Постанова № 30938954, 25.04.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2013 року 11 год. 27 хв. Справа № 813/1796/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Семеряк М.І.,

представника позивача - ОСОБА_1, представника третьої особи - Гук О.О,

розглянувши у м. Львові у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк», про скасування постанов,-

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк», про скасування постанов про відкриття виконавчого провадження № 36448752 від 14.02.2013 року та про арешт майна боржника, оголошення заборони на його відчуження від 14.02.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач наділений повноваженнями щодо прийняття до виконання виконавчого документа безпосереднього за заявою стягувача лише у випадках, прямо передбачених п.1,2 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження». В іншому разі, відповідач може прийняти до виконання лише таке виконавче провадження, яке було відкрите та перебувало на виконання територіального органу ДВС та переданому першому на підставі рішення начальника регіонального органу ДВС або відділу примусового виконання рішень. При цьому, про передачу матеріалів виконавчого провадження відповідною посадовою особою виноситься постанова та державний виконавець відділу примусового виконання рішень виносить постанову про прийняття до виконання виконавчого провадження. Сума вимог стягувача значна менша від нижньої межі, встановленої п. 2 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження», досягнення якої є необхідною умовою для надання відповідачу повноважень щодо прийняття до виконання виконавчого документа - виконавчого напису № 408, виданого 05.02.2013 року приватним нотаріусом ЛМНО ОСОБА_4 В оскаржуваній постанові відсутнє будь-яке обґрунтування щодо відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису нотаріусу, як і не зазначено, що матеріали такого виконавчого провадження передані йому з територіального органу ДВС на підставі відповідної постанови начальника регіонального органу ДВС або відділу примусового виконання рішень. Отже, у відповідача не було підстав для прийняття до виконання виконавчого документа.

Ухвалою суду від 11.03.2013 року відкрито провадження у справі. В судовому засіданні 25.04.2013 року відповідно до вимог ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Суд вважає, що відповідач належним чином, в силу приписів ст.ст. 33-35 КАС України, повідомлений про час та місце розгляду справи і справу можливо розглядати у відсутності представника відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до ст.71 КАС України. Окрім того, суд зобов'язав відповідача подати матеріали виконавчого провадження № 36448752 з примусового виконання виконавчого напису № 408, виданого 05.02.2013 року приватним нотаріусом ЛНМО ОСОБА_4, однак такі документи суду надані не були.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк», зазначив, що у нього відсутня правова позиція і він покладається на розсуд суду.

Розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Денисяком Т.Г. 14.02.2013 року винесено постанову ВП № 36448752 про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого напису № 408, виданого 05.02.2013 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про звернення стягнення на рухоме майно з всіма приналежностями та покращеннями: сідловий тягач -Е, марка МАN, модель 19.403, 1995 року випуску, зеленого кольору, шасі (кузов, рама) НОМЕР_4, об'єм двигуна 11967 см.куб., реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить Боржнику - ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб платників податків - НОМЕР_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Львові, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, місце праці невідоме, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5, виданого 17.08.2006 року РЕВ 1-го МВ ДАІ при УМВС України у Львівській області; н/причіп - рефрежиратор - Е, марка ПП, модель СНЕRАU С38, 1996 року випуску, білого кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_6, ідентифікатор № НОМЕР_6, реєстраційний номер НОМЕР_3, який належить Боржнику - ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб платників податків - НОМЕР_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Львові, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, місце праці невідоме, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7, виданого 15.04.2006 року Львівським МРЕВ ДАІ ГУ УМВС України. Вищевказане рухоме майно: сідловий тягач -Е, марка МАN, модель 19.403,1995 року випуску, зеленого кольору, шасі (кузов, рама) НОМЕР_4, н/причіп - рефрежиратор - Е, марка ПП, модель СНЕRАU С38, 1996 року випуску, білого кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_6, ідентифікатор № НОМЕР_6, на підставі договору застави, посвідченого 22.10.2007 року ОСОБА_6, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу за реєстровим № 2450, договору про внесення змін до договору застави, посвідченого 20.02.2008 року ОСОБА_6, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу за реєстровим № 1046, договору про внесення змін до договору застави, посвідченого 27.08.2008 року ОСОБА_6, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу за реєстровим № 4382, передано в заставу Відкритому акціонерному товариству «Електрон Банк», 79000, м. Львів, вул. Грабовського, 11, код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України - 19358632, правонаступником за всіма правами та обов'язками якого є Публічне акціонерне товариство «Фольксбанк», що має місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Грабовського, 11, код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України - 19358632, МФО 325213, р/р 37399000000008. За рахунок коштів, отриманих від реалізації вищевказаного рухомого майна приватний нотаріус ЛИНО ОСОБА_4 пропонує задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк» за період з 01.04.2012 року по 05.02.2013 року включно у розмірі еквівалентному 124979,97 доларів США, що станом на 05.02.2013 року становить 998 964,89 грн. та 2 750,00 грн. за вчинення виконавчого напису.

Окрім того, 14.02.2013 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Денисяком Т.Г. винесено постанову ВП № 36448752 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою наклав арешт на сідловий тягач -Е, марка МАN, модель 19.403, 1995 року випуску, зеленого кольору, шасі (кузов, рама) НОМЕР_4, об'єм двигуна 11967 см.куб., реєстраційний номер НОМЕР_1 та н/причіп рефрежиратор - Е, марка ПП, модель СНЕRАU С38, 1996 року випуску, білого кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_6, ідентифікатор № НОМЕР_6, що належать ОСОБА_3, у межах суми звернення стягнення - 1001714,89 грн. Також, вказаної постановою заборонено здійснювати відчуження вищевказаного майна.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутись до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606-XIV (з наступними змінами та доповненнями), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно частини 1 статті 2 цього Закону, примусове виконання рішень в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

У відповідності до п.4 ч.2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, якими, зокрема, є виконавчі написи нотаріусів.

Виходячи з вимог зазначеного Закону у кореспонденції із приписами Закону України «Про державну виконавчу службу», державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених Законом України «Про виконавче провадження», неупереджено, своєчасно та повно.

Статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ч.1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Статтею 21 Закону України «Про виконавче провадження» визначено вичерпний перелік випадків коли виконання рішень покладається на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі. Зокрема, у випадках, коли:

1) боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи;

2) сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Як вбачається з матеріалів справи, сума зобов'язання ОСОБА_3 становить 1 001 714,89 грн., відтак вона є меншою за нижню межу граничної суми зобов'язання, визначеної п.2 ч.1 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з ч.3 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» інші виконавчі провадження, що перебувають на виконанні в органах державної виконавчої служби, можуть передаватися до відділів примусового виконання рішень в установленому Міністерством юстиції України порядку.

Такий порядок визначено розділом VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 (далі - Інструкція).

Зокрема, п. 6.3. Інструкції визначено, що передача виконавчих проваджень на виконання до відділу примусового виконання рішень регіонального органу ДВС може здійснюватися за рішенням начальника цього відділу або начальника регіонального органу ДВС щодо виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні в територіальних органах ДВС.

При цьому, згідно з п. 6.4. Інструкції, передача виконавчого провадження до іншого органу ДВС або у зв'язку з утворенням виконавчої групи при іншому органі ДВС здійснюється за вмотивованою постановою особи, яка прийняла рішення про передачу матеріалів виконавчого провадження, яка надсилається сторонам виконавчого провадження та до відповідного органу ДВС.

Також, за змістом п. 6.6. Інструкції при передачі матеріалів виконавчого провадження державний виконавець в день одержання матеріалів виконавчого провадження виносить постанову про прийняття виконавчого провадження до виконання.

Однак, у постанові про відкриття виконавчого провадження від 14.02.2013 року ВП № 36448752 відсутнє посилання на одержання матеріалів виконавчого провадження від іншого органу ДВС.

У зв'язку з наведеним, суд приходить до висновку, що виконавчий документ - виконавчий напис № 408, виданий 05.02.2013 року приватним нотаріусом ЛМНО ОСОБА_4, пред'явлений до виконання не до відповідного органу державної виконавчої служби. Таким чином порушені вимоги Закону України «Про виконавче провадження» про підвідомчість виконавчих проваджень.

Керуючись положеннями п.4 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», відповідач повинен був відмовити у відкритті виконавчого провадження.

Частиною 1 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Денисяка Т.Г. від 14.02.2013 року ВП № 36448752 про відкриття виконавчого провадження, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження прийняті з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», а відтак є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору, належить стягнути з державного бюджету на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 87, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про відкриття виконавчого провадження ВП № 36448752 від 14 лютого 2013 року.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 36448752 від 14 лютого 2013 року.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 34,41 грн. (тридцять чотири гривні сорок одна копійка).

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 26 квітня 2013 року.

Суддя Сакалош В.М.