Рішення № 30933817, 20.10.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.11 Справа№ 5015/5505/11

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом:Публічного акціонерного товариства "Інститут транспорту нафти" (м.Київ)до відповідача:Публічного акціонерного товариства фірма "НАФТОГАЗБУД" (м.Львів)про:стягнення збитків за договором №3432-ЯП від 12.05.2009 року розмірі 24 062,02 грн.Суддя:В.М. ПазичевПри секретарі:І.Є.БашакПредставники сторін:

від позивача:Марченков О.І.-представник, довіреність від 05.01.2011 рокувід відповідача:Не з"явився Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Публічного акціонерного товариства "Інститут транспорту нафти" (м.Київ) до Публічного акціонерного товариства фірма "НАФТОГАЗБУД" (м.Львів) про стягнення збитків за договором №3432-ЯП від 12.05.2009 року розмірі 24 062,02 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 22.09.2011 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 27.09.2011 року. Ухвалою від 27.09.2011 року розгляд справи відкладено до 04.10.2011 року, у зв"язку з неявкою представників сторін. Ухвалою від 04.10.2011 року розгляд справи відкладено до 11.10.2011 року, у зв"язку з неявкою представників сторін. Ухвалою від 11.10.2011 року розгляд справи відкладено до 20.10.2011 року, у зв»язку з неявкою представників сторін.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 22.09.2011 року, про відкладення від 27.09.2011 року, від 04.10.2011 року, від 11.10.2011 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

19.10.2011 року за вх.№23911/11 від позивача надійшло клопотання по справі.

20.10.2011 року за вх.№24028/11 позивач подав клопотання по справі на виконання вимог ухвали суду.

20.10.2011 року за вх.№24059/11 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 241,00 грн. сплаченого державного мита та 236,00 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в решті частини позовних вимог -провадження припинити.

Позивач позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та уточненні до позовної заяви.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 22.09.2011 року, про відкладення від 27.09.2011 року, від 04.10.2011 року, від 11.10.2011 року не виконав повністю, відзив на позов не представив, явку повноважного представника не забезпечив, хоча і був належно, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 23.09.2011 року, а його явка була визнана судом та визначена в ухвалі суду обов"язковою.

04.10.2011 року за вх.№22473/11 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, у відсутності представника відповідача.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 20.10.2011 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

12.05.2009 року між відкритим акціонерним товариством "Інститут транспорту нафти" (надалі - позивач) та Закритим акціонерним товариством «Фірма «Нафтогазбуд»(надалі - відповідач) укладено договір №3432-ЯП на розробку виконавчої проектно - вишукувальної документації (надалі - Договір).

10.06.2009 року відповідач змінив свою назву на Публічне акціонерне

товариство «Фірма «Нафтогазбуд», у відповідності з вимогами Закону України «Про

акціонерні товариства».

12.05.2010 року позивач змінив свою назву на Публічне акціонерне

товариство «Інститут транспорту нафти», у відповідності з вимогами Закону України

«Про акціонерні товариства».

Згідно з п. 1.1. договору, відповідач (замовник) доручив, а позивач (виконавець) прийняв на себе виконання роботи: Нафтопровід Броди - Держкордон. Капітальний ремонт 1-ї черги з заміною труби ОМ 500 на ділянці км. 181-195. Виконавча документація «Як побудовано».

Згідно п.2.1. договору, договірна ціна вказаних проектно - вишукувальних робіт складала 1 137 500, 00 грн., крім того ПДВ 227 500,00 грн., а всього 1 365 000,00 грн.

За твердженням позивача, останній усі обумовлені договором проектно - вишукувальні роботи добросовісно виконав в повному обсязі.

Факт виконання позивачем обумовлених договором робіт підтверджується наступними документами:

актом здачі - приймання частково виконаної проектно - вишукувальної документації №25 від 28.02.2011 року за 1-м етапом робіт на суму 104 607, 00 грн., крім того ПДВ- 20 921,40 грн., а з вирахуванням отриманого від замовника авансового платежу у розмірі 21 239,67 грн., крім того ПДВ - 4 247, 93 грн., - на суму 83 367,33 грн., крім того ПДВ- 16 673,47 грн., а всього на суму 100 040, 80 грн.

актом здачі - приймання частково виконаної проектно - вишукувальної документації №26 від 28.02.2011 року за 2-м етапом робіт на суму 71 385,30 грн., крім того ПДВ - 14 277,06 грн., а всього не суму 85 662, 36 грн.

актом здачі - приймання частково виконаної проектно - вишукувальної документації №27 від 28.02.2011 року за 3-м етапом робіт на суму 66 453, 00 грн., крім того ПДВ - 13 290, 60 грн., а всього на суму 79 743, 60 грн.

актом здачі - приймання частково виконаної проектно - вишукувальної документації №28 від 28.02.2011 року за 4-м етапом робіт на суму ЗО 026,00 грн., крім того ПДВ - 6 005,20 грн., а всього на суму 36 031,20 грн.

актом здачі - приймання частково виконаної проектно - вишукувальної документації №29 від 28.02.2011 року за 5-м етапом робіт на суму 25 026,00 грн., крім того ПДВ - 5 005,20 грн., а всього на суму ЗО 031,20 грн.

