Постанова № 30936723, 17.04.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2013 р. Справа № 5023/4551/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Здоровко Л.М., суддя Крестьянінов О.О.

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників:

позивача - Ісаченков І.О. (дов. № 06-01/575/1 від 21.03.2013 року),

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №540Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 21.11.2012 року у справі №5023/4551/12

за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Базис», м. Харків

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Богодухів

про стягнення 570265,89 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.11.2012 року у справі №5023/4551/12 (суддя Светлічний Ю.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «АКБ «Базис», м. Харків суму заборгованості по кредитному договору на відкриття кредитної лінії № 111/10 від 21.07.2010 року у розмірі 570265,89 грн. з яких: 420630,82 грн. - сума заборгованості за кредитом; 81956,94 грн. - сума заборгованості по процентах за користування кредитом; 27306,52 грн. - штраф за порушення строку повернення кредиту за період з 20.07.2012 р. по 23.09.2012 р.; 40371,61 грн. - штраф за порушення строку сплати процентів за користування кредитом за період з 20.07.2012 р. по 23.09.2012 р. та судовий збір у розмірі 11405,32 грн.

Відповідач, не погодившись із зазначеним рішенням господарського суду Харківської області від 21.11.2012 року у справі №5023/4551/12 в частині стягнення штрафу за порушення строку сплати процентів за користування кредитом в сумі 40371,67 грн., звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати у вказаній частині і прийняти нове рішення, яким зменшити розмір неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача і відмовити в стягненні суми штрафу за порушення строку сплати процентів в розмірі 40371,67грн. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач, з посиланням на ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, зазначає, що банк не зазнав очевидних збитків від затримки ним оплати процентів у значному розмірі, а тому необхідно зменшити розмір неустойки і відмовити у стягненні штрафу за порушення строку сплати процентів. Крім того, апелянт зазначає, що був позбавлений можливості приймати участь в розгляді справи, реалізувати свої процесуальні права, оскільки не був повідомлений про порушення провадження у справі, а також про винесене судом рішення.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.02.2013 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд на 21.03.2013 року.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.03.2013 року розгляд справи відкладено на 04.04.2013 року. Запропоновано позивачу не пізніше ніж за три дні до судового засідання надати суду докази виконання сторонами своїх зобов'язань за договором №111/10 від 21.07.2010 року.

У зв'язку з відпусткою судді Кравець Т.В. розпорядженням голови Харківського апеляційного господарського суду від 03.04.2013 року для розгляду даної справи було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Крестьянінов О.О.

Пунктом 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про судове рішення» від 23.03.2012 року №6 визначено, що в разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи з огляду на встановлений пунктом 3 частини четвертої статті 47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» принцип незмінності судді слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 ГПК строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.

Враховуючи викладене, розгляд апеляційної скарги розпочинається спочатку.

04.04.2013 року до Харківського апеляційного господарського суду на виконання ухвали Харківського апеляційного господарського суду від позивача надійшли додаткові документи (вх. №2873).

У судовому засіданні 04.04.2013 року оголошено перерву на 16.04.2013 року.

16.04.2013 року до Харківського апеляційного господарського суду від позивача надійшли додаткові документи (вх.№3266).

У судовому засіданні 16.04.2013 року представник позивача проти доводів викладених в апеляційній скарзі заперечував та просив апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 21.11.2012 у справі № 5023/4551/12 - без змін.

Представник апелянта в судове засідання не з'явився.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

21.07.2010 року між ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Базис» та ФОП ОСОБА_2 укладено кредитний договір на відкриття кредитної лінії №111/10 (далі - кредитний договір). Згідно умов якого банк зобов'язується надати позичальнику грошові кошти в сумі 500000,00 грн. (кредит у вигляді кредитної лінії), строком з 21.07.2010 року до 20.07.2011 року, а позичальник зобов'язується належним чином використати та своєчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 24% річних на умовах, визначеним цим договором.

Додатковою угодою № 2 від 21.07.2011 року до кредитного договору на відкриття кредитної лінії №111/10 від 21.07.2010 року сторони визначили строк повернення кредиту - 19.07.2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав та перерахував відповідачу згідно його заяви кредитні кошти у розмірі 420630,82 грн. (а.с. 16, 94, 95).

В свою чергу, відповідач виконав свої зобов'язання по кредитному договору частково, що підтверджується копіями меморіальних ордерів (а.с. 96-107) та архівними виписками з особового рахунку відповідача.

