 копійок судового збору та зарахувати його до спеціального фонду Державного бюджету України

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Житомирської області через Попільнянський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Попільнянського

районного суду Рудник М. І.