Ухвала суду № 30929756, 25.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

25 квітня 2013 року Справа № 904/343/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого, Н. Волковицької М. Даниловоїрозглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на постанову від 11.03.2013 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№ 904/343/13-г господарського суду Дніпропетровської областіза позовомЗакритого акціонерного товариства "Промважмаш" доПублічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 171 563,49 грн.ВСТАНОВИВ:

Подана касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" від 26.03.2013 року № 1572/12 на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.03.2013 року у справі № 904/343/13-г господарського суду Дніпропетровської області не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Згідно частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Порядок і розмір сплати судового збору, який зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України встановлений Законом України "Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.2011 року.

У відповідності до частин 1, 2 статті 4 вказаного Закону розмір судового збору із позовних заяв майнового характеру, поданих до господарського суду, справляється у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, встановлених законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна скарга подається до суду. Із касаційних скарг на рішення суду, судовий збір сплачується у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Скаржником до касаційної скарги додано платіжне доручення № 2000024802 від 22.03.2013 року про перерахування судового збору у сумі 2 390,84 грн.

Однак, даний документ не може бути прийнято судом в якості доказу належного виконання приписів частини 4 статті 1113 ГПК України з огляду на наступне.

Так, постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (надалі - "Інструкція"), встановлені загальні правила, види і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків.

Нормами зазначеної Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів, у тому числі платіжних доручень.

Зокрема, пункт 3.8 Інструкції, реквізит "призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. При цьому, платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "призначення платежу".

Отже, допустимим доказом призначення грошових коштів, що перераховуються, є відповідний платіжний документ з даними щодо призначення платежу.

Додане позивачем платіжне доручення в графі "призначення платежу" містить "суд.зб.за кас.ск. на ріш. ДАГС від 21.02.2013 по спр. № 904/343/13-г" в той час, як відповідач оспорює постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.03.2013 року.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що подане відповідачем платіжне доручення не можна вважати належним доказом сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.03.2013 року у даній справі.

Керуючись статтями 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

УХВАЛИВ:

1.Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.03.2013 року у справі № 904/343/13-г господарського суду Дніпропетровської області повернути скаржнику без розгляду.

2.Повернути Публічному акціонерному товариству "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" судовий збір, сплачений платіжним дорученням № 2000024802 від 22.03.2013 року в сумі 2 390,84 грн.

Головуючий Т. Дроботова

Судді: Н. Волковицька

М. Данилова