Постанова № 30926371, 18.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2013 р. Справа № 804/4134/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Наталії Василієвни при секретаріПетранцові О.Ю. за участю: представника позивача представників відповідача Підлужного В.М. Прудко О.В., Марілової Н.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю підприємства «Теплотехніка» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними бездіяльності та наказу від 19.03.2013 р. №219, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю підприємство «Теплотехніка» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби в якому просить визнати протиправною бездіяльність ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська по не направленню ТОВ Підприємству «Теплотехніка» акту камеральної перевірки додатків ВП до декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2012 року, 1 півріччя 2012 року, 9 місяців 2012 року та 2012 рік, якими виправляються помилки за один той самий період (2-4 квартали 2011 року); визнати протиправним наказ ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська про проведення документальної перевірки ТОВ Підприємство «Теплотехніка» від 19.03.2013 р. за №219.

В обґрунтування позову зазначено, що податковий орган протиправно не надіслав на адресу позивача акт камеральної перевірки та у податкового органу не було законодавчо визначених підстав для прийняття наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві та просив позов задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечували, та зазначили, що відповідач діяв згідно чинного законодавства України, також надали до суду письмові заперечення, які містяться в матеріалах справи.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю підприємство «Теплотехніка», зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 16.03.2001 року та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

У відповідь на лист від 20.02.2013 року вх.20, щодо зарахування надміру сплачених сум податку на прибуток в рахунок зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 100158,00 гривень ТОВ Підприємство «Теплотехніка» отримало лист ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС від 04.03.2013 року за №4323/10/10-247 яким повідомлено позивача, що на виконання п. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України проводиться камеральна перевірка додатків ВП до декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2012 року, 1 півріччя 2012 току, 9 місяців 2012 року та 2012 рік, якими виправляються помилки за один і той самий період (2-4 квартали 2011 року). Також було зазначено, що перевіркою встановлено протиріччя даних, задекларованих платником, що може свідчити про порушення податкового обліку з податку на прибуток та неправомірне проведення податку на прибуток до зменшення по особовому рахунку, а тому результати перевірки будуть повідомлені додатково, платнику податків буде направлений акт камеральної перевірки податкової звітності.

Як зазначено представниками відповідача в судовому засіданні, під час проведення перевірки, у зв'язку з певними невідповідностями між даними задекларованими ТОВ Підприємство «Теплотехніка», дана перевірка вийшла за рамки камеральної.

19 березня 2013 року Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби прийнято наказ №219 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ підприємство «Теплотехніка» на підставі пп.20.1.4, п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п. 79.2 ст. 79, пп. 78.1.3 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з такого.

Відповідно до п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 - VI органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Види таких перевірок визначені у статті 75 Податкового кодексу України, згідно п.75.1 якої органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Порядок проведення камеральних перевірок передбачений статтею 76 Податкового кодексу України, у відповідності до якої камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

П. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України встановлено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Таким чином, у відповідності до наведених норм законодавства, Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби повинна була скласти акт за результатами камеральної перевірки та направити його примірник на адресу позивача, а отже бездіяльність відповідача щодо не складання та не направлення на адресу товариства з обмеженою відповідальністю підприємства «Теплотехніка» акту за результатами камеральної перевірки є протиправною.

Щодо прийняття наказу на проведення позапланової документальної невиїзної перевірки відповідно до пп.78.1.3 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом (пп.79.1 пп.79.2 ст.79 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, а саме платником податків подано органу державної податкової служби уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся органом державної податкової служби (пп.78.1.3 п.78.1 ст.78 ПК України).

Так, Наказом МФУ від 28.09.2011р. № 1213 затверджено форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, в якій передбачений рядок за кодом 26 «Зменшення податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду(ів), що уточнюється(ються) (від'ємне значення (рядок 16 - рядок 16 Податкової декларації, яка уточнюється) + від'ємне значення (рядок 22 - рядок 22 Податкової декларації, яка уточнюється) або рядок (сума рядків) 26 з додатка(ів) ВП до Податкової декларації)».

Згідно пункту 46.1 ст.46 Податкового кодексу України, податкова декларація, - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною. Згідно пункту 49.1 ст.49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Порядок внесення змін до податкової звітності визначений статтею 50 Податкового кодексу України. Так, пунктом 50.1. зазначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

З аналізу даної правової норми вбачається, що поняття «уточнюючий розрахунок» ототожнюється з поняттям «відображення суми недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання». Тобто, платнику податку надано право виправлення помилок двома абсолютно рівними з правової точки зору способами.

Судом встановлено, що позивачем до початку проведення планової документальної перевірки, а саме 09.04.2012 року був поданий додаток ВП за ІІ-VІ квартали 2011 року до декларації за І квартал 2012 рік, якій відповідач присвоїв статус «до відома», оскільки ТОВ Підприємство «Теплотехніка» подано до закінчення граничного строку подання декларації за І квартал 2012 року, а саме 04.05.2012 року нову декларацію з виплавленими показниками за №9024029312, якій позивачем самостійно присвоєно ознаку «звітна нова». Даною декларацією було змінено результат оподаткування порівняно з попередньою «звітною» декларацією як в частині звітного податкового періоду (І кварталу 2012 року), так і в частині уточнення помилок за II - IV квартали 2011 року.

