Ухвала суду № 30926560, 26.04.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Загацька Т.В.

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2013 року справа №805/1420/13-а

Донецькій апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Шальєвої В.А.

суддів Компанієць І.Д., Бишова М.В.

секретар Абушек А.С.

за участі представника відповідача Шевченка Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12.03.2013 р. в справі № 805/1420/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехвпровадження» до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецтехвпровадження» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в обґрунтування якого зазначило, що на підставі акту перевірки від 21.12.2012 р. № 1424/22-1/35401010 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 28.01.2013 р. № 0000022241/27 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 72761 грн., та № 0000012241/26 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 90951,40 грн., які позивач вважає протиправними, оскільки висновок про не підтвердження здійснення господарських операцій спростовуються первинними документами, дослідженими під час перевірки.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12.03.2013 р. позов задоволений, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 28.01.2013 р. №№ 0000022241/27 та 0000012241/26.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які полягають у неправильному застосуванні положень Податкового кодексу України. Зокрема, відповідач зазначає, що судом не прийнято до уваги не підтвердження здійснення господарських операцій позивачем з ТОВ «Укрспецстройтранс», ТОВ «Донтрансторг», ТОВ «СхідДонМаркет», а також порушення податкового законодавства з боку контрагентів позивача. Так, апелянтом зазначається про відсутність у підприємств-постачальників основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, недостатня кількість працюючих, що свідчить про відсутність можливості здійснення господарської діяльності. Також відповідач вказує на порушення кримінальних справ у відношенні посадових осіб контрагентів, наявність постанов, якими особа визнана винною у скоєнні злочинів, передбачених, зокрема, ст. ст. 205, 358 Кримінального кодексу України. Крім того, відповідачем вказується, що судом не прийнято до уваги факти наявності чотирьох різних підписів директора ТОВ «Донтрансторг» Рудь О.В. та безпідставної відмови у задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи. Судом безпідставно не прийняті до уваги доводи щодо не підтвердження здійснення позивачем оплати за отримані послуги по цьому контрагенту та не дослідження векселів.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, у зв'язку з чим колегія суддів визнала за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за його відсутністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач ТОВ «Спецтехвпровадження» зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради як юридична особа 20.02.2008 р., включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 35401010, перебуває на податковому обліку в Шахтарській об'єднаній державній податковій інспекції Донецької області Державної податкової служби, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтво платника податку на додану вартість від 04.06.2009 р. № 100229255

Шахтарською ОДПІ проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Спецтехвпровадження» щодо підтвердження відомостей, отриманих від осіб, які мали правові відносини з платниками податків ТОВ «Укрспецстройтранс», ТОВ «Донтрансторг», ТОВ «СхідДонМаркет» з податку на додану вартість за період з березня 2010 р. по листопад 2010 р., з податку на прибуток - за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р., висновки якої викладені в акті перевірки № 1424/22-1/35401010 від 21.12.2012 р. Перевіркою встановлені порушення позивачем п. 1.4 ст. 1, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в частині заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 72761 грн., в тому числі за березень 2010 р. на 7081,6 грн., квітень 2010 р. на 3175,40 грн., травень 2010 р. на 4605,60 грн., червень 2010 р. на 7748,60 грн., липень 2010 р. на 22504,1 грн., серпень 2010 р. на 12563,57 грн., жовтень 2010 р. на 5780,17 грн., липень 2010 р. на 9301,70 грн.; п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в частині заниження податку на прибуток в розмірі 90951,40 грн., в тому числі за 1 квартал 2010 р. на 8852,10 грн., за 2 квартал 2010 р. на 19412 грн., за 3 квартал 2010 р. на 43834,95 грн., за 4 квартал 2010 р. на 18852,35 грн.

28.01.2013 р. Шахтарською ОДПІ на підставі акту перевірки № 1424/22-1/35401010 від 21.12.2012 р. прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: № 0000012241/26 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 113689,40 грн., в тому числі за основним платежем - 90951,4 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 22738 грн.; № 0000022241/27 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 90950 грн., в тому числі за основним платежем - 72761 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 18191 грн.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, суд першої інстанції виходив з доведеності фактичного здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ «Укрспецстройтранс», ТОВ «Донтрансторг», ТОВ «СхідДонМаркет» та їх підтвердження належними первинними документами.

Колегія суддів вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток є висновок органу державної податкової служби про нікчемність правочинів, укладених позивачем з ТОВ «Укрспецстройтранс», ТОВ «Донтрансторг», ТОВ «СхідДонМаркет», відповідно, безпідставність віднесення до складу валових витрат суми коштів, сплачених контрагентам, за придбані товари (роботи, послуги), та безпідставність віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями.

