Рішення № 30933780, 20.10.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.11 Справа№ 5015/4325/11

За позовом: Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", м.Дніпропетровськ до відповідачів:1. Відокремленого підрозділу "Служба матеріально-технічного постачання ДТГО "Львівська залізниця", м.Львів 2. Державного територіально-галузевого об"єднання "Львівська залізниця", м.Львів про: стягнення 25 675,28 грн

Суддя Кітаєва С.Б.

Секретар Король М.Р.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: Поліщак Р.В. (довіреність №НЮ-218 від 12.07.2011 р.)

Суть спору: на розгляді господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", м.Дніпропетровськ до Відокремленого підрозділу "Служба матеріально-технічного постачання ДТГО "Львівська залізниця", м.Львів та Державного територіально-галузевого об"єднання "Львівська залізниця", м.Львів про стягнення 25 675,28 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 29.07.2011 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 14.09.2011 р на 16 год.20 хв.

14.09.2011 року засідання суду не відбулось, у зв'язку із хворобою судді Кітаєвої С.Б. Розгляд справи було відкладено на 20.10.2011 р.

12.10.2011 р. від позивача поступила заява №19/259 від 06.10.2011 р. (вх. №23239/11) про зменшення розміру позовних вимог в зв'язку з погашення відповідачем -1 суми основного боргу в розмірі 22001,29 грн., що підтверджується копією банківської виписки від 19.09.2011 р., яку долучено до матеріалів справи. Позивач просить стягнути з відповідачів солідарно 2418,90 грн. пені, 271,24 грн. -3% річних, 983,85 грн. інфляційних втрат.

18.10.2011 р. позивач направив на адресу суду телеграму (вх.. №23746/11), в якій клопоче про розгляд справи та вирішення спору по суті без участі повноважного представника позивача. Суд задоволив вказане клопотання позивача.

Представник відповідача -2 позовні вимоги в частині суми основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат визнав, подав розрахунок суми пені у відзиві на позовну заяву №НХ-3231 від 13.09.2011 р. (вх. №20877/11 від 14.09.2011 р.).

Крім того, в судовому засіданні 20.10.2011 р. представником відповідача-2 подано копію платіжного доручення від 19.09.2011 р., що засвідчує сплату суми основного боргу в розмірі 22001,29 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача-2, оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено.

Згідно рішення Тендерного комітету від 02.03.2010 р., 11.03.2010 р. між Відкритим акціонерним товариством "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (23.05.2011 р. змінено найменування на Приватне акціонерне товариство "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод") в особі заступника директора з фінансів та економіки Курдіна В.П. та ДТГО «Львівська залізниця»в особі начальника відокремленого підрозділу «Служба матеріально -технічного постачання»Олексія І.М. укладено договір №19/10015п - Л/НХ-1082/НЮ на поставку рекомплекторів до тепловозів серії ЧМЕ -3.

Пунктом 1.1 вказаного договору обумовлено, що постачальник (позивач) зобов'язується поставити та передати у власність покупця (відповідача-2) , а покупець прийняти й оплатити певний товар в асотримені та кількості відповідно до специфікації №1, що є додатком №1 до даного договору та його невід'ємною частиною.

Згідно п.п. 4.1., 4.2. договору, ціна товару визначається даним договором. Постачання здійснюється за цінами, передбаченими у специфікації №1 (додаток №1). Сума даного договору на момент його підписання складає 392 001,29 грн.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що оплата за поставлений товар по даному договору проводиться покупцем передоплатою у розмірі 30%, решту -протягом 15 банківських днів після дати поставки товару.

Позивач поставив на адресу відповідача-1 рекомплекти згідно наказу №118 від 22.12.2010 р. на загальну суму 392001,29 грн. та виставив до сплати рахунок -фактуру №395 від 22.12.2010 р. Товар отримано повноважним представником Відокремленого підрозділу «Служба матеріально -технічного постачання»ДТГО «Львівська залізниця»на підставі довіреності серії ЯОЗ №236830 /7498, копія якої міститься в матеріалах справи.

Відповідно до картки рахунку, відповідач-1 сплатив:

31.12.2010 р. -120 000,00 грн.

11.01.2011 р. -50 000,00 грн.

12.01.2011 р. -50 000,00 грн.

24.01.2011 р. -50 000,00 грн.

25.01.2011 р. -50 000,00 грн.

31.01.2011 р. -50 000,00 грн.

Таким чином, на момент звернення з позовом до суду у відповідача існувала заборгованість перед позивачем у сумі 22 001,29 грн.