актом здачі - приймання частково виконаної проектно - вишукувальної документації №30 від 28.02.2011 року за 6-м етапом робіт на суму 25 026,00 грн., крім того ПДВ - 5 005,20 грн., а всього на суму ЗО 031, 20 грн.

Таким чином, всього позивачем (виконавцем) за договором фактично виконано проектно - вишукувальних робіт на загальну суму 361 540, 36 грн.

В той же час, незважаючи на те, що відповідач (замовник) підписав вищевказані акти здачі - приймання частково виконаної проектно - вишукувальної документації, та, відповідно, прийняв без зауваження всі виконані проектно - вишукувальні роботи, відповідач не розрахувався з позивачем в повному обсязі, чим порушив п. 2.4. договору, а також ст. ст. 193, 224 Господарського кодексу України та ст.ст. 526, 854, 889 Цивільного кодексу України.

За твердженням позивача, відповідач сплатив позивачу лише 340 000,00 грн. (платіжне доручення №482 від 21.03.2011 року на суму 40 000,00 грн. та платіжне доручення № 564 від 30.03. 2011 року на суму 300 000,00 грн.).

Відповідно, сума боргу відповідача перед позивачем, за підрахунком останнього), згідно договору, складає 361 540,36 грн. - 340 000,00 грн. = 21 540,36 грн.

Так, згідно п.2.4. договору, остаточний розрахунок з виконавцем замовник проводить протягом 5-ти банківських днів після підписання акту здачі - приймання проектно - вишукувальної документації, а у відповідності з п. 4.4. договору, у разі прострочення платежів замовник сплачує пеню в розмірі 0,1% від суми боргу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент стягнення пені. Відповідно, за свідченням позивача, відповідач повинен був оплатити борг за договором не пізніше 07.03.2011 року.

Згідно обґрунтованого розрахунку позивача, загальна сума пені, що підлягає стягненню з відповідача, у відповідності з договором, складає - 1 701, 68 грн.

Крім того, згідно обґрунтованого розрахунку позивача, з відповідача підлягає стягненню 3% річних з простроченої суми в розмірі 329, 30 грн. та сума боргу з урахуванням індексу інфляції за час прострочення в розмірі 490,68 грн.

Таким чином, загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача складає 24 062, 02 грн., де 21 540,36 грн. - основана сума боргу за договором, 1 701, 68 грн. - пеня за договором, 329, 30 грн. 3% річних з простроченої суми за весь час прострочення платежу, 490, 68 грн. сума боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення.

Отже, на момент звернення з позовом, заборгованість відповідача перед позивачем становить 24 062,02 грн.

20.10.2011 року за вх.№24059/11 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 241,00 грн. сплаченого державного мита та 236,00 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в решті частини позовних вимог -провадження припинити.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов"язання, що виникає між суб"єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб"єкт (зобов"язана сторона, в тому числі боржник) зобов"язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб"єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб"єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов"язаної сторони виконання її обов"язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов"язання, які виникають між суб"єктами господарювання або між суб"єктами господарювання і негосподарюючими суб"єктами -юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов"язаннями.

Відповідно до вимог ст. 759 Цивільного Кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно ст.193 ГК України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

20.10.2011 року за вх.№24059/11 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 241,00 грн. сплаченого державного мита та 236,00 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в решті частини позовних вимог -провадження припинити, у зв»язку з добровільною сплатою основної суми боргу відповідача на користь позивача.

Згідно ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо:

1) спір не підлягає вирішенню в господарських судах України;

1-1) відсутній предмет спору;

2) є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;

4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом;

5) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду;

6) підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано;

7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

У зв"язку з тим, що відповідачем борг погашено, то станом на момент розгляду справи предмет спору в частині стягнення основного боргу -відсутній, тому позивач уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача судові витрати.

На час розгляду справи, відповідач подав докази погашення боргу, проти позовних вимог не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позов не заперечив і подав докази погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позов Публічного акціонерного товариства "Інститут транспорту нафти" (м.Київ) до Публічного акціонерного товариства фірма "НАФТОГАЗБУД" (м.Львів) про стягнення збитків за договором №3432-ЯП від 12.05.2009 року в частині стягнення судових витрат в розмірі 241,00 грн. сплаченого державного мита та 236,00 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу є обгрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п."а" ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення №7610 від 12.09.2011 року на суму 241,00 грн. про сплату державного мита та платіжне доручення №7611 від 12.09.2011 року на суму 236,00 грн. про сплату витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

У зв"язку з тим, що відповідачем борг погашено після подання позову, і станом на момент розгляду справи у відповідача мала місце заборгованість перед позивачем, то судові витрати слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з вини останнього.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 785 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, 231, 232 ГК України, ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 121 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Уточненні позовні вимоги - задоволити.

2. Стягнути із Публічного акціонерного товариства фірма "НАФТОГАЗБУД" (м.Львів, вул..Стрийська, б.144, 79026, код ЄДРПОУ 01293961; інші реквізити в матеріалах справи відсутні) на користь Публічного акціонерного товариства "Інститут транспорту нафти" (адреса: 04050, м.Київ, вул.Артема,60; код ЄДРПОУ 00148429; інші реквізити в матеріалах справи відсутні) - 241 (двісті сорок одна) грн. 00 коп. сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.