Згідно «Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України», затверджених Наказом ДПА України від 31 грудня 2008р. №827 (чинний на дату подання податкової звітності за І квартал 2012 року), якщо після подачі декларації (незалежно від способу подачі) за звітний період платник податків подає нову декларацію із виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, передбачені п. 50.1 ст. 50 Кодексу, не застосовуються. Така декларація заноситься до БДАЗ з ознакою "звітна нова" (якщо це передбачено формою) та "звітна" (якщо інше не передбачено формою), а надана раніше звітність отримує статус "До відома" (пункт 4.10. Наказу).

Якщо платник податків надіслав адресату звітності, у тому числі через оператора, кілька примірників одного податкового документа (у разі уточнення, неотримання квитанцій підтвердження тощо), то оригіналом вважається електронний документ, отриманий останнім до закінчення граничного терміну подання податкової звітності, встановленого для подачі звітності у паперовому вигляді.

У базі даних податкової звітності районного рівня проставляється статус "До відома" документам, що надійшли не останніми або виявлені за допомогою сформованого реєстру подвійно поданих документів, (підпункт 4.13.10. Наказу).

Щодо реєстрації Наказу ДПА України від 31.12.2008р. №827 в Міністерство юстиції України. Листом Мін'юста від 24.02.2010 р. N 1111-0-26-10-20 "Щодо деяких положень наказу Державної податкової адміністрації від 31 грудня 2008 року N 827 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України"" зазначено, що Методичні рекомендації за своєю правовою природою носять рекомендаційний, роз'яснювальний характер і відповідно до підпункту "е" пункту 5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року N 731, на державну реєстрацію не подаються.

Таким чином, Податковим кодексом України не передбачено подання декількох примірників однієї податкової декларації за один і той самий період, оскільки на підставі тільки одного документа може бути здійснено нарахування відповідного податку за відповідний період. Вищенаведені «Методичні рекомендації» розроблено з метою впровадження у державних податкових органах єдиної методології ведення та захисту документів податкової звітності платників податків з урахуванням різних способів надходження документів до ОДПС, у тому числі засобами телекомунікаційного зв'язку (п.3.2. Наказу від 31.12.2008р. №827) та визначають методологію забезпечення достовірності введених даних, специфічні вимоги для обробки окремих груп документів тощо (п.3.3. Наказу від 31.12.2008р. №827). Тобто, за допомогою Методичних рекомендацій вирішується «технічна» сторона приймання податкової звітності, яка не викладена в ПКУ.

Письмове повідомлення платника про набуття його податкової звітності статусу «до відома» у зв'язку з поданням платником самостійно «нової звітної» декларації Податковим кодексом України не передбачено.

З огляду на вищезазначене, податковий орган правомірно визнав оригіналом податкову декларацію за І квартал 2012 року №9024029312 від 04.05.2012 р. (звітна-нова) з додатком ВП за період II - IV квартали 2011 року, яка була подана під час проведення планової документальної перевірки платника за період, який перевірявся органом державної податкової служби, при цьому у нього була відсутня підстава письмово повідомляти платника про набуття його попередньої звітності статусу «до відома». Крім того, оскільки додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною (згідно п.49.1 ПК України), то додаток ВП, яким виправлялись помилки за період II - IV квартали 2011 року, наданий 04.05.2012р. разом з новою звітною декларацією №9024029312 від 04.05.2012р. вважається поданим під час проведення планової документальної перевірки платника податків.

Таким чином, позивач скористався правом саме уточнення виявлених помилок шляхом виправлення їх в наданій пізніше податковій звітності (абзац «б» пункту 50.1 ПК України), оскільки подання додатку ВП за II - IV квартали 2011 року до декларації за І квартал 2012 року, форма та назва якого («Розрахунок податкових зобов'язань за період, у якому виявлено помилку(и)») затверджена Наказом МФУ від 28.09.2011р. № 1213, прирівнюється до подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, враховуючи викладене вище, у Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби були правові підстави для прийняття оскаржуваного наказу.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З огляду на вище викладеного вище, суд доходить до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю підприємства «Теплотехніка» підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. Виходячи з цього, суд вважає за необхідне присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю підприємство «Теплотехніка» (код ЄДРПОУ 31402141) судові витрати у розмірі 17 гривень 20 копійок.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 70, 71, 72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю підприємства «Теплотехніка» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними бездіяльності та наказу від 19.03.2013 р. №219 - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Кіровському районі м Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо не складання та не направлення на адресу товариства з обмеженою відповідальністю підприємства «Теплотехніка» акту за результатами камеральної перевірки додатків ВП до декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2012 року, 1 півріччя 2012 року, 9 місяців 2012 року та 2012 рік.

В іншій частині відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю підприємства «Теплотехніка» (код ЄДРПОУ 31402141) судові витрати у розмірі 17 (сімнадцять) гривень 20 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 23 квітня 2013 року

Суддя Н.В. Боженко