Рішення № 30934756, 22.04.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2013 р. Справа №917/220/13-г

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", вул. Енгельса, 2, м. Полтава, 36039

про стягнення 44 158,32 грн.

Суддя Сірош Д. М.

Представники:

від позивача: Мельник В. В. , довір. №14-327 від 16.03.2013 р.

від відповідача: Гречко С. В., довір. №248 від 19.12.2012 р.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до вимог ст. 85 ГПК України.

Суть спору: розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 1411/11 від 31.01.2011 р. в сумі 44 158,32 грн., з яких: 23 415,36 грн. - інфляційних, 17 379,24 грн. пені; 3 363,72 грн. - 3% річних.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує в частині періоду нарахування 3% річних та пені.

Також, просить суд відмовити в стягненні пені у зв'язку з пропуском річного строку позовної давності та подав клопотання про застосування позовної давності щодо стягнення пені (вх. № 5016 від 09.04.2013 р.).

Суд відмовляє в клопотанні про застосування позовної давності щодо стягнення пені, виходячи з наступного:

Статтею 258 ЦК України встановлено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) позовна давність встановлюється в один рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом може бути збільшена за домовленістю сторін.

Пунктом 10.6 договору встановлено, що строк позовної давності по цьому договору та по стягненню неустойки встановлюються тривалістю у 3 (три) роки.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення пені заявлено в межах строку позовної давності.

Також, відповідач просить суд зменшити розмір пені до 1 000,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

31 січня 2011 р. між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Позивач, Компанія, Продавець) та Публічним акціонерним товариством "Полтавагаз" (далі - відповідач, Покупець) був укладений договір №14/311/11 купівлі-продажу природного газу.

Відповідно до п. 1.1, 1.2 Договору Продавець зобов'язується передати Покупцеві в січні 2011 - лютому 2012 імпортований природний газ, виключно для власних потреб об'єктів, які знаходяться на балансі Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 2.1 цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи на виконання п. 2.1 Договору Позивач поставив протягом січня 2011 р. - лютого 2012 р., а відповідач прийняв природний газ обсягом 1 224,140 тис. куб. м. на загальну суму 3 931 012,80 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу від 31.01.11 р., 28.02.11 р., 31.03.11 р., 30.04.11р., 31.05.11 р., 30.06.11 р., 31.07.11 р., 31.08.11 р., 30.09.11 р., 31.10.11 р., 31.10.11 р., 30.11.11 р., 31.12.11 р., 31.01.12, 29.02.12 р. (а. с. 22 - 35).

Таким чином, позивачем передано відповідачу 1 224,140 тис. куб. метрів природного газу на загальну суму 3 931 012,80 грн.

Отже, позивач свої зобов'язання по Договору виконав повністю.

В той же час відповідач, в порушення умов договору, розрахунки за поставлений природний газ здійснював з простроченням встановленого строку, тобто неналежним чином виконував взяті на себе грошові зобов'язання.

Станом на день подачі цього позову заборгованість за використаний природний газ у відповідача відсутня.

Відповідно до п. 6.2 Договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Однак, в порушення умов договору відповідач не здійснив оплату за спожитий природний газ своєчасно, чим порушив п. 6.2 Договору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі невиконання Покупцем умов пункту 6.1 цього договору Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу.

Розмір пені за розрахунком позивача складає 17 379,24грн. за період з 14.02.2011 р. по 11.05.2011 р. (розрахунок в матеріалах справи, а. с. 36 - 38).

Нарахування пені здійснюється позивачем з 14.02.2011 р.

Суд не погоджується з нарахуванням пені з 14.02.2011 р., оскільки, відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Тому нарахування пені слід здійснювати з 15.02.2011 р.

Таким чином, за перерахунком, здійсненим судом за січень 2011 р. пеня складає за період з 15.02.2011 р. по 29.03.2011 р. - 9 231,16 грн.; за лютий 2011 р. - 3 018,85 грн. за період з 15.03.2011 р. по 29.03.2011 р., за березень 2011 р. - 4 544,97 грн. за період з 15.04.2011 р. по 11.05.2011 р. Всього 16 794,98 грн. пені.

Представник відповідача в судовому засіданні заявив клопотання про зменшення розміру пені до 1 000,00 грн.

Представник позивача проти задоволення вказаного клопотання заперечує.

Суд вважає за доцільне зменшити визначений до стягнення розмір пені на 50% з огляду на наступне:

Частина 1 ст. 550 ЦК України встановлює загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора. Проте, частина 3 статті 551 ЦК України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положенням пункту 1 ст. 233 ГК України також встановлено право суду на зменшення розміру санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У пункті 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 р. № 18, передбачено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки (абзац 4 пункту 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 р. № 18).

Враховуючи відсутність заборгованості у відповідача за поставлений природний газ на момент подачі позову, незначні строки прострочки, його збитковість (довідка в матеріалах справи) та те, що порушення зобов'язання не завдало негативних наслідків для позивача суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача частково та зменшити розмір пені до 8 397,49 грн.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 23 415,36 грн. інфляційних та 3% річних в сумі 3 363,72 грн.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.

За перерахунком здійсненим судом за період з 15.02.2011 р. по 11.05.2011 р. до стягнення з відповідача підлягає 3 250,64 грн. - 3% річних.

Суд перевірив правильність нарахування інфляційних та задовольняє їх в повному обсязі за розрахунком позивача в розмірі 23 415,36 грн.

З огляду на вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги частково.

Судовий збір, сплачений позивачем, відшкодовується йому за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 32-33, 43- 44, 49, ч. 3 ст. 83, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", вул. Енгельса, 2, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 03351912 на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 20077720 - 23415,36 грн. інфляційних, 8 397,49 грн. пені, 3 250,64 грн. - 3% річних, 1693,33 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Суддя Сірош Д. М.

Повне рішення складено: 29.04.2013 р.