Ухвала суду № 30939254, 26.04.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Буряк І.В.

Суддя-доповідач - Бишов М. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2013 року справа №2а/0570/4059/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Бишова М.В.

суддів Компанієць І.Д., Шальєвої В.А.

при секретарі Абушек А.С.

з участю представника відповідача Радченко А.В.

представника позивача Пеліхоса Є.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2013 року по адміністративній справі №2а/0570/4059/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити певні дій та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.12.2011р. №0001341322/49331/10/15-16-23/5,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» (далі - ПАТ «Донецькміськгаз») звернулось до суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Донецьку про визнання незаконними дії по віднесенню коштів, які сплачувалися платіжними дорученнями, не за призначенням платежу; зобов'язання внести зміни в облікову картку платника податків - ПАТ «Донецькміськгаз» шляхом віднесення коштів, які сплачувалися платіжними документами, згідно переліку, вказаному в позовній заяві; скасування податкового повідомлення-рішення від 19.12.2011р. №0001341322/49331/10/15-16-23/5.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача відсутні повноваження змінювати призначення коштів, що були стягнуті в примусовому порядку з банківських рахунків позивача на виконання постанов суду.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2013 року по адміністративній справі №2а/0570/4059/2012 частково задоволений адміністративний позов ПАТ «Донецькміськгаз», внаслідок чого скасоване податкове повідомлення-рішення від 19.12.2011р. №0001341322/49331/10/15-16-23/5, дії відповідача по віднесенню коштів, які сплачувалися платіжними дорученнями, згідно переліку визнані неправомірними та зобов'язане відповідача внести зміни в облікову картку платника податків - ПАТ «Донецькміськгаз» шляхом віднесення коштів, які сплачувалися платіжними документами, згідно призначення платежу.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 31 грн 71 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем - Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку ДПС подана апеляційна скарга, в якій податковий орган просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі (т.с.2 а.с.211-212). Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, позивач вказує, що під час розгляду справи суд першої інстанції порушив норми процесуального та матеріального права. Судом не вірно застосовані положення Податкового Кодексу України, оскільки п.87.9 ст.87 ПК України передбачає право податкового органу змінювати призначення платежів в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення. Апелянт вважає посилання суду першої інстанції на ст.319 ЦК України та п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України безпідставними та хибними. Окрім того вказує, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку, що застосування положень п.87.9 ст.87 ПК України повинно ставитися в залежність від дати виникнення податкового боргу, оскільки законодавець умовою застосування цих положень зазначив сплату платником податків грошових коштів, а не час виникнення податкового боргу. Виконання рішення суду в частині коригування особового рахунку позивача призведе до штучної переплати у позивача.

Представник відповідача (апелянта) у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив суд задовольнити її у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 18.07.1994 року за №1266105 0014 003125; ідентифікаційний код 03361081, місцезнаходження: 83001, м. Донецьк, пр. Театральний, буд. 1. Згідно із довідкою про взяття на облік платника податків від 14.04.2011 року №96/10/29-14-2 ПАТ «Донецькміськгаз» перебуває на податковому обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку з 18.07.1994 року за №2-3.

СДПІ була проведена камеральна перевірка своєчасності сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» за період з 20.10.2009р. по 21.11.2011р., по закінченню якої було складено відповідний акт перевірки від 06.12.2011р. №780/15-16-23/5-03361081.

Згідно висновків вказаного акту підприємством порушено пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.50.1 ст.50, п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати суми узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість з затримкою термінів сплати на 100-529 днів у загальній сумі 12 391 239,58 грн, у тому числі:

- по деклараціях за жовтень 2009 року, грудень 2010 року - квітень 2011 року, всього у розмірі 11 636 939,58 грн;

- по уточнюючим розрахункам від 22.03.2011р. №9001577009, від 16.06.2011р. №9003946975, від 16.06.2011р. №9003947775 та від 16.06.2011р. №1020 всього у розмірі 754 300 грн.

На підставі акту перевірки від 06.12.2011р. було винесене спірне податкове повідомлення-рішення від 19.12.2011р. №0001341322/49331/10/15-16-23/5, відповідно до якого за затримку більше ніж на 30 календарних днів граничного строку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 12 391 239,58 грн позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 1 727 895,94 грн.

Ухвалою суду першої інстанції від 17.05.2012р. у справі була призначена судово-економічна експертиза. На вирішення експертизи поставлені наступні питання:

- чи підтверджується документально обґрунтованість висновків Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку у акті перевірки від 06.12.2011р. №780/15-16-23/5-03361081 про результати камеральної перевірки своєчасності сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість в частині порушення Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість визначеного пп. 5.3.1 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а також в частині несвоєчасної сплати Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» суми узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість з затримкою термінів сплати на 100-529 днів у загальній сумі 12 391 239,58 грн;

- з урахуванням висновків за першим питанням розрахувати суму штрафних санкцій, які підлягають застосуванню до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» відповідно до Податкового кодексу України в редакції чинній на момент прийняття податкового повідомлення-рішення від 19.12.2011р. №0001341322/49331/10/15-16-23/5.

Проведення експертизи було доручено експерту економісту Тімашковій С.М., свідоцтво з правом проведення економічних експертиз за спеціальністю 11.1 «Дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності» НОМЕР_6 від 18.12.2009р. (АДРЕСА_1).

В матеріалах справи наявний висновок №25/1 судово-економічної експертизи по адміністративній справі № 2а/0570/4059/2012 від 12.12.2012р.

Як вбачається з акту перевірки ПАТ «Донецькміськгаз» є платником податку на додану вартість (надалі - ПДВ), про що свідчить свідоцтво платника податку на додану вартість від 12.05.2011р. №100335161.

Статтею 16 Податкового Кодексу України визначено обов'язки платників податків , а саме :

- пп. 16.1.3. подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

- пп. 16.1.4. сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 203.1 ст.203 ПКУ передбачено, що платник подає податкову декларацію за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пункту 203.2 ст.203 ПКУ платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Для прийняття рішення щодо своєчасності сплати податкових зобов'язань у ході експертизи досліджувались платіжні доручення, банківські виписки та касові ордера, а також податкові декларації, що наявні у справі.

Дослідження платіжних доручень, банківських виписок, касових ордерів ПАТ «Донецькміськгаз» за період з 12.05.2011 по 21.11.2011 наведено у додатку №1 до вказаної судово-економічної експертизи.

Згідно досліджених документів грошові суми були стягнуті СДПІ з рахунків ПАТ «Донецькміськгаз» у відповідності до судових рішень, а саме :

- постанови Донецького окружного адміністративного суду від 26.04.2011 у справі №2а/0570/3854/2011,

- постанови Донецького окружного адміністративного суду від 05.05.2011 у справі №2а/0570/6974/2011,

- постанови Донецького окружного адміністративного суду від 31.05.2011 у справі №2а/0570/8914/2011,

- постанови Донецького окружного адміністративного суду від 04.07.2011 у справі №2а/0570/11025/2011,

- постанови Донецького окружного адміністративного суду від 03.08.2011 у справі №2а/0570/13037/2011,

- постанови Донецького окружного адміністративного суду від 10.08.2011 у справі №2а/0570/12313/2011.

Відповідно до матеріалів справи дані постанови були винесені щодо стягнення коштів за податковим боргом з ПАТ «Донецькміськгаз» на користь СДПІ, а саме:

1. Постанови Донецького окружного адміністративного суду від 26.04.2011р. №2а/0570/3854/2011 про стягнення податкового боргу у сумі 13920480 грн, який утворився внаслідок того, що ПАТ «Донецькміськгаз» було надано до СДПІ:

- податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2009р. (№9000917456 від 20.08.2009р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 643 775 грн;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2009р. (№9001149922 від 21.09.2009р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 743 604 грн;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2009р. (№ 9001486379 від 20.10.2009р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 918 434 грн;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010р. (№9002217997 від 18.06.2010р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 25 385 грн;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010р. (№9002835858 від 20.07.2010р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 85 517 грн;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2010р. (№9003508215 від 20.08.2010р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 277 589 грн;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010р. (№9003920891 від 20.09.2010р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 411 526 грн;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010р. (№9004380952 від 19.10.2010р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 598 327 грн;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2010р. (№9005284985 від 22.11.2010р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 1 356 928 грн;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2010р. (№9005769964 від 20.12.2010р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 1 840 537 грн;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010р. (№9006420615 від 20.01.2011р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 2 567 200 грн;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2011р. (№9000687360 від 21.02.2011р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 1 961 760 грн.

