Ухвала суду № 30939164, 25.04.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25 квітня 2013 року Справа №14/5026/1452/2012

вх. № 6425/13 від 02.04.2013

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., при секретарі судового засідання Яцен Ю.Ф., за участю: особисто - арбітражного керуючого Білика О.А. (ліквідатор банкрута), представника за довіреністю - Нечипоренка Ю.І. (від відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду скаргу

заявника ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Білика О.А.

до відповідачів 1) реєстраційної служби Черкаського міського управління

юстиції

2) відділу примусового виконання рішень управління

державної виконавчої служби Головного управління юстиції у

Черкаській області

3) Черкаського міського управління юстиції

про незаконні дії реєстраційної служби Черкаського міського

управління юстиції та невиконання відділом примусового

виконання рішень управління державної виконавчої служби

Головного управління юстиції у Черкаській області ухвали

суду від 31.01.2013

у справі за заявою

ініціюючого кредитора фізичної особи -підприємця ОСОБА_3

до боржника фізичної особи -підприємця ОСОБА_4

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Ліквідатором банкрута, арбітражним керуючим Біликом О.А. подано скаргу від 01.04.2013 №56/60 на незаконні дії реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції (далі - Реєстраційної служби) та відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області (далі - відділу ДВС) у зв'язку з невиконанням ухвали суду від 31.01.2013 у цій справі з вимогами зобов'язати: Реєстраційну службу провести державну реєстрацію скасування обтяження прав (арешту), шляхом внесення запису до Державного реєстру прав відомостей про скасування державної реєстрації обтяження (арешту); відділ ДВС виконати ухвалу господарського суду Черкаської області від 31.01.2013.

Ухвалою суду від 11.04.2013 залучено до участі у справі як третього відповідача, Черкаське міське управління юстиції, ухвала направлена рекомендованим листом.

Учасники провадження у справі про банкрутство боржника були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, однак представники від Черкаського міського управління юстиції та від Реєстраційної служби, ініціюючого кредитора, боржника у судове засідання не з'явились і про причини неявки не повідомили.

У судовому засіданні ліквідатор банкрута доводи скарги та заявлені вимоги підтримав.

Представник відділу ДВС проти доводів, викладених у скарзі ліквідатора банкрута, заперечив, пояснив що виконавчий документ не містить резолютивної частини щодо зобов'язання органу ДВС вчинити певні дії, на запитання якою конкретно нормою передбачено таку підставу відмови у відкритті виконавчого провадження, як "виконавчий документ не містить резолютивної частини рішення, що підлягає виконанню органами ДВС" пояснив, що в резолютивній частині судового рішення не встановлено, які саме дії підлягають виконанню органом ДВС.

У судовому засіданні суд здійснив огляд і дослідження наданих в оригіналі на вимогу суду представником відділу ДВС документів, результати чого зафіксовано у протоколі судового засідання та оголошено присутнім учасникам. Пред'явлено виконавче провадження №747/7 номер за ЄДРВП 37261409 про виконання ухвали №14/5026/1452/2012 від 31.01.2013, яке не підшите, не містить опису, містить такі документи: заяву про відкриття виконавчого провадження від 19.03.2013 №38/60, яка надійшла до органу ДВС 20.03.2013 вх.1232122-29/1; копію ухвали суду від 05.04.2013, зареєстрована вх. б/н 08.04.2013; копію ухвали суду від 31.01.2013; постанову суду від 10.01.2013; лист Реєстраційної служби від 25.02.2013 на адресу господарського суду; лист відділу ДВС від 21.03.2013 №17712.1-32 на адресу ОСОБА_4 про надіслання постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження з розпискою ОСОБА_5 про отримання постанови; постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 21.03.2013, копія якої наявна у справі.

Відповідно до статей 75, 85 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Заслухавши ліквідатора банкрута, представника відділу ДВС та дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.

Ухвалою господарського суду від 31.01.2013 у цій справі скасовано арешт на нерухоме майно, запис про який внесено до Єдиного реєстру заборон об'єктів нерухомого майна: запис 4; тип обтяження: арешт нерухомого майна; зареєстровано 29.03.2011 16:46:17 за №11004804; реєстратор: Перша Черкаська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: постанова б/н 25.03.2011 прокуратури Черкаської області, старший слідчий слідчого відділу прокуратури Черкаської області М.В.Хомік, кр.с.№251100027; об'єкт обтяження: квартира, Ѕ частина, АДРЕСА_1; власник: ОСОБА_4; обтяжувач: прокуратура Черкаської області, код: 02911119, 18000 Черкаська область, м.Черкаси, бул.Шевченка, 286.

Вказана ухвала суду від 31.01.2013 була надіслана для виконання в Реєстраційну службу, однак, остання ухвалу суду не виконала, та, як вбачається зі змісту листа Реєстраційної служби від 25.05.2013 без номера на адресу господарського суду Черкаської області (вх. суду №3939/2013 від 11.03.2013) фактично відмовила у її виконанні, посилаючись на необхідність подання заявником (тобто судом) заяви про державну реєстрацію, форма та вимоги до заповнення якої встановлені наказом Міністерства юстиції України від 17.04.2012 №595/5, виданим відповідно до п.7 Порядку надання інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 №703.

19.03.2013 ліквідатор банкрута звернувся із заявою до відділу ДВС з метою примусового виконання ухвали господарського суду Черкаської області від 31.01.2013 по справі №14/5026/1452/2012. Відділ ДВС постановою від 21.03.2013 №37261409 відмовив у відкритті виконавчого провадження, посилаючись на п.8 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" та обгрунтувавши відмову тим, що виконавчий документ не містить резолютивної частини рішення, що підлягає виконанню органами ДВС.

Скасовуючи арешт на майно суд в ухвалі прямо зазначив наступне:

"процесуальний закон не надає суду права на складання такої заяви (тобто заяви про державну реєстрацію), процесуальними документами господарського суду є рішення, ухвали та постанови, які є в свою чергу обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, ст. 4-5 ГПК України господарські суди не вправі діяти з виходом поза межами наданих їм повноважень, зокрема, шляхом подання заяв до відповідних державних органів, а тільки шляхом прийняття судових рішень (ухвал).

Відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Отже, посадові особи держателя реєстру обтяжень вправі, керуючись зазначеними нормами Конституції України, виконати рішення (ухвалу суду про скасування обтяжень) у добровільному порядку, не доводячи справи до порушення виконавчого провадження (правові позиції у постанові Вищого господарського суду України 13.11.2012 у справі Б19/311-08/13)".

Співставляючи вищевказані норми Конституції України та Законів України із постановою Кабінету Міністрів України та наказом Міністерства Юстиції України, на які здійснено посилання у листі Реєстраційної служби, суд виходить з того,

що підзаконні акти органів виконавчої влади не можуть встановлювати норми процесуального розгляду справи для суду;

що будь-які норми при їх виконанні мають тлумачитись у такий спосіб, що забезпечує усунення (а не відшукання) протиріч між ними та забезпечує виконання судового рішення;

що судове рішення прийнято з урахуванням усіх діючих актів та конкретних обставин справи (в тому числі і тих, на які здійснено посилання Реєстраційною службою) і є обов'язковим для виконання саме в цій конкретній ситуації незалежно від того подобається воно чи ні, вважає його виконавець законним чи ні;

що нікому не дано права офіційно оцінювати законність прийнятого рішення, воно є обов'язковим до виконання на всій території України і тому вважається законним, доки воно не скасовано в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуте компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.

Саме у зв'язку з цим невиконання судового рішення тягне передбачену законом відповідальність.

Установлені обставини вказують на грубе та умисне порушення вимог ухвали суду від 31.03.2013 посадовою особою Реєстраційної служби.

