Постанова № 30937898, 24.04.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/1838/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

при секретарі - Пшенишному В.С.,

за участю:

представника відповідача - Донця Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Крюківського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції, третя особа - Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці про визнання дій неправомірними, скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

05 квітня 2013 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Крюківського ВДВС Кременчуцького МУЮ, третя особа - УПФУ в м. Кременчуці про визнання дій щодо відкриття виконавчого провадження на підставі вимоги УПФУ Автозаводського району в м. Кременчуці від 07 лютого 2011 року № 192 неправомірними, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 12 лютого 2013 року ВП № 36489517.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем безпідставно відкрито виконавче провадження з виконання вимоги Пенсійного фонду, оскільки норма Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно якої вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом, втратила чинність з 01 січня 2011 року. Крім того, зазначав, що вимога про сплату боргу складена УПФУ Автозаводського району в м. Кременчуці, а постанова про відкриття виконавчого провадження містить відомості щодо іншого стягувача, що на думку позивача не відповідає вимогам чинного законодавства.

Позивач у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить телефонограма, наявна в матеріалах справи (а.с. 22), надав суду клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що буде знаходитися за межами м. Полтави, однак доказів поважності причин неприбуття в судове засідання, суду не надав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на правомірність дій державного виконавця.

Третя особа явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином про що свідчить телефонограма, наявна в матеріалах справи. УПФУ в м. Кременчуці надано заперечення щодо позову відповідно до якого, орган пенсійного фонду проти позову заперечував, посилаючись на правомірність дій відповідача, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, а також розглядати справу за відсутності його уповноваженого представника.

Частиною 5 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби вирішується судом протягом десяти днів після відкриття виконавчого провадження у справі.

Враховуючи достатність наданих сторонами доказів та стислий строк розгляду цієї категорії справ, судом визнано за можливе розглядати справу за даної явки на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, в порядку статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що УПФУ Автозаводського району в м. Кременчуці щодо ОСОБА_2 винесено вимогу про сплату боргу зі сплати страхових внесків в розмірі 656,34 грн. від 07 лютого 2011 року № 192 (а.с 7).

19 жовтня 2012 року на підставі вимоги про сплату боргу зі сплати страхових внесків в розмірі 656,34 грн. від 07 лютого 2011 року № 192 державним виконавцем Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ постановою № ВП 34961833 відкрито виконавче провадження.

Судом встановлено, що у лютому 2013 року вимога про сплату боргу зі сплати страхових внесків в розмірі 656,34 грн. від 07 лютого 2011 року № 192 передана до Крюківського ВДВС Кременчуцького МУЮ з Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ за належністю для звернення стягнення на доходи боржника, оскільки, підприємство, на котрому працює позивач, знаходиться на території, що віднесена до відання відповідача.

12 лютого 2013 року за вказаним виконавчим документом державним виконавцем Крюківського ВДВС Кременчуцького МУЮ відкрито виконавче провадження (постанова ВП № 36489517, а.с. 37).

Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача щодо правомірності винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, вважає її необґрунтованою, протиправною, такою, що суперечить чинному законодавству, обмежує та порушує права, свободи та інтереси позивача, оскільки прийнята без урахування фактичних обставин, з порушенням діючого законодавства, а також без наявності правових підстав для винесення, внаслідок чого вказана постанова про відкриття виконавчого провадження від 12 лютого 2013 року № ВП 36489517 підлягає скасуванню, а дії відповідача щодо її винесення - визнанню протиправними.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірній постанові Крюківського ВДВС Кременчуцького МУЮ про відкриття виконавчого провадження від 12 лютого 2013 року № ВП 36489517, суд виходить із наступного.

Преамбулою Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Приписами частини 1 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

У відповідності до положень статей 3 та 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, якими, зокрема, є рішення органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01 березня 2001 року № 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

За приписами частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Наведені норми чинного законодавства України спростовують доводи позивача про відсутність повноважень відповідача приймати до виконання вимогу УПФУ як виконавчий документ, оскільки вищевказані норми встановлюють, що вимога УПФУ є рішенням органу державної влади, виконання якого за законом покладено на державну виконавчу службу.

Аналізуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідно до чинного законодавства України вимога УПФУ є виконавчим документом.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно частини 1 статті 25 вказаного Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Статтею 26 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено вичерпний перелік підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Судом не встановлено підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження, передбачених статтею 26 Закону України "Про виконавче провадження".

Суд не бере до уваги посилання відповідача щодо відсутності підстав для відкриття виконавчого провадження в зв'язку з тим, що вимога про сплату боргу складена УПФУ Автозаводського району в м. Кременчуці, а постанова про відкриття виконавчого провадження містить відомості щодо іншого стягувача, а саме: УПФ м. Кременчука, виходячи з наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 2011 року № 803 "Про утворення територіальних органів Пенсійного фонду України" створено як юридичну особу публічного права - УПФУ в м. Кременчуці, шляхом злиття УПФУ Крюківського району в м. Кременчуці та УПФУ Автозаводського району в м. Кременчуці. УПФУ в м. Кременчуці є правонаступником всіх прав та обов'язків вказаних припинених управлінь.

З урахуванням факту проведення реорганізації територіальних органів Пенсійного фонду України, що в силу статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України не потребує доказування, суд не вбачає у діях державного виконавця ознак протиправності щодо визначення у постанові про відкриття виконавчого провадження стягувачем УПФУ в м. Кременчуці в той час, коли вимога про стягнення боргу, що стала підставою для відкриття виконавчого провадження, складена УПФУ Автозаводського району в м. Кременчуці, оскільки УПФУ в м. Кременчуці є універсальним правонаступником УПФУ Автозаводського району в м. Кременчуці.

Таким чином, спірна постанова ґрунтується на вимогах чинного законодавства України та винесена державним виконавцем на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Відповідно до частин 2-3 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За викладених обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Крюківського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції, третя особа - Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці про визнання дій неправомірними, скасування постанови - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 29 квітня 2013 року.

Суддя А.О. Чеснокова