Рішення № 30925496, 15.04.2013, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.04.2013 Справа № 5008/269/2012

Суддя господарського суду Закарпатської області Бобрик Г.Й. розглянувши матеріали справи

за позовом Заступника військового прокурора Ужгородського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачева, м. Мукачево

до відповідача Оноківської сільської ради Закарпатської області, с. Оноківці Ужгородського району

до третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2, м. Ужгород, ОСОБА_3, м.Ужгород

про визнання недійсним рішення Оноківської сільської ради від 25.11.2005 року та скасування державного акта на право власності на землю

Суддя Г.Й. Бобрик

За участю

від КЕВ м. Мукачево -

від відповідача -

від третьої особи 1,2 - ОСОБА_3

прокурора Закарпатської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері - Продан О.Є.

Суть спору: У квітні 2012 заступник військового прокурора Ужгородського гарнізону звернувся в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачево до господарського суду Закарпатської області з позовом до Оноківської сільської ради Закарпатської області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2, про визнання недійсним рішення Оноківської сільської ради від 25.11.2005 року "Про виділення земельної ділянки в приватну власність для ведення індивідуального садівництва" в частині передачі у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,12 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та скасування державного акта на право власності на землю серії ЗК №002285 виданого громадянину ОСОБА_2.

Позов мотивовано тим, що 25.11.2005 Оноківською сільською радою Ужгородського району Закарпатської області прийнято рішення "Про виділення земельної ділянки у приватну власність для ведення індивідуального садівництва", відповідно до якого передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,12 га в АДРЕСА_1, та на підставі якого видано ОСОБА_2 державний акт на право власності на землю ЗК № 002285. Посилаючись на те, що ОСОБА_2 надано вказану земельну ділянку із земель, що знаходяться у постійному користуванні квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачева відповідно до акту на право постійного користування землею № 306 серії Б № 029097 виданого в 1979 році, в порушення Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних сил України та основних правил користування наданими землями, затвердженого наказом Міністра оборони України від 22.12.1997 № 483, військовий прокурор Ужгородського гарнізону просив визнати недійсним рішення Оноківської сільської ради від 25.11.2005 та скасувати державний акт на право власності на землю виданого громадянину ОСОБА_2.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.01.2013 року постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.10.2012 року та рішення господарського суду Закарпатської області від 18.06.2012 року скасовано, справу № 5008/269/2012 направлено на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області.

Представник від позивачів та прокурор, враховуючи вказівки, викладені у постанові ВГСУ від 14.01.2012 року, уточнили позовні вимоги та просить суд розглянути позов, в частині, визнання недійсним рішення Оноківської сільської ради Ужгородського району від 25.11.2005 року „Про виділення земельної ділянки у приватну власність для ведення індивідуального садівництва в частині передачі у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,12 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Таким чином, предметом спору у даній справі є визнання недійсним рішення Оноківської сільської ради Ужгородського району від 25.11.2005 року „Про виділення земельної ділянки у приватну власність для ведення індивідуального садівництва в частині передачі у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,12 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

18 березні 2013 року заступник Закарпатського прокура з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України повідомив суд про вступ у розгляд даної справи.

Прокурор та представник позивачів підтримали позовні вимоги в частині визнання недійсним рішення Оноківської сільської ради Ужгородського району від 25.11.2005 року, оскільки воно не відповідає чинному, на момент прийняття, законодавству.

Відповідач у судове засідання не з"явився. Наявним у матеріалах справи поясненням від 03.04.2012 року визнав позов, не заперечує проти його задоволення та просив розглядати спір без участі його представника.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання також не з"являвся.

Залучена до участі у справі третя особа на боці відповідача - ОСОБА_3, як новий власник спірної земельної ділянки, заперечує проти задоволення позову.

У судовому засіданні 11.04.2013 року відповідно до ст. 77 ГПК України, за згодою представників сторін, суд оголошував перерву до 15.04.2013 року до 16:00 год.

Під час нового розгляду справи вивчивши та оцінивши матеріали справи в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням XXIII сесії IV скликання Оноківської сільської ради Ужгородського району від 25.11.05 ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва в масиві "Шахта".

На підставі вказаного рішення ОСОБА_2 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗК № 002285, відповідно до якого ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва у АДРЕСА_1.

Спірна земельна ділянка ОСОБА_2 продана гр. ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 08.04.11, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5, реєст. №1001, зареєстрованого в Оноківській сільській раді за № 571 від 25.10.11.

В обґрунтування позовних вимог про визнання нечинним вказаного рішення ради від 25.11.05 та скасування Державного акту на право власності на землю, виданого на його підставі, позивач зазначає про те, що спірна земельна ділянка перебуває у користуванні Мукачівської КЕВ на підставі Державного акту на право користування, виданого виконавчим комітетом Ужгородської районної Ради депутатів трудящих у 1979 році за № 306 серії "Б" № 029097. Таким чином, оспорюване рішення не відповідає вимогам ст.ст. 141, 149 Земельного кодексу України, "Положенню про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями", затвердженого наказом Міністра оборони України від 22.12.97 № 483, оскільки Міністром оборони України рішення про надання згоди на вилучення земельної ділянки площею 0,12 га, яка надана третій особі, не приймалось.

Предметом спору у даній справі є визнання недійсним рішення сільської ради від 25.11.05 "Про виділення земельної ділянки у приватну власність для ведення індивