Постанова № 30936175, 23.04.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2013 р. Справа №805/1531/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Загацької Т.В.,

при секретарі Телешові В.О.

за участю:

представника позивача Абдуліної М.Г.,

представника позивача Дудник Т.В.,

представника позивача Лаврової А.І.,

представника відповідача Романченко Л.І.,

представника відповідача Стребань З.А.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат» до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000052342 від 29.01.2013 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, публічне акціонерне товариство «Часівоярський вогнетривкий комбінат», звернувся до суду з позовом до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними дій податкового органу, які вчинені під час перевірки та оформленні акту, скасування податкових повідомлень - рішень № 0000052342 від 29.01.2013 року про донарахування основного платежу з податку на прибуток у розмірі 276295,00 грн., № 0000582342 від 30.08.2012 року про завищення суми податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню з бюджету по декларації за листопад 2011 року у розмірі 106903,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 53452,00 грн., № 0000612342 від 30.08.2012 року про донарахування основного платежу з податку на додану вартість за січень 2012 року у розмірі 240257,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 120129,00 грн., № 0001601742 від 19.11.2012 року про донарахування основного платежу з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 29437,58 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 14718,79 грн., скасування частково податкового повідомлення - рішення №0000592342 від 30.08.2012 року про донарахування основного платежу з податку з земельного податку у розмірі 16890,90 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 4222,73 грн.

В судовому засіданні представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0000052342 від 29.01.2013 року, податкове повідомлення - рішення № 0000582342 від 30.08.2012 року, податкове повідомлення - рішення №0000612342 від 30.08.2012 року, податкове повідомлення - рішення №0001601742 від 19.11.2012 року, скасувати частково податкове повідомлення - рішення №0000592342 від 30.08.2012 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11.04.2013 року позовні вимоги було роз'єднано у самостійні провадження. Справа в частині позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000052342 від 29.01.2013 року було залишено за № 805/1531/13-а.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на підставі направлення від 25.06.2012 року № 356, виданого Артемівською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби, була проведена документальна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.03.2012 року. За результатами зазначеної перевірки був складений акт від 13.08.2012 року № 913/22/00191773, яким був встановлений ряд порушень позивачем.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято спірне податкове повідомлення - рішення.

Позивач не погоджується з висновком податкового органу щодо заниження податку на прибуток в 4 кварталі 2011 року на суму 395052 грн. у зв'язку з тим, що витрати, пов'язані з реалізацією глин на експорт повністю ідентифікуються доходам від їх реалізації в грудні 2011 року, а отже визнаються витратами 4 кварталу 2011 року.

На підставі вищезазначеного позивач просив скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000052342 від 29.01.2013 року про донарахування основного платежу з податку на прибуток у розмірі 276295,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні змісту позовних вимог, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, надав заперечення згідно яких вказав, що витрати на транспортно - експедиторське обслуговування вантажів та організацію перевалки вантажів в Маріупольському морському порту в сумі 1201282,00 гнр. були враховані позивачем при обчисленні об'єкта оподаткування за 4 квартал 2011 року без підтвердження даних витрат відповідними первинними документами. Фактично транспортно - експедиторське обслуговування вантажів та організацію перевалки вантажів в Маріупольському морському порту в сумі 1201282,00 грн. було здійснено в січні 2012 року, що підтверджено відповідними актами прийому - передачі послуг. Таким чином, в порушення вимог п.138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, позивачем завищено валові витрати за 4 квартал 2011 року на суму 1201283,00 грн., у зв'язку з включенням до складу валових витрат витрати з придбання послуг, які не підтверджені первинними документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований як юридична особа 16 березня 1994 року виконавчим комітетом Артемівської міської ради Донецької області, ідентифікаційний код юридичної особи 00191773 згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 626283 серія А00.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в України», завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Судом встановлено, що в період з 25.06.2012 року по 06.08.2012 року відповідачем здійснено планову документальну перевірку позивача, на підставі якої складено акт №913/22/00191773 від 13.08.2012 року про результати планової документальної перевірки публічного акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.03.2012 року.

Вищезазначеним актом перевірки серед іншого встановлені наступні порушення позивачем: п.138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 ст. 139, п.п.140.1.8 ст. 140 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 584799,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2011 року в сумі 395052,00 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення - рішення № 0000052342 від 29.01.2013 року про донарахування основного платежу з податку на прибуток у розмірі 276295,00 грн.

