Справа № 0538/9030/2012
Провадження № 2/265/187/13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 квітня 2013 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Мельник І. Г.,
при секретарі - Тушкановій Л.В.
за участю прокурора Кулік А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Маріуполі Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
треті особи: Орган опіки та піклування Орджонікідзевської районної адміністрації Маріупольської міської ради, Служба у справах дітей Жовтневої районної адміністрації Маріупольської міської ради, Служба у справах дітей Жовтневої районної адміністрації міста Миколаєва
В С Т А Н О В И В:
31 жовтня 2012 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. В обґрунтування позовних вимог позивачка посилалась на ті обставини, що вона є бабусею неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. З моменту народження ОСОБА_4, до 2010 року, вона проживала разом з відповідачами за однією адресою, та піклувалася за свого онука. В 2010 році відповідачі офіційно розлучилися, але однією сім'ю не проживали з 1999 року. Неповнолітній ОСОБА_4 проживав разом з матір'ю - відповідачкою по справі. Але мати не приділяла дитині достатньо уваги, принижувала його, виганяла його з дому, забувала годувати дитину, тому він по декілька місяців проживав у неї. Батько дитини - відповідач по справі, з моменту народження ОСОБА_4 не піклувався про нього, не працював, матеріально дитину не утримував, зловживав алкогольними напоями. На весні 2012 року, відповідачка взагалі вигнала свого сина ОСОБА_4 на вулицю не зважаючи на час доби, і з цього моменту він постійно проживає з нею та знаходиться на її утриманні. Відповідачі за весь час, перебування неповнолітнього ОСОБА_4 у неї, жодного разу не поцікавилися про дитину, матеріально не допомагали, та не приймали участі у його вихованні. Неповнолітній ОСОБА_4 повністю знаходиться на її утриманні, не зважаючи на той факт, що вона є пенсіонеркою. Оскільки відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не виконують обов'язки покладені на них законом по утриманню та вихованню неповнолітньої дитини, позивачка просить суд позбавити їх батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Також просила стягнути з відповідачів аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку на утримання ОСОБА_4.
Позивачка в судовому засіданні повністю підтримала заявлені позовні вимоги та пояснила, що вона є бабусею неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідачка ОСОБА_2 є її донькою, а відповідач ОСОБА_3 - її зятем. В 1997 році відповідачі уклали шлюб від якого народився ОСОБА_4. З моменту народження дитини, вона постійно проживала разом з відповідачами та піклувалася про неповнолітнього, оскільки відповідач ОСОБА_3 не працював, випивав, від виховання дитини ухилявся, матеріально родину не утримував, та покинув сім'ю в 1999 році. Після цього життям неповнолітнього ОСОБА_4 взагалі не цікавився. Відповідачка ОСОБА_2 без її допомоги не справлялася з вихованням неповнолітнього. В 2010 році відповідачі офіційно розлучилися. Відповідачка постійно лаялася з неповнолітнім ОСОБА_4, виганяла його з дому, не годувала його та не давала гроші на їжу, а тому він по декілька місяців проживав разом з нею за місцем її проживання. Весною 2012 року відповідачка взагалі вигнала ОСОБА_4 з дому, не пояснюючи причин своєї поведінки, і з цього часу неповнолітній постійно проживає з нею, зі своєю бабусею. За весь час проживання ОСОБА_4 з нею, відповідачі жодного разу не поцікавилися життям та здоров'ям дитини, жодного разу не надали грошей на утримання дитини, не прийшли відвідати його. Враховуючи вищенаведене просить суд позбавити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських прав відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання з'явилася, позовні вимоги не визнала в повному обсязі, та пояснила, що вона тривалий час не спілкується зі своєю матір'ю - позивачкою по справі, і забороняла спілкуватися з нею своєму сину ОСОБА_4. ОСОБА_4 повністю вийшов із під її контролю, не бажає її слухати, краде в неї гроші, у зв'язку з чим вона вимушена була в серпні 2012 року вигнати його з дому. Їй відомо що вин проживає у бабусі, позивачки по справі, але вона не намагалася його повернути до дому, оскільки вважає, що він повинен сам повернутися до дому та попросити в неї вибачення. Підтвердила що дійсно декілька разів вдарила сина, але била його у виховних цілях, і не бачить в цьому нічого поганого. На вулицю виганяла теж в цілях виховання, щоб він подумав над своєю поведінкою. Гроші на утримання сина вона не давала, оскільки не вважала це за потрібне. Не заперечує, що на протязі учбового року не приходила до школи та не цікавилася навчанням сина, не ходила на батьківські збори, однак постійно цікавилася у сина, як він навчається.
Неповнолітній ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він не бажає проживати разом з матір'ю, оскільки вона погано з ним поводиться, вона постійно кричить на нього, б'є його, не дає гроші на продукти, при цьому не годує його взагалі. Він дійсно декілька разів таємно брав у неї гроші, але не великі суми по 20-30 гривень, і лише тільки на продукти, оскільки дуже хотілося їсти. На даний час він проживає разом з бабусею, яка піклується за нього, годує його. Йому краще проживати з бабусею, вона ніколи не кричить на нього, не б'є його, не виганяє його з дому, йому з нею спокійніше. Бабуся цікавиться його життям, ходить до шкоди, в міру своїх можливостей намагається його утримувати матеріально. На протязі періоду, який він проживає разом з бабусею, мама до нього приходила тільки один раз на новорічні свята, купила кросівки та туалетну воду, більш ні яких покупок не робила та грошей на його утримання бабусі не надавала. У квітні 2013 року мати телефонувала йому та просила прийти в службу у справах дітей, підписати документи, так як хотіла продати квартиру та зняти його з реєстрації, однак він не пішов, злякався, що мати продасть квартиру та переїде в інше місто, а він залишиться у майбутньому без житла. Просить суд залишити його проживати разом з бабусею.
Свідок ОСОБА_5 допитаний в судовому засіданні, пояснив, що він працює соціальними педагогом в ОШ № 14 міста Маріуполя в якій навчається ОСОБА_4. В вересні 2012 року до нього звернулася ОСОБА_1 - бабуся ОСОБА_4 с проханням розібратися в ситуації яка склалася. На той час ОСОБА_4 проживав разом з бабусею, оскільки його рідна мати вигнала його з дому. Він неодноразово намагався поговорити з ОСОБА_2 та намагався примирити її з неповнолітнім сином, але вона не бажала йти на контакт, та відмовилася піти на компроміс, щоб примиритися з сином. В школі ОСОБА_2 він не бачив жодного разу, на виклики до школи вона не реагувала.
Свідок ОСОБА_6, допитана в судовому засіданні пояснила, що вона працює психологом в ОШ №14. Вона як психолог працювала з ОСОБА_4, та оцінювала його психічний стан, оскільки у нього був конфлікт з його матір'ю. З жовтня 2012 року вона стежила за ОСОБА_4, намагалася примирити його з матір'ю. Спочатку ОСОБА_4 був замкнутим, та не бажав розмовляти про матір, оскільки її поведінка травмувала його. Після проживання його з бабусею, неповнолітній став більш спокійним, врівноваженим, легше йде на спілкування.
Свідок ОСОБА_7 допитана в судовому засіданні пояснила, що вона працює в ОШ № 14, та є класним керівником ОСОБА_4. На протязі навчального року, мати ОСОБА_4, не дивлячись що її син навчається в випускному класі, жодного разу не відвідувала школу, матеріальної допомоги не надавала. До школи приходить бабуся ОСОБА_4, вона постійно телефонує їй як класному керівнику, контролює ОСОБА_4, цікавиться його успіхами в школі. В міру своїх можливостей бабуся утримує ОСОБА_4 матеріально. Лише один раз до школи прийшла якась жінка, відрекомендувалася як подруга матері ОСОБА_4, та запитала що необхідно ОСОБА_4, сама мати жодного разу не цікавилася життям ОСОБА_4.
Представник третьої особи Органу опіки та піклування Орджонікідзевської районної адміністрації Маріупольської міської ради ОСОБА_8, діюча на підставі довіреності, допитана в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, та пояснила, що сім'я ОСОБА_1 перебуває на обліку в службі по справам дітей Орджонікідзевської районної адміністрації, як не благонадійна. Відповідачці неодноразово було запропоновано звернутися разом з сином до психолога для вирішення конфлікту, але вона жодного разу не звернулася. Відповідачка не бажає примиритися з позивачкою, а дитина стоїть між ними. Просить суд прийняти рішення на користь дитини.
