Постанова № 30934812, 22.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2013 року № 826/2279/13-а

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УМК"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УМК" звернулося до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби від 29 січня 2013 року № 0001092230 та № 0001102230.

Ухвалою суду від 26 лютого 2013 року відкрито провадження у справі.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив по суті заявлених позовних вимог.

В судове засідання 10 квітня 2013 року представник відповідача не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Пункт перший статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи неявку представника відповідача в судове засідання 10 квітня 2013 року, суд прийшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Конституцію України, Податковий кодекс України, Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України та зазначає, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби неправомірно зроблений висновок про заниження Товариством з обмеженою відповідальністю "УМК" податку на додану вартість внаслідок неправомірного віднесення до податкового кредиту суми податку на додану вартість за придбання робіт та послуг згідно договорів підряду, укладених з ТОВ "Буд-Перспектива", ТОВ "Бориспільбуд", Українського державного науково-технічного і проектного інституту промислових технологій "УкрНТІ "Промтехнологія", оскільки під час проведення перевірки Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби не встановлено порушень правил оформлення документів, а правомірність формування податкового кредиту підтверджується необхідними первинними документами. Також позивач вказав на те, що відповідачем не правомірно обраховано суму збільшеного грошового зобов'язання.

Представник відповідача заперечив по суті заявлених позовних вимог з огляду на положення Податкового кодексу України, Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України "Про підприємства в Україні" та зазначив, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби правомірно збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю "УМК" суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "УМК" не надано доказів на підтвердження використання у власній господарській діяльності послуг, отриманих від ТОВ "Буд-Перспектива", ТОВ "Бориспільбуд" та Українського державного науково-технічного і проектного інституту промислових технологій "УкрНТІ "Промтехнологія".

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В період з 19 листопада 2012 року по 28 грудня 2012 року Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на підставі направлень від 19 листопада 2012 року № 6930, № 6931, № 6932, № 6933, № 6934, № 6935, згідно пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "УМК" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 жовтня 2009 року по 30 вересня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 1 жовтня 2009 року по 30 вересня 2012 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами проведеної перевірки Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби складено акт від 8 січня 2013 року № 26/22-30/32670844, яким встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "УМК" пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1 статті 198, пункту 198.3 статті 198, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 526 189 грн., в тому числі за серпень 2011 року на суму 3 942 грн., за січень 2012 року на суму 114 644 грн., за лютий 2012 року на суму 51 532 грн., за липень 2012 року на суму 356 071 грн. та зменшено рядок 24 "залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" (рядок 22 - рядок 23) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду)" за липень 2012 року у сумі 32 286 грн.

На підставі складеного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби 29 січня 2013 року винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 0001102230, яким зменшено Товариству з обмеженою відповідальністю "УМК" розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 32 286 грн.

- № 0001092230, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "УМК" збільшено суму грошового зобов'язання у розмірі 657 737 грн., з якої за основним платежем - 526 189 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 131 548 грн. за платежем: податок на додану вартість, код платежу: 14010100.

Під час проведення перевірки Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби зроблений висновок щодо завищення ТОВ "УМК" податкового кредиту, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження використання у власній господарській діяльності послуг, отриманих від ТОВ "Буд-Перспектива", ТОВ "Бориспільбуд" та Українського державного науково-технічного і проектного інституту промислових технологій "УкрНТІ "Промтехнологія".

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наявності або відсутності фактів здійснення (реальність) господарських операцій між ТОВ "УМК" та ТОВ "Буд-Перспектива", ТОВ "Бориспільбуд" та Українського державного науково-технічного і проектного інституту промислових технологій "УкрНТІ "Промтехнологія", обставин використання придбаних товарів/послуг у власній господарській діяльності позивача та наявності спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, 5 грудня 2003 року між Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України, як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "УМК", як пайовиком, укладено договір № 63 на пайову участь у будівництві житла, предметом якого є будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей в порядку пайової участі, а саме: будівництво об'єкту: житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торгівельного та адміністративного призначення та інженерні мережі, розташований на земельній ділянці орієнтованою площею 2,9 Га в Голосіївському районі м. Києва на території військового містечка № 141 по вул. Трутенка, 3. В договорі зазначено, що пайовик забезпечує повне фінансування будівництва об'єкту в межах повноважень, наданих йому чинним законодавством України. Пайовик, за домовленістю сторін, може передати замовнику квартири на відповідну загальну площу житла згідно з пунктом 3.2.1 в інших житлових будинках м. Києва.

За умовами договору, замовник передає пайовику земельну ділянку об'єкту під забудову згідно з пунктом 2.1. після введення житлового будинку в експлуатацію:

- замовник отримує квартири, загальною площею 10 відсотків від фактичної загальної площі збудованого житла (квартир), розташованого в Голосіївському районі м. Києва на території військового містечка № 141 по вул. Трутенка, 3;

- пайовик отримує квартири, загальною площею 90 відсотків від фактичної загальної площі збудованого житла (квартир), розташованого в Голосіївському районі м. Києва на території військового містечка № 141 по вул. Трутенка, 3 та сто відсотків вбудовано-прибудованих приміщень соціально-побутового, торгівельного та адміністративного призначення та інженерні мережі.

Під час розгляду справи представник позивача зазначив, що з метою належного виконання умов договору від 5 грудня 2003 року № 63, 27 липня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "УМК", як замовником-генпідрядником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бориспільбуд", як підрядником, укладено договір № 01-11/БП, за умовами якого підрядник зобов'язується виконати роботи з будівництва житлового комплексу з об'єктами обслуговування населення по вул. Онуфрія Трутенка, 3 у Голосіївському районі м. Києва, згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією, здати об'єкт приймальній комісії у встановлений Проектом будівництва строк.

Згідно пункту 5.1 договору загальна сума цього договору складається з витрат підрядника та вартості робіт, що виконуються підрядником за цим договором. Загальна попередня сума цього договору складає 275 135 000 грн., в тому числі ПДВ - 45 855 833,33 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Бориспільбуд" виписало на користь ТОВ "УМК" податкові накладні:

- № 2 від 6 вересня 2011 року на загальну суму 172 309,14 грн., в тому числі ПДВ - 28 718,19 грн.,

- № 3 від 8 вересня 2011 року на загальну суму 163 776,40 грн., в тому числі ПДВ - 27 296,07 грн.,

- № 5 від 7 жовтня 2011 року на загальну суму 433 400,72 грн., в тому числі ПДВ - 72 233,45 грн.,

- № 3 від 16 листопада 2011 року на загальну суму 30 000 грн., в тому числі ПДВ - 5 000 грн.,

- № 4 від 6 грудня 2011 року на загальну суму 462 449,74 грн., в тому числі ПДВ - 77 074,96 грн.,

- № 11 від 14 грудня 2011 року на загальну суму 535 000 грн., в тому числі ПДВ - 89 166,67 грн.,

- № 10 від 21 травня 2012 року на загальну суму 220 654,36 грн., в тому числі ПДВ - 36 775,73 грн.,

- № 1 від 4 липня 2012 року на загальну суму 240 215,28 грн., в тому числі ПДВ - 40 035,88 грн.,

- № 3 від 9 липня 2012 року на загальну суму 170 736,17 грн., в тому числі ПДВ - 28 456,03 грн.

Між ТОВ "УМК" та ТОВ "Бориспільбуд" підписані акти прийому виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року, жовтень 2011 року, листопад 2011 року, грудень 2011 року, травень 2012 року та липень 2012 року.

Згідно довідок про вартість виконаних будівельних робіт /і витрат/ за формою КБ-3, загальна вартість виконаних ТОВ "Бориспільбуд" будівельних робіт за липень 2012 року склала 410 818,80 грн., за травень 2012 року - 216 112,40 грн., за грудень 2011 року - 922 385,66 грн., за листопад 2011 року - 283 300,80 грн., за жовтень 2011 року - 315 000,20 грн., за вересень 2011 року - 233 662,55 грн.

На підтвердження перерахування коштів на користь ТОВ "Бориспільбуд" позивачем надані платіжні доручення (№ 251 від 15 листопада 2011 року, № 249 від 4 липня 2012 року, № 253 від 9 липня 2012 року, № 200 від 18 травня 2012 року, № 303 від 13 грудня 2011 року, № 286 від 6 грудня 2011 року, № 284 від 6 грудня 2011 року, № 177 від 7 жовтня 2011 року, № 176 від 7 жовтня 2011 року, № 127 від 12 вересня 2011 року, № 115 від 6 вересня 2011 року, № 116 від 6 вересня 2011 року) на загальну суму 2 434 213,90 грн.

З аналізу наданих первинних документів, складених між позивачем та ТОВ "Бориспільбуд" вбачається, що згідно актів виконаних будівельних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт /і затрат/ ТОВ "Бориспільбуд" виконано роботи по благоустрою житлового будинку № 1 по вул. Трутенка, 3, проте в податкових накладних зазначено, що ТОВ "Бориспільбуд" виконано будівельно-монтажні роботи по вул. Трутенка, 3.

Крім того, факт виконання договору будівельного підряду № 01-11/БП від 27 липня 2011 року підтверджується сертифікатом КВ № 16412237098, виданим Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта: будівництво житлового комплексу з об'єктами обслуговування населення на вул. Онуфрія Трутенка, 3 у Голосіївському районі м. Києва (перша черга будівництва, перший пусковий комплекс - житловий будинок № 1 та трансформаторна підстанція) проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

При цьому, суд зазначає, що будівельно-монтажні роботи - це роботи, які виконуються на будівельному майданчику в процесі нового будівництва, реконструкції існуючих будівель та споруд, їх капітального ремонту та реставрації, технічного переоснащення виробничих потужностей. Будівельно-монтажні роботи охоплюють усі роботи, виконувані при зведенні будинку або спорудження безпосередньо на місці будівництва.

Благоустрій та озеленення міських експлуатованих територій включає в себе проведення робіт з інженерної підготовки, вертикального планування, облаштування територій вулиць, доріг, проїздів, велосипедних доріжок, озеленення та влаштування елементів дизайну міського середовища, які виконуються на замовлення підприємств, установ, організацій житлово-комунального господарства, інших юридичних осіб відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації.

Відповідно до частини першої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (частина друга статті 837 Цивільного кодексу України).

З огляду на встановлене, суд приходить до висновку про наявність ознак підрядних відносин між позивачем та його контрагентом.

При цьому, як вбачається з акту перевірки, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби зроблений висновок про те, що здійснені ТОВ "Бориспільбуд" будівельно-монтажні роботи, в тому числі роботи по благоустрою території не відносяться до господарської діяльності ТОВ "УМК", оскільки перевіркою встановлено, що територія на якій проводився благоустрій не належить ТОВ "УМК", а належить Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України.

Разом з тим, в акті перевірки вказано про те, що роботи по благоустрою території підтверджено актами (КБ2) виконаних робіт, послуг, обігово-сальдовими відомостями по рахункам 23, 64 бухгалтерського обліку, суми яких не включено до складу витрат, а закомульовано та обліковується на бухгалтерському рахунку 23.

Також відповідачем зроблений висновок про те, що ТОВ "УМК" отримувало роботи, послуги, які не пов'язані безпосередньо з господарською діяльністю ТОВ "УМК", оскільки позивачем не надано матеріалізованих результатів подальшого використання або реалізації робіт, послуг по благоустрою території, а тому неможливо підтвердити витрати, здійснені підприємством як такі, що пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг).

Висновок Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби базується на відсутності матеріалізованого результату подальшого виконання або реалізації наведених робіт та послуг.

Проте, такий висновок не може бути прийнятий судом до уваги, як належний доказ правомірності висновків відповідача, оскільки Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби не надано доказів того, що працівники виїзджали на об'єкт будівництва або податковим органом було проведено аналіз будівельної експертизи по об'єкту тощо.

Крім того, земельна ділянка належить Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України, яка надана ТОВ "УМК для проведення пайового будівництва згідно договору № 63 від 5 грудня 2003 року.

10 серпня 2011 року між Українським державним науково-технічним і проектним інститутом промислових технологій "УкрНТІ "Промтехнологія", як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "УМК", як замовником, укладено договір підряду на виконання проектних робіт № 10/08-011, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе розробку проекту (стадія "Робочий проект") санації ділянки Голосіївського каналізаційного колектора від Голосіївської площі до вул. Саперно-Слобідської.

Згідну пункту 2.1 договору за виконання проектної роботи і розроблену технічну документацію згідно з цим договором замовник перераховує виконавцю у відповідності з протоколом узгодження ціни 405 000 грн., в тому числі ПДВ - 67 500 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій "УкрНТІ "Промтехнологія" виписало на користь ТОВ "УМК" податкові накладні:

- № 67 від 27 грудня 2011 року на загальну суму 162 000 грн., в тому числі ПДВ - 27 000 грн.,

- № 1 від 1 листопада 2011 року на загальну суму 121 500 грн., в тому числі ПДВ - 20 250 грн.,

- № 38 від 24 жовтня 2011 року на загальну суму 121 500 грн., в тому числі ПДВ - 20 250 грн.

На підтвердження перерахування коштів на користь Українського державного науково-технічного і проектного інституту промислових технологій "УкрНТІ "Промтехнологія" позивачем надані платіжні доручення (№ 212 від 24 жовтня 2011 року, № 230 від 1 листопада 2011 року та № 335 від 27 грудня 2011 року) на загальну суму 405 000 грн.

Між сторонами 21 березня 2012 року підписаний акт здачі-приймання виконаних робіт, згідно договору № 10/08-011 від 10 серпня 2011 року.

З аналізу наданих первинних документів, складених між позивачем та Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій "УкрНТІ "Промтехнологія" вбачається, що позивачем сплачувалися кошти на користь Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій "УкрНТІ "Промтехнологія" за виконання робіт, згідно договору № 10/08-011 від 10 серпня 2011 року, в жовтні, листопаді та грудні 2011 року, проте акт здачі-приймання виконаних робіт підписаний між сторонами договору 21 березня 2012 року, що не відповідає пункту 2.2 договору № 10/08-011 від 10 серпня 2011 року, яким визначено, що оплата проводиться за виконану роботу поетапно: авансовий платіж у розмірі 30 % від вартості робіт, визначеної пунктом 2.1 договору; проміжний платіж у розмірі 30 % від вартості робіт, визначеної пунктом 2.1 договору після виконання виконавцем проекту та передачі замовнику проміжного екземпляру проектної документації для ознайомлення; остаточний розрахунок у розмірі 40 % від вартості робіт, визначеної пунктом 2.1 цього договору, здійснюється замовником після підписання акту виконаних робіт. Рахунки або інші платіжні документи виконавця по кожному етапу робіт календарного плану або по договору в цілому, проводяться замовником у встановленому порядку протягом 10 діб з дня підписання акту здавання-приймання.

При цьому, висновки Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби не містять застережень щодо порядку взаєморозрахунків сторін за договором, а базуються на факті відсутності господарських операцій на підставі того, що розробка Українським державним науково-технічним і проектним інститутом промислових технологій "УкрНТІ "Промтехнологія" проекту санації ділянки Голосіївського каналізаційного колектора від Голосіївської площі до вул. Саперно-Слобідської не пов'язана з господарською діяльністю позивача та проводиться на території, яка не належить позивачу.

Проте, зазначений довод не може бути підставою для ствердження факту відсутності господарської діяльності та не віднесення вказаних робіт до господарської діяльності позивача виходячи з того, що будівництво проводиться на території, яка належить замовнику будівництва (згідно розділів 2, 3 договору № 63 від 5 грудня 2003 року на пайову участь у будівництві житла). Проект санації зумовлений необхідністю підключення житлового будинку до каналізаційної мережі, а тому не є обов'язковою в межах ділянки за адресою: Трутенка, 3.

24 жовтня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "УМК", як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд-перспектива", як підрядником, укладено договір підряду № 24-10/11, за умовами якого підрядник приймає на себе зобов'язання виконати електромонтажні роботи по монтажу, кабелюванню (кабель електричний марка ААБЛ120, кількість 285 погонних метрів), врізку в електромережі АЕК "Київенерго", підключення та установка обладнання обліку електроенергії, підключення житлового будинку по вул. Трутенка, 3 в м. Києві, Голосіївський район, а замовник зобов'язується прийняти роботи та оплатити її вартість у строки та на умовах, що визначаються цим договором та додатками до нього.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору ТОВ "Буд-перспектива" виписало на користь ТОВ "УМК" податкові накладні:

- № 23 від 5 грудня 2011 року на загальну суму 100 000 грн., в тому числі ПДВ - 16 666,67 грн.,

- № 214 від 24 жовтня 2011 року на загальну суму 480 000 грн., в тому числі ПДВ - 80 000 грн.

На підтвердження перерахування коштів на користь ТОВ "Буд-перспектива" позивачем надані платіжні доручення (№ 280 від 2 грудня 2011 року та № 215 від 24 жовтня 2011 року) на загальну суму 580 000 грн.

Позивачем надані довідка про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ та акти виконаних робіт за листопад 2011 року, згідно яких ТОВ "Буд-перспектива" виконано будівельні роботи на загальну суму 1 000 000 грн.

Відносно взаємовідносин між позивачем та ТОВ "Буд-перспектива" суд зазначає, що згідно пункту 1.2 договору підряду від 24 жовтня 2011 року № 24-10/11 об'єм, характер та вартість робіт, що будуть виконуватися підрядником встановлюються згідно до додатків до цього договору та обмежені сумою договору, проте позивачем не надано додатків до договору, що унеможливлює суд встановити відповідність виконаних ТОВ "Буд-перспектива" робіт, зазначених в актах прийняття виконаних будівельних робіт, роботам, які повинен був виконати контрагент позивача, згідно умов даного договору.

Відповідачем проаналізовано акт Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби від 22 лютого 2012 року № 96/23-3/30640305 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Буд-перспектива" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків, яким встановлено відсутність факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ "Буд-перспектива". В акті також зазначено, що в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби встановлено, що декларація з податку на прибуток ТОВ "Буд-перспектива" не подавалась, основні засоби у ТОВ "Буд-перспектива" відсутні, чисельність працюючих - 3 особи.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби зроблений висновок про те, що дані послуги не відносяться до господарської діяльності ТОВ "УМК", оскільки позивачем не надано матеріалізованих результатів придбання, фактичного виконання, подальшого використання або реалізації будівельно-монтажних робіт.

При цьому, в акті перевірки зазначено, що в бухгалтерському обліку позивача були зроблені проводки Дт 644 Кт 631, а дане порушення не вплинуло на формування валових витрат підприємства у зв'язку з тим, що у період з 1 квітня 2011 року по 30 вересня 2012 року витрати по придбанню будівельно-монтажних робіт акумулювались на рахунку 23 бухгалтерського обліку, який не впливав на формування витрат у відповідному періоді.

Згідно зі статтею 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Кодексу (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).

Підпунктом 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Разом з тим, Податковий кодекс України визначає окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові накладні видані позивачу ТОВ "Бориспільбуд", Українським державним науково-технічним і проектним інститутом промислових технологій "УкрНТІ "Промтехнологія" та ТОВ "Буд-перспектива".

Відповідно до статті 9 розділу 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в пункті 5 статті 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до статті 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Визначення терміну "первинний документ" наведено у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Так, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права та обставин справи, суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, робіт та послуг з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

При цьому, суд звертає увагу, що навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Ухвалою суду від 26 лютого 2013 року про відкриття провадження у справі суд витребував від позивача докази на підтвердження використання отриманих позивачем послуг від ТОВ "Буд-Перспектива", ТОВ "Бориспільбуд" та Українського державного науково-технічного і проектного інституту промислових технологій "УкрНТІ "Промтехнологія" у власній господарській діяльності.

Представник позивача у своїх поясненнях зазначив, що в ході здійснення будівництва об'єкту, понесені витрати накопичувались на балансі ТОВ "УМК" по рахунку № 23 "Незавершене виробництво", що також зазначено в акті перевірки відповідча. Після введення житлового будинку в експлуатацію сформовано собівартість даного об'єкту на рахунку № 28 "Товари".

Під час розгляду справи представник позивача зазначив, що будинок по вул. Трутенка, 3 в м. Києві знаходиться на балансі ТОВ "УМК".

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною четвертою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (частина перша статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Проте, матеріали справи не містять доказів на підтвердження мети придбання позивачем послуг та яким чином такі послуги використано в межах господарської діяльності позивача, а лише фіксують господарські операції з ТОВ "Буд-Перспектива", ТОВ "Бориспільбуд" та Українського державного науково-технічного і проектного інституту промислових технологій "УкрНТІ "Промтехнологія".

Проте, суд зазначає про наступне.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом не досліджується питання щодо фактичності господарських операцій за участю позивача та ТОВ "Буд-Перспектива", ТОВ "Бориспільбуд" та Українського державного науково-технічного і проектного інституту промислових технологій "УкрНТІ "Промтехнологія", оскільки висновки Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби ґрунтуються на відсутності матеріального результату та недоведеністю використання їх позивачем у власній господарській діяльності.

Разом з тим, в акті перевірки від 8 січня 2013 року № 26/22-30/32670844 зазначено, що перевіркою достовірності відображених показників у поданих деклараціях з податку на прибуток підприємства (з урахуванням уточнюючих декларацій) за період з 1 жовтня 2009 року по 30 вересня 2012 встановлено, що у рядку 04.1 декларацій "витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11" показників за період з 1 жовтня 2009 року по 30 березня 2011 року у загальній сумі 71 976 907 грн. встановлено, що на формування даного показника мало вплив здійснення операцій з придбання будівельно-монтажних робіт, послуг, канцелярії, паливо-мастильних матеріалів, малоцінних та швидкозношувальних предметів, транспортно-експедиційні послуги та витрати на оренду офісного приміщення, послуги зв'язку, рекламні послуги та інші витрати на придбання інших послуг та товарно-матеріальних цінностей, що безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю підприємства.

Таким чином, позивачем відображено придбання будівельно-монтажних робіт, послуг у показниках валового доходу, проте відповідачем не встановлено заниження або завищення податку на прибуток.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи відповідача відносно відсутності матеріального результату подальшого використання або реалізації робіт/послуг, отриманих від ТОВ "Буд-Перспектива", ТОВ "Бориспільбуд" та Українського державного науково-технічного і проектного інституту промислових технологій "УкрНТІ "Промтехнологія", оскільки в матеріалах справи наявний сертифікат серії КВ № 16412237098 від 4 грудня 2012 року, виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про відповідність закінченого будівництва об'єкта: Будівництво житлового комплексу з об'єктами обслуговування населення на вул. Онуфрія Трутенка, 3 у Голосіївському районі м. Києва (перша черга будівництва, перший пусковий комплекс - житловий будинок № 1 та трансформаторна підстанція), проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та про його готовність до експлуатації.

Разом з тим, суд приймає до уваги доводи позивача відносно того, що на момент складання податкових накладних позивач та його контрагенти були зареєстровані як платники податку на додану вартість та мали свідоцтва платника податків на додану вартість.

Крім того, згідно пункту 2.2.3 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "УМК", затвердженого загальними зборами учасників (протокол № 05/11 від 5 листопада 2010 року), до предмету діяльності товариства відноситься виконання функцій замовника по будівництву та проектуванню об'єктів цивільного та соціально-побутового призначення.

Таким чином, суд приймає до уваги доводи позивача відносно того, що ТОВ "УМК" здійснювало будівництво житлового комплексу з об'єктами обслуговування населення по вул. Трутенка, 3 в межах своєї статутної діяльності та доводи позивача відносно того, що ТОВ "УМК" отримано ліцензію серії АГ № 573564 на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

Згідно довідки позивача від 17 квітня 2013 року № 1/1-39, понесені в ході здійснення будівництва об'єкту витрати обліковуються товариством для подальшого їх відображення від продажу, спрямованого на отримання доходу в майбутньому.

З урахуванням наведеного, суд зазначає про недоведеність не виконання позивачем у власній господарській діяльності отриманих від ТОВ "Буд-Перспектива", ТОВ "Бориспільбуд" та Українського державного науково-технічного і проектного інституту промислових технологій "УкрНТІ "Промтехнологія" робіт/послуг, оскільки прибуток позивача залежить від продажу збудованих приміщень чи/або продажу майнових прав, оскільки реалізація майна/майнових прав у спірному періоді не відображена, то й неможливо встановити факт правопорушення на майбутнє.

Відповідно до пункту 137.1 статті 137 Податкового кодексу України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Датою отримання доходів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з урахуванням норм цього пункту та статті 159 цього Кодексу (пункт 137.4 статті 137 Податкового кодексу України).

Пунктом 138.4 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

З огляду на встановлене, суд зазначає про наявність підстав для формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідками операцій з ТОВ "Буд-Перспектива", ТОВ "Бориспільбуд" та Українського державного науково-технічного і проектного інституту промислових технологій "УкрНТІ "Промтехнологія", тому податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби від 29 січня 2013 року № 0001092230 та № 0001102230 визнаються протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Крім того, суд приймає до уваги доводи представника позивача відносно того, що податковим органом при складанні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень допущення помилка в зазначенні суми податкових зобов'язань, та зазначає про наступне.

В акті перевірки від 8 січня 2013 року № 26/22-30/32670844 зазначено, що ТОВ "УМК" неправомірно завищено податковий кредит на суму 96 667 грн. (по взаємовідносинам з ТОВ "Буд-Перспектива"), 388 357 грн. (по взаємовідносинам з ТОВ "Бориспільбуд") та 67 500 грн. (по взаємовідносинам з Українським державним науково-технічним і проектним інститутом промислових технологій "УкрНТІ "Промтехнологія"), що складає 552 524 грн.

Проте, у висновках акту перевірки податковим органом визначено загальну суму завищеного податкового кредиту в розмірі 558 475 грн. та саме на вказану суму ТОВ "УМК" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (збільшено суму грошового зобов'язання на суму 526 189 грн., згідно податкового повідомлення-рішення № 0001092230 та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 32 286 грн., згідно податкового повідомлення-рішення № 0001102230).

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки відповідачем не доведено відсутність права позивача на формування податкового кредиту, а тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УМК" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби від 29 січня 2013 року № 0001092230.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби від 29 січня 2013 року № 0001102230.

4. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УМК" судові витрати у розмірі 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А.Бояринцева