Ухвала суду № 30928726, 19.03.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2013 р. справа № 2а-0470/5212/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Рязанова А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної митної служби України

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілес» до Дніпропетровської митниці Державної митної служби України про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілес» звернулося з вищевказаним позовом до суду в якому просило визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми «Р» №145 від 13.12.2010р. Дніпропетровської митниці.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що договірна вартість придбаного товариством за зовнішньоекономічним договором від 16.04.2010 р. за №СН-2010/0417 укладеним з «FALCONS GROUP LIMITED» товару, а саме лізин кормовий склала 0,952 дол. США за кілограм. Дніпропетровською митницею неправомірно застосовано резервний метод щодо визначення митної вартості товару на рівні 2,13 дол. США/кг та винесено податкове повідомлення форми «Р» № 145, яким визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій за платежем «податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності» в розмірі 29 697,65 грн. за основним платежем та 1484,88 грн. за штрафними санкціями, тобто відповідачем митна вартість товару була визначена не за ціною договору (п.1 ч.1 ст. 266 Митного кодексу України), а за резервним методом (п.6 ч.1 ст. 266 Митного кодексу України), метод такої оцінки жодним чином не обґрунтований відповідачем.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2011 року позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним та скасоване податкове повідомлення Дніпропетровської митниці форми «Р» №145 від 13.12.2010, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, в розмірі 29697,65грн. за основним платежем та 1484,88грн. за штрафними санкціями.

В апеляційній скарзі Дніпропетровська митниця посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача. Вказує, що в зв'язку з недостатністю документів для підтвердження митної вартості товару митницею правомірно застосовано шостий метод оцінки.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ТОВ «Мілес» просило відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник Дніпропетровської митниці підтримала вимоги викладені в апеляційній скарзі, представник ТОВ «Мілес» просив відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду без змін виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між позивачем (покупець) та «FALCONS GROUP LIMITED» (продавець) укладено зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу №№ MIL-UKR37 від 22.09.2009, згідно умов якого продавець продає, а покупець купляє товари, вказані в замовленні на закупівлю від покупця. Найменування, кількість та ціни для кожної окремої партії товару визначаються замовленнями на закупівлю від покупця, які є невід'ємною частиною договору. Продавець пред'являє покупцю рахунки за поставлений товар в доларах США у відповідності з цінами, обумовленими в договорі.

Також сторонами підписано додатки до договору №123/1 від 30.10.2009, №70 від 30.10.2009, №21 від 22.09.2009, згідно яких продавцем повинно поставитися відповідно 16500 кг по ціні 23,80 доларів США на суму 15708 доларів США, 15500 кг по ціні 23,80 доларів США на суму 14756 доларів США, 16500 кг по ціні 23,80 доларів США на суму 15708 доларів США - «лізин кормовий».

ТОВ «Мілес» заявило до митного оформлення товар «Органічні хімічні сполуки-амінокислоти L-Лізин MONO HCL 98-98,5%, FEED GRADE - кормовий. Країна виробництва - Китай,СN», який ввезено на територію України згідно зовнішньоекономічного контракту від 22.09.2009 № MIL-UKR37 з FALCONS GROUP LIMITED».

Митне оформлення зазначеного товару (код УКТЗЕД 29224100) було здійснено за: ВМД №110010001/2010/000035 від 13.01.10 з митною вартістю 0,952 дол. США/кг (курс валюти станом на 13.01.10 - 7,985 грн. за дол.США), вага нетто 16500,00 кг, загальна митна вартість по товару - 125428,38 грн.; ВМД №110010001/2010/000191 від 26.01.10р. з митною вартістю 0,952 дол. США/кг (курс валюти станом на 26.01.10 - 8,0084 грн. за дол.США), вага нетто 15500,00 кг, загальна митна вартість по товару - 118171,95 грн.; ВМД №110010001/2010/000542 від 22.02.10 з митною вартістю 0,952 дол. США/кг (курс валюти станом на 22.02.10 - 7,998 грн. за дол.США), вага нетто 16500,00 кг, загальна митна вартість по товару - 125632,58 грн.

