Постанова № 30939810, 15.04.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2013 р. Справа №805/4030/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 52 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Ковиліній А.А.,

з участю:

представника позивача - Платонової Я.В.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Донецькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансової санкції у розмірі 4 520,00 грн., -

в с т а н о в и в :

28 березня 2013 року Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Донецькій області (далі - позивач, РУ Департаменту САТ ДПС України у Донецькій області) звернулось до суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач, ФО-П ОСОБА_2Ф.) про стягнення фінансової санкції у розмірі 4 520,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 11 січня 2013 року до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 рішенням позивача застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 2 820 грн. за реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку (абзац 15 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового алкогольних напоїв та тютюнових виробів») та в розмірі 1 700,00 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії (абзац 5 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового алкогольних напоїв та тютюнових виробів»). 11 січня 2013 року рішення про застосування фінансових санкцій направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яке відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України вважається отриманим 15 лютого 2013 року. У зв'язку з тим, що відповідач рішення не оскаржував, останнє є чинним. Інформація про виконання рішення про застосування фінансових санкцій у встановлені строки до Регіонального управління не надходила. Посилаючись на вказані обставини позивач просив суд стягнути з відповідача фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 4 520,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала заявлені вимоги, просила задовольнити позов у повному обсязі.

Частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Оскільки відповідач повідомлявся судом про час і місце розгляду справи рекомендованим листом за адресою його реєстрації, а саме: АДРЕСА_1, який повернутий на адресу суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання», суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.

За таких обставин фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 повідомлено про час і місце розгляду справи, та з огляду на положення частини 4 статті 128 КАС України суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідач - ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем, зареєстрований виконавчим комітетом Шахтарської міської ради Донецької області 28 листопада 2003 року за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційних код НОМЕР_1, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЕ № 204706 (арк. справи 18).

12 грудня 2012 року Регіональним управлінням департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової служби України у Донецькій області, проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами закусочної, розташованої за адресою: Донецька область, м. Шахтарськ, вул. Крупської, 16, що належить відповідачу. За наслідком проведеної перевірки складений акт № 498/02/НОМЕР_1 від 12 грудня 2012 року (арк. справи 6-8). У висновках акту перевіряючими зазначено про порушення відповідачем статті 15-3, частини 4 статті 11, статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та пункту 5 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року № 854. Від підписання акта перевірки та надання пояснень бармен ОСОБА_3 та ФО-П ОСОБА_2 відмовилися, про що складено відповідні акти від 12 грудня 2012 року № 499/02/НОМЕР_1 та № 500/02/НОМЕР_1 (арк. справи 15-16) та відповідний запис в акті перевірки (арк. справи 8). Другий примірник акту надіслано відповідачу поштою, так як відповідач відмовився від його отримання, про складено відповідний акт від 12 грудня 2012 року № 501/02/НОМЕР_1.

11 січня 2013 року на підставі викладених в акті висновків позивачем прийнято рішення № 050428-5327-21-3, яким до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 застосовані фінансові санкції у розмірі 4 520,00 гривень (арк. справи 3).

Питанням, що підлягає вирішенню у межах цієї справи є наявність підстав для стягнення з відповідача застосованих рішенням позивача фінансових санкцій у розмірі 4520,00 грн., що заявлені позивачем до стягнення.

Регіональні управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Донецькій області є юридичними особами, мають самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням та інші печатки і штампи, власні бланки, мають право в межах компетенції вчиняти правочини, набувати майнових та особистих немайнових прав, нести обов'язки, бути позивачами та відповідачами у суді, про що свідчить пункт 10 Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 жовтня 2011 року № 1289, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 листопада 2011 року за № 1271/20009.

Основні завдання та функції Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Донецькій області визначені пунктах 5, 6 Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Донецькій області.

Відповідно до пункту 6.17 зазначеного положення департаменту надано право звертатися до суду з позовами, в тому числі про стягнення із суб'єктів господарювання сум фінансових санкцій у вигляді штрафів за порушення вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України регулюються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Частиною 4 статті 11 зазначеного Закону передбачено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством. У разі зміни зразка марок акцизного податку раніше закуплені платником акцизного податку марки попереднього зразка застосовуються таким платником для маркування вироблених, ввезених