Представник третьої особи служби по справам дітей Жовтневої районної адміністрації Маріупольської міської ради до суду не з'явився, надав суду висновок та заяву с проханням розглядати справу у його відсутність. Просить прийняти рішення в інтересах неповнолітньої дитини. (а.с. 87-89)
Представник третьої особи служби по справам дітей Жовтневої районної адміністрації міста Миколаєва до суду не з'явився, надав суду висновок та заяву с проханням розглядати справу у його відсутність. Просить прийняти рішення в інтересах неповнолітньої дитини. ( а.с.91-99)
Суд, вислухав пояснення сторін, свідків, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до свідоцтва про народження, виданого 12 січня 1998 року Жовтневим відділом реєстрації актів громадянського стану міста Маріуполя, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, про що 12 січня 1998 року в Книзі реєстрації актових записів про народження було зроблено відповідний актовий запис № 27. В графі «батьки» зазначені: батько - ОСОБА_3, мати - ОСОБА_2 (а.с. 23).
Згідно акту ПП «Жилфонд-279» від 18 жовтня 2012 року, ОСОБА_4 проживає з бабусею ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1 з червня 2012 року по теперішній час без реєстрації.
Згідно характеристики, інформації про виконання батьківських обов'язків, психологічного супроводу, виданих УВК «Лицей-школою № 14», ОСОБА_4 навчається в 9-Б класі, виховується в неповній родині, мати мало приділяє уваги вихованню сина. ОСОБА_4 проживає з бабусею, оскільки мати вигнала його з дому. Мати жодного разу не була в школі на зборах. Контролем за ОСОБА_4 займається бабуся ОСОБА_1 Зі слів ОСОБА_4, він не бажає підтримувати з матір'ю ніяких стосунків. ( а.с.25,26,51)
Згідно інформації наданої Орджонікідзевським центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Маріупольської Міської ради за № 01-13-616 від 4 грудня 2012 року, ОСОБА_2 не виконує батьківські обов'язки по відношенню до свого сина ОСОБА_4. В родині негативні стосунки. В продовж тривалого періоду ОСОБА_4 проживає у бабусі, за цей час мати зовсім не цікавилась життям дитини. Всі питання щодо виховання неповнолітнього вирішує ОСОБА_1, без участі та підтримки з боку матері, неповнолітній повністю знаходиться на утриманні бабусі, яка прикладає усі зусилля та можливості по вихованню дитини та виконує усі обов'язки, які покладені на батьків, сама ( а.с.27).
Згідно характеристики за місцем проживання ОСОБА_1 у зловживанні алкогольних напоїв помічена не була, наркотичні засоби не вживає, скарг та заяв від сусідів на ОСОБА_1 не поступало. ( а.с.38)
Згідно характеристики за місцем проживання ОСОБА_2 у зловживанні алкогольних напоїв помічена не була, наркотичні засоби не вживає, скарг та заяв від сусідів на ОСОБА_2 не поступало. ( а.с.39)
Згідно висновку Органу опіки та піклування Жовтневої районної адміністрації Маріупольської міської ради за № 05-24/123-4 від 20 лютого 2013 року, було встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 триває сімейний конфлікт, у зв'язку з чим їм було рекомендовано звернутися до центру соціальних служб сім'ї, дітей та молоді для надання психологічної та інших форм соціальної допомоги у вирішенні конфлікту, який негативно впливає на дитину. Прийняття рішення про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнення аліментів покладають на розсуд суду. ( а.с.88)
Згідно висновку Жовтневої районної адміністрації міста Миколаєва, про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3, за № 817/01-30/27-13 від 4 березня 2013 року, було встановлено, що ОСОБА_3 не утримує свого сина ОСОБА_4, не спілкується з ним, не цікавиться його здоров'ям та життям. З метою захисту прав, свобод та законних інтересів дитини, 27 лютого 2013 року комісією з питань захисту прав дитини при Жовтневій райдержадміністрації було прийнято рішення про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. ( а.с.91-92)
Згідно рішення № 3 від 11 лютого 2013 року Виконкому Лиманівської сільської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3, було вирішено, що у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 не займається утриманням та вихованням неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 є доцільним позбавити його батьківських прав. ( а.с.99)
Згідно виписки з протоколу № 4 від 10 квітня 2013 року комісії з питань захисту прав дитини Орджонікідзевської районної адміністрації Маріупольської міської ради, було вирішено клопотати перед Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Статтею 150 Сімейного кодексу України передбачені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини.
У відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Пленум Верховного Суду України в постанові № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» в п.п.16, 18 надав судам наступні роз'яснення, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Якщо позов про позбавлення батьківських прав заявлений із декількох підстав, суди повинні перевіряти та обґрунтовувати в рішенні кожну з них.
Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги щодо позбавлення її батьківських прав не визнала в повному обсязі, вважаючи їх безпідставними.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 164 СК України особа яка подала позов про позбавлення батьківських прав повинна довести, що батьки ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитиною. В свою чергу батьки повинні довести, що вони належним чином виконують свої батьківські обов'язки.
Згідно до п.15,16 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав»№3 від 30 березня 2007 року, позбавлення батьківських прав ( то б то прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам д досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Згідно пояснень відповідачки ОСОБА_2 наданих в судовому засіданні, вона дійсно вигнала сина на вулицю, не годувала його, матеріально не утримувала, іноді підіймала на нього руку, скільки намагається таким чином його провчити за його якість проступки. При цьому вона вважає, що саме бабуся - позивачка по справі негативно впливає на її сина, а тому не бажає звернутися за допомогою до психолога, соціальних працівників, в школу щоб повернути сина до дому. Також відповідачка ОСОБА_2 не прислухається до власного сина який не бажає проживати разом з нею, оскільки вона як мати не надає йому материнської ласки, та домашнього затишку, не вважає за потрібним годувати його згідно з потребами його віку. Пояснення відповідачки ОСОБА_2 щодо того що вона вигнав сина з дома і не надаючи йому продуктів харчування та необхідних для проживання речей намагалася таким чином його виховувати, не мають під собою морального підґрунтя, оскільки суд вважає вказані методи виховання не припустимими з неповнолітнім, та такими що негативно впливають на його фізичний та психічний розвиток. Суд приймає до уваги і той факт, що навидь в судовому засіданні, не визнаючи позовні вимоги, в присутності суду, представників соціальних служб, представників зі школи, неповнолітнього сина ОСОБА_4, та її матері - позивачки по справі, відповідачка не намагалася, хоч якимось чином примиритися з сином, а лише постійно звинувачувала всіх присутніх в ситуації яка склалася. Оскільки на протязі майже року відповідачка своїми діями не намагалася виправити ситуацію, і на даний час не приймає жодного зусилля щодо примирення, враховуючи не бажання неповнолітнього ОСОБА_4 проживати разом з матір'ю, суд вважає що можливо застосувати до відповідачки ОСОБА_2, крайні заходи впливу та позбавити її батьківських прав.
Враховуючи вище наведене, письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги щодо позбавлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських прав відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягають задоволенню.
Особа, яка позбавлена батьківських прав, у відповідності до вимог ст. 166 Сімейного кодексу України, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини та суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України суд стягує в рівних частках з відповідачів на користь держави судовий збір в розмірі 229 гривень 40 копійок.
На підставі п.п. 15, 16,18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»ст.ст. 150, 152, 164, 166 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 79, 81, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, третя особа: Орган опіки та піклування Орджонікідзевської районної адміністрації Маріупольської міської ради, Служба у справах дітей Жовтневої районної адміністрації Маріупольської міської ради, Служба у справах дітей Жовтневої районної адміністрації міста Миколаєва - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженку міста Потсдам Німеччина, яка зареєстрована в АДРЕСА_2 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3, який зареєстрований в АДРЕСА_3, відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1, уродженки міста Потсдам Німеччина, яка зареєстрована в АДРЕСА_2, аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини від всіх видів її заробітку та доходів щомісячно, починаючи з 31 жовтня 2012 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, із зарахуванням зазначених сум аліментів на рахунок неповнолітнього.
Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, який зареєстрований в АДРЕСА_3, аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини від всіх видів її заробітку та доходів щомісячно, починаючи з 31 жовтня 2012 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, із зарахуванням зазначених сум аліментів на рахунок неповнолітнього.
Передати неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, органу опіки та піклування Орджонікідзевської районної адміністрації Маріупольської міської ради для подальшого його влаштування.
Стягнути в рівних частках з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 229 гривень 40 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя :______
Судове рішення № 30933292, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя) було прийнято 23.04.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 0538/9030/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: