Рішення № 30933953, 25.10.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.11 Справа№ 5015/5625/11

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом:Акціонерного товариства "Укр-АВТО" Дочірнього підприємства "Львівський регіональний центр "Захід-Авто" (м.Львів)до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Білдерпоінт Спецмашини" (м.Львів)про:відшкодування заборгованості та штрафних санкцій в розмірі 1 056,00 грн.Суддя:В.М. ПазичевПри секретарі:І.Є.БашакПредставники сторін:

від позивача:Яцишин І.В.-представник, довіреність від 15.07.2011 рокувід відповідача:Не з"явився Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Акціонерного товариства "Укр-АВТО" Дочірнього підприємства "Львівський регіональний центр "Захід-Авто" (м.Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Білдерпоінт Спецмашини" (м.Львів) про відшкодування заборгованості та штрафних санкцій в розмірі 1 056,00 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 27.09.2011 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 30.09.2011 року. Ухвалою від 30.09.2011 року розгляд справи відкладено до 05.10.2011 року, у зв"язку з неявкою представників сторін. Ухвалою від 05.10.2011 року розгляд справи відкладено до 13.10.2011 року, у зв"язку з неявкою представників сторін. Ухвалою від 13.10.2011 року розгляд справи відкладено до 20.10.2011 року, у зв»язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою від 20.10.2011 року розгляд справи відкладено до 25.10.2011 року, у зв»язку з неявкою представника відповідача.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 27.09.2011 року, про відкладення від 30.09.2011 року, від 05.10.2011 року, від 13.10.2011 року, від 20.10.2011 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

В судовому засіданні 25.10.2011 року позивач подав клопотання, згідно якого просить суд зменшити позовні вимоги на 68,69 грн., та стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 987,31 грн.

Позивач позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та уточненні до позовної заяви.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 27.09.2011 року, про відкладення від 30.09.2011 року, від 05.10.2011 року, від 13.10.2011 року, від 20.10.2011 року не виконав, відзиву на позов не представив, явку повноважного представника не забезпечив, хоча і був належно, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області від 21.10.2011 року, а його явка була визнана судом та визначена в ухвалі суду обов"язковою.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, у відсутності представника відповідача.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 25.10.2011 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

31.05.2010 року між Акціонерним товариством "Укр-АВТО" Дочірнього підприємства "Львівський регіональний центр "Захід-Авто" (надалі -позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Білдерпоінт Спецмашини" (надалі -відповідач) укладено Договір №12/10 (надалі -Договір), за умовами якого позивач зобов»язався систематично передавати у власність відповідачу мастильні матеріали та автозапчастини (товар), окремими партіями за цінами, в асортименті та кількості, що остаточно погоджуються сторонами в накладних, які є невід»ємною частиною Договору, а відповідач зобов»язався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору.

Відповідно до видаткової накладної №375 від 31.05.2010 року, позивач надав, а відповідач прийняв товар, та зобов»язався, відповідно до п.4.1 Договору, оплатити послуги по поставці мастильних матеріалів та автозапчастини на загальну суму 696,83 грн.

Пунктами 4.1 та 4.3 Договору, встановлено обов»язок покупця (відповідача) сплатити вартість кожної партії товарів у строк до 14 календарних днів від дати продажу товару, та здійснити оплату товарів в гривнях на поточних рахунок продавця (позивача).

Відповідач заборгованість за надані позивачем послуги по поставці мастильних матеріалів та автозапчастини в сумі 696,83 грн. не оплатив.

За підрахунком позивача, заборгованість відповідача перед позивачем становить 696,83 грн.

З метою досудового врегулювання спору в добровільному порядку відповідачу позивачем направлено вимогу про сплату боргу, яку Товариством з обмеженою відповідальністю "Білдерпоінт Спецмашини" залишено без відповіді та задоволення.

Пунктами 7.3 та 7.4 Договору встановлено відповідальність покупця (відповідача) за неналежне виконання умов Договору.

Згідно п.7.3 Договору, у разі несвоєчасної оплати товару, покупець (відповідач) за вимогою продавця (позивача) сплачує останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, а також штраф у розмірі 25% річних від простроченої суми.

