Постанова № 30939886, 24.04.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2013 року Справа № 2а-6184/12/1370 Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Мричко Н.І.

за участю секретаря судового засідання Оларь В.О., Щура В.Р.

представника позивача Сєрова О.В.

представника відповідача Оленюк Х.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Концерн Хлібпром» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000070801/2421 від 07.02.2012 року,-

встановив :

Публічне акціонерне товариство «Концерн Хлібпром» (надалі - ПАТ «Концерн Хлібпром») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби (надалі СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові ДПС), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000070801/2421 від 07.02.2012 року.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для його скасування.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що під час проведення вказаної перевірки та складанню акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства, а прийняте за результатами перевірки рішення є законним, у зв'язку з тим, що у складеному за результатами перевірки акті були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, за що позивачу було визначене відповідне податкове зобов'язання на підставі оскаржуваного рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.

У період з 21.12.2011 року по 12.01.2012 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові ДПС проведено документальну невиїзну перевірку ПАТ «Концерн Хлібпром» з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ПП «Спецкомпсервіс» за липень 2011 року. Відповідачем складено та надіслано Акт № 45/08-01/05511001 від 19.01.2012 року (надалі - Акт перевірки).

Відповідно до вказаного Акту перевірки Відповідачем встановлено порушення п.п.14.1.181 п.14.1, п.198.3 п.198.6, ст.198, п.201.1, ст. 201 Податкового кодексу України.

Висновки про порушення податкового законодавства здійснені відповідачем на підставі Акту ДПІ у м.Вінниці «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Спецкомпсервіс» (код ЄДРПОУ 35762849) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період липень 2011 року». У вказаному акті ДПІ у м.Вінниці зазначено, що зустрічну звірку провести неможливо у зв'язку із тим, що підприємство відсутнє за податковою адресою. Тим же Актом встановлено, що «операції, проведені ПП «Спецкомпсервіс» не підтверджуються реальним часом їх здійснення, місцезнаходженням майна, наявністю трудових ресурсів та транспортних засобів, виробничо-складськими приміщеннями, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності» а укладені ПП «Спецкомпсервіс» правочини не створюють юридичних наслідків в силу статті 216 ЦК України та, відповідно до ч.1 ,2 ст. 215, ч. 1 ст.203 ЦК України, 228 ЦК України, є нікчемними.

Суд критично оцінює наведене, оскільки, як зазначено вище, перевірку ПП «Спецкомпсервіс» не можливо було провести, а тому встановлені в ході перевірки факти нікчемності правочинів чи відсутність об'єктів оподаткування не могло бути встановлено, так як перевірка фактично не проведена через неможливість.

За наслідками Акта перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000070801/2421 від 07.02.2012 року, згідно до якого ПАТ «Концерн Хлібпром» було збільшено суму податкового зобов'язання суми податку на додану вартість у розмірі 12 039,65 грн., з них 8026,45 грн., основного платежу та 4013,20 грн. штрафних санкцій

Визначаючи позивачеві грошові зобов'язання з ПДВ відповідач виходив з того, що позивач протягом перевіреного періоду мав господарські взаємовідносини з «Спецкомпсервіс» зустрічну звірку з яким провести не можливо.

Враховуючи наведене, зроблено висновок, що фінансово-господарська діяльність «Спецкомпсервіс» не направлена на реальне настання правових наслідків.

Як встановлено судом, ПАТ «Концерн Хлібпром», згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року, задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість по операціях з ПП «Спецкомпсервіс» за липень 2011 року у загальній сумі 8026,45 грн.

Встановлено, що 10 червня 2011 року між ПАТ «Концерн Хлібпром» та ПП «Спецкомпсервіс» укладено договір № 489 на надання послуг з ремонту кабелю

У відповідності до Розділу 2 даного договору загальна вартість робіт складає 48 158,74 (сорок вісім тисяч сто п'ятдесят вісім гривень 74 копійки). Вартість робіт визначена згідно кошторису, який є невід'ємною частиною до договору.

Позивачем долучено до матеріалів відповідний кошторис вартості проведення робіт.

Відповідно до Розділу п.3.5. № 489 на надання послуг з ремонту кабелю ПП «Спецкомпсервіс» виступає Генпідрядником і вправі залучати підприємства і інші організації для виконання всіх видів необхідних ПАТ «Концерн Хлібпром» робіт на правах субпідрядних виконавців.

ПП «Спецкомпсервіс», на умовах субпідряду, було залучено МП «ПІК» про що свідчить протокол №105 випробування ізоляції підвищеною напругою від 22.06.2011 року, що спростовує висновки Відповідача про неможливість проведення відповідних робіт ПП «Спецкомпсервіс» у зв'язку із відсутністю трудових ресурсів.

Факт проведення виконаних робіт за вказаним договором підтверджують акти здачі - прийняття робіт № СК -0000102 та № СК - 0000101 від 29.07.2011 року

У відповідності до платіжного доручення №2261296 від 11.07.2011 року Позивач перерахував ПП «Спецкомпсервіс» суму коштів у розмірі 48 158,74 грн.

Судом встановлено що ПП «Спецкомпсервіс» відобразило у складі податкових зобов'язань з податку на додану вартість за липень 2011 року суму податку із описаної вище господарської операції, що не заперечується Відповідачем та зазначено на стор. 10 Акту перевірки Позивача.

На виконання судового доручення, Вінницьким окружним адміністративним судом проведено допит свідка - ОСОБА_3, який є директором ПП «Спецкомпсервіс». Свідок ОСОБА_3 підтвердив факт укладення такого договору між сторонами. Підтверджено показами даного свідка і факт залучення до виконання робіт субпідрядника.

Беручи до уваги, той факт, що Вінницьким окружним адміністративним судом було викликано директора ПП «Спецкомпсервіс» та проведено його допит як свідка, суд критично ставиться до Акта ДПІ у м.Вінниця «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Спецкомпсервіс» (код ЄДРПОУ 35762849) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період липень 2011 року», який покладено в основу Акту перевірки № 45/08-01/05511001 від 19.01.2012 року Позивача, оскільки Вінницьким окружним адміністративним судом було встановлено місцеперебування ПП «Спецкомпсервіс» та його посадових осіб, чого з невідомих причин не було здійснено ДПІ у м.Вінниці.

Право податкового кредиту Позивача з податку на додану вартість у липні місяці 2011 року з господарської операції по Договору № 489 на надання послуг з ремонту кабелю від 10.06.2011 року з ПП «Спецкомпсервіс» підтверджено податковою накладною № 48 від 11.07.2011 року та податковою накладною №49 від 11.07.2011 року.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 даного кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст.198 ПКУ вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6. ст. 198 цього кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт статті 197 цього Кодексу.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару (послуг, робіт), тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару (робіт, послуг) та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормою ст. 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому несплата контрагентами до бюджету податків чи наявність інших їхніх порушень не може впливати на результати діяльності Товариства.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до положень ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і а об'єктивному дослідженні.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить присудити на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 11, 50, 70, 71, 72, 86, 94, 98, 159-160 Кодексу адміністративного судочиснтва України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000070801/2421 від 07.02.2012 року винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби.

Стягнути з Державного бюджету на користь Публічного акціонерного товариства «Концерн Хлібпром» сплачену суму судового збору в розмірі 120 (сто двадцять) грн. 40 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 29 квітня 2013 року.

Суддя Мричко Н.І.