Постанова № 30927545, 16.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 р. Справа № 804/3366/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коренева А.О.,

при секретарі судового засідання - Литвин Ю.Ю.,

за участю

представників позивача - Іванусь Т.П., Тур Є.А.,

представників відповідача - Мосіної М.І., Коваль Я.О,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Науково-виробнича дослідна агрофірма «Наукова» Національної академії аграрних наук України» до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про визнання противоправною та скасування вимоги від 30.01.13 №04-07-05-15/1352, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство «Науково-виробнича дослідна агрофірма «Наукова» Національної академії аграрних наук України», звернувся до суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про визнання противоправною та скасування вимоги від 30.01.13 №04-07-05-15/1352 з підстав її необґрунтованості та протиправності, оскільки винесена за результатами перевірки, висновки якої частково не відповідають дійсності, а частково враховані позивачем в ході ревізії та виявлені порушення усунені позивачем ще до винесення та направлення оскаржуваної вимоги. В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, наведених в позові.

Відповідач, Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області, з позовними вимогами позивача не погодився, виклавши мотиви незгоди в запереченнях до адміністративного позову, поданих до канцелярії суду (т.2 а.с.152-162). В судовому засіданні представники відповідача просили відмовити в задоволені позову з огляду на доводи, наведені в акті ревізії позивача та запереченнях до позову.

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши за правилами ст.86 КАС України докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

За матеріалами справи відповідачем відповідно до п.1.3.1.2 Плану контрольно-ревізійної роботи ДФІ в Дніпропетровській області на ІІІ квартал 2012 року та на підставі направлення на проведення ревізії від 23.08.12 №1157-12 фахівцями інспекції проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.05.11 по 01.08.12, а з питань виникнення дебіторської та кредиторської заборгованості у т.ч. за кредитними договорами з ПАТ КБ «Приватбанк» та операцій з майном, за період з 1996 року по звершений звітний період. За результатами ревізії складений Акт від 16.11.12 №07-21/69 (далі - Акт ревізії). Примірник вказаного акту ревізії отриманий позивачем 10.12.12. Позивач листом від 12.12.12 № 794 повернув відповідачу отримані примірники Акту ревізії з відміткою про заперечення. Відповідні заперечення були направлені позивачем на адресу відповідача за вих. № 830 від 19.12.12. Відповідно до Висновків відповідача на заперечення до Акту ревізії, затверджених першим заступником начальника ДФІ в Дніпропетровській області Дудник В.В. 27.12.12 заперечення позивача були враховані частково. З посиланням на згаданий акт контролюючим органом на адресу об'єкту контролю - позивача направлена Вимога «Про вжиття заходів щодо усунення та недопущення виявлених ревізією фінансових порушень» від 30.01.13 №04-07-05-15/1352. Підставою для прийняття спірної Вимоги слугували судження відповідача, викладені у висновках акту ревізії, щодо порушення позивачем ряду положень законодавчих актів з урахуванням заперечень позивача на Акт ревізії.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеної на підставі такого висновку спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Щодо висновків відповідача про порушення позивачем розрахункової дисципліни внаслідок не проведення претензійно-позовної роботи за дебіторською заборгованістю та пропуску строку позовної давності за взаємовідносинами з контрагентами ПАТ КБ «Приватбанк» на суму 84 058 030,62 грн., ЗАТ «УкрРос» на суму 2 949 022,99 грн. ДП ВО «ПМЗ» на суму 2 784 102,05 грн., у зв'язку з чим підприємству нанесено матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 89 791 155,66 грн., чим порушено ст. 610 та ст. 611 Цивільного кодексу України (п.2 оскаржуваної вимоги).

Як вбачається зі змісту акту ревізії, висновки щодо наявності у позивача дебіторської заборгованості перед ПАТ КБ "Приват-Банк", яка станом на 01.08.12 становить 84 058 040,62 грн. за договорами від 04.10.00 № 254 на суму 118 051,20 грн., від 30.10.97 № 95 на суму 11 461 341,33 грн.; від 12.10.00 № 262 на суму 169 857,75 грн.; від 08.06.99 № 52 на суму 72 308 780,34 грн., ґрунтуються виключно на даних Головної книги позивача за 2004 рік. Помилковість, необґрунтованість та передчасність таких висновків вбачається з наступного.

За змістом Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджених Наказом міністерства фінансів України від 29.12.00 №356, головна книга є систематизованою формою бухгалтерського обліку, у якій представлені підсумкові дані за конкретними бухгалтерськими рахунками і звітами та до якої переносяться показники облікових регістрів.

Положеннями ч.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996-14 (далі - закон №996) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно до ч.5 ст.9 Закону №996 господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

За змістом Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою КМУ від 20.04.06 №550 (далі - Порядок №550), документальна перевірка передбачає контроль за установчими, фінансовими, бухгалтерськими (первинними і зведеними) документами, статистичною та фінансовою звітністю, господарськими договорами, розпорядчими та іншими документами об'єкта контролю, пов'язаними з плануванням і провадженням фінансово-господарської діяльності, веденням бухгалтерського обліку, складенням фінансової звітності.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що будь-які дані, занесені об'єктом контролю до бухгалтерських зведених документів, документів статистичної та фінансової звітності мають бути підтверджені первинними документами, які фіксують факти здійснення господарських операцій та складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Відтак, відсутність первинних документів господарської діяльності в підтвердження даних у зведених документах підприємства, в тому числі в його Головній книзі, в статистичній та фінансовій звітності свідчить про безпідставність та необґрунтованість таких даних. Отже за відсутністю у позивача та ПАТ КБ «Приватбанк» первинних документів, як-то договорів між позивачем та ПАТ КБ «Приватбанк» від 04.10.00 № 254 на суму 118 051,20 грн., від 30.10.97 № 95 на суму 11 461 341,33 грн.; від 12.10.00 № 262 на суму 169 857,75 грн.; від 08.06.99 № 52 на суму 72 308 780,34 грн., на підставі яких у позивача за даними Головної книги від 2004р. виникла дебіторська заборгованість в розмірі 84 058 040,62 грн., дані такої систематизованої форми бухгалтерського обліку є непідтвердженими та такими, що не мають доказової сили в обґрунтування доводів відповідача щодо наявності у позивача дебіторської заборгованості в означеному розмірі.

В ході ревізії позивачем зазначалось, що вказані договори є кредитними договорами між позивачем та ПАТ КБ «Приватнбанк», за якими позивач виступає позивальником, а банк - кредитором, тобто має місце кредиторська, а не дебіторська заборгованість. Проте, відповідачем такі доводи позивача не прийняті до уваги та будь-яких висновків з приводу вказаних договорів, за якими банк виступає кредитором, а позивач - позичальником не висловлено.

Також суд зазначає, що відсутність у позивача дебіторської заборгованості перед ПАТ КБ «Приватбанк» на суму 84 058 040,62 грн. підтверджується рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.12 у справі №1/5005/8943/2012, яким ДП «НВДА «Наукова» відмовлено у задоволені позову до ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення заборгованості в означеному розмірі. Як вбачається зі змісту вказаного рішення, судом встановлено, що за кредитними договорами від 04.10.00 № 254 на суму 118 051,20 грн., від 30.10.97 № 95 на суму 11 461 341,33 грн.; від 12.10.00 № 262 на суму 169 857,75 грн.; від 08.06.99 № 52 на суму 72 308 780,34 грн. між сторонами у справі існують кредитні відносини, в яких ПАТ КБ «Приватбанк» виступає кредитором, а позивачем - позивальником. Первинні документи, що підтверджують дебіторську заборгованість позивача в сумі 84 058 030,62 грн. відсутні (том 2 а.с.197-199).

Відповідно до ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в

адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається зі змісту акту ревізії, висновки щодо наявності у позивача дебіторської заборгованості Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівельний завод» в сумі 2 784 102,05 грн., ґрунтуються виключно на даних оборотно-сальдових відомостей за субрахунком 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» 2007р. Відповідні первинні документи, які б підтверджували факт проведення відповідної господарської операції на означену суму між позивачем та ДП «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівельний завод» відсутні.

Як зазначено вище, відповідно до ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є саме первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Відсутність таких або невідповідність даних у бухгалтерському обліку даним у первинних документах вказує на помилковість та безпідставність відомостей бухгалтерського обліку. Отже будь-які висновки контролюючих органів без дослідження відповідних первинних документів є передчасними та необґрунтованим. Відсутність договірних відносин між позивачем та ДП «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівельний завод» підтверджується і рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.12 по справі № 43/5005/7811/2012, яким відмовлено в задоволені позову ДП «НВДА «Наукова» про стягнення з ДП «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівельний завод» заборгованості в розмірі 2 784 102,05 грн. (т.2 а.с.200-201). Про існування вказаного рішення позивач повідомляв відповідача в ході проведення ревізії, що не заперечується представником відповідача, проте відповідних висновків в акті ревізії від 16.11.12 ревізійної бригадою не відображено.

Як вбачається зі змісту акту ревізії, висновки щодо наявності у позивача дебіторської заборгованості Закритого акціонерного товариства «Укр Рос» в сумі 2 949 022,99 грн., ґрунтуються виключно на даних оборотно-сальдових відомостей за субрахунком 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» 2007р. Відповідні первинні документи, які б підтверджували факт проведення відповідної господарської операції на означену суму між позивачем та ЗАТ «Укр Рос» відсутні. Як встановлено в ході проведення ревізії, дебіторська заборгованість в сумі 2 949 022,99 грн. списана позивачем в грудні 2011р. у зв'язку із тим, що позивачем отриманий Витяг з ЄДРЮОФОП, відповідно до якого ЗАТ «УкрРос» припинено.

З даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців вбачається, що ЗАТ «УкрРос» припинено 07.08.06. Відповідно до ст.80 ЦК України юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Згідно зі ст.104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилась з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення, з цього ж дня припиняється і цивільна правоздатність такої юридичної особи (ч.4 ст.91 К України), а відтак можливість бути позивачем та відповідачем у справі. Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про відсутність у ЗАТ «УкрРос» з 07.08.06 цивільної право- і дієздатності та можливості бути позивачем та відповідачем у спуді. Відтак твердження відповідача щодо пропуску строку позовної давності та не проведення претензійно-позовної роботи щодо стягнення суми з ЗАТ «УкрРос», яка за даними обліку позивача виникла з 2007р., є помилковим та безпідставним, оскільки припинення вказаної юридичної особи з 07.08.06 унеможливлює набуття нею статусу позивача чи відповідача в суді після 07.08.06.

Крім того, як вже зазначено вище, будь-які дані бухгалтерського обліку мають ґрунтуватись на даних первинних документів, що фіксують факт проведення відповідної господарської операції. Відсутність таких первинних документів вказує на безпідставність та непідтвердженість даних бухгалтерського обліку підприємства.