Згідно п.7.4 Договору, за несвоєчасну оплату товару покупець (відповідач) сплачує пеню у розмірі 0,5% від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочки.

Отже, за підрахунком позивача, загальна сума боргу відповідача перед позивачем складає 1 056,00 грн., з яких: 696,83 грн. -сума основного боргу, 221,69 грн. -25% річних, 68,79 грн. -індекс інфляції, 68,69 грн. -пеня.

В судовому засіданні 25.10.2011 року позивач подав клопотання, згідно якого просить суд зменшити позовні вимоги на 68,69 грн., та стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 987,31 грн.

На момент розгляду справи відповідач не подав докази погашення боргу.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов"язання, що виникає між суб"єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб"єкт (зобов"язана сторона, в тому числі боржник) зобов"язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб"єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб"єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов"язаної сторони виконання її обов"язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов"язання, які виникають між суб"єктами господарювання або між суб"єктами господарювання і негосподарюючими суб"єктами -юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов"язаннями.

Відповідно до вимог ст. 759 Цивільного Кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно ст.193 ГК України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Щодо питання одночасного застосування неустойки у вигляді пені та неустойки у вигляді штрафу, що відповідно до приписів ст.546 ЦК України, виконання зобов"язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно ч.2 ст.6 ЦК України, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Відповідно до ч.3 ст.6 ЦК України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Згідно ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання (ст.549 цього кодексу). При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов"язання (ч.1 ст.549 ЦК України), а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 цієї норми).

Відтак, неустойка має подвійну правову природу, яка одночасно є і разовою мірою відповідальності, і способом забезпечення виконання зобов"язань у часі.

Так, штраф є відповідальністю, що залежить лише від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов"язання, і у часі визначається з настанням однієї із наведених подій як невиконання або неналежне виконання зобов"язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання, тобто встановлює певні юридичні наслідки у вигляді обов"язку сплатити певну суму, яка залежить не лише від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання, але й від часу такого невиконання.

Таким чином, пеня, за своєю правовою природою, продовжує стимулювати боржника до повного виконання взятих на себе господарських зобов"язань разом зі штрафом, що не перешкоджає її застосуванню, врахочуючи те, що, згідно норм матеріального права, що регулюють застосування неустойки, не передбачено прямої заборони законодавця одночасного застосування такого виду забезпечення виконання зобов"язання, як пеня та штраф.

Згідно п.7.3 Договору, у разі несвоєчасної оплати товару, покупець (відповідач) за вимогою продавця (позивача) сплачує останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, а також штраф у розмірі 25% річних від простроченої суми. Отже, нарахування позивачем штрафу в розмірі 221,69 грн. є правомірним.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу, проти позовних вимог не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позов не заперечив і не подав докази погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позов Акціонерного товариства "Укр-АВТО" Дочірнього підприємства "Львівський регіональний центр "Захід-Авто" (м.Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Білдерпоінт Спецмашини" (м.Львів) в частині стягнення боргу в розмірі 987,31 грн. є обгрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п."а" ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення №690 від 21.09.2011 року на суму 102,00 грн. про сплату державного мита та платіжне доручення №689 від 21.09.2011 року на суму 236,00 грн. про сплату витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 785 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, 231, 232 ГК України, ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 121 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Уточненні позовні вимоги - задоволити.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдерпоінт Спецмашини»(79016, м.Львів, вул.Війтовича,буд.14, кв.1/Б, код ЄДРПОУ 35227297, ІПН 352272913044; інші реквізити в матеріалах справи відсутні) на користь Акціонерного товариства "Укр-АВТО" Дочірнього підприємства "Львівський регіональний центр "Захід-Авто" (79036, м.Львів, вул..Шевченка,329, р/р 26006018862061 в філії АБ Брокбізнесбанку м.Львова, МФО 325774; код ЄДРПОУ 19331863; інші реквізити в матеріалах справи відсутні) - 987 (дев»ятсот вісімдесят сім) грн. 31 коп. боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.