Рішення № 30926156, 24.04.2013, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Провадження № 2/263/1062/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И.

24 квітня 2013 року. Жовтневий районний суд м. Маріуполя у складі судді Степанової С.В., при секретарі Марцині Д.С., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4, треті особи: Жовтнева районна адміністрація Маріупольської міської Ради, Донецький обласний державний нотаріальний архів про визнання договору дарування квартири недійним та повернення правовстановлюючих документів, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4, про визнання недійсним договору дарування квартири № 17, яка знаходиться в будинку № 152, по пр. Будівельників, в м. Маріуполі, та визнання права власності на вказану квартиру. В позовній заяві вказав, що у звязку з тим, що на його адресу поступали загрози щодо його життя та членів його родини від невідомих йому осіб, він був вимушений відчужити вказану квартиру своєму сину, але намірів безоплатно її передавати він не мав, після оформлення договору дарування продовжував сплачувати витрати з квартирної плати та інші комунальні платежі. Крім того, син унаслідок свого малолітнього віку не міг реально отримати вказану квартиру, не мала такого наміру і його законний представник ОСОБА_3, тобто договір дарування ним укладався без наміру реального настання правових наслідків, а з метою тимчасового переоформлення свого права власності на спірну квартиру до повного усунення існуючої небезпеки протиправного позбавлення його права власності невідомими особами. З такими самими намірами при укладенні договору дарування діяла також відповідач ОСОБА_3, яка вказаний договір дарування не реєструвала в Бюро технічної інвентаризації м. Маріуполя. У звязку із чим просив визнати договір дарування спірної квартири від 29.09.2008 року недійсним та визнати за ним право власності.

Ухвалою суду від 25.02.2013 року позовні вимоги в частині визнання права власності на спірну квартиру залишені без розгляду, позовні вимоги уточнені та продовжено розгляд справи в частині визнання договору дарування квартири недійним та повернення правовстановлюючих документів.

У судовому засіданні позивач уточнені позовні вимоги та обставини, викладені в позові, підтримав в повному обсязі, позов просив задовольнити. Надав суду два екземпляра оспорюваного правочину.

Відповідач у судове засідання не зявилася, від неї подана заява з клопотанням розглянути справу у її відсутність, оскільки вона виїхала за межі України у РФ, позовні вимоги визнала та не заперечувала проти їх задоволення. Вказала, що її інтереси в суді буде представляти адвокат ОСОБА_2 В письмових поясненнях вказала, що причиною укладення спірного договору дарування була не вільна воля позивача та її, та вони були вимушені піти на оформлення такої угоди з причин погроз невідомих ім осіб. Вона дійсно не мала наміру приймати в дар спірну квартиру, не отримувала від позивача ключі на вказану квартиру, технічна документація на квартиру, після укладення договору дарування, знаходилася у позивача. Ні вона, ні її син ніколи не були зареєстровані у спірній квартирі, ніколи в ній не проживали.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнала та не заперечувала проти їх задоволення.

Представник третьої особи Донецького обласного державного нотаріального архіву у судове засідання не зявився, направив до суду лист про не заперечення розгляду справи у відсутність його представника.

Представник третьої особи Жовтневої районної адміністрації Маріупольської міської Ради у судове засідання не зявився, надав суду заяву з клопотанням справу розглянути у його відсутність з урахуванням прав та законних інтересів дитини.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступними підставами.

Судом встановлено, що 29 вересня 2008 року ОСОБА_1 уклав договір дарування квартири № 17, в будинку № 152, що знаходиться на проспекті Будівельників у м. Маріуполі, згідно якого обдарований ОСОБА_4, в інтересах якого діяла ОСОБА_3, прийняв в дар вказану квартиру. Договір дарування був нотаріально посвідчений нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 3904. (а.с.5).

Згідно особового рахунку № 4333від 11.02.2013 року в спірній квартирі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані не були. (а.с.15).

Згідно листа Донецького обласного державного нотаріального архіву № 435/01-12 від 07.03.2013 року повідомлено, що в його справах на зберіганні знаходиться договір дарування квартири, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, до якого приєднано правовстановлюючі документи: свідоцтво про право власності на житло, видане Управлінням міського майна м. Маріуполя 01.09.1998 року за реєстраційним номером 9000, та договір дарування ? частини квартири, посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_6 09.09.2004 року за реєстровим номером 4781. (а.с.33).

Згідно листа Донецького обласного державного нотаріального архіву від 11.04.2013 року у нього на зберіганні також знаходиться витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий Маріупольським БТІ від 23.09.2004 року. (а.с.51-54).

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме, що 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 5) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ч. 1 ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином є фіктивним та визнається судом недійсним.

Оскільки сторони вчинили спірний правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний, при його вчиненні сторони мали інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином, суд вважає, що такий правочин повинен бути визнаний недійсним.

Згідно п. 3 глави 7 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року (далі Порядок), документи, на підставі яких вчинено нотаріальну дію, та документи або копії (витяги) з них, необхідні для вчинення нотаріальної дії, обов'язково долучаються до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса.

Відповідно до п. 7.6 та п. 7.7 глави 1 розділу ІІ Порядку у разі одержання рішення суду про визнання нотаріально посвідченого договору недійсним нотаріус проставляє про це відмітку на примірнику договору, який зберігається в матеріалах нотаріальної справи, долучивши до нього копію рішення суду, а також проставляє відмітку в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій і, при можливості, на всіх інших примірниках договору. Правовстановлюючий документ повертається відчужувачу майна.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Наслідком визнання недійсним договору дарування є повернення правовстановлюючих документів на спірну квартиру.

Таким чином, враховуючи згоду відповідача з обставинами, які викладені в позовній заяві, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову, оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

У звязку з задоволенням позову, суд, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, стягує з відповідача на користь позивача сплачені ним судові витрати.

На підставі ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 234 ЦК України, Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 213, 215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4, треті особи: Жовтнева районна адміністрація Маріупольської міської Ради, Донецький обласний державний нотаріальний архів про визнання договору дарування квартири недійним та повернення правовстановлюючих документів, задовольнити.

Договір дарування квартири № 17, в будинку № 152, що знаходиться на проспекті Будівельників, у м. Маріуполі, укладений 29 вересня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, яка діяла від імені та в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_4, посвідчений нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_5 за реєстровим № 3904, визнати недійсним.

Донецькому обласному державному нотаріальному архіву повернути ОСОБА_1 наступні документи:

-договір дарування ? частки квартири № 17, в будинку № 152, що знаходиться на проспекті Будівельників, у м. Маріуполі, укладений девятого вересня 2004 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_6 09.09.2004 року за реєстровим номером 4781;

-свідоцтво про право власності на житло, видане Управлінням міського майна м. Маріуполя 01.09.1998 року на імя ОСОБА_7 та ОСОБА_1, зареєстрованого за № 9000;

-витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий Маріупольським бюро технічної інвентаризації від 23.09.2004 року на імя ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 114,80 грн.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня проголошення рішення або отримання його копії.

Суддя С.В. Степанова