У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості по кредитному договору на відкриття кредитної лінії №111/10 від 21.07.2010 року у розмірі 570265,89 грн., з яких - 420630,82 грн. сума заборгованості за кредитом, 81956,94 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 27306,52 грн. - штраф за порушення строку повернення кредиту за період з 20.07.2012р. по 23.09.2012р., 40371,61 грн. - штраф за порушення строку сплати процентів за користування кредитом за період з 20.07.2012р. по 23.09.2012р.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до положень ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно пункту 6.3. кредитного договору за користування кредитом понад строк, вказаний в пункті 1.1. цього договору, відповідач зобов'язаний сплачувати відсотки в розмірі 0,1 відсотка річних.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитом в сумі 420630,82 грн. та 81956,94 грн. суми заборгованості по відсоткам.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (ч.2 ст.193, ч.1 ст. 216 та ч.1 ст. 218 Господарського кодексу України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч.2 ст. 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 7.2. кредитного договору сторони передбачили, що відповідач сплачує позивачу штраф:

- в разі користування кредитними коштами понад строк, встановлений цим договором в розмірі З % (три відсотки) за кожний місяць від суми простроченої заборгованості за Кредитом (сплата здійснюється за фактичну кількість прострочених днів, враховуючи фактичну кількість днів у місяці 30 або 31);

- за недотримання строків сплати нарахованих відсотків - у розмірі 10 % (десять відсотків) від суми несплачених відсотків за користування Кредитом за кожний місяць (сплата здійснюється за фактичну кількість прострочених днів, враховуючи фактичну кількість днів у місяці 30 або 31).

У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, позивач правомірно нарахував відповідачу 27306,52 грн. - штраф за порушення строку повернення кредиту за період з 20.07.2012 р. по 23.09.2012 р. та 40371,61 грн. - штраф за порушення строку сплати процентів за користування кредитом за період з 20.07.2012 р. по 23.09.2012 р.

Відповідач не оспорює факт наявності заборгованості за кредитним договором та правильність проведених позивачем розрахунків, а просить суд зменшити розмір неустойки і відмовити у стягненні штрафу за порушення строку сплати процентів, оскільки банк не зазнав очевидних збитків від затримки ним оплати процентів у значному розмірі.

Вказані доводи апелянта апеляційний господарський суд вважає необґрунтованим враховуючи наступне.

Відповідно ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Статтею 83 Господарського процесуального кодексу України господарському суду надано право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, врахувати інтереси сторін які заслуговують на увагу, причини неналежного виконання або невиконання обов'язку, вжиття відповідачем заходів для усунення порушення та інші обставини. Підстави та розмір, на який зменшується стягуваний штраф, повинні бути мотивовані та обґрунтовані.

Надаючи оцінку обставинам справи, колегія суддів враховує, що ступень виконання зобов'язання відповідачем є незначним, кредит не повернуто в повному обсязі, існує заборгованість по відсоткам. Відповідачем не надано доказів наявності поважних причин неналежного виконання зобов'язань за спірним договором, або наявності інших обставин, що заслуговують на увагу

А тому, вважати даний випадок таким, що є винятковим лише у зв'язку з тим, що позивачем не доведено завдання йому просрочкою боржника яких-небудь збитків, колегія суддів не може.

Щодо посилання відповідача на неналежне повідомлення його про розгляд справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до роз'яснень, викладених Вищим господарським судом у інформаційному листі №01-8/482 від 13.08.2008 року, до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Крім того, в зазначеному інформаційному листі викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

З матеріалів справи вбачається, що з боку суду були прийняті необхідні заходи щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи. Зокрема, на адресу відповідача (62109, Харківська область, м. Богодухів, вул. Леніна, буд. 31) направлялися відповідні ухвали. Однак, вони поверталися до суду без вручення адресату з довідками пошти: за закінченням терміну зберігання. Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що судом було виконано обов'язок щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, а тому, відсутні порушення його процесуальних прав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 21.11.2012 у справі № 5023/4551/12 прийнято при повному та належному з'ясуванні всіх обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення відсутні.

Керуючись статтями 85, 91, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 21.11.2012 року у справі №5023/4551/12 залишити без змін.

Повний текст постанови підписаний 17.04.2013 року.

Головуючий суддя В.О. Фоміна

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя О.О. Крестьянінов