2. Постанови Донецького окружного адміністративного суду від 05.05.2011р. №2а/0570/6974/2011 про стягнення податкового боргу у сумі 1871242 грн, який утворився внаслідок надання підприємством декларації з податку на додану вартість від 20.04.2011 року за № 9002528158 (за березень 2011).

3. Постанови Донецького окружного адміністративного суду від 31.05.2011р. №2а/0570/8914/2011 про стягнення податкового боргу у сумі 1861890 грн, який утворився внаслідок надання підприємством декларації з податку на додану вартість від 20.05.2011 року за № 9003683665 (за квітень 2011).

4. Постанови Донецького окружного адміністративного суду від 04.07.2011р. №2а/0570/11025/2011 про стягнення податкового боргу у сумі 1369236 грн, який утворився внаслідок надання підприємством декларації з податку на додану вартість від 20.06.2011 року за № 9004339711 (за травень 2011).

5. Постанова Донецького окружного адміністративного суду від 03.08.2011р. №2а/0570/13037/2011 про стягнення податкового боргу у сумі 765466 грн, який утворився внаслідок надання підприємством декларації з податку на додану вартість від 20.07.2011 року за № 1305 (за червень 2011).

6. Постанови Донецького окружного адміністративного суду від 10.08.2011р. №2а/0570/12313/2011 про стягнення податкового боргу у сумі 2433638 грн, який утворився внаслідок надання підприємством декларації з податку на додану вартість від 21.03.2011 року за № 9001503261 (за лютий 2011).

Експерт зазначив, що у ході експертизи здійснено зіставлення даних, що містяться в платіжних дорученнях ПАТ «Донецькміськгаз» та даних, визначених податковим органом в акті перевірки від 06.12.2011р. №780/15-16-23/5-03361081. Результати дослідження наведено у додатку №2.

За результатами дослідження встановлено, що податковим органом змінено призначення платежів та віднесено стягнуті за вищезазначеними рішеннями суду кошти в рахунок погашення податкового боргу минулих періодів (до 01.01.2011 року) та на сплату податкового боргу по податковим деклараціям наданим після 01.01.2011р. по періодам, що відрізняються від періодів зазначених у відповідних рішеннях суду.

Приписами статті 87 Податкового кодексу України встановлені правила погашення податкового боргу платника податків.

Пунктом 87.9 ст.87 ПКУ передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Як слідує із вказаної норми, органи податкової служби спрямовують кошти у рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення безпосередньо у разі самостійної сплати таких коштів платником податків.

У пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПКУ визначено, що податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до приписів статті 20 ПКУ органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Несплачені суми за вищенаведеними податковими деклараціями визнані податковим боргом та стягнуті з підприємства у судовому порядку, тобто примусово.

Оскільки позивачем здійснювалось виконання судових рішень, то дії відповідача про спрямуванню вказаних грошових коштів на сплату податкового боргу, який утворився раніше, суперечить нормам ст.87 Податкового кодексу України.

Щодо погашення податковим органом сумами податкового боргу, що був стягнутим за рішеннями суду, заборгованості, що виникла до 01.01.2011 у ході експертизи встановлено, що органи державної податкової служби вправі застосовувати п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України лише щодо погашення податкового боргу, який виник після набрання чинності Податковим кодексом України, тобто з 1 січня 2011 року, а на податковий борг, який виник до 01.01.2011 року, відповідно до ст.58 Конституції України норми п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України не розповсюджуються.

Проте, відповідно до п.1.2 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пункт 5.1 статті 5 цього Закону передбачає, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Строки сплати узгодженого податкового зобов'язання визначені у пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 зазначеного Закону, відповідно до якого платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно з п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Зазначена норма не позбавляє платника податку права самостійно визначити джерела погашення узгоджених податкових зобов'язань відповідно п.7.1 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та від обов'язку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання відповідно до п.5.3.1 п.5.3 ст.5 цього ж Закону.

Крім того, відповідно до п.6 ст.7 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції, при цьому, згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів утримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного (станом до 01.01.2011) законодавства України належало виключно платнику.

Тому, суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Враховуючи викладене, у податкового органу відсутнє право змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах, та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів (до набрання чинності ПК України).

Таким чином, наявність податкового боргу за інші податкові періоди до вступу в силу Податкового кодексу України, не може бути підставою для позбавлення платника податків права виконати належним чином обов'язок щодо сплати поточних податкових зобов'язань.

Згідно висновку судово-економічної експертизи, в ході експертизи встановлено, що висновки Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку у акті перевірки від 06.12.2011 №780/15-16-23/5-03361081 про результати камеральної перевірки своєчасності сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість в частині порушення Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість визначеного пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а також в частині несвоєчасної сплати Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» суми узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість з затримкою термінів сплати на 100-529 днів у загальній сумі 12 391 239,58 грн документально не обґрунтовані.

Колегія суддів погоджується з висновками судово-економічної експертизи в цій частині.

Щодо розрахунку суми штрафних санкцій, які підлягають застосуванню до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» відповідно до Податкового кодексу України в редакції чинній на момент прийняття податкового повідомлення-рішення від 19.12.2011р. №0001341322/49331/10/15-16-23/5, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 126.1 ст.126 Податкового Кодексу визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, передбачених Кодексом, такий платник податків притягається до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

При цьому пунктом 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Згідно висновків судово-економічної експертизи, з урахуванням висновків по першому питанню та додатку №2 до даного висновку сплата податкових зобов'язань та погашення податкового боргу було здійснено за 6 податковими деклараціями з податку на додану вартість (наданими після 01.01.2011):

- 5 податкових декларацій були надані в період з 1 січня по 30 червня 2011 року, тобто, за кожне порушення податкова інспекція мала би застосувати штрафні санкції в розмірі 1 грн., а всього в загальному розмірі 5 грн;

- 1 податкова декларація була надана після 30.06.2011р., а саме 20.07.2011р., за порушення терміну сплати по декларації від 20.07.2011р. №1305 податкова інспекція мала би застосувати штрафну санкцію у розмірі 10% (порушення термінів сплати до 30 календарних днів), а саме 76 546,60 грн.

Відповідачем не були враховані приписи пункту 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України щодо встановлення штрафних санкцій за порушення податкового законодавства у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення за період з 1 січня по 30 червня 2011 року, а саме податкового боргу за 5 податковими деклараціями, які були надані в період з 1 січня по 30 червня 2011 року штрафні санкції мали б складати 1 гривню за кожне правопорушення.

Тоді як за порушення терміну сплати по декларації від 20.07.2011р. №1305, яка була надана 20.07.2011, треба застосувати штрафну санкцію у розмірі 10% (порушення термінів сплати до 30 календарних днів), а саме 76 546,60 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про те, що спірне податкове повідомлення-рішення від 19.12.2011р. №0001341322/49331/10/15-16-23/5, відповідно до якого позивач за затримку більше ніж на 30 календарних днів граничного строку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 12 391 239,58 грн, зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 1 727 895,94 грн, в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 1 651 344,34 грн було винесено неправомірно.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дії СДПІ щодо віднесення стягнутих за рішеннями суду коштів в погашення податкового боргу минулих періодів (станом на 01.01.2011 року), а не на виконання цих рішень, є незаконними.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги відповідача та вважає їх необґрунтованими.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 196-198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2013 року по адміністративній справі №2а/0570/4059/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2013 року по адміністративній справі № 2а/0570/4059/2012 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання ухвали у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена 26 квітня 2013 року.

Колегія суддів М.В. Бишов

І.Д. Компанієць

В.А. Шальєва