Постанова № 30936558, 18.04.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2013 р. Справа №805/3335/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14.00

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стойки В.В.

при секретарі судового засідання Мангуш З.В.

за участю

представника позивача Криворучко В.Ж..,

представника відповідача Пємова В.І.

розглянувши позовну заяву Приватного підприємства "Аскона" до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними дії, скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Аскона" звернулося до суду з позовною заявою до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними дій щодо прийняття наказу № 163 від 21.02.2013 та його скасування, а також проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, видалення даних про задекларовані суми податкового кредиту та податкових зобов'язань за січень-листопад 2012 із Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та зобов'язати поновити задекларовані суми.

Позов мотивовано незгодою із прийняттям податковим органом наказу № 163 від 21.02.2013 р. про призначення позапланової невиїзної перевірки. Позивач вважає, що перевірку було проведено протиправно, оскільки у порушення вимог ст.79 Податкового кодексу України копія наказу та повідомлення про проведення перевірки, які направлені позивачу 21 лютого 2013 року, були вручені платнику податків 26 лютого 2013 року, тобто вже після початку перевірки, яка була розпочата 21 лютого 2013 року та закінчена 25 лютого 2013 року. Також Маріупольською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби за наслідками перевірки здійснено коригування в Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України, а саме, видалені данні про задекларовані у січні - листопаді 2012 року податкові зобов'язання та податковий кредит. Таким чином, оскільки за наслідками цієї перевірки податкові повідомлення-рішення не приймались, відповідно, податкові зобов'язання не узгоджувались, відповідачем безпідставно здійснені вказані коригування, а тому позовні вимоги є обґрунтованими.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що Приватним підприємством «Аскона» у січні - листопаді 2012 року було сформовано податковий кредит на загальну суму 384428,85 грн. за наслідками господарських відносин з ПП «ТОРІ», за якими не підтверджено реальність здійснення операцій з придбання продукції у січні - листопаді 2012 року та за операціями з продажу товарів, робіт та послуг контрагентам-покупцям за цей же період. Податковим органом на адресу позивача було спрямовано запит щодо надання інформації та її документального підтвердження за господарськими операціями з ПП «ТОРІ», вчиненим протягом січня-листопада 2012 р. Але, позивачем на запит податкового органу було не у повному обсязі надано засвідчені копії документів, та не надано пояснень з приводу того: чи є це підприємство кінцевим споживачем робіт (товарів, послуг), або є посередником. На підставі вищевикладеного, та відповідно до наказу Маріупольської ОДПІ Донецької області ДПС податковою інспекцією було призначено та проведено невиїзну позапланову документальну перевірку позивача з питань дотримання приписів податкового законодавства за взаємовідносинами з його контрагентом ПП «ТОРІ» за січень - листопад 2012 року. За результатами перевірки податковим органом було складено акт перевірки, відповідно до якого встановлено, що за наслідками нікчемних угод між ПП «Аскона» та ПП «ТОРІ», у позивача відсутні підстави для виникнення податкового кредиту по операціям з придбання у вказаного контрагента продукції, внаслідок чого задекларований протягом січня-листопада 2012 року ПП «Аскона» податковий кредит підприємством заявлено безпідставно. Крім того, можливість заявлення позивачем в адміністративному позові такої вимоги, як визнання неправомірними будь-яких дій з прийняття наказу, визнання незаконним та скасування такого наказу, а також дій, щодо проведення будь-яких контрольно-перевіряючих заходів стосовно фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, чинними процесуальними нормами не передбачено.

Просив суд відмовити у задоволені позову.

Суд, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, встановив наступне.

Приватне підприємство «Аскона» згідно свідоцтва про державну реєстрацію, - є юридичною особою, дата проведення державної реєстрації04 червня1996 року, включено до ЄДРПОУ за №24161587.

Відповідач, - Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби (далі за текстом - Маріупольська ОДПІ Донецької області ДПС), у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, - є суб'єктом владних повноважень.

З 1 січня 2011 року основним нормативним актом, яким врегульовані відносини, що виникають у сфері оподаткування, зокрема, визначає порядок адміністрування податків та зборів, що справляються в Україні, компетенцію контролюючих органів, зокрема, органів державної податкової служби, повноваження та обов'язки посадових осіб податкової служби під час здійснення податкового контролю, є Податковий кодекс України.

Згідно підпункту 41.1.1 пункту 41.1. статті 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби є контролюючими органами в розумінні Кодексу.

Таким чином, Маріупольська ОДПІ Донецької області ДПС є контролюючим органом по відношенню до платника податків - ПП «Аскона».

Відповідно до ст.2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" завданням органів державної податкової служби є, зокрема, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Статтею 20 Податкового кодексу України передбачені права органів державної податкової служби, зокрема відповідно до п.20.1.4 проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом та п.п.20.1.6 для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Пунктом 21.1 ст.21 кодексу передбачено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень.

Статтею 62 Податкового кодексу передбачені способи здійснення податкового контролю.

Податковий контроль здійснюється шляхом:

ведення обліку платників податків;

інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби;

перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно пункту 20.1.4. статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Порядок проведення перевірок визначений статтями 75-86 Податкового кодексу України.

