Постанова № 30937910, 15.04.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/903/13-а

15 квітня 2013 року 16год. 25хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В. В. за участю секретаря судового засідання Таргоній А.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Кубикевич В.В.

відповідача: представник Федченко О.О., Дем"янюк С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватне акціонерне товариство "Рокитнівський скляний завод"

до Рівненська митниця Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області про визнання протиправними та скасування рішення , -ВСТАНОВИВ :

Приватне акціонерне товариство «Рокитнівський скляний завод» (далі - Позивач) звернулося з адміністративним позовом про визнання незаконними та скасування рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості №204020000/2012/00133 від 14.12.2012р., Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №2040000/2012/00133 від 14 грудня 2012р. та стягнення з Державного бюджету України на користь Позивача надмірно сплачених за митною декларацією №204020000/2012/012579 від 14.12.2012 коштів в сумі 13 141, 72 грн.

В обґрунтування заявленого позову зазначає, що ПрАТ «Рокитнівський скляний завод» 13.12.2012 року пред'явив до митного оформлення на Рівненську митницю (далі Відповідач) товар кокс нафтовий кальцинований, фракція 0-0,3 мм, в кількості 20мт., із хімічним складом: вуглець - 97,39%; сірка - 1,01%; шлак - 1,81%; летючість - 0,80%; вологість - 0,25%, придбаний у компанії BONUM s.r.o., Словацька Республіка, згідно Контракту № 072/06 від 26.11.2011 року та міжнародну товаротранспортну накладну СМR №11122012 від 11.12.2012 року. З метою митного оформлення Позивач подав електронну митну декларацію №204020000/2012/012522 від 13.12.2012 року, в якій задекларував товар - кокс нафтовий кальцинований за вартістю у загальній сумі 58 859,15 грн., що за офіційним курсом НБУ на дату митного оформлення (курс валюти UER: 10,422872) становить 5 647,11 євро. До складових митної вартості були включені транспортні витрати у сумі 1 487,11 євро. Митна вартість Позивачем визначена за першим методом - за ціною договору (контракту).

Відповідач, не погодившись із заявленою митною вартістю, здійснив її коригування за шостим (резервним) методом визначення митної вартості та надав Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №2040000/2012/00133 від 14 грудня 2012р.

Позивач не погодився із зазначеною Карткою відмови та прийнятим Рішенням про коригування митної вартості, але з метою випуску товару у вільний обіг здійснив митне оформлення даного товару під гарантійні зобов'язання, подав нову митну декларацію №204020000/2012/012579 від 14.12.2012, сплатив всі митні платежі згідно з митною вартістю товару, визначеною митним органом, у тому числі різницю між сумою митних платежів, обчисленою Позивачем та сумою, обчисленою митним органом. Товар випущено на митну територію України у вільний обіг. Розмір додаткових платежів, що сплачені Позивачем внаслідок коригування митної вартості, становить 13 141, 72 грн.

Не погоджуючись із коригуванням митної вартості, Позивач подав позов, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що відповідно до статті 57 Митного кодексу України (далі МК України) визначення митної вартості товарів здійснюється за основним методом (ціною договору (контракту) щодо товарів, що імпортуються (вартість операції)) та другорядними: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Зважаючи на надання із митною декларацією комплекту документів, що повністю підтверджують, на думку Позивача, заявлений ним рівень митної вартості, вважає відмову митного органу неправомірною.

Під час судового розгляду справи представник Позивача позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві, вважає, що збільшення митної вартості, на підставі якого проведено донарахування митних платежів, є незаконним.

Рівненська митниця адміністративний позов не визнала з підстав, викладених в письмових запереченнях.

В судовому засіданні представники відповідача пояснили суду, що в порядку, встановленому Митним кодексом України, згідно із п.4 статті 54 кодексу, посадовими особами Рівненської митниці було проведено перевірку числових значень заявленого декларантом рівня митної вартості товару, наявності в поданих декларантом документах всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за імпортовані товари.

В результаті опрацювання поданих до митного органу документів було встановлено, що контрактна вартість імпортованого Позивачем товару не є такою, що ґрунтується на дійсній вартості, під якою розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальному ході торгівлі в умовах вільної конкуренції.

Враховуючи вищевикладене, документи, подані декларантом до митного оформлення, встановленні митницею розбіжності між контрактною вартістю та дійсною вартістю товару та за відсутності належного документального підтвердження відомостей, заявлених до митного оформлення, митний орган дійшов висновку, що застосування методу визначення митної вартості товару за ціною угоди є неможливим. Митну вартість товарів визначено на основі раніше визнаних митницею митних вартостей із врахуванням фізичних характеристик товарів на рівні 0,78 дол. США/кг, відповідно до положень частини 2 статті 64 Митного кодексу України та надано Рішення про коригування митної вартості №204020000/2012/00133 від 14.12.2012р.

В судовому засіданні представники Відповідача просили суд відмовити в задоволенні адміністративного позову про скасування вищезазначеного рішення Рівненської митниці та Картки відмови.