Після порушення провадження у справі відповідач - 2 сплатив суму основної заборгованості в розмірі 22 001,29 грн. згідно платіжного доручення від 19.09.2011 р., копію якого долучено до матеріалів справи. В зв'язку з наведеним, позивач подав заяву №19/259 від 06.10.2011 р. (вх. №23239/11) про зменшення розміру позовних вимог, просить стягнути з відповідачів солідарно 2418,90 грн. пені, 271,24 грн. -3% річних, 983,85 грн. інфляційних втрат.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги згідно заяви №19/259 від 06.10.2011 р. (вх. №23239/11) про зменшення розміру позовних вимог підлягають до часткового задоволення. При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. (ст.11 ЦК України).

У відповідності до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст.525 ЦК України , одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб"єкта

(виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт ( управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов"язаної сторони виконання її обов"язку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, згідно ст. 691 ЦК України.

Ст. 692 ЦК України вчстановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно п. 9.3 договору, в разі несвоєчасної оплати за поставлений товар, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від його вартості за кожен день прострочення.

Позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають до часткового задоволення у відповідності до наведеного відповідачем у відзиві розрахунку суми пені за період з 14.01.2011 р. по 30.06.2011 р. в розмірі 1198, 84 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

До стягнення з відповідача підлягають 3% річних в розмірі 271,24 грн. та інфляційні втрати в сумі 983,85 грн.

Пеня в розмірі 1198,84 грн., 3% річних та інфляційні втрати підлягають до стягнення з відповідача-2 (ДТГО «Львівська залізниця») з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Ст. 21 ГПК України встановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 4 ст. 28 ГПК України, повноваження сторони або третьої особи від імені юридичної особи може здійснювати її відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.

Самостійно виступати стороною в судовому процесі з розгляду господарського спору відокремлений структурний підрозділ без статусу юридичної особи не може.

Відповідно до ст. 64 ГК України, функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами. Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону. Отож, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи наділяються певною господарською компетенцією. Втім, не маючи статусу юридичної особи, такі підрозділи не наділяються самостійною господарською процесуальною правоздатністю та дієздатністю.

У роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 28.07.94 р. N 02-5/492 "Про участь у судовому процесі відособлених підрозділів юридичних осіб" зазначено, що коло повноважень відособленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і стягнення здійснюється господарським судом з юридичної особи або на її користь.

Відповідно до ст.4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору

Відповідно до ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними доказами ті обставини, на яких грунтуються її вимоги чи заперечення на позов.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Позовні вимоги згідно заяви №19/259 від 06.10.2011 р. (вх. №23239/11) про зменшення розміру позовних вимог підлягають до часткового задоволення. Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст.49 ГПК України з врахуванням факту погашення суми основного боргу після порушення провадження у справі.

Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зменшення вдвічі суми пені та розстрочення виконання рішення суду. Дане клопотання відповідач мотивує тяжким майновим станом ДТГО «Львівська залізниця», в обґрунтування даної обставини подав довідку від 13.09.2011 р. про наявність кредиторської заборгованості в розмірі 53 553,0 тис. грн. за отримані товарно -матеріальні цінності по відокремленому підрозділу «Служба матеріально -технічного постачання»ДТГО «Львівська залізниця». Наведена довідка не є належним доказом тяжкого майнового стану відповідача. Крім того, суд бере до уваги те, що сума позовних вимог, яка підлягає до задоволення, є незначною. При розгляді вказаного клопотання відповідача господарський суд врахував матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, а також ступінь вини відповідача у виникненні спору.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 11,509,525,526,530,625,712,691,692 ЦК України, ст..ст. 173,193,230-232 ГК України, ст.ст.1,2,32,33,34,36,43,49,75, п.1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82,84,85,116 ГПК України, суд,-

Вирішив:

1. Позовні вимоги згідно заяви №19/259 від 06.10.2011 р. (вх. №23239/11) про зменшення розміру позовних вимог задоволити частково.

2. Стягнути з Державного територіально-галузевого об"єднання "Львівська залізниця" (79007, м. Львів, вул. Гоголя, 1, код ЄДРПОУ 01059900) на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Краснозаводська, 7, код ЄДРПОУ 00659101) 1198,84 грн. пені, 3% річних в розмірі 271,24 грн., 983,85 грн. інфляційних втрат, 244,55 грн. держмита, 236, 00 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

4. Припинити провадження стосовно позовних вимог про стягнення заборгованості з відповідача-1.

В судовому засіданні 20.10.11р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено 25.10.11р.

Суддя Кітаєва С.Б.