Однак Реєстраційна служба не є юридичною особою, а є підрозділом Черкаського міського управління юстиції, тому стосовно Реєстраційної служби провадження у справі необхідно припинити по п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, а особою, яка має відповідати за невиконання ухвали суду від 31.03.2013 є Черкаське міське управління юстиції у зв'язку з чим заявлене клопотання в частині зобов'язання виконати ухвалу суду підлягає задоволенню та покладається на останнє.

Що стосується аналогічної вимоги до відділу ДВС, то в цій частині необхідно відмовити, оскільки вчинення відповідних дій по виключенню запису з державного реєстру покладається саме на Черкаське міське управління юстиції, а не на відділ ДВС. Однак, відділом ДВС також допущено грубе порушення закону, яке полягає у неправомірній відмові у відкритті виконавчого провадження за ухвалою суду від 31.03.2013,

по-перше, оскільки вказані у постанові відділу ДВС від 21.03.2013 обставини не передбачені Законом України "Про виконавче провадження" чи й будь-яким іншим законом як підстава для відмови у його відкритті, а посилання на п.8 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" (наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження) є нікчемним;

по-друге, можливість виконання ухвали суду від 31.03.2013 у примусовому порядку роз'яснена в цьому ж судовому рішенні. Зокрема, відкриваючи виконавче провадження, відділ ДВС мав пряму вказівку ч. 2 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" про те, як йому необхідно вчинити: "у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику (тобто Черкаському міському управлінню юстиції) самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Недоліки форми ухвали суду від 31.03.2013 не спростовують незаконності дій органу ДВС оскільки те, що ухвала суду набирає чинності в день її винесення прямо установлено ч.4 ст.8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки судове рішення є чинним до моменту його скасування, оскільки її пред'явлено до виконання до закінчення річного терміну чинності виконавчого документа, установленого п.2 ч1.ст.22 Закону України "Про виконавче провадження", та оскільки державний виконавець не позбавлений був права звернутися до суду у порядку п.8.ч.3 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" та ч.5 ст.89 Господарського процесуального кодексу України з відповідною заявою. Однак, з метою усунення будь-яких підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження суд вважає за необхідне виправити помилку в ухвалі суду від 31.03.2013, як виконавчого документа.

Враховуючи викладене, та п.7 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 №04-5/365 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" суд визнає постанову відділу ДВС від 21.03.2013 недійсною, та зобов'язує відділ ДВС здійснити певні виконавчі дії - відкрити виконавче провадження з виконання ухвали суду від 31.03.2013 у цій справі.

Керуючись ст. 4-1, 4-5, 80 (п.1), 86, 89, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, ст. 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції станом на 04.11.2012) суд,

УХВАЛИВ:

1.Скаргу ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Білика О.А., від 01.04.2013 №56/60 задовольнити частково.

1.1.Зобов'язати Черкаське міське управління юстиції виконати пункт перший ухвали суду від 31.01.2013 у справі №14/5026/1452/2012.

1.2. Визнати недійсною постанову відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області від 21.03.2013 у виконавчому провадженні №747/7, номер за ЄДРВП 37261409, та зобов'язати відкрити виконавче провадження з виконання ухвали господарського суду Черкаської області від 31.03.2013 у справі №14/5026/1452/2012.

1.3. Припинити провадження у справі стосовно першого відповідача, реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції.

1.4. У решті вимог відмовити.

2. Доповнити резолютивну частину ухвали суду від 31.03.2013 у справі №14/5026/1452/2012 словами:

"Ухвала набрала законної сили, строк пред'явлення ухвали до виконання один рік з дня прийняття".

Направити дану ухвалу ліквідатору банкрута, членам комітету кредиторів (1), а також рекомендованим листом з повідомленням Черкаському міському управлінню юстиції (на дві адреси), відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області.

Повне рішення складено 29.04.2013.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

С у д д я Хабазня Ю.А.

5