Враховуючи викладене, за відсутністю у позивача дебіторської заборгованості в розмірі 89 791 155,66 грн., а також у зв'язку з припинення юридичної особи ЗАТ «УкрРос» з 07.08.06, висновки відповідача щодо нанесення матеріальної шкоди на означену суму внаслідок не проведення претензійно-позовної роботи є необґрунтованими, а п.2 спірною вимоги таким, що підлягає скасуванню.

Щодо п.3 спірної вимоги, за змістом якої позивачу необхідно поновити за обліком підприємства дебіторську заборгованість ПАТ КБ «Приватбанк» на суму 1 084 440 грн. та відшкодувати зазначене порушення, в т.ч. шляхом проведення претензійно-позовної роботи, суд вказує на таке. Означена вимога пред'явлена у зв'язку з тим, що ревізією повноти надходження достовірності та правильності визначення доходів підприємства від використання нерухомого майна встановлено, що в порушення вимог п.1 Наказу по підприємству від 16.09.08 №58 позивачем надано послуг зі стоянки автомобілів ПАТ КБ «Приватбанк» за період з 01.05.11 по 01.08.12 за заниженими тарифами, що призвело до недоотримання позивачем доходів в сумі 1 084 440 грн.

Судом встановлено, що 01.08.07 між позивачем (виконавцем), та ЗАТ КБ "Приватбанк" (замовником), укладений договір №01-08/07 (ст.) про надання місця для стоянки. Відповідно до п.1.1 договору виконавець надає замовнику місце у підрозділі НВД АФ "Наукова" автотранспортному підприємстві, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 під стоянку автотранспортних засобів в кількості до 30 шт. Додатковою угодою №1 від 14.11.07 до договору сторони домовились про збільшення місць під стоянку автотранспортних засобів в кількості до 50шт., а згідно додаткової угоди №3 від 16.12.08 до договору кількість місць була збільшена до 100 одиниць. Розмір плати за надані послуги для стоянки автотранспорту в розрізі видів транспорту за місяць з урахуванням податку на додану вартість відповідно до Додаткової угоди №3 від 16.12.08 до Договору складає: легкові автомобілі та мікроавтобуси -60,00грн.; вантажні автомобілі, самохідні машини та контейнери -120,00грн.; вантажні автомобілі з причепом -180,00грн. Додатковою угодою №4 від 31.12.09 до Договору це Договір діє до 31.12.12 включно.

Також судом встановлено, що 16.09.08 НВДА "Наукова" виданий наказ № 58, згідно з п.1 якого з 01.10.08 встановлювалися розцінки за стоянку автомобілів та іншої самохідної техніки на території автотранспортного підприємства (за місяць з урахуванням ПДВ): легковий автомобіль та мікроавтобус -180,00грн.; вантажний автомобіль чи самохідний агрегат -300,00грн., вантажний автомобіль з причепом -360,00грн.; контейнер -180,00грн. Листом від 24.09.08 за вих. №453/1 позивач повідомив ЗАТ КБ "Приватбанк" про необхідність внесення змін до договору про надання місць для стоянки та до листа було додано додаткову угода до договору №01-08/07 (ст.) від 01.08. в двох примірниках, що підтверджується описом вкладення до листа, але відповіді від ПАТ КБ «Приватбанк» не було отримано, що не заперечується ані представником позивача, ані представником відповідача. Отже, додатковий договір до Договору від 01.08.07 «Про надання місця для стоянки», яким би змінювався розмір оплати з надані послуг для стоянки автотранспорту відповідно до наказу від 16.09.08 №58, між позивачем та ПАТ КБ «Приватбанк» укладений не був.

Суд відмічає, що відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом міністерства фінансів України від 08.10.99 №237, зареєстрованого в Мінюсті 25.10.99 за №725/4018, дебіторська заборгованість - сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Відповідно до ст. 526 К України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Як встановлено судовим розглядом справи, та не заперечується відповідачем, між позивачем та Пат КБ «Приватбанк» на підстав договору від 01.08.07 №01-08/07 виникли договірні зобов'язання, за якими виконавець зобов'язаний виділити місце для стоянки транспортних засобів, а замовник зобов'язаний, зокрема своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги. Розмір плати, як зазначено вище, визначений Додатковою угодою №3 від 16.12.08 до Договору. Фактів невиконання ПАТ КБ Приватбанк свого зобов'язання зі сплати послуг в розмірі, встановленому такою угодою, судом не встановлено, а відповідачем про існування таких фактів не зазначено. Відтак заборгованість ПАТ КБ Приватбанк позивачу за вказаними договірними відносинами відсутня. За викладених обставин, враховуючи вищенаведені положення Закону №996, за змістом яких дані бухгалтерського обліку ґрунтуються на первинних документах, що фіксують факт проведення господарської операції, підстави для поновлення за обліком підприємства дебіторської заборгованості на суму 1 084 444 грн. відсутні.

Стосовно вимоги відповідача про відшкодування зазначено суми шляхом проведення претензійно-позовної роботи суд зазначає, що в матеріалах справи наявні докази звернення позивача до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 1 455 560,44 грн. Рішенням суду від 11.12.12 відмовлено в задоволені такого позову ДП «НВДА «Наукова», оскільки відсутні підстави для висновку, що позивачу спричинені збитки у заявленій сумі, а також що між діями відповідача щодо використання місць під стоянку та несенням плати за надані послуги та збитками існує причинний зв'язок (том 2 а.с.208-209). Про вказане рішення суду позивач повідомив відповідача в своїх запереченнях на акт ревізії від 19.12.12 №830 (том 2 а.с.78).

Враховуючи наведене, суд доходить до висновку, що п.3 спірної вимоги щодо поновлення за обліком підприємства дебіторську заборгованість ПАТ КБ «Приватбанк» на суму 1 084 440 грн. та відшкодування зазначеного порушення шляхом проведення претензійно-позовної роботи є безпідставним та необґрунтованим.

Щодо п.4 оскаржуваної вимоги, відповідно до якого позивачу необхідно поновити за обліком підприємства дебіторську заборгованість на суму в розмірі 456 874,73 грн. перед орендарями та відшкодувати зазначене порушення, у т.ч. шляхом проведення претензійно-позовної роботи з орендарями. Відповідно до акту ревізії недоотримання позивачем доходів на означену суму є наслідком: - заниження орендної ставки за договорами оренди приміщень від 01.05.07 № 18-п/07 та від 25.07.12 № 25/07-12па під розміщення офісу ТОВ "ПРИВАТ-АГРОЦЕНТР" за період з 14.09.11 по 31.08.12, в результаті чого агрофірмою недоотримано орендної плати на суму 237 575,85 грн., що є порушенням вимог додатку 2 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (із змінами) (далі - Методика розрахунку № 786); - заниження орендованих площ в укладених договорах загальною площею 1026,90 м2 за період з 01.05.2011 по 01.08.2012 по 9 орендарях на загальну суму 38 848,68 грн.; - не проведення коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць за договором оренди з ТОВ ТД "ПРИВАТ" на суму 180 450,20 грн., що є порушенням вимог п. 12, п. 13 Методики розрахунку № 786.

Як встановлено в ході розгляду справи, між позивачем та ТОВ «Приват-Агроцентр» був укладений Договір від 01.01.07 № 18-п/07 ор оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності. 30.09.11 між позивачем та ТОВ «Приват-Агроцентр» було укладено Додаткову угоду до вказаного Договору № 18-п/07, відповідно до якої було збільшено розмір орендної плати у зв'язку з внесенням змін до постанови КМУ № 786. 25.07.12 між позивачем та ТОВ «Приват-Агроцентр» був укладений Договір оренди окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває у державній власності № 25/07-12па та Додаткову угоду до вказаного Договору, відповідно до якої ставку встановлено на рівні 18%.

У зв'язку із наведеними обставинами, позивачем виставлено ТОВ «Приват-Агроцентр» рахунок від 19.10.12 № 872 про сплату орендної плати у розмірі 274 568,40 грн. та оформлено з ТОВ «Приват-Агроцентр» Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 19.10.12 № 1046 на вказану суму. Як вбачається з платіжного доручення № C1218UATGJ від 18.12.12, копія якого наявна в матеріалах справи, сума в розмірі 274 568,40 грн. сплачена ТОВ «Приват-Агроцентр» в повному обсязі. Проти наведених фактів усунення позивачем виявлених поуршень представник відповідача не заперечує.

На підставі викладеного суд доходить до висновку, що позивачем усунені порушення, виявлені в ході ревізії, що стосуються заниження орендної плати за договорами оренди приміщень з ТОВ «Прива-Агроцентар» та недоотримання орендної плати на суму 237 575,85 грн. Про усунення таких порушень позивачем повідомлено відповідача в запереченнях на Акт ревізі від 19.12.12 №830 (том 2 а.с.78), тобто до складання та направлення спірної вимоги. Наведене не заперечується відповідачем, відтак підстави для відображення вказаної суми за обліком підприємства як дебіторська заборгованість та вчинення ходів для її відшкодування відсутні.

Стосовно вимоги щодо відображення за обліком позивача дебіторської заборгованості 9 орендарів на суму заниження орендованих площ в укладених договорах загальною площею 1026,90 м2 за період з 01.05.11 по 01.08.12 в розмірі 38 848,68 грн. суд зазначає таке. Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, позивачем в ході проведення ревізії був виставлений рахунок № 819 від 08.10.12 ТОВ «Автотранс Україна» на загальну суму 12 442,44 грн., який був оплачений останнім у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № C1012U9TRK від 12.10.12. Також позивачем був виставлений рахунок НОМЕР_1 від 08.10.12 ФОП ОСОБА_7 на загальну суму 2 203,98 грн., який також був оплачений останнім, що підтверджується прибутковим касовим ордером № 204 від 10.10.12. Також позивачем був виставлений рахунки № 754 від 31.08.12 та № 823 від 08.10.12 на загальну суму 1 084,97 грн. ТОВ ТКФ «Модерн-Сервіс», які були сплачені останнім, що підтверджується прибутковими касовими ордерами № 200 від 24.09.12 та № 212 від 10.10.12. Також позивачем був виставлений рахунок № 744 від 31.08.12 на загальну суму 5 754,24 грн. УС ТОВ «Аміна», який був сплачений у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 796 від 12.09.12. Також позивачем був виставлений рахунок № 818 від 08.10.12 на загальну суму 1 035,01 грн. ДВНП "Ельдорадо", який було сплачено у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 233 від 11.10.2012р. (копія додається). Також позивачем ТОВ "Агронова-Дніпро" був виставлений рахунок № 825 від 08.10.12 на загальну суму 3 447,46 грн., який був сплачений останнім, що підтверджується платіжним дорученням № 139 від 26.10.12. Також позивачем ПП «Автострада» був виставлений рахунок № 821 від 08.10.12 на загальну суму 3 744,65 грн., який був сплачений у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 624 від 11.10.12.

Також судом встановлено, що ФОП ОСОБА_8 на адресу позивача був направлений лист від 20.09.12, копія якого наявна в матеріалах справи, за змістом якого працівниками відповідач зроблені заміри приміщень, які він орендує у позивача, але з результатами замірів він не згодний, так як здійснені ним самостійно заміри орендних приміщень та фактична площа приміщень повністю співпадають з площею, передбаченою умовою договору оренди. Однак позивачем на адресу ФОП ОСОБА_8 був виставлений рахунок НОМЕР_2 від 08.10.12 на загальну суму 6 516,31 грн. Відповідно до листа від 09.10.12 ФОП ОСОБА_9 відмовляється сплачувати означену суму, оскільки вона нарахована за оренду площі приміщень, які він не орендує. Як з'ясовано судом та підтверджено матеріалами справи, сума в розмірі 6 516,31 грн. відображена позивачем в бухгалтерському обліку, а до Господарського суду м. Києва 17.12.12 поданий позов про стягнення з ФОП ОСОБА_9 заборгованості в розмірі 6 516,31 грн. (том 3 а.с.1-8). Про наведені обставини позивачем також повідомлено відповідача в ході надання заперечень на акт ревізії, що не заперечується відповідачем.

Також судом встановлено, що позивач листом № б/н від 08.10.12 направив на адресу ПрАТ «Київстар» рахунок № 820 від 08.10.12 на загальну суму 4 310,56 грн. Відповідно до листа від 23.10.12, отриманого позивачем, ПрАТ «Київстар» зазначає, що встановлена перевіркою площа 35,1 кв.м. частини покрівлі під розміщення мачти, є безпідставною, а методика, застосована для розрахунку, не підкріплена нормативними документами. Однак позивачем відображена заборгованість ПрАТ «Київстар» у розмірі 4 310,56 грн. в бухгалтерському обліку та до Господарського суду м. Києва поданий позов про стягнення з ПрАТ "Київстар" заборгованості в означеному розмірі (том 3 а.с.12-18). Про наведені обставини позивачем також повідомлено відповідача в ході надання заперечень на акт ревізії, що не заперечується відповідачем.

На підставі викладеного суд доходить до висновку, що позивачем усунені порушення, виявлені в ході ревізії, що стосуються орендованих площ по 9 орендарях, а саме: сума в розмірі 29 712 грн.75 коп. по 7 орендарями позивачу відшкодована, відтак підстав для відображення такої суми як дебіторської заборгованості не має, сума в розмірі 9 135,93 грн. відображена позивачем в бухгалтерському обліку як заборгованість, а претензійно-позовна робота щодо її стягнення розпочата ще в ході проведення ревізії, відтак підстави для повторного відображення такої суми як дебіторської заборгованості та потворного проведення претензійно-позовної роботи також відсутні

Стосовно вимоги щодо проведення коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць за договором оренди з ТОВ ТД "ПРИВАТ" на суму 180 450,20 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до п.12 та п.13 Методики розрахунку №786 перед розрахунком орендної плати за перший місяць оренди чи після перегляду розміру орендної плати визначається розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку за такою формулою: опл.міс.=опл./12*Ід.о.*Ім, де Опл - розмір річної орендної плати, визначений за цією Методикою, гривень; Ід.о. - індекс інфляції за період з дати проведення незалежної або стандартизованої оцінки до базового місяця розрахунку орендної плати; Ім - індекс інфляції за базовий місяць розрахунку орендної плати. Розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Судом встановлено, що позивачем відповідно до умов Договору від 31.10.07 № 31/10/2007 ор оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, укладеного між позивачем та ТОВ «ТД «Приват» (том 3 а.с.19), Додаткової угоди від 31.12.07 № 1, Додаткової угоди від 01.10.08 № 2, Додаткової угоди від 30.10.08, Додаткової угоди від 31.10.09 № 4, Додаткової угоди від 01.07.10, Додаткової угоди № 5 від 01.08.10 до сплату було виставлено орендної плати в розмірі: в 2008р. - 408 923,48 грн., в 2009р. - 194 670,04 грн., в 2010р. - 27 979,72 грн., в 2011р. - 1 612,28 грн., з січня по серпень 2012р. - 841,52 грн.; всього на суму 634 027,04 грн. Вказана сума орендної плати не включає індексацію орендної плати, як того вимагають положення Методики. У зв'язку із виявленим порушенням позивачем була проведена індексація суми та виявлено, що різниця між нарахованою орендною платою з врахуванням індексації та орендною платою без індексації склала 62 074,69 грн. (696 101,73 грн. - 634 027,04 грн.).

Враховуючи виявлені порушення, позивачем на адресу ТОВ «Торговий дім «Приват» були виставлені рахунки на оплату № 1056 від 18.12.12 на суму 49 912,81 грн. та № 91 від 26.02.13 на суму 12 161,88 грн., додані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 1267 від 18.12.12 та № 125 від 26.02.13 та направлені претензії вих. № 826/1 від 18.12.12 та № 121 від 26.02.13.

Суд відмічає, що відповідачем не доведено помилковості здійснення позивачем нарахованої орендної плати з врахуванням індексації в розмірі 696 101,73 грн. та не наведені доводи в обґрунтування розміру різниці орендної плати з урахуванням індексації в сумі 180 450,20 грн.

Суд також зазначає, що відповідно до п.46 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого Постановою КМУ від 20.04.06 №550 (далі - Порядок №550) у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи контролюючого органу, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому. Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих днів після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Як вбачається із змісту заперечень на Акт ревізії від 19.12.12 №830, позивач повідомив відповідача про усунення вищенаведених порушень. У Висновках на заперечення відповідачем зазначено, що «Зазначені твердження приймаються як пояснення про усунення виявлених у ході ревізії порушень щодо правильності визначення розміру місячної орендної плати з урахуванням індексу інфляції» (том 2 а.с.162), що вказує на погодження відповідача із фактом усунення позивачем виявлених порушень. За викладених обставин, враховуючи положення Порядку №550, надіслана вимога в означеній частині є безпідставною.

Щодо пункту 5 оскаржуваної вимоги, відповідно до якого позивачу необхідно відшкодувати витрати в розмірі 58 118,27 грн., понесені у зв'язку із перевищенням норм списання насіння соняшника на полях № 6, № 7, № 13, № 11, № 12, № 37, № ЗО, № 33, № 27 СГП «Долинське» та кукурудзи на полях № 45, № 49 СГП «Центральне», в т. ч. шляхом проведення претензійно-позовної роботи з особами, якими допущене порушення, відповідно до вимог законодавства. Як вбачається зі змісту Акту ревізії, така вимога сформована з посиланням на порушення позивачем глави 1 навчального посібника «Рослиництво. Технології вирощування сільськогосподарських культур» 2010 р.в. та навчального посібника «Рослинництво з основами селекції і насіннєводства» 1983 р.в. Суд зважує, що означені посібники не є нормативно-правовими актами, у зв'язку з чим не є обов'язковими до виконання. Положеннями абз.4 п.35 Порядку №550 чітко визначено, що в констатуючій частині акта ревізії фіксуються виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно - правових актів, які порушено. Ані в Акті ревізії, ані в ході розгляду справи відповідачем не наведені норми закону чи підзаконного акту, що порушені позивачем списанням у 2012р. посадових одиниць на суму 58 118,27 грн.

Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право, зокрема пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства. Враховуючи, що п.5 спірної вимоги містить вимогу щодо усунення порушення положень навчальних посібників, а не діючого законодавства, оскаржувана вимога в тій частині є протиправною та підлягає скасуванню.

Щодо пункту 6 спірної вимоги, за змістом якої позивачу необхідно поновити за обліком підприємства дебіторську заборгованість орендарів на суму 55 677,71 грн. та відшкодувати зазначене порушення, у т.ч. шляхом проведення претензійно-позовної роботи з орендарями, в іншому випадку стягнути з осіб, винних у вчиненні порушень відповідно до вимог законодавства. Як з'ясовано судом, така вимога пред'явлена у зв'язку з тим, що ревізією повноти надходження, достовірності і правильності визначення доходів підприємства від використання землі встановлено, що в договорах оренди будівель і споруд, які надано до перевірки, орендна плата не включає в себе відшкодування позивачу понесених витрат із плати за землю, чим порушені вимоги ст. 270, 287 р. XIII Податкового кодексу України, що призвело до втрати доходів агрофірмою в загальній сумі 55 677,71 грн. за період з 01.05.11 по 01.08.12.

Суд відмічає, що положеннями ст. 270 ПК України, на яку посилається відповідач в обґрунтування своєї позиції, визначається, що є об'єктами оподаткування: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності, а положеннями ст.287 ПК України, на яку також посилається відповідач, визначається строк сплати за землю: власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Аналіз наведених законодавчих положень не дає підстави для висновку, що в договорах оренди будівель і споруд орендодавцем має бути обов'язково враховано, що орендна плата повинна включати в себе відшкодування орендодавцю понесених витрат із плати за землю.

Суд відзначає, що ані Закон України «Про оренду державного та комунального майна», який є спеціальним законом, що регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, та майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна,ані положення Методики розрахунку №786 не містять вимогу щодо обов'язкового включення орендодавцем суми плати за землю в орендну платну, яку має сплачувати орендар державного майна орендодавцю.

Крім того, як зазначено вище підставою для відображення за обліком підприємства дебіторської заборгованості на певну суму є відповідні первинні документи, що підтверджують факт здійснення господарської операції на таку суму. Отже, за відсутністю відповідних первинних документів, як-то договорів оренди, укладених між позивачем, як орендодавцем та орендарями, за умовами яких останні повинні платити позивачу орендну плату з урахуванням суми плати за землю, законних підстав для відображення позивачем в обліку дебіторської заборгованості орендарів на суму 55 677,61 грн. відсутні. З огляду на викладене, оскаржувана вимога в означеній частині є протиправною та підлягає скасуванню.

Щодо п.7 оскаржуваної вимоги, відповідно до якого позивачу необхідно відшкодувати зайво сплачені ТОВ «СФ «АгроСтар» послуги в сумі 51 803 грн. 23 коп., які були оплачені у серпні 2012р., у зв'язку з чим поновити дебіторську заборгованість на озазначену суму та стягнути її з ТОВ «СФ «АгроСтар».

Як з'ясовано судом та не заперечується відповідачем після підписання позивачем та ТОВ «СФ «АгроСтар» договору купівлі - продажу біологічних активів від 17.04.12 та Акту приймання-передачі від 07.05.12, позивачем помилково були оплачені послуги на суму 51 803,23 грн. Виявлена в ході ревізії помилка була врахована позивачем та 14.12.12 ТОВ «СФ «АгроСтар» в повному обсязі повернула позивачу надмірно сплачені останнім грошові кошти в сумі 51 803,23 грн., що пітверджується платіжним дорученням № C1214L1Y2H від 14.12.12, копія якого наявна в матеріалах справи, зазначене не заперечується відповідачем.