Колегією суддів встановлено, що між ТОВ «Спецтехвпровадження», яке є принципалом, та ТОВ «Донтрансторг» як комерційним агентом укладено ряд агентських угод (№ 8/11 від 03.11.2009 р., № 8/12 від 01.12.2009 р., № 1/02 від 03.02.2010 р., №2/02 від 03.02.2010 р., № 3/02 від 05.02.2010 р., № 4/02 від 12.02.2010 р., № 5/03 від 03.03.2010 р., № 6/03 від 17.03.2010 р., 5/08 від 21.08.2009 р., № 6/09 від 01.09.2009 р., № 7/09 від 23.09.2009 р.), за умовами яких комерційний агент в порядку та на умовах, визначених даними договорами, зобов'язується надати послуги принципалу по укладанню угод, передбачених п. 1.2 договорів, від ім'я принципала та за його рахунок.

Фактичне здійснення господарських операцій за цими угодами підтверджено наявними у матеріалах справи первинними документами: актами приймання-передачі виконаних робіт, податковими накладними, звітами агента про виконання агентського доручення.

06.04.2009 р. між ТОВ «Спецтехвпровадження» як замовником та ТОВ «Донтрансторг» як виконавцем укладено договір № 1/04У про надання послуг, за умовами якого виконавець повинен провести консультування по економіко-правовим особливостям договору між замовником та ДП «Орджонікідзевугілля» на маркшейдерські роботи на шахтах «Полтавська» та «Буланівська». Пунктом 4 договору передбачена оплата за надання послуг в розмірі 17500 грн., в тому числі податок на додану вартість - 2916,67 грн., що ціна складається з вартості інформаційних послуг, які надані виконавцем.

01.09.2009 р. між ТОВ «Спецтехвпровадження» як замовником та ТОВ «Донтрансторг» як виконавцем укладено договір № 1/09У про надання інформаційно-консультативних послуг, за умовами якого виконавець повинен на свій ризик своїми силами та коштами надавати інформаційні, консультаційні та юридичні послуги замовнику у строки та на умовах, які передбачені договором, а замовник - своєчасно прийняти та оплатити. Пунктом 6.1 договору передбачено, що ціна складається з вартості інформаційних послуг, які надані виконавцем.

Фактичне здійснення господарських операцій за цими договорами підтверджено наявними у матеріалах справи первинними документами: актами приймання-передачі виконаних послуг, податковими накладними.

Розрахунки за отримані роботи (послуги) між сторонами договорів здійснювались як шляхом перерахування грошових коштів, так й шляхом видачі векселів.

10.09.2009 р. між ТОВ «Спецтехвпровадження» як замовником та ТОВ «Укрспецстройтранс» як виконавцем укладено договір № 1/09У про надання послуг по обслуговуванню господарської діяльності, за умовами якого виконавець надає замовнику послуги на своїй виробничій базі.

Фактичне виконання договору підтверджено наявними в матеріалах справи первинними документами: актами приймання0передачі послуг, податковими накладними, заявками про надання послуг.

27.01.2010 р. між ТОВ «Укрспецстройтранс» як орендодавцем та ТОВ «Спецтехвпровадження» як орендарем укладено договір № 1/01 оренди приміщення для збереження та обслуговування обладнання.

Фактичне виконання договору оренди підтверджено наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі орендованого приміщення, наданих послуг, податковою накладною.

Розрахунки за отримані роботи (послуги) між сторонами договорів здійснювались як шляхом перерахування грошових коштів, так й шляхом видачі векселів.

16.08.2010 р. між ТОВ «Спецтехвпровадження» як замовником та ТОВ «СхідДонМаркет» як виконавцем укладено договір № 16/08У про надання послуг по обслуговуванню господарської діяльності, за умовами якого виконавець за заявками замовника надає послуги на своїй матеріально-виробничій базі.

Фактичне виконання договору підтверджено наявними в матеріалах справи первинними документами: актами приймання-передачі послуг, податковими накладними, заявками.

Розрахунки за отримані роботи (послуги) між сторонами договору здійснювались як шляхом перерахування грошових коштів, так й шляхом видачі векселів.

Документи, складені за результатами здійснення спірних господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону.

Колегією суддів встановлено, що основними видами діяльності позивача за КВЕД є діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

З метою одержання прибутку позивачем укладались угоди з ТОВ «Укрспецстройтранс», ТОВ «Донтрансторг», ТОВ «СхідДонМаркет», за якими позивач придбавав у цих підприємств різного роду послуги. Факт одержання робіт (послуг) за спірними угодами підтверджений належними первинними документами.

В подальшому позивачем придбані за цими угодами роботи (послуги) використані у оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який регулював спірні правовідносини на час здійснення спірних господарських операцій, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Оскільки формування валових витрат позивачем по господарським операціям з ТОВ «Укрспецстройтранс», ТОВ «Донтрансторг», ТОВ «СхідДонМаркет» підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, ці витрати здійснені для подальшого використання у власній господарській діяльності, наявні у позивача документи є первинними документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», відсутні підстави для твердження про неправомірність віднесення позивачем до складу валових витрат сум, сплачених позивачем ТОВ «Укрспецстройтранс», ТОВ «Донтрансторг», ТОВ «СхідДонМаркет» за придбаний товар, тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність порушень з боку позивача при формуванні валових витрат, відтак, є неправомірним збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток.

