Ухвала суду № 30932758, 22.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/58187/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Вербицької О.В.

Моторного О.А.

при секретарі Браславській А.В.

за участю представника відповідача-1 - Чижова В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2012

та постанову Київського окружного адміністративного суду від 06.10.2011

по справі № 2а-2824/11/1070

за позовом Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс»

2. Приватного підприємства «Альтекс-Юг»

про стягнення коштів за договором

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Вишгородському районі Київської області (правонаступником якого є Державна податкова інспекція у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби) звернулась до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» на користь Державного бюджету України в особі ДПІ у Вишгородському районі Київської області вартість отриманого в розмірі 647 464 грн. за усним договором, укладеним між ТОВ «Комплекс Агромарс» (відповідач-1) та ПП «Альтекс-Юг» (відповідач-2).

Підставами позову зазначено ст. ст. 207, 208 ГК України, 203, 207, 215 ЦК України.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06.10.2011, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2012, у задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної невиїзної перевірки ТОВ «Комплекс Агромарс» з питань правових відносин з ПП «Альтекс-Юг» за період з 01.09 по 31.10.2010, складено акт перевірки №980/23-1/30160757 від 22.04.2011, в якому зазначено, зокрема, що правочини, укладені між ТОВ «Комплекс Агромарс» та ПП «Альтекс-Юг» в усній формі мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу приписів ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Такого висновку податковий орган дійшов, з огляду на відсутність у відповідача-1 жодних підтверджуючих документів стосовно способу транспортування товару, відсутність у відповідача-2 трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, а також реєстрацію ПП «Альтекс-Юг» на ім'я особи, яка діяла без мети зайняття господарською діяльністю.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що між відповідачами в перевіряємий період укладено усний договір купівлі-продажу, відповідно до якого ТОВ «Комплекс Агромарс» придбало у ПП «Альтекс-Юг» олію соняшникову вагою 74,12 т на загальну суму 647 464 грн., у т.ч.: ПДВ 107 910,67 грн.

Факт виконання вказаного правочину судами встановлено, з підтвердженням матеріалів справи, а саме: податкових та видаткових накладних, товарно-транспортних накладних.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними ПП «Альтекс-Юг» включено ТОВ «Комплекс Агромарс» до податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень 2010 року в розмірі 58 453,33 грн. та жовтень 2010 року в розмірі 49 457 грн. та відображено в реєстрах отриманих та виданих податкових накладних.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що факт здійснення господарських операцій між відповідачами підтверджується наявними у матеріалах справи документами, а саме: видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, податковими накладними та платіжними дорученнями; на момент здійснення господарських відносин між сторонами контрагент відповідача-1 - ПП «Альтекс-Юг» був зареєстрований як платник податку на додану вартість, а придбану у відповідача-2 соняшникову олію ТОВ «Комплекс Агромарс» в подальшому використовувало у своїй господарській діяльності; укладений між відповідачами усний договір був виконаний у повному обсязі, а господарські операції оформлені належним чином, що свідчить про реальність правовідносин.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з ч. 1 ст. 208 цього Кодексу якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що за змістом приписів статті 228 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, є нікчемним.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватись вина, яка виражається у намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однієї зі сторін. Так, доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

За встановлення в судовому порядку відсутності вироків у кримінальних справах стосовно відповідачів по даній справі та реальності здійснення господарських операцій за спірним правочином, використання ТОВ «Комплекс Агромарс» придбаної продукції у власній господарській діяльності, свідчить про відсутність у відповідачів мети при укладенні правочину, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог є вірним, а касаційна скарга позивача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2012 та постанову Київського окружного адміністративного суду від 06.10.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)О.В. Вербицька (підпис)О.А. Моторний