Як зазначено вище, за змістом п.46 Порядку №550 письмова вимога надсилається об'єкту контролю не пізніше ніж 3 робочих днів після надіслання висновків на заперечення (зауваження) (якщо такі надані об'єктом контролю), якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень. Оскільки, як встановлено судом та не заперечується сторонами, виявлене порушення усунено позивачем в повному обсязі до надіслання висновків, затверджених першим заступником начальника ДФІ Дудник В.В. 27.12.12, тобто в період ревізії, то надіслання відповідачем спірної вимоги в означеній частині є протиправним.

Щодо пункту 8 спірної вимоги, яким позивача зобов'язано відшкодувати порушення, допущене позивачем через зайве списання мінеральних добрив та засобів захисту рослин на полі №28 СГП «Центральне» на загальну суму 9 890,90 грн., в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи з особами, якими допущене порушення, відповідно до вимог законодавства.

Дослідження означеного питання судом встановлено наступне. За змістом Технологічного плану обробітку земель НВД АФ «Наукова» з 01.01.11 по 31.12.11, затвердженого в.о. генерального директора Нечупей Ю.С., позивачем запланований посів озимого ріпаку ДП «НВД АФ «Наукова» НААН» на площі 1 269,0 га, у тому числі на полі №28 - площею 31 га. Для реалізації зазначеного плану позивачем у серпні 2011р. було внесено мінеральні добрива - карбамід, які покращають ріст рослин, суперфосфат, який укріпляє кореневу систему рослин та грунтовий гербіцид Дуал-Голд, який здійснює захист рослин від бур'янів, на поле № 28 - площею 31га. Наведене підтверджується актом № 18 використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив, отрутохімікатів і гербіцидів за серпень 2011р. та не заперечується відповідачем. У вересні 2011р. позивачем було розпочато проведення посіву озимого ріпаку на полі №28. У зв'язку із отриманням позивачем листа Дніпропетровського обласного центру з гідрометеорології за № 05-32/78 від 12.09.11 та № 05-32/81 від 26.09.11, якими було повідомлено про несприятливість умов для посіву озимих культур внаслідок дефіциту опадів в серпні та на початку вересня 2011р., головним агрономом ДП «НВД АФ «Наукова» НААН» було прийнято рішення про відхилення від вищевказаного технологічного плану та про припинення здійснення посіву, у тому числі на полі №28. Відповідно до Акту № 15 витрат насіння та садивного матеріалу за вересень 2011 року на полі № 28 було здійснено посів озимого ріпаку на площі 22 га замість 31 га. В подальшому, як підтверджено листом Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології № 05-30/48 від 11.06.12, площа озимого ріпаку вимерзла у грудні 2011р. та січні-лютому 2012р. на 90%, у зв'язку з чим позивачем складені Акти списання посівів від 26.04.12 та 03.05.12. Наведені обставини вказують на той факт, що припинивши посів на полі №28 позивачем було не допущені додаткові збитки.

Крім того, заслуговують на увагу доводи позивача, що ті мінеральні добрива - карбамід, які покращають ріст рослин, та суперфосфат, який укріпляє кореневу систему рослин та ґрунтовий гербіцид Дуал-Голд, та які були засіяні позивачем на 31 га землі, мають строк дії близько одного року, а тому при підготовці до посіву ярих культур в квітні 2012р., вищевказані мінеральні добрива та гербіциди на поле № 28 - площею 31га не вносились, так як вони були внесені в серпні 2011р.

Окремо суд зауважує, що відповідно до ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право, зокрема пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства. Враховуючи наведене, а також з огляду на той факт, що п.8 спірної вимоги містить вимогу щодо усунення позивачем порушення без зазначення, порушення якого саме нормативно-правового акту допущено позвиачем, оскаржувана вимога в тій частині є протиправною та підлягає скасуванню.

Стосовно пункту 9 спірної вимоги, якою позивача зобов'язано поновити за обліком підприємства дебіторську заборгованість на суму 5 202 888,38 грн. перед ТОВ ТД «Приват» та зменшити дебіторську заборгованість на суму 3 449 322,77 грн., суд зазначає таке.

Як встановлено в ході розгляду справи та не заперечується відповідачем 01.10.12 позивачем в бухгалтерському обліку на рахунку 361 була виправлена помилка документом NAU00000057 «коригування заборгованості». Дебіторська заборгованість підприємства Bramlaw holding LTD зменшилася на суму 3 449 322,77грн., залишок дорівнює 0,00 грн., а дебіторська заборгованість по ТОВ ТД «Приват» збільшилася на означену суму

Як вбачається із змісту заперечень на Акт ревізії від 19.12.12 №830 позивач повідомив відповідача про усунення вищенаведених порушень, тобто в період проведення ревізії. У Висновках на заперечення відповідачем зазначено, що «Зазначені твердження приймаються як пояснення», що вказує на погодження відповідача із фактом усунення позивачем виявлених порушень. За викладених обставин, враховуючи наведені вище положення п.46 Порядку №550 щодо підстав для надіслання вимог, надіслана вимога в означеній частині є безпідставною, а тому підлягає скасуванню.

Щодо п.10 спірної вимоги, яким позивача зобов'язано зменшити за обліком підприємства кредиторську заборгованість на суму 98 504 784,64 грн. перед ПАТ КБ «Приватбанк», суд зважує на наступне. Судовим розгляду справи встановлено, що 19.03.12 позивачу на адресу ПАТ КБ «Приватбанк» був направлений листв №126 з Актом звірки про підтвердження кредиторської заборгованості. Позивачем був отриманий лист від ПАТ КБ «ПриватБанк» вих. № 1248 від 12.04.12, за змістом якого ПАТ КБ «ПриватБанк» підтвердив наявність кредиторської заборгованості на загальну суму 310 442 160,72 грн. 04.09.12 позивачем на адресу ПАТ КБ «ПриватБанк» був направлений лист вих. №555 щодо надання підтвердження списання пені ПАТ КБ «ПриватБанк» по кредитним договорам ДП «НВД АФ «Наукова» НААН». Листом № 14/09 від 14.09.12 ПАТ КБ «ПриватБанк» повідомив позивача про помилкове здійснення нарахування пені ДП «НВД АФ «Наукова» НААН» за кредитними договорами № 52 та № 95 на загальну суму 11 395 500,36 доларів США та було запропоновано здійснити відповідне коригування в бухгалтерському обліку ДП «НВД АФ «Наукова» НААН». У зв'язку з тим, що означений лист ПАТ КБ «Приватбанк» був отриманий позивачем 06.11.12, ДП «НВД АФ «Наукова» НААН» бухгалтерською довідкою №21 від 07.11.12 проведено коригування в бухгалтерському обліку ДП «НВД АФ «Наукова» НААН» на відповідну суму. Крім того, було проведено звірку взаєморозрахунків з ПАТ КБ «Приватбанк» та у зв'язку з цим, ДП «НВД АФ «Наукова» НААН» бухгалтерською довідкою №23 від 12.11.12 проведено коригування в бухгалтерському обліку ДП «НВД АФ «Наукова» НААН» на суму 9 109 937,19 грн. Про проведене коригування та зменшення за обліком кредиторської заборгованості перед ПАТ КБ «Приватбанк» позивач повідомив позивача в запереченнях на Акт ревізії, тобто в період ревізії. Відповідно до Висновків на заперечення «Зазначені твердження приймаються як пояснення». Представником відповідача факт коригування позивачем заборгованості перед ПАТ КБ «Приватбанк» до затвердження Висновків на заперечення позивача не заперечується За викладених обставин, враховуючи наведені вище положення п.46 Порядку №550 щодо підстав для надіслання вимог, надіслана вимога в означеній частині є безпідставною, а тому підлягає скасуванню.

Стосовно п.11 оскаржуваної вимоги, яким позивача зобов'язана зменшити за обліком підприємства кредиторську заборгованість на суму 1 488 512,92 грн. перед ТОВ ТД «Приват», суд вказує на наступне. Як з'ясовано судовим розглядом, означена сума кредиторської заборгованість перед ТОВ ТД "ПРИВАТ" структурно складається з двох сум в розмірі 815 000,00 грн. та 673 512,92 грн.

Сума в розмірі 815 000 грн. була помилково віднесена позивача на рахунок 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями, адже отримана ним від ТОВ ТД «Приват» за договором від 28.07.11 №317/07/11 про надання безповоротної безвідсоткової фінансової допомоги. В ході проведення ревізії та виявлення вказаної помилки позивач списав вказану суму на рахунок 718 «Безоплатно отримані доходи», що підтверджується бухгалтерською довідкою №22 від 01.10.12. та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 6811 за 01.10.12. Отже станом на 01.10.12 кредиторська заборгованість в сумі 815 000,00 грн. перед ТОВ «ТД «Приват» в бухгалтерському обліку не обліковується, про що позивач повідомив відповідача в ході ревізії, що не заперечується останнім.

Правомірність кредиторської заборгованості позивача перед ТОВ «ТД «Приват» в сумі 673 512,92 грн., яка виникла за договором комісії №01/10-10 від 18.10.10, підтверджується такими первинними документами як Додатком №1 до договору комісії №01/10-10 від 18.10.10 та актом виконаних робіт № ОУ-ООООООЗ від 06.01.11 (том 3 а.с.127-128), за змістом яких комісійна винагорода дорівнює 137 грн. за 1 тону товару на експорт.

Як зазначено вище, відповідно до ч.1 ст. 9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені

під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону №996). Судовим оглядом вказаних документів, копії яких долучені до справи, встановлено, що вони за змістом відповідають наведеним вимогам закону, мають обов'язкові реквізити первинного документу (том 3 а.с.127-128). Відтак сума в розмірі 673 512,92 грн., яка виникла за договором комісії №01/10-10 від 18.10.10, обґрунтовано віднесена позивачем до кредиторської заборгованості позивача перед ТОВ «ТД «Приват».

Отже, на підставі викладеного суд доходить до висновку, що підстави для надіслання об'єкту контролю - позивачу вимоги щодо зменшення за обліком підприємства кредиторської заборгованості на суму 1 488 512,92 грн. перед ТОВ «ТД «Приват» відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Оскільки в ході судового розгляду відповідачем - суб'єктом владних повноважень не було доведено правомірності мотивів та наявності підстав для винесення спірної Вимоги в частині вище оглянутих її пунктів, суд зазначає, що підстави для вимоги щодо прийняття позивачем відповідного управлінського рішення за результатами розгляду матеріалів ревізії, викладеної в п.12 оскаржуваної Вимоги, також відсутні.

Враховуючи наведене, зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на правові приписи законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 30.01.13 № 04-07-05- 15/1352 «Про вжиття заходів щодо усунення та недопущення виявлених ревізією фінансових порушень».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Науково-виробнича дослідна агрофірма «Наукова» Національної академії аграрних наук України» (код ЄДРПОУ - 03374617) витрати по сплаті судового збору в сумі 2 294 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами, визначеними ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 19.04.13.

Суддя А.О. Коренев