Правомірність формування валових витрат позивача обумовлює правомірність формування податкового кредиту позивачем по господарським операціям з ТОВ «Укрспецстройтранс», ТОВ «Донтрансторг», ТОВ «СхідДонМаркет».

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який регулював спірні правовідносини на час здійснення спірних господарських операцій, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Податкова накладна у відповідності до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Податкові накладні, видані ТОВ «Укрспецстройтранс», ТОВ «Донтрансторг», ТОВ «СхідДонМаркет» позивачу, відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних позивача.

Отримавши податкову накладну, покупець товарів (робіт, послуг) набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

В даному випадку сума сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) підтверджена податковими накладними, а тому така сума підлягає включенню до складу податкового кредиту.

Оскільки в ході розгляді справи встановлено, що господарські операції з придбання позивачем робіт (послуг) у ТОВ «Укрспецстройтранс», ТОВ «Донтрансторг», ТОВ «СхідДонМаркет» вчинені реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач безперечно має право на податковий кредит.

Колегія суддів вважає безпідставним зазначення відповідачем у акті перевірки, на підставі якого прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення, про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України в частині формування валових витрат та податкового кредиту, оскільки спірні господарські операції здійснювались позивачем у 2010 році, тобто, до набрання чинності Податковим кодексу України, та регулювались Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Законом України «Про податок на додану вартість».

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта щодо недоведеності фактичного здійснення господарських операцій за договорами, укладеним між позивачем та ТОВ «Укрспецстройтранс», ТОВ «Донтрансторг», ТОВ «СхідДонМаркет», з підстав, викладених вище.

Що стосується доводів про порушення податкового законодавства з боку контрагентів позивача у зв'язку із відсутністю у підприємств-постачальників основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, недостатньої кількасті працюючих, що свідчить про відсутність можливості здійснення господарської діяльності, суд апеляційної інстанції зазначає, що на час виконання договорів постачальники здійснювали господарську діяльність, не визнавались банкрутом, не ліквідовані, були платниками податку на додану вартість, підприємствами надавалась податкова звітність.

Крім того, доводи щодо відсутності можливості здійснення господарської діяльності не підтверджені відповідачем належними доказами.

Відповідачем не спростований факт того, що контрагенти позивача на момент укладення та виконання спірних угод були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мали статус платника податку на додану вартість, тому формування позивачем валових витрат та податкового кредиту на підставі податкових накладних, виданих цими підприємствами, є правомірним.

Зазначені обставини спростовують доводи податкового органу про відсутність об'єкту оподаткування за спірними господарськими операціями.

Що стосується неврахування судом першої інстанції постанови Ворошиловського районного суду м. Донецька в справі № 1-637/11 від 28.09.2011 р., якою встановлено створення ТОВ «СхідДонМаркет» з порушенням діючого законодавства, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Дана постанова не містить жодного висновку із посиланням не належні докази, що особою, у відношенні якої порушено кримінальну справи та прийнята постанова про закриття кримінальної справи внаслідок амністії, здійснені будь-які дії щодо незаконного формування податкового кредиту та податкових зобов'язань. Даною постановою не встановлено, що директором підприємства не виписувались на адресу позивача податкові накладні, не видавались інші первинні документи, що договір з позивачем не укладався.

З урахуванням приписів ч. 4 ст. 72 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає, що в даному випадку постанова суду не тягне будь-яких правових наслідків для позивача та не є підставою для висновку про нікчемність господарських операцій.

Крім того, відповідачем вказується, що судом не прийнято до уваги факти наявності чотирьох різних підписів директора ТОВ «Донтрансторг» Рудь О.В. та безпідставної відмови у задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, проте, колегія суддів не приймає дані доводи, оскільки вони не підтверджені належними доказами.

Також є необґрунтованими посилання апелянта на протокол допиту свідка Рудь О.В. - директора ТОВ «Донтрансторг».

Як встановлено ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ст. 70 цього кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відтак, процесуальне законодавства чітко встановлює вимоги щодо належності та допустимості доказів, на підставі яких адміністративний суд повинен вирішувати адміністративні справи.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 77 КАС України щодо того, що показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи, з огляду на принцип допустимості доказів, суд вважає, що доказове значення при вирішенні адміністративної справи можуть мати показання свідків, дані в судовому засіданні саме при розгляді адміністративної справи, а не копії протоколів допиту таких свідків в рамках кримінальної справи, не підтверджені відповідними висновками про належність та допустимість, а також достовірність таких показань, які б містились у вироку суду, постановленого за наслідками розгляду кримінальну справу.

Є безпідставними й доводи апелянта стосовно неприйняття судом першої інстанції до уваги не підтвердження здійснення позивачем оплати за отримані послуги через здійснення розрахунків за допомогою векселів, оскільки форма розрахунків між сторонами угоди за умови фактичного здійснення господарських операцій не має правового значення.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12.03.2013 р. в справі № 805/1420/13-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12.03.2013 р. в справі № 805/1420/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецтехвпровадження" до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 26.04.2013 р.

Головуючий суддя: Шальєва В.А.

Судді: Компанієць І.Д.

Бишов М.В.