Як вбачається зі змісту акту перевірки фактичною підставою для прийняття спірного податкового повідомленні-рішення став висновок податкового орагну про те, що позивачем витрати на транспортно-експедиторське обслуговування вантажів та організацію перевалки вантажів в Маріупольському морському порту на суму 1201282,50 грн. були враховані при обчисленні об'єкта оподаткування за 4 квартал 2011 року без підтвердження даних витрат відповідними первинними документами.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матерілами справи, що між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Портінвест Лоджистік» було укладено договір № ТЕО-2011 від 28.04.2011 року, відповідно до п.1.1 якого експедитор (ТОВ «Портінвест Лоджистік») від ім'я, за дорученям та за рахунок замовника (ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат») здійснює транспортно- експедиторське обслуговування при відправленні експортних вантажів. Доручення вважається виконаним з моменту направлення на адресу замовника пакета відвантажувальних документів відповідно до інструкцій замовника. Також відповідно до умов додатка №1 до зазначеного договору днем надання послуг вважається дата морського транспортного документа.

В судовому засіданні представники платника податків пояснили, що документи (коносамент, розписка капітана) отримували електронною поштою, але дату не пам'ятають.

Фактичне виконання сторонами умов зазначеного договору підтверджується актами прийому-передачі послуг №048/ф від 04.01.2012 року в сумі 514590,00 грн., №047/ф від 04.01.2012 року в сумі 165143,65 грн., №050/ф від 04.01.2012 року в сумі 521548,70 грн.

В межах даної господарської операції контрагентом були виписані податкові накладні № 18 від 04.01.2012 року на суму 625858,44 грн., у тому числі податок на додану вартість 104309,74 грн., № 19 від 04.01.2012 року на суму 617508,18 грн., у тому числі податок на додану вартість 102918,03 грн., № 20 від 04.01.2012 року на суму 198172,38 грн., у тому числі податок на додану вартість 33028,73 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, в грудні 2011 року з Маріупольського порту було фактично завантажено на судна та експортовано глина вогнетривка згідно наступних вантажно - митних декларацій: № 700120904/2011/007476 від 28.12.2011 року, глина у кількості 3400,906 тн. (судно IZMAIL), № 700120904/2011/007317 від 22.12.2011 року, глина у кількості 10790,332 тн. (судно RIZING STAR), № 700120904/2011/007528 від 30.12.2011 року, шлина у кількості 5564,898 тн. (судно MAYA LAND), № 700120904/2011/007522 від 30.12.2011 року, глина у кількості 5027,417 тн. (судно MAYA LAND).

Спірною обставиною у справі є правомірність віднесення позивачем до складу витрат на збут в 4 кварталі 2011 року (в грудні 2011 року) витрат на транспортно-експедиторське обслуговування вантажів та організацію перевалки вантажів в Маріупольському морському порту в сумі 1201282 грн. на підставі актів прийому-передачі послуг від 04.01.2012 року.

Стосовно цього суд зазначає наступне.

Згідно з пп. 14.1.27 Податкового кодексу України під витратами розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку в силу пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, котрі враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складається документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснені господарської операції.

Суд зазначає, що надані позивачем акти прийому-передачі послуг містять всі необхідні реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а відтак, є належною підставою для віднесення сум вартості відображених цими актами послуг до складу валових витрат.

З приводу тверджень позивача, що витрати, пов'язані з експортом глини в грудні 2011 року, визнаються витратами 4 кварталу, суд зазначає наступне:

Відповідно до п. 138.2 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податкового кодексу України. Витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат (пп. 139.1.9 Податкового кодексу України).

Отже, витрати враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування в тому звітному періоді, в якому вони були здійснені, за умови підтвердження таких витрат відповідними первинними документами.

Виходячи з вищевикладеного, платник податків має право врахувати понесені витрати в тому періоді, в якому отримано первинні документи, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податкового кодексу України.

Таким чином, позивачем витрати на транспортно-експедиторське обслуговування вантажів та організацію перевалки вантажів в Маріупольському морському порту на суму 1201282,50 грн. були враховані при обчисленні об'єкта оподаткування за 4 квартал 2011 року без підтвердження даних витрат відповідними первинними документами, отже суд погоджується з висновками податкового органу, викладеними в акті перевірки, щодо порушення позивачем вимог п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку про необґрунтованість позову публічного акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат» до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000052342 від 29.01.2013 року, у зв'язку із чим відмовляє у задоволенні позов у повному обсязі.

На підставі статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені позову публічного акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат» до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000052342 від 29.01.2013 року - відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 23.04.2013 року, постанова в повному обсязі буде виготовлена 29.04.2013 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.