29.01.2012 на адресу ПП Аскона податковим органом було направлено запит про надання інформації та її документального підтвердження щодо господарських відносин ПП Аксона та ПП Торі за січень-листопад 2012 року.

На зазначений запит ПП Аскона 12.02.2012 було направлено копії витребуваних документів.

21 лютого 2013 року наказом №163 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, на підставі п. 20.1 ст. 20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75, п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) було наказано забезпечити проведення з 21.02.2013 року по 25.02.2013 року документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Аскона» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Торі» за січень - листопад 2012 року.

21 лютого 2013 року на адресу підприємства було направлено рекомендованим листом копію наказу Маріупольської ОДПІ Донецької області ДПС № 163 від 21.02.2013 року та повідомлення про призначення перевірки № 23/10/22-5/24161587 від 21.02.2013 р.

У період з 21 лютого 2013 року по 25 лютого 2013 року Маріупольською ОДПІ Донецької області ДПС було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Аскона» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «ТОРІ» за період січень-листопад 2012 року, за результатами якої складено акт № 147/22-4/24161587 від 04 березня 2013 року та встановлено, що Приватним підприємством «Аскона» у січні - листопаді 2012 року було сформовано податковий кредит на загальну суму 384428,85 грн. за наслідками господарських відносин з ПП «ТОРІ», за якими не підтверджено реальність здійснення операцій з придбання продукції у січні - листопаді 2012 року та за операціями з продажу товарів, робіт та послуг контрагентам-покупцям за цей же період. Крім того, за наслідками встановлення нікчемних угод між ПП «Аскона» та ПП «ТОРІ», згідно зі ст.185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), не виникає об'єкту оподаткування по операціям з продажу товарів (робіт,послуг), тому податкові зобов'язання задекларовані ПП «Аскона» по операціям з подальшої реалізації товарів (робіт,послуг) заявлені безпідставно.

Позивач, вважає, що податковим орган діяв протиправно при прийнятті наказу та протиправно провів перевірку за результатами якої видалив дані про задекларовані суми податкового кредиту та податкових зобов'язань за січень-листопад 2012 із Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

З цього приводу суд зазначає.

Згідно пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

При цьому, відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби. .

Статтею 79 Податкового кодексу України визначено особливості проведення документальної невиїзної перевірки.

Підпунктом 79.1 статті 79 Податкового кодексу України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Виходячи зі змісту наведених положень Податкового кодексу України, наказ про призначення проведення перевірки приймається податковою інспекцією за умови наявності визначених законом підстав для її призначення.

Відповідно до пп.78.1.1. п. 78.1. ст..78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту

Як було зазначено представником податкового органу від ДПІ у Солом'янському районі м.Кієва було отримано акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача - ПП Торі.

Крім того, згідно з базою даних співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань ПП Торі не задекларувало податкові зобов'язання по господарським операціям з ПП Аскона за січень-листопад 2012 року.

З огляду на зазначене податковим органом було направлено запит позивачу від 29.01.2012 про надання інформації та її документального підтвердження щодо господарських відносин ПП Аксона та ПП Торі за січень-листопад 2012 року.

Як було встановлено у судовому засіданні та підтверджено сторонами позивачем на зазначений запит не було надано інформації та документи на підтвердження використання придбаних у ПП Торі товарно-матеріальних цінностей у власній господарський діяльності: не вказано реквізити покупців робіт (товарів, послуг), а також копій підтверджуючих факт реальності здійснення даних правочинів документів, а саме: повну назву, код за ЄДРПОУ, індивідуальний податковий номер платника ПДВ, місцезнаходження, виданих податкових накладних, реєстри таких накладних, виданих протягом зазначеного періоду, реквізити договору, переліків накладних та інших пов'язаних з ним документів. Крім того, не було зазначено дат та форми проведених розрахунків та не зазначено про наявність кредиторської або дебіторської заборгованості на період здійснення фінансово-господарської діяльності.

З огляду на наведене, наявними в матеріалах справи документами підтверджено наявність передбачених підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України фактичних підстав для призначення та проведення позапланової перевірки позивача, а тому вимоги позивача в частині визнання протиправним та скасування наказу про призначення перевірки є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Суд не приймає до уваги посилання позивача щодо не набуття права на проведення виїзної документальної перевірки, оскільки позивачем на запит податкового органу було не в повному обсязі надано інфорриацію та засвідчені копії документів.

Пункт 78.4. ст.78 Податкового кодексу України визначає, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу, згідно з п. 79.2 якої передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Як було встановлено у судовому засіданні позивачем 21 лютого 2013 року було видано наказ №163 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, на підставі п. 20.1 ст. 20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75, п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) відповідно до якого було наказано забезпечити проведення з 21.02.2013 року по 25.02.2013 року документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Аскона» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Торі» за січень - листопад 2012 року.

21 лютого 2013 року на адресу підприємства було направлено рекомендованим листом копію наказу Маріупольської ОДПІ Донецької області ДПС № 163 від 21.02.2013 року та повідомлення про призначення перевірки № 23/10/22-5/24161587 від 21.02.2013 р.

Втім позивач, отримав зазначений наказ разом з повідомленням про призначення перевірки 27.02.2013, тобто після її фактичного проведення.

Суд зазначає, що податковим органом призначена перевірка була проведена неправомірно у порушення вимог п. 78.4. ст.78. п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України.

Позивач, наполягаючи на задоволенні позовних вимог вказував, що в результаті неправомірних дій щодо призначення та проведення перевірки податковим органом були порушені його права, а саме внесені дані про задекларовані суми податкового кредиту та податкових зобов'язань за січень-листопад 2012 із Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, тому позивача також просив визнати дії податкового органу в цій частині неправомірними та зобов'язати відповідача поновити задекларовані суми.

З приводу цього суд встановив наступне.

Відповідно до вимог Наказу ДПА України № 266 від 18.04.2008 року «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» метою розробки системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є вдосконалення контролю за правильністю формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, оперативне виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Пунктом 2.8 Наказу № 266 встановлено, що працівники органу державної податкової служби несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником ПДВ.

Відповідно до п. 2.21 Наказу № 266 підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням - рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Як було встановлено у судовому засіданні за результатами проведеної перевірки та складання відповідного акту податковим органом податкове повідомлення-рішення не приймалось.

З метою перевірки обставин по справі судом було витребувано у позивача податкову звітність з ПДВ, а у відповідача витяги з бази співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за спірний період.

У судовому засіданні шляхом співставлення даних, зазначених у деклараціях з ПДВ з витягами з бази співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за спірний період було встановлено, що будь яких змін до Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України щодо сум податкового кредиту та податкових зобов'язань задекларованих позивачем, податковим органом внесено не було.

Отже, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправними дій податкового органу щодо внесення даних про задекларовані суми податкового кредиту та податкових зобов'язань за січень-листопад 2012 року в Систему співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та зобов'язання поновити задекларовані суми, оскільки Маріупольська ОДПІ Донецької області ДПС керувалась Наказом ДПА України № 266 від 18.04.2008 року «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» метою розробки системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та не вносила жодних змін.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Стаття 17 КАС України визначає компетенцію адміністративних судів, яка відповідно до пункту 1 частини 1, зокрема, поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Суд зазначає, що позивачем оскаржуються протиправні дії позивача щодо призначення та проведення перевірки, за результатами якої був складений акт перевірки.

Суд вважає, що акт перевірки сам по собі є суб'єктивним міркуванням фахівців податкового органу, що здійснювали перевірку та зафіксували висновки останнього. Даний акт не є нормативним або ненормативним актом, який встановлює, змінює, скасовує норми права чи породжує права та обов'язки суб'єкта, якому він адресований.

Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАСУ необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії. Нормативно-правові акти - рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб. Правові акти індивідуальної дії - рішення, які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації. За своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію. Усі рішення суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

На думку суду, актом застосування норм права або правозастосовним актом, у даному випадку, є рішення, викладене у формі податкового повідомлення - рішення, яке приймається на підставі нормативно-правових актів та висновків перевірки і наділено таким характерними ознаками як категоричне , офіційне-владне , обов'язкове для виконання веління, яке охороняється примусовою силою держави та є персоніфікованим.

Акт перевірки таких ознак не має, тому у правовому регулюванні участі не приймає, а є лише носієм певної інформації та може бути доказом у адміністративній справі відповідно до норм ст.69 Кодексу адміністративного судочинства.

Отже, акт перевірки не є актом застосування суб'єктом владних повноважень норм права.

Зазначений висновок суду збігається з висновком Вищого адміністративного суду по справі № К /0001/80735/11 від 04 липня 2012.

Враховуючи вище викладене, суд вважає за необхідне зазначити, що висновки, відображені в акті перевірки, не встановлюють для відповідного суб'єкта жодних прав та обов'язків. Тому оскарження позивачем висновків, відображених в акті перевірки, шляхом визнання дій відповідача протиправними або неправомірними є неналежним способом захисту порушеного права.

Суд зазначає, що позивачем не було наведено жодного доводу з приводу того, яким чином неправомірно проведена перевірка порушує права позивача.

Отже, незважаючи на порушення з боку податкового органу вимог Податкового кодексу України щодо проведення перевірки, сама по собі ця обставина не порушило права позивача, оскільки податковий орган на час розгляду справи, ні яким чином не реалізував результати проведеної ним перевірки викладеної у акті шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення та внесення в Систему співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як передбачено п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про державну податкову службу в Україні " органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже виходячи з вищенаведеного суд вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства «Аскона» не підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Аскона» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними дій щодо прийняття наказу № 163 від 21.02.2013 року та його скасування, а також проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, видалення даних про задекларовані суми податкового кредиту та податкових зобов'язань за січень-листопад 2012 року із Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та зобов'язати поновити задекларовані суми - відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 18 квітня 2013 року у присутності представника відповідача.

Повний текст постанови виготовлений 23 квітня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя Стойка В. В.