Рішення № 30933710, 22.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4581/13 22.04.13

За позовом Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова

компанія"

До Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс"

Про стягнення 25 500, 00грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивача Євсєєв М.В. - представник (дов. № 17 від 02.01.2013 р.)

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Українська транспортна страхова компанія" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" про стягнення страхового відшкодування, яке було сплачено страхувальнику відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 023097 від 22.03.2010 р. в розмірі 25 500,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ним за договором добровільного страхування наземного транспорту № 023097 від 22.03.2010 р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, було здійснено виплату страхового відшкодування за письмовою заявою страхувальника автомобіля "Опель", державний номер АА 4891 НС - ДП «ВМС-Вотер Куін Україна», а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1187, 1188 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб - автомобіль "Нісан", державний номер АМ 2678 ВВ, за участю якого скоєно ДТП, водій якого Кокра В.В., визнаний винним у її скоєні, застрахований у ПрАТ "Європейський страховий альянс" згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/7354076, позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 25 500,00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.03.2013 р. порушено провадження у справі №910/4581/13 та призначено справу до розгляду на 08.04.2013 р.

Представник відповідача в судове засідання 08.04.2013 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання 08.04.2013 р. представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 22.04.2013.

09.04.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти позовних вимог, зазначаючи, що у позивача немає доказів розрахунку вимоги до відповідача.

У відзиві відповідач вказує на те, що обґрунтування виплаченої суми позивачем здійснено на основі актів виконаних робіт № 2010031264 та 201002126, а не експертним висновком суб'єкта оціночної діяльності, що передбачено ст. 9 Закону України «Про оцінку майна та професійну оціночну діяльність в Україні». Крім цього до Звіту про оцінку автомобіля «Опель Вектра Караван», державний номер АА 4891 НС № 2047/09/10 від 28.09.2010 р. не було додано кваліфікаційного свідоцтва експерта, що ставить під сумнів достовірність експертизи.

Крім того, Договором страхування № ВА/7354076 передбачена франшиза у розмірі 510 грн.

Також, у відзиві відповідач просить суд слухати справу за відсутності представника відповідача.

В судове засідання 22.04.2013 р. представник відповідача вдруге не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 910/4581/13 від 13.03.2013 р. та від 08.04.2013 р. були направлені відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 33-37), яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 22.04.2013 р. від останнього до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 22.04.2013 р. та за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Після повернення з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 22.04.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.03.2010 р. між ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" та ДП "ВМС-Вотер Куін Україна" було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №023097, відповідно до умов якого, було застраховано транспортний засіб "Опель Вектра", державний номер АА 4891 НС.

Згідно з довідкою Києво-Святошинського взводу ДПС при УДАІ ГУМВС України в Київській області № 784-У від 27.09.2010 р., 26.09.2010 р. на 26 км. а/д Київ-Чоп сталась дорожньо-транспортна пригода - зіткнення за участю автомобілів "Опель Вектра", державний номер АА 4891 НС, яким керував Зозуля П.О. та "Ніссан Максіма", державний номер АМ 2678 ВВ, яким керував Кокра В.В.

ДТП сталася в результаті порушення водіями Зозулею П.О. та Кокрою В.В. Правил дорожнього руху України, яких визнано винними у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Святошинського районного суду м. Києва від 02.03.2012 р., яка була залишена без змін Постановою Апеляційного суду міста Києва від 11.07.2012 р.

13.01.2010 р. до ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" звернувся страхувальник із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов договору страхування є страховим випадком.

Відповідно до Звіту №2047/09/10 від 28.09.2010 р. про оцінку автомобіля "Опель Вектра Караван", державний номер АА 4891 НС вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля "Опель Вектра Караван", державний номер АА 4891 НС в результаті його пошкодження при ДТП, складає 52 577, 19 грн.

ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" на підставі Страхового акту № 760-10-UA від 03.02.2011 р. здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 70 296,90 грн., що підтверджується платіжними дорученням № 973 від 20.05.2011 р., № 5045 від 28.03.2011 р., № 441 від 04.03.2011 р., № 4950 від 24.02.2011 р., № 338 від 17.02.2011 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль "Ніссан Максіма", державний номер АМ 2678 ВВ, який був учасником ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю ''Опель Вектра Караван", державний номер АА 4891 НС, що на момент вчинення ДТП був під керуванням Кокри В.В., застрахований у ПрАТ "Європейський страховий альянс", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/7354076.

Вина водіїв Кокри В.В. який керував автомобілем "Ніссан Максіма", державний номер АМ 2678 ВВ, та Зозулі П.О., що керував автомобілем ''Опель Вектра Караван", державний номер АА 4891 НС, підтверджується постановою Святошинського районного суду м. Києва від 02.03.2012 р., яка була залишена без змін Постановою Апеляційного суду міста Києва від 11.07.2012 р.

Цивільно-правова відповідальність Кокри В.В. в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля "Ніссан Максіма", державний номер АМ 2678 ВВ була застрахована у ПрАТ "Європейський страховий альянс" на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/7354076.

Пунктом 36.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля ''Опель Вектра", державний номер АА 4891 НС, згідно з положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВА/7354076), а до ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту №023097 від 22.03.2010 р., перейшло право вимоги, в тій частині, яке потерпіла особа мала до Кокри В.В. як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно зі статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно до Звіту №2047/09/10 від 28.09.2010 р. про оцінку автомобіля "Опель Вектра Караван", державний номер АА 4891 НС вартість матеріального збитку завданого власнику в результаті його пошкодження при ДТП, складає 52 577, 19 грн.

Проте, враховуючи те, що постановою Святошинського районного суду м. Києва від 02.03.2012 р., яка була залишена без змін Постановою Апеляційного суду міста Києва від 11.07.2012 р. у вчиненні ДТП визнано винними обох водіїв - Кокру В.В. та Зозулю П.О., в даному випадку сума матеріальних збитків, що підлягає до відшкодування власнику автомобіля ''Опель Вектра" становить 26288,60 грн. (52577,19 грн.: 2= 26288,60 грн.).

Дана правова позиція узгоджується з позицією Верховного суду України, викладеної в Рішенні колегії суддів судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 17 березня 2010 року.

Таким чином, зважаючи на вище наведене, судом встановлено факт наявності права регресної вимоги у позивача до відповідача, а тому, й обов'язку відповідача щодо сплати в порядку регресу виплаченої позивачем суми страхового відшкодування власнику автомобіля "Опель", державний номер АА 4891 НС, проте, в межах та на умовах визначених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВА/7354076).

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВА/7354076) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25500,00 грн., франшиза - 510,00 грн.

Відповідно до статті 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

З огляду на викладене відсутні законні підстави для стягнення з відповідача 510,00 грн., що становить розмір франшизи за полісом № ВА/7254076.

Заперечення відповідача, стосовно відсутності розрахунку позовних вимог,викладені у відзиві, не приймаються судом до уваги, оскільки, відповідно до постанови Святошинського районного суду м. Києва від 02.03.2012 р., яка була залишена без змін Постановою Апеляційного суду міста Києва від 11.07.2012 р., Зозуля П.О. та Кокра В.В. визнані винними у скоєнні адміністративного правопорушення, а тому їх відповідальність є солідарною.

Враховуючи визначені полісом № ВА/7354076 розміри лімітів відповідальності та франшизи, встановлену судом суму матеріальних збитків, що підлягають до відшкодування, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 24 990,00 грн. (25 500, 00 грн. - 510,00 грн. франшиза за полісом № ВА/7354076), а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За таких обставин, заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають задоволенню частково в розмірі 24 990,00 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 33-37, ідентифікаційний код 19411125) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія " (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77, ідентифікаційний код 22945712) шкоду в розмірі 24 990 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто) грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 1686 (одна тисяча шістсот вісімдесят шість) грн. 09 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 26.04.2013 р.

Суддя Ю.В. Картавцева