Ухвала суду № 30932573, 23.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2013 року м. Київ К/9991/54860/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області Державної податкової служби на постанову та ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 17.05.2012 року Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.08.2012 рокуу справі№ 2а/0570/3919/2012за позовомПублічного акціонерного товариства «Волноваський комбінат хлібопродуктів»доДержавної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області Державної податкової службипроскасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17.05.2012 року у справі № 2а/0570/3919/2012, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.08.2012 року, позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області Державної податкової служби № 0000052320 від 07.02.2012 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 118 116,50 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 59 058,25 грн.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийнявши нове про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема. п. п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, ст. ст. 11, 69, 79, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити в силі судові рішення у справі.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної Державною податковою інспекцією у Волноваському районі Донецької області Державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питання документального підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Віттрейд» за період з 01 по 31.07.2011 року складено акт від 24.01.2012 року № 130/2330/00957376, яким зафіксовано порушенная позивачем п. п. 198.1, 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за липень 2011 року на суму 118 116,50 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.02.2012 року № 0000052320, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 177 174,75 грн., у тому числі 59 058,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування прийнятого рішення, податковий орган зазначає про те, що позивач у липні 2011 року здійснив операцію по придбанню жмиху соняшникового у ТОВ «Віттрейд», яка має нереальний характер постачання на суму 708 699,04 грн., у тому числі ПДВ в сумі 118 116,50 грн., чим порушено вимоги пп. «а» п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України.

Підпунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що матеріалами справи підтверджується реальність господарських операцій по виконанню договору поставки № 18/03/11 від 18.03.2011 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Віттрейд».

У зв'язку з виконанням умов вказаного договору ТОВ «Віттрейд» виписало позивачу видаткові та податкові накладні, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Доводи податкового органу щодо результатів перевірки контрагентів ТОВ «Віттрейд» по ланцюгу постачання обґрунтовано відхилені судами першої та апеляційної інстанції, оскільки у разі якщо контрагентом платника податковий облік ведеться із порушенням вимог чинного законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Враховуючи наведене та те, що в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено обставини, викладені в акті перевірки, колегія суддів погоджується з висновком судів про задоволення позову у зв'язку з безпідставністю зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17.05.2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.08.2012 року у справі № 2а/0570/3919/2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак