Постанова № 30939137, 25.04.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2013 р. Справа№ 2/125-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Синиці О.Ф.

суддів: Зеленіна В.О.

Мальченко А.О.

при секретарі: Вінницькій О.В.

За участю представників:

від позивача -Стельмах Ю.М.,

від відповідача -Лошаков Д.С., Поляруш О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу споживчого товариства "Настуся" б/н б/д

на рішення господарського суду Київської області від 19.12.2012

у справі № 2/125-12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Суфле Агро Україна", м. Славутич, Хмельницької області

до споживчого товариства "Настуся", с. Пилипча, Білоцерківського району, Київської області

про стягнення 566441грн.48коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 19.12.2012р. частково задоволено позов ТОВ "Суфле Агро Україна" та стягнуто з СТ "Настуся" 544433грн.75коп. вартості частково неоплаченого насіння сільгоспкультур (ячменю пивоварного, кукурудзи, соняшника) по договору від 23.03.2012 та додатків до нього, 17826грн.06коп. пені, 3932грн.16коп. 3% річних та відповідні судові витрати. В стягненні 249грн.51коп. річних відмовлено по уточненому розрахунку суду першої інстанції.

Відповідач 03.04.2013р. подав апеляційну скаргу на рішення суду та стверджує, що дізнався про наявність справи та вказаного рішення випадково з Єдиного держреєстру судових рішень у березні 2013р. Заявник вказує, що з товариством "Суфле-Агро-Україна", як постачальником ексклюзивного насіння сільгоспкультур і засобів захисту рослин та покупцем відповідно вирощеної з ексклюзивного насіння сільгосппродукції, має постійні інформаційно-комунікабельні зв'язки, але претензій, копії позовної заяви, ухвал чи рішення суду не отримував і участі в засіданнях суду першої інстанції не приймав. Заявник надав довідку органу зв'язку Пилипча Білоцерківського району про те, що СТ "Настуся" з 31.11.2012 по 12.03.2013 листів від господарського суду Київської області та ТОВ "Суфле-Агро-Україна" не отримувало (а.с. 98). За вказаних обставин суд апеляційної інстанції поновив строк для подачі апеляційної скарги.

Оскаржуючи рішення суду відповідач не заперечує отримання насіння ячменю пивоварного, кукурудзи, та соняшника по високого рівня цінам за договором від 23.03.2012 №2046. Проте, його партнер не заявив про взаємозв'язок зобов'язань по вищевказаному договору із зобов'язаннями по договору від 06.04.2012 №2046 А, за яким ТОВ "Суфле-Агро-Україна" повинно викупити (самовивозом) по наперед обумовленим цінам сільгосппродукцію, яку вирощено з його насіння в 2012 році та виплатити додатковий преміальний платіж по 800грн. за гектар ячменю пивоварного. Суд першої інстанції не звернув увагу на умови договору №2046А і за відсутності доказів безспірності зустрічних однорідних вимог (а.с. 55, 57) в своєму рішенні з посиланням на договір №2046 А, не з'ясувавши його зміст і об'єм виконання сільгоспвиробником своїх зобов'язань, констатував зарахування зустрічних однорідних вимог лише в частині 46т 250кг з 250т ячменю пивоварного, обов'язкового для викупу позивачем.

Що ж стосується насіння ніби-то сортової кукурудзи МАС-20, МАС-26к, то вирощена під спостереженням і контролем спеціалістів ТОВ "Суфле-Агро-Україна" сільгосппродукція за висновками дослідження ТОВ "ВФ" "Васильків-Млин" від 11.10.2012 відповідала в дійсності фуражним сортам, які використовуються для закладки силосу.

Насіння соняшника відповідало необхідним стандартам, але позивач відмовився від прийняття відповідної сільгосппродукції і навіть попередньо прийняту через КХП повернув СТ "Настуся", поклавши на останнього витрати перед КХП.

Таким чином, стверджує апелянт, позивач, завдавши матеріальної шкоди сільгоспвиробнику в значно більшому розмірі ніж вартість неоплаченої частини насіння та допустивши прострочку кредитора, втратив право на односторонні розрахунки за насіння, в залік якого повинен був прийняти вирощену сільгосппродукцію, як це передбачено договорами сторін і виконувалось у попередні роки.

Вивчивши матеріали справи та додатково надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового скасування рішення суду.

На умовах вищевказаних договорів відповідач в період посівної кампанії 2012р. отримав насіння ячменю пивоварного, сортових кукурудзи і соняшника на суму 672990грн. В березні-квітні 2012р. була здійснена часткова оплата насіння в сумі 27500грн. Наступні розрахунки за насіння сільгоспкультур мали бути проведені осінню 2012р. заліком вирощеної продукції.

Суд першої інстанції не звернув уваги на зміст договору сторін №2046А від 06.04.2012 і прийняв залік зустрічних однорідних вимог в грошовій формі 101056грн.25коп. (за 46250кг. ячменю пивоварного), визначивши до стягнення 544433грн.75коп. за решту насіння.

Проте, за договором 2046А (п. 1.1, 1.2, 1.3) позивач "зобов'язується викупити у продавця ячмінь пивоварний" в кількості 250 тон і навіть додаткову кількість продукції (а.с. 40). Пунктом 1 додатку №6 до договору №2046А передбачена поставка ячменю на умовах EXW, тобто склад ПРОДАВЦЯ (а.с. 53), але за будь-яких обставин покупець зобов'язаний викупити 250т ячменю як достатнього ресурсу в грошовому вимірі для повного розрахунку за все насіння, а сільгоспвиробник відповідно передати продукцію лише позивачу.

Листом від 9 серпня вих. №24, від 20 серпня вих. № 26 (а.с. 218-220), від 18 вересня вих. №28 (а.с. 224, 225), від 2 жовтня вих. №29 (а.с. 227) відповідач повідомляв позивачу про необхідність до початку обмолоту соняшника забрати ячмінь пивоварний у кількості передбаченій договором, але позивач відповіді не надав, продукцію не забрав і не розпорядився нею.

Після ухилення позивача викупити ячмінь пивоварний за умовами договору №2046А сільгосппродукція зберігалась в належних умовах в критому приміщенні СТ "Настуся".

Внаслідок природних катаклізмів (сильних снігопадів) в період грудня 2012р. сталось руйнування складського приміщення і ячмінь пивоварний "Себастьян" класу А в кількості 216т став непридатним для використання на будь-які цілі, що підтверджується довідками Управління агропромислового розвитку Фастівської РДА від 23.04.2013, комісійними актами від 18.12.2012 за участю виробника, УАПК Фастівської РДА, Волицької сільської ради та Насіннєвої інспекції (а.с. 235-240).

Проігнорував позивач і свою участь у прийнятті відповідних рішень на повідомлення відповідача від 11 жовтня 2012р. (вих. №33), що згідно лабораторних даних та кількості кукурузної маси з насіння МАS-20 та МАS-26к виросла фуражна з високою вологістю кукурудза, яка придатна лише для закладки силосу (а.с. 228-231).

Згідно ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однієї із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 613 ЦУК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 221 ГК України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором.

Частиною четвертою статті 612 ЦК України встановлено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Таким чином, в зв'язку з тим, що ТОВ "Суфле-Агро-Україна" не виконало умови договору №2046 А, то прострочення виконання зобов'язань відповідачем за договором №2046 відсутнє, оскільки нерозривно пов'язане з прострочкою своїх зобов'язань кредитором (позивачем).

Що стосується заперечень позивача на апеляційну скаргу відповідача стосовно ніби-то гарантованої якості насіння сільгоспкультур і відповідної якості вирощеної відповідачем сільгосппродукції, то такі заперечення не спростовують обов'язок позивача забрати 250т ячменю пивоварного (вартості якого з преміальною надбавкою більш ніж достатньо для розрахунку за насіння), а також насіння соняшнику, як це виконували сторони в сезоні 2010 та 2011 років, про що СТ "Настуся" надало до матеріалів справи відповідні договори і документи про їх виконання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що матеріалами справи не підтверджуються фактичні і правові підстави для стягнення заявленої позивачем суми, апеляційна скарга підлягає задоволенню з відмовою у позові. Рішення господарського суду Київської області від 19.12.2012 підлягає частковому скасуванню.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Київської області від 19.12.2012 у справі №2/125-12 скасувати частково та прийняти нове рішення.

2. В задоволенні позову відмовити.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле-Агро-Україна" (30000, Хмельницька обл., м. Славута, вул. Острозька, буд. 138, код ЄДРПОУ 34863309) на користь споживчого товариства "Настуся" (09153, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Пилипча, вул. Жовтнева, буд. 20, код ЄДРПОУ 30118108) 5664 (п'ять тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 41 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Київської області.

5. Справу №2/125-12 повернути господарському суду Київської області.

Головуючий суддя Синиця О.Ф.

Судді Зеленін В.О.

Мальченко А.О.