Рішення № 30927630, 23.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6046/13 23.04.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ЕФ ЕР ТІ - ГРУП», м. КиївдоУправління освіти Печерського району в м. Києві державної адміністрації, м. Київпростягнення 116 851,68 грн.Суддя - Жагорнікова Т.О.

Представники сторін:

від позивача Барщ Ю.В. (генеральний директор, паспорт серія АВ №818068);від відповідачаБулаш С.В. (дов. №105/72-677 від 26.03.2013 р.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕФ ЕР ТІ - ГРУП» (надалі -ТОВ «ЕФ ЕР ТІ - ГРУП») звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Управління освіти Печерського району в м. Києві державної адміністрації (надалі -Управління освіти) про стягнення 116 851,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконав зобов'язання зі сплати наданих послуг згідно Договору про закупівлю товарів за державні кошти №15 від 12.10.2012 р., у зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 116 156,85 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 694,83 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2013 р. порушено провадження у справі № 910/6046/13, розгляд справи призначено на 23.04.2013 р.

До початку судового засідання 19.04.2013 р. через канцелярію господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи на вимогу ухвали суду.

До початку судового засідання 23.04.2013 р. через канцелярію господарського суду міста Києва від відповідача надійшли документи на вимогу ухвали суду.

В судовому засіданні 23.04.2013 р. представник позивача надав усні пояснення по суті спору та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача надав даткові документи до матеріалів справи, надав письмові пояснення по суті спору, визнав позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.10.2012 р. між ТОВ «ЕФ ЕР ТІ - ГРУП» (надалі - Учасник) та Управлінням освіти (надалі - Замовник) уклали Договір про закупівлю товарів за державні кошти №15 (надалі -Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Учасник зобов'язується у 2012 році надати Замовникові послуги, зазначені в п.1.2 договору, а Замовник - прийняти і оплатити такі послуги.

Згідно із п. 1.2. Договору Найменування (номенклатура, асортимент) робіт (послуг): 31.62.9 послуги з монтажу, технічного обслуговування і ремонту електроустаткування н.в.і.у. Орієнтовний об'єм закупівлі - 184396,24 кв.м. Обсяги закупівлі товарів (робіт або послуг) можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (п. 1.3. Договору).

Ціна цього Договору становить 120 108,04 грн. (сто двадцять тисяч сто вісім грн. 04 коп.) з ПДВ, (ціна Договору визначається з урахуванням Податкового кодексу України) (п. 3.1. Договору).

Пунктом 4.1. Договору визначено, що розрахунки проводяться шляхом: оплата Замовником здійснюється на підставі ст. 49 Бюджетного кодексу України на умовах відстрочки платежу до 30 календарних днів. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за надані послуги здійснюється протягом трьох банківських днів з дати отримання Замовником бюджетного призначення на фінансування послуг на свій реєстраційний рахунок. До рахунка додаються: акт приймання-передачі (виконання) послуг (акт взаємозвірки) та накладні (п. 4.2. Договору).

Строк (термін) виконання послуг: вересень-грудень 2012 р. Учасник здійснює виконання послуг Замовникові згідно дислокації закладів освіти (п. 5.1. Договору).

Відповідно до п. 6.1.1 Договору Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати за надані послуги. Зменшувати обсяг закупівлі послуг та загальну вартість Договору залежно від реального фінансування видатків. У такому разі Сторони вносять відповідно зміни до Договору (п. 6.2.3. Договору).

Учасник зобов'язаний забезпечити надання послуг у строки, встановлені Договором (п. 6.3.1. Договору).

Договір набирає чинності з 12.10.2012 р. і дії до 31.12.2012 р. (п. 10.1 Договору).

28.11.2012 р. між ТОВ «ЕФ ЕР ТІ - ГРУП» та Управлінням освіти була підписана Додаткова угода №1 до Договору (надалі - Додаткова угода), за якою були внесені зміни до Договору з питань корегування терміну надання послуг та ціни Договору.

Відповідно до п. 1 Угоди (яким внесено зміни до п. 5.1. Договору) термін надання послуг за Договором був змінений на: «жовтень-грудень 2012 року».

Відповідно до п. З Угоди ціна Договору була зменшена до 116 156,85 грн. (сто шістнадцять тисяч сто п'ятдесят шість грн. 85 коп.) з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 4 Угоди «Додаткова угода №1 від 28.11.2012 року до договору №15 від 12.10.2012 року набуває чинності з дня її підписання і діє до 31.12.2012 року». Таким чином, загальний термін дії Договору залишився без змін.

На виконання умов Договору позивачем було надано послуги у встановлений термін, відповідачем було отримано вказані послуги на загальну суму 116 156,85 грн., що підтверджується Актами надання послуг: №64 від 31.10.2012 р. на суму 30 027,01 грн., №73 від 20.11.2012 р. на суму 47 115,88 грн., №77 від 19.12.2012 р. на суму 39 013,96 грн.

Зауважень щодо наданих послуг, відповідач позивачу не висував.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином.

Судом встановлено, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо здійснення проплати за надані послуги. Факт відсутності оплати за надані послуги підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків станом на 20.12.2012 р. підписаними сторонами, а також підтверджений представником відповідача у письмових поясненнях.

Договір є договором про надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 116 156,85 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних на суму 694,83 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 116 156,85 грн., що підтверджується Актами надання послуг: №64 від 31.10.2012 р. на суму 30 027,01 грн., №73 від 20.11.2012 р. на суму 47 115,88 грн., №77 від 19.12.2012 р. на суму 39 013,96 грн., які підписані сторонами та скріплені печатками (копії яких знаходяться в матеріалах справи та оригінали були оглянуті в судовому засіданні). Крім того, наявність заборгованості підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків станом на 20.12.2012 р., який підписаній сторонами та скріплений печатками (копія якого знаходиться в матеріалах справи).

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач у судовому засіданні стверджував,що що на час розгляду спору ним не було отримано бюджетне фінансування на свій реєстраційний рахунок.

Суд зазначає стосовно ствердження відповідача про відсутність бюджетного фінансування.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 4.1 Договору строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті орендних платежів за Договором на момент подачі позову настав.

Відповідно до ч. 7 ст. 51 Бюджетного кодексу України визначено, що після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання, розпорядник бюджетних коштів приймає рішення про їх оплату та подає доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства України, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами.

Відповідач стверджує, що на час розгляду спору ним не було отримано бюджетне фінансування за Договором на свій реєстраційний рахунок.

Згідно з ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Відповідач як юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями за Договором і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб, в тому числі Державного казначейства України.

Умова п. 4.1 Договору, що розрахунки проводяться шляхом: оплата Замовником здійснюється на підставі ст.49 Бюджетного кодексу України на умовах відстрочки платежу до 30 календарних днів. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за надані послуги здійснюється протягом трьох банківських днів з дати отримання Замовником бюджетного призначення на фінансування послуг на свій реєстраційний рахунок.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Ці положення повністю кореспондуються з положеннями ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, де зазначено, що непереборною силою, тобто надзвичайними і невідворотними обставинами не вважаються, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до рішення Європейського судом з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.05 року, відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є виправданням бездіяльності.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що на підставі частини другої статті 617 Цивільного кодексу України, частини другої статті 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005 р. відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 15.05.2012 р. у справі №11/446 та Інформаційному листі Вищого господарського суду від 13.07.2012 р. за № 01-06/908/2012 «Про доповнення інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 р. № 01-06/249 «Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів»).

Враховуючи те, що відносини, які виникли між сторонами, є майновими відносинами, заснованими на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, тобто цивільними відносинами, суд відзначає, що після підписання відповідачем Договору у нього виникли безумовні зобов'язання виконання умов останнього та оплати наданих послуг, при цьому чинним законодавством не передбачено звільнення відповідача, яка є бюджетною установою, від виконання своїх зобов'язань в зв'язку з відсутністю фінансування.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФ ЕР ТІ - ГРУП» про стягнення з Управління освіти Печерського району в м. Києві державної адміністрації заборгованості у розмірі 116 156,85 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 694,83 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду, від 17.07.2012 р., № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши арифметичний розрахунок в частині позовних вимог про стягнення 3% річних встановив, що визначений позивачем розмір 3%річних у сумі 694,83 грн. перевищує розмір 3%, який може бути нарахований за період з моменту прострочення зобов'язання, а отже підлягає частковому стягненню з відповідача у розмірі 685,29 грн.

При цьому, суд зазначає, що правильним розрахунок пені буде наступним:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів30 027,01 грн.03.12.2012 - 12.03.20131003 %246,80 грн.47 115,88 грн.31.12.2012 - 12.03.2013723 %278,82 грн.39 013,96 грн.21.01.2013 - 12.03.2013513 %163,54 грн.Всього: 689,16 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Управління освіти Печерського району в м. Києві державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФ ЕР ТІ - ГРУП» основного боргу у розмірі 116 156,85 грн., та 3% річних у розмірі 689,16 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФ ЕР ТІ - ГРУП» задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління освіти Печерського району в м. Києві державної адміністрації (01021, м. Київ, вул.. Інститутська, буд. 24/7; ідентифікаційний код: 37451545) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФ ЕР ТІ - ГРУП» (02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1 км. 325; ідентифікаційний код 36259073) суму боргу у розмірі 116 156 (сто шістнадцять тисяч сто п'ятдесят шість) 85 коп., 3% річних у розмірі 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 16 коп. та судовий збір у розмірі 2 336 (дві тисячі триста тридцять шість) грн. 92 коп.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 26.04.2013 р.

Суддя Т.О. Жагорнікова