Представник Відповідача 2 - Головного управління Державної казначейської служби у Рівненській області в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся судом належним чином.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.12.2012р. ПрАТ «Рокитнівський скляний завод» подав до митного оформлення Рівненській митниці електронну митну декларацію №204020000/2012/012522 на товар кокс «нафтовий кальцинований», придбаний у компанії BONUM s.r.o., Словацька Республіка, згідно Контракту № 072/06 від 26.11.2011 року. від 13.12.2012 року, в якій задекларував товар - кокс нафтовий кальцинований за вартістю у загальній сумі 58 859,15 грн., що за офіційним курсом НБУ на дату митного оформлення (курс валюти UER: 10,422872) становить 5 647,11 євро, визначивши при цьому митну вартість товару за першим методом - за ціною договору (контракту).

Згідно із п.4 статті 54 Митного кодексу України (далі МК України), посадовими особами Рівненської митниці було проведено перевірку числових значень заявленого декларантом рівня митної вартості товару, наявності в поданих декларантом документах всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за імпортовані товари.

Відомості про визначення митної вартості повинні базуватися на об'єктивних даних, підтверджених відповідними документами. Відповідно до п.1 ч.5 ст.54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Дані про митну вартість і її складові повинні піддаватися обчисленню.

Таким чином, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару, заявленої декларантом, необхідність перевірки її дійсності, віднесена до обов'язків митного органу.

Відповідно до наказу Держмитслужби України від 13.07.12 №362 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, посадова особа, що здійснює такий контроль, окрім іншого, проводить:

- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів;

- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Згідно із п.4 статті 54 Митного кодексу України, посадовими особами Рівненської митниці було проведено перевірку числових значень заявленого декларантом рівня митної вартості товару, наявності в поданих декларантом документах всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за імпортовані товари.

Відповідно до положень статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до статті 57-58 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

Згідно із частиною 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або невизначені кількісно і достовірні та/або відсутні хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Оскільки нафтовий кокс є супутнім продуктом переробки нафти, його вартість є прямо залежною від ситуації на ринку останньої. В умовах постійних коливань світових цін на нафту та нафтопродукти, зокрема зважаючи на їх загальні тенденції до росту протягом останніх років, митницею зроблено висновок про сумнівність позиції контрагента Позивача стосовно стримування ціни на нафтовий кокс, та невідповідності цінової політики компанії загальним ринковим тенденціям.

Відповідно до статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Митним органом для підтвердження дійсного рівня митної вартості було витребувано у декларанта додаткові документи, а саме - прайс-листи, каталоги, специфікації виробника товару та висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. На вимогу митного органу декларантом були надані документи, що не можуть вважатись неналежним підтвердженням митної вартості зогляду на наступне.

Для підтвердження заявлених даних про митну вартість Позивачем були направлені на розгляд митниці наступні документи: висновок експерта Рівненської ТПП від 14.12.2012 р. б/н; прайс-лист від 11.12.2012 р. б/н; лист виробника від 05.02.2013 р. б/н «Стосовно нафтового коксу»; лист ДП «Держзовнішінформ» від 06.02.2013 р. №10/48.

В результаті опрацювання поданих до митного органу документів, посадовими особами митниці було встановлено, що висновок експерта Рівненської ТПП від 14.12.2012 р. б/н не містить жодних розрахунків вартості об'єкта оцінки. Крім того, у п.10 «Результат дослідження», експерт, посилаючись на проведений аналіз кон'юнктури ринку, констатує факт проведення маркетингового дослідження ринку деревообробного обладнання. Таким чином, дане заключення не може бути використано з метою підтвердження вартісного рівня партії оцінюваних товарів. Лист ДП «Держзовнішінформ» від 06.02.2013 р. №10/48 містить інформацію щодо відповідності контрактного рівня ціни на товар ціновій політиці постачальника у грудні 2012 року, водночас не містить покликань на завдання, яке було поставлене заявником для проведення експертизи. Як вбачається зі змісту самого листа, висновок ДП «Держзовнішінформ» ґрунтується в основному на інформації, наданій виробником товару. При цьому прослідкувати загальну ситуацію на світовому ринку продажу аналогічних товарів іншими виробниками не вбачається за можливе з причини відсутності будь-яких розрахунків, інформаційно-аналітичних матеріалів, у тому числі отриманих за результатами розгляду альтернативних джерел, посилань на конкретні інформаційні ресурси. Крім того, викладена у листі виробника від 05.02.2013 р. б/н загальна інформація стосовно основних показників якості та технології виробництва порошку коксу нафтового кальцинованого, зокрема з вмістом вуглецю 96% - 98% та понад 98%, не дає можливості прослідкувати механізм формування ціни на нього, оскільки не містить жодних розрахунків і вартісних показників як сировини, так і виробничих процесів, а лише підтверджує, що протягом 2011 - 2012 років кальцинований порошок нафтового коксу із вмістом С ? 96%, але < 98%, S - max. 1,1%, humidity - max. 0,5%, ash - max. 2%, volatility - max. 1%, фракції 0 - 0,3 мм поставляється ним на український ринок за незмінною ціною, а саме: 208 євро/т на умовах поставки FCA Hlinik nad Hronom. Проте, у листі одночасно констатується, що незмінність цінової політики по нафтовому коксу провадиться з метою підтримання постійних партнерських відносин з клієнтами та завоювання лідируючих позицій в даному сегменті ринку.

Таким чином, в результаті опрацювання наданих документів було встановлено, що вони не підтверджують дійсний рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару.

Аналіз положень Митного кодексу України дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення митної декларантом вартості. З цією метою вони мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон країни. Надання неналежних документів не може вважатись виконанням вимоги митниці щодо підтвердження митної вартості.

Перевіривши висновки митного органу, покладені в основу оскаржуваних рішень на предмет їх законності та обґрунтованості, а також перевіривши порядок прийняття митним органом цих рішень, суд приходить до висновку про обґрунтованість сумнівів митного органу у дійсності заявленої митної вартості, наявності підстав для її коригування та правомірності прийнятих рішень, виходячи також із наступного.

Позивачем у позові зазначено, що митним органом при коригуванні митної вартості було враховано інформацію про митне оформлення товару «кокс нафтовий, кальцинований», здійснене Акціонерним товариством «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» за митною декларацією №110120000/2012/417625 від 14.11.2012 року, при цьому не було надано належної оцінки якісним характеристикам задекларованого товару.

Водночас, відповідно до статті 64 МК України митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях та визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

При цьому, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, згода на обов'язковість якої надана верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при звичайному ході торгівлі в умовах вільної конкуренції.

Зважаючи на те, що Акціонерне товариство «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» є одним з найбільших суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на митній території України, суд критично ставиться до твердження про те, що Позивачем може імпортуватись товар за митною вартістю нижчою, аніж товариством «Інтерпайп», зважаючи на обсяги поставок товарних партій, при цьому наведені відмінності у якісних характеристиках обох імпортних поставок, що порівнювались, не суперечать вимогам статті 64 МК України. Тотожність таких характеристик могла вимагатись у випадку застосування митним органом другого (за ціною договору щодо ідентичних товарів) або третього (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) методів визначення митної вартості. Водночас, оскаржуване Позивачем Рішення про коригування митної вартості №204020000/2012/00133 від 14.12.2012р. прийняте на основі застосування шостого (резервного) методу визначення митної вартості у спосіб, сумісний із відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Відповідно до вищенаведених обставин, суд погоджується із висновками митного органу про те, що контрактна вартість імпортованого Позивачем товару не є такою, що ґрунтується на дійсній вартості, та про те, що документи, подані декларантом до митного оформлення, не містять належного документального підтвердження відомостей, заявлених декларантом. Відповідно митний орган правомірно прийшов до висновку, що застосування методу визначення митної вартості товару за ціною угоди є неможливим.

Щодо порядку прийняття митним органом оскаржуваних рішень, судом встановлено наступне.

Відповідно до положень частини 1 статті 55 митного кодексу України, рішення про коригування митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 Митного кодексу України, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно положень частини 1 статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 Митного кодексу України, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Судом встановлено, що за результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом, що відображено у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, та у зв'язку з відсутністю в декларанта та митного органу інформації щодо ідентичних, подібних, аналогічних товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо одиниці ціни товару для обчислення митної вартості товарів за методом на основі віднімання вартості товарів (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товару наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості товарів (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості товарів шляхом послідовного використання методів визначення митної вартості товарів, зазначених у статтях 58-63 Митного кодексу України, митну вартість товарів було скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості товарів згідно положень статті 64 Митного кодексу України.

Відповідно до положень частини 2 статті 64 Митного кодексу України, митну вартість товарів визначено на основі раніше визнаних митницею митних вартостей із врахуванням фізичних характеристик товарів на рівні 0,78 дол. США/кг.

Приймаючи рішення про коригування заявленої митної вартості товарів за резервним методом визначення митної вартості, митний орган як джерело інформації використав митну декларацію від 14.11.2012 р. №110120000/2012/417625, прийнявши вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, що не суперечить нормам чинного законодавства. Рішення про коригування митної вартості було надіслано декларанту у спосіб та строки, визначені законодавством.

Пунктом 12 статті 264 МК України встановлено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Розділом 7 Наказу Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 631 «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного

оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа» встановлено, що у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку. Оскаржувана Позивачем Картка відмови № 2040000/2012/00133 від 14.12.2012 року повністю відповідає вищенаведеним вимогам.

Таким чином, суд приходить до висновку, що митний орган прийняв оскаржувані рішення обґрунтовано, на підставі та в межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України, а також з врахуванням всіх обставин, що мали значення для їх прийняття. Підстав для скасування цих рішень судом не встановлено.

Доводи позивача, викладені в позовній заяві, щодо неправомірності оскаржуваних рішень є необґрунтованими і не підтвердились під час розгляду даної адміністративної справи належними та допустимими доказами. Отже, в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Судовий збір відповідно до ст.94 КАС України на користь позивача не присуджується.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Щербаков В. В.