ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 квітня 2013 року м. Київ К/9991/57144/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області Державної податкової служби на постанову та ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.07.2012 року Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.08.2012 рокуу справі№ 2270/1507/12за позовомПриватного акціонерного товариства «Тесмо-М»до третя особаДержавної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій областіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, стягнення з Державного бюджету України відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,-
В С Т А Н О В И В :
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.07.2012 року у справі № 2270/1507/12, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.08.2012 року, позв задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому від 30.12.2011 року № 0001592307, від 20.01.2012 року № 0000042307 та № 0000052307. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ «Тесмо-М» бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2011 року, в сумі 46 489,00 грн., за жовтень 2011 року в сумі 62 265,00 грн.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема п. п. 198.1, 198.6 ст. 198, п. п. 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області приєдналось до касаційної скарги відповідача, підтримуючи вимоги про відмову в позові.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
З наданих відповідачем документів вбачається, що в силу положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому підлягає заміні її правонаступником Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому Хмельницької області Державної податкової служби.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведених перевірок податковим органом складено акти № 9058/23-7/14152653 від 20.12.2011 року «Про результати невиїзної документальної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку по декларації за серпень 2011 року» та № 19/23-7/14152653 від 04.01.2012 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за жовтень 2011 року».
Перевіркою, за результатами якої складено акт № 9058/23-7/14152653 від 20.12.2011 року, виявлено порушення позивачем п. 198.1, ст. 198, п. п. 200.1, 200.3, абз. «а» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, яке призвело до завищення суми бюджетного відшкодування по декларації за серпень 2011 року на 46 849,00 грн. у зв`язку із безпідставним віднесенням ним до податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 46 849 грн., у липні 2011 по господарській операції з придбання товару у ТОВ «Трігла».
На підставі висновків акта перевірки № 9058/23-7/14152653 від 20.12.2011 року прийняте податкове повідомлення-рішення від 30.12.2011 року форми «В1» № 0001592307, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 46 849,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 23 425,00 грн.
Перевіркою, за результатами якої складено акт № 19/23-7/14152653 від 04.01.2012 року, виявлено порушення ПАТ «Тесмо-М» п. 198.1, ст. 198, п. п. 200.1, 200.3, абз. «а» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, яке призвело до завищення суми бюджетного відшкодування по декларації за жовтень 2011 року на 29 266,00 грн., та завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту жовтня 2011 року (рядок 19,20.2 декларації) на 38 857,00 грн., у зв`язку із безпідставним віднесенням ним до податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 38 857,00 грн., у жовтні 2011 року по господарській операції, з придбання товару у ТОВ «Трігла» та ТОВ «СУАП «Промтехвод».
На підставі висновків акта перевірки № 19/23-7/14152653 від 04.01.2012 року прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.01.2012 року форми «В1» № 0000042307, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 29 266,00 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 14 633,00 грн., та форми «В4» № 0000052307, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 38 857,00 грн.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем до податкового кредиту липня 2011 року віднесено суми ПДВ в розмірі 46 849,00 грн. по податкових накладних від 04.07.2011 року № 3 та № 4, виписаних ТОВ «Трігла» на підтвердження отримання товару.
До податкового кредиту жовтня 2011 року позивачем віднесено суми ПДВ в розмірі 38 857,00 грн., в тому числі: 27 781,00 грн. - по податкових накладних від 06.10.2011 року № 25 та № 26, від 18.10.2011 року № 78, від 28.10.2011 року № 132, від 31.10.2011 року №№ 136, 137, 138, виписаних ТОВ «Трігла», та 11 076,00 грн. - по податкових накладних від 07.10.2011 року № 108 та № 109, із врахуванням розрахунку № 113 від 12.10.2011 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, виписаних ТОВ «СУАП «Промтехвод» на підтвердження отримання товару.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного період, у зв'язку з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів утому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів /послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що матеріалами справи підтверджується реальний характер господарських операцій по виконанню спірних договорів із вказаними контрагентами, використання придбаних матеріальних цінностей у власній господарській діяльності,
В період здійснення господарських операцій ТОВ «Трігла» та ТОВ «СУАП «Промтехвод» були зареєстровані платниками податку на додану вартість, відомості про них містяться в Єдиному державному реєстрі.
Первинні і розрахункові документи відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство не пов'язувало виникнення права покупця на отримання бюджетного відшкодування з обставиною підтвердження його контрагентами факту сплати податку на додану вартість до бюджету. У разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що податкові повідомлення-рішення від 30.12.2011 року № 0001592307, від 20.01.2012 року № 0000042307, № 0000052307 є протиправними та підлягають скасуванню.
Підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач виконав вимоги, встановлені Податковим кодексом України, щодо формування податкового кредиту та визначення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ та відповідно суми бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 108 754,00 грн.
Враховуючи положення п. п. 200.1 -п. 200.4, п. 200.7, 200.12, 200.13, 200.17 ст. 200 Податкового кодексу України позовна вимога щодо стягнення з Державного бюджету України на користь позивача бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2011 року в сумі 46 489,00 грн., за жовтень 2011 року в сумі 62 265,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено обставини, викладені в акті перевірки, колегія суддів погоджується з висновком судів про задоволення позову.
Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.
За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В :
Замінити Державну податкову інспекцію у м. Хмельницькому правонаступником Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому Хмельницької області Державної податкової служби.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області Державної податкової служби відхилити.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.07.2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.08.2012 року у справі № 2270/1507/12 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О. В. Муравйов
Судді О. В. Вербицька
Н. Є. Маринчак
Судове рішення № 30932594, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 23.04.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2270/1507/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: