Рішення № 30934094, 07.11.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.11 Справа№ 5015/5425/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Боржієвській Л.А., розглянув справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Галичина -Авто», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська гарнізонна база», м. Львів

про: стягнення 4293 грн. 88 коп.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Яцишина І.В. -представник на підставі довіреності № 654 від 15.07.2011 року;

відповідача: не з'явився.

Обставини справи: Ухвалою господарського суду від 16.09.2011 року позовну заяву від 13.09.2011 року про стягнення 4293 грн. 88 коп. прийнято до розгляду, порушено провадження та призначено справу до розгляду на 24.10.2011 року. З огляду на неявку представника відповідача розгляд справи було відкладено на 07.11.2011 року.

Представнику сторони, що брала участь в судових засіданнях, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

В судовому засіданні 07.11.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, вимоги ухвали про порушення провадження виконав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, позов не заперечив, доказів оплати боргу не подав.

В судовому засіданні було оглянуто оригінали документів, копії котрих долучено до матеріалів справи (наряду-замовлення, акту виконаних робіт, претензії).

Від фіксації судового процесу технічними засобами сторона відмовилась.

07.11.2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 09.11.2011 року.

Суть спору: Спір між сторонами виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань. Публічне акціонерне товариство «Галичина -Авто»(надалі за текстом -позивач) звернулось із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська гарнізонна база»(далі за текстом -відповідач) про стягнення 4293 грн. 88 коп.

Позивач вказує, що надав відповідачу послуги по технічному обслуговуванню та ремонту автомобіля марки: Lacetti моделі: Chevrolet Lacetti, державний номерний знак ВС 6062 АО, 2006 року випуску, за які останній повністю не розрахувався. Зазначає, що станом на 12.09.2011 року борг відповідача перед ним за виконані роботи становить 3595 грн. 54 коп.

Загальна сума позову із врахуванням 373 грн. 88 коп. інфляційних втрат та 124 грн. 46 коп. річних, як зазначено в позовній заяві, складає 4293 грн. 88 коп.

Відповідач позов не заперечив.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: 29.06.2010 року відповідач звернувся до позивача із заявою про надання послуг по технічному обслуговуванню та ремонту автомобіля марки: Lacetti моделі: Chevrolet Lacetti, державний номерний знак ВС 6062 АО, 2006 року випуску. 29.06.2010 року між Публічним акціонерним товариством «Галичина -Авто», (позивачем по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівська гарнізонна база»(відповідачем по справі) було складено наряд-замовлення № ЗН-0007291 від 29.06.2010 року на підставі якого позивачем виконано певні роботи по технічному обслуговуванню та ремонту автомобіля, що підтверджується Актом виконаних робіт № ЗА-0007314 від 29.06.2010 року на суму 3795 грн. 54 коп.

Датою оплати, відповідно до Акту виконаних робіт № ЗА-0007314 від 29.06.2010 року є 29.06.2010 року.

Листом від 29.06.2010 року № 21 ТзОВ «Львівська гарнізонна база»гарантувала провести оплату в сумі 3795 грн. 54 коп. за технічне обслуговування автомобіля.

29.07.2010 року позивач звернувся до відповідача із претензією № 433 про оплату боргу в розмірі 3795 грн. 54 коп.

09.08.2010 року відповідачем оплачено 200 грн. 00 коп.

Оскільки, станом на момент подання позову та розгляду справи по суті, докази проведення оплати боргу відповідачем в сумі 3595 грн. 54 коп. відсутні, позивач просить суд захистити його права та охоронювані законом інтереси та стягнути з відповідача заборговану суму із врахуванням 373 грн. 88 коп. інфляційних втрат та 124 грн. 46 коп. річних. При цьому, позивач в прохальній частині позовної заяви допустив помилку щодо суми основної заборгованості, яку він виклав, без врахування часткової в розмірі 200 грн. 00 коп. сплати відповідачем. Тому загальна сума позову повинна складати 4093 грн. 99 коп. боргу.

Дані факти матеріалами справи підтверджуються, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

Позивачем виконано ряд робіт по технічному обслуговуванню та ремонту транспортного засобу відповідача марки Lacetti моделі: Chevrolet Lacetti, державний номерний знак ВС 6062 АО, 2006 року випуску, що підтверджується Актом виконаних робіт № ЗА-0007314 від 29.06.2010 року загальною вартістю 3795 грн. 54 коп.

Статтями 202, 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема у ч. 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися в будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду догорів не вимагалася.

Вищезазначені правовідносини за своєю суттю є разовим договором про надання послуг, що підтверджується нарядом-замовлення, актом виконаних робіт та фактом проведення часткової оплати.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно статті 193 ч. 7 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 525 Цивільного кодексу України не допускає односторонньої відмови від виконання договору чи зміни умов його виконання.

Відповідно до ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та порядку встановлені договором. Розмір вартості наданих послуг вказаний у Акті виконаних робіт № ЗА-0007314 від 29.06.2010 року і становить 3795 грн. 54 коп.

Згідно частини 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, вказаних у ст. 11 Цивільного кодексу України, у тому числі з угод, передбачених законом, а також із угод, хоча і не передбачених законом, але не суперечних йому. Виникнення прав та обов'язків пов'язано з юридичними фактами, які підтверджують виникнення між сторонами правовідносин. Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, у силу яких позивач виконав певні роботи, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівська гарнізонна база»отримало ці роботи та здійснило часткову оплату в розмірі 200 грн. 00 коп.

Ст. 530 Цивільного кодексу передбачає, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Терміном оплати, як зазначено в Акті виконаних робіт № ЗА-0007314 від 29.06.2010 року, є 29.06.2010 року.

Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання недопустима.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Також, стаття 536 Цивільного кодексу України вказує на те, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства України. Відповідно до ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом.

Розрахунок втрат від інфляції та 3% річних позивачем здійснений відповідно до вимог чинного законодавства та математично здійснений правильно.

З огляду на викладене, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 3595 грн. 54 коп. основного боргу, 124 грн. 46 коп. -3% річних та 373 грн. 88 коп. -втрат від інфляції.

Ст. 33 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК).

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про необхідність захисту порушеного права позивача та стягнення з відповідача на користь позивача 4093 грн. 99 коп. боргу.

Судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська гарнізонна база», м. Львів, вул. Маринецька, 7 (код ЄДРПОУ 32326800) користь Публічного акціонерного товариства «Галичина -Авто», м. Львів, вул Городоцька, 282 (код ЄДРПОУ 32801235) 3595 грн. 54 коп. основного боргу, 124 грн. 46 коп. -3% річних та 373 грн. 88 коп. -втрат від інфляції, 102 грн. 00 коп. держмита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 200 грн. 00 коп. відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Матвіїв Р.І.