на митну територію України алкогольних напоїв та тютюнових виробів протягом 12 місяців з дати запровадження марок нового зразка. Алкогольні напої, марковані марками попереднього зразка, можуть перебувати в обігу протягом 12 місяців з дати запровадження марок нового зразка, а по закінченню цього терміну марки попереднього зразка на таких алкогольних напоях підлягають обміну на марки нового зразка. Тютюнові вироби, марковані марками попереднього зразка, що перебувають в обігу після 12 місяців з дня запровадження марок нового зразка, вважаються такими, що немарковані. Заміна залишків раніше закуплених платниками марок акцизного податку попереднього зразка, а також марок попереднього зразка на нереалізованих алкогольних напоях протягом визначеного цим абзацом строку реалізації марками нового зразка проводиться безоплатно в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В акті перевірки та додатках до нього зазначено, що в ході перевірки в реалізації знаходилися алкогольні напої без марок акцизного податку встановленого зразку, а саме: лікер «Малібу» - 1 пляшка місткістю 1 л, вартістю 280,00 грн.; джин «Beefeater» - 1 пляшка місткістю 1 л, вартістю 370,00 грн.; Бехеровка - 1 пляшка місткістю 1 л, вартістю 280,00 грн.; Вермут «Мартіні Б'янко» - 1 пляшка місткістю 1 л, вартістю 260,00 грн.; Виски «Red Label» - 1 пляшка місткістю 1 л, вартістю 400,00 грн.; Виски «Black Label» - 1 пляшка місткістю 1 л, вартістю 600,00 грн.; Лікер «Бейліс» - 1 пляшка місткістю 1 л, вартістю 370,00 грн. (арк. справи 10).

Крім того, в ході перевірки був зроблений вибірковий опис марок акцизного податку на алкогольних напоях, що знаходилися в реалізації, для їх подальшого аналізу, а саме:

- тип марки - алкогольні напої АІ вермут, серія ААБЖ, номер 062150 05/3, місткість 1 л, назва продукції - Вермут «Мартіні Б'янко» місткістю 1 л, міцність 15%, імпортер ТОВ «Еліт-А», дата виготовлення 09.2011, вартість 260,00 грн.;

- тип марки - акцизна марка АВ 9,174, серія 02ААБК, номер 270749 11/12, місткість 0,5 л, назва продукції - горілка «Nemiroff» місткістю 0,5 л, міцність 40%, виробник ДП «Українська горілка компанія «Nemiroff», дата виготовлення 10 листопада 2012 року, вартість 50,00 грн. (арк. справи 9).

Листом від 13 грудня 2012 року № 118/02 позивачем направлено запит до завідувачу сектору контролю за використанням марок акцизного податку щодо надання інформації стосовно вищезазначених марок акцизного податку (арк. справи 21). 14 грудня 2012 року листом за номером 73/04 надано відповідь, в якій зазначено інформацію з АС «Акцизні марки», з аналізу якої вбачається невідповідність даних, зазначених на марці акцизного збору з пляшки Вермут «Мартіні Б'янко» місткістю 1 л (арк. справи 22).

Згідно абзацу 15 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» в редакції, що діяла на момент виявлення порушення, у разі зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.

Таким чином, позивачем на підставі означеної норми Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у відношенні позивача застосовані фінансові санкцій у розмірі 2 820,00 грн.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» імпорт, експорт і оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій. Ліцензії на право оптової торгівлі видаються терміном на п'ять років уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно абзацу 5 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.

Відповідно до частини 1 статті 16 цього ж Закону рішення про стягнення штрафів, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Зазначеною статтею передбачений місячний строк оскарження до суду дій органів, які мають право контролю за реалізацією норм цього Закону.

Рішення № 050428-5327-21-3 від 11 січня 2013 року направлялося позивачем на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням 11 січня 2013 року, проте 15 лютого 2013 року було повернуто позивачу з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання» (арк. справи 5), у зв'язку з чим на підставі пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України вважається врученим відповідачу 15 лютого 2013 року. В матеріалах справи відсутні відомості щодо оскарження відповідачем зазначеного рішення.

Частиною 5 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено, що у разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

Пунктом 10 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 790 від 02 червня 2003 року передбачено, що у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.

Документи, які б свідчили про сплату відповідачем суми штрафних санкцій у розмірі 4520,00 грн. в матеріалах адміністративної справи відсутні.

З урахуванням встановлених обставин у справі, суд приходить до висновку, що адміністративний позов Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Донецькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансової санкції у розмірі 4 520,00 грн. є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 183-3, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Донецькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансової санкції у розмірі 4 520,00 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційних код НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 4 520,00 (чотири тисячі п'ятсот двадцять) гривень до Державного бюджету України на р/р 31110106700093, код 37885550, МФО 834016 (код виду сплати 135), код платежу 21081100, ГУДКСУ у Донецькій області.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 15 квітня 2013 року.

Постанова у повному обсязі складена 19 квітня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.