Рішення № 30933983, 24.10.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.11 Справа№ 5015/5178/11

За позовом: товариства з обмеженою відповідальності "АМАКО Україна", с. Проліски,до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю "Габен", м. Львів,про: стягнення орендної плати та повернення майна.Суддя Т. РимЗа участю представників:позивача:Дацко В.А. -довіреність №12 від 14.03.2011 р.,відповідача:Гордійчук С.М. -довіреність від 05.01.2010 р.На розгляд господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальності "АМАКО Україна" до товариства з обмеженою відповідальністю "Габен" про стягнення орендної плати та повернення майна. Ухвалою від 08.09.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 21.09.2011 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням відповідачем узятих на себе зобов'язань за договором оренди №491/212654 від 10.04.2009 р., внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 89 100,00 грн. Крім того, відповідач по закінченню строку дії договору не повернув предмет договору (рухоме майно), тому вимагає повернути орендоване майно.

Відповідач у судові засідання з'являвся, проти позову у встановленому порядку не заперечив, письмового відзиву на позов не надав, усно позов визнав. Повідомив суд, що частково здійснив оплату боргу у сумі 50 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2298 від 11.10.2011 р., долученим до матеріалів справи.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між сторонами у справі укладено договір оренди №491/212654 від 10.04.2009 р. (надалі -Договір оренди). За умовами цього договору орендодавець (позивач у справі) зобов'язується передати орендареві (відповідач у справі) в строкове платне користування пневматичну сівалку точного висіву MF555, 12-ти рядну -1 одиниця (надалі -майно), а орендар зобов'язується прийняти назване майно та використовувати його виключно за призначенням, а саме: для виконання весняних польових робіт, а також сплачувати орендодавцеві орендну плату. Майно буде використовуватись за адресою: с. Зоря, Рівненський район, Рівненська область (ЗАТ АПК "Зоря"). Додатковою угодою №1 від 23.04.2010 р. до Договору оренди сторони продовжили термін оренди до 25 травня 2010 року.

Майно було передано відповідачу, про що свідчить акт приймання-передачі від 30.04.2009 року.

Відповідно до пункту 3.1 Договору оренди загальна сума орендної плати за цим договором становить 89 100,00 гривень, з урахуванням ПДВ.

Позивачем на адресу відповідача надіслано вимогу №480 від 24.03.2011 р. про повернення майна. Відповідач отримав вимогу 29.03.2011 р., про що свідчить копія повідомленням про вручення поштового відправлення, долучена до матеріалів справи

Доказів повернення майна та погашення заборгованості в сумі 89 100,00 грн. відповідачем не представлено, проти позову

При винесенні рішення суд виходив з такого.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання з приводу оренди майна на підставі договору оренди в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні положення закріплені у частині 1 статті 283 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Орендна плата, в розмірі визначеному пунктом 3.1 даного договору, має бути перерахована на поточний рахунок орендодавця до 30 квітня 2009 року (пункт 3.2 Договору оренди).

Таким чином, оскільки строк внесення орендної оплати між сторонами встановлено, відповідач прийняв у користування майно, проте у порушення умов пункту 3.2 Договору оренди неналежним чином виконав обов'язок з оплати за користування ним, вимоги позивача про стягнення з відповідача 39 100,00 грн. заборгованості є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Що стосується вимог позивача про повернення майна, то суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 3.3 Договору оренди після закінчення строку оренди протягом 1 робочого дня сторони підписують акт приймання-передачі наданих послуг. Обов'язку обумовленого Договором оренди відповідач не виконав. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Як встановлено судом, сторонами погоджено термін дії Договору оренди закінчується 25 травня 2010 року, позивачем надіслано відповідачу претензію про припинення дії договору оренди та повернення орендованого майна.

Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України (частини 4 статті 291 Господарського кодексу України).

У відповідності з частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

В силу наведеного, вимоги позивача про повернення орендованого майна є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 11, 526, 530, 610, 611, 612, 759, 762, 785 Цивільного кодексу України, статями 283, 286, 291 Господарського кодексу України, статтями 193, 283, 285, 286 Господарського кодексу України, статтями 1, 43, 33, 38, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю -фірма "Габен" (адреса: вулиця Персенківка, будинок 19, Сихівський район, місто Львів, Львівська область, 79026; ідентифікаційний код 20832731) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АМАКО Україна" (адреса: вулиця Броварська, будинок 2, село Проліски, Бориспільський район, Київська область, 08322; ідентифікаційний код 21665011) 89 100,00 грн. заборгованості, 5 346,00 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю -фірма "Габен" (адреса: вулиця Персенківка, будинок 19, Сихівський район, місто Львів, Львівська область, 79026; ідентифікаційний код 20832731) повернути товариству з обмеженою відповідальністю "АМАКО Україна"(адреса: 08322, Київська область, Бориспільський район, село Проліски, вулиця Броварська, будинок 2, ідентифікаційний код 21665011) пневматичну сівалку точного висіву по мінімальній технології обробітку грунту MF555 81201 STDB (12 -рядна, комплектована контролером висіву, V-подібні прикотуючі колеса; муфти з'єднання гідрошлангів, серійний номер HU142E107 MF555 загальною вартістю 445 500,00 грн. в тому числі ПДВ) на склад товариства з обмеженою відповідальності "АМАКО Україна" за адресою: Рівненська область, Гощанський райно, село Франівка, вулиця Бригадна, 1-В, за актом прийому-передачі.

4. Накази видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 27.10.2011 року.

Суддя Рим Т.Я.