24.11.2010 року митним органом проведена камеральна перевірка дотримання вимог митного законодавства України ТОВ «Мілес» при митному оформленні товару «лізин кормовий», за результатами якої складено акт №К62/10/11000000/36568565 від 24.11.2010 р., яким встановлено що за результатами проведеного контролю правильності визначення митної вартості товару «лізин кормовий» після здійснення операцій митного оформлення на підставі інформації, що на початку поточного року ціни ринку Південно-Східної Азії на «лізин кормовий» 98,5% коливались від 2,13 дол. США/кг., виявлено заниження рівня задекларованої митної вартості по оформлених позивачем ВМД, чим порушено вимоги ст.ст.81, 88, 264 Митного Кодексу України, п.10 Порядку №1766 в частині незаявлених точних відомостей про товари, що переміщуються через митний кордон України та недотримання порядку декларування їх митної вартості.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р»№ 145, яким визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій за платежем «податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності» в розмірі 29697,65 грн. за основним платежем та 1484,88 грн. за штрафними санкціями.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1766 від 20.12.2006 р., відповідач для підтвердження заявленої митної вартості додаткові документи не вимагав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд дійшов правильного висновку про порушення відповідачем вимог Митного кодексу України в частині визначення митної вартості товару, , за методом оцінки №6.

Відповідно до ст.259 Митного кодексу України митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що вміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України.

Згідно із ч.2 ст.262 Митного Кодексу України порядок та умови декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Згідно з п.7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1766 від 20.12.06 р., для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати документи, вичерпний перелік яких зазначений в цьому ж пункті Порядку.

Пунктом 11 Порядку передбачено, що для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.

Так, для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися документи, перелічені в азб.4 цього пункту.

Також цим же пунктом передбачено, що декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.

Якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством (п.14 цього ж Порядку).

Згідно з ч.1 ст.264 Митного Кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення мають базуватися на достовірній, документально підтвердженій інформації, що подається у кількісному виразі.

Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що митний орган має право прийняти рішення про неможливість використання вибраного декларантом методу митної оцінки.

Тобто вказаною нормою права передбачено право митного органу контролю за вибраним декларантом методу митної оцінки, у зв'язку з чим митний орган має право прийняти рішення про неможливість використання того чи іншого методу, який вибрано декларантом.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.266 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1);

за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2);

за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3);

на основі віднімання вартості (метод 4);

на основі додавання вартості (метод 5);

резервного (метод 6).

Основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Тобто, вказаною нормою права встановлено підстави та спосіб застосування того чи іншого методу визначення митної вартості товару.

Згідно ст.273 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267-272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1-6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що визначаючи митну вартість товару за методом №6 - резервний метод, відповідач діяв не у спосіб, що визначений законом, відповідачем не доведено правомірність прийняття рішень щодо визначення митної вартості товару за вказаним методом.

Між тим, законодавчо встановлена послідовність застосування різних методів оцінки митної вартості означає, що вичерпавши усі можливості для встановлення рівня митної вартості товару за одним методом, митний орган має право послідовно застосовувати інші методи. Однак у спірному випадку Дніпропетровська митниця застосувала метод №6, не дослідивши у повній мірі усі обставини, які впливали на рівень ціни, заявленої позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надані всі необхідні законодавчо встановлені документи для підтвердження митної вартості товару, у зв'язку з чим позивач, визначаючи митну вартість товару у вантажних митних деклараціях за методом оцінки № 1, діяв у повній відповідності до ст.268 Митного кодексу України, яка встановлює метод оцінки митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

В обґрунтування правомірності застосування першого методу визначення митної вартості товару, позивачем надано також лист його контрагента від 22.09.09, в якому вказано, що останній на вказану дату може запропонувати позивачу Lisin MONOHCL 98-98,5 dslcjnrf FREED GRADE по ціні 0,95 дол. США на 1 кг продукту на умовах поставки СРТ м.Дніпропетровськ. Всі умови по поставці та оплаті товару залишаються незмінними в рамках підписаного між ними контракту № МІL-URK37від 22.09.09.

Докази нездатності позивачем документально підтвердити заявлену ним митну вартість товару або докази наявності у відповідача обґрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих позивачем документів як підстави для прийняття відповідачем рішення про неможливість використання вибраного декларантом методу митної оцінки, в матеріалах справи відсутні, та як того вимагає ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не подані.

Дії Митниці щодо застосування шостого (резервного) методу визначення митної вартості товару без послідовного застосування попередніх п'яти, як це встановлено частиною п'ятою статті 266 МК, та без обґрунтування неможливості їх застосування є протиправними.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно були застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної митної служби України - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала складена 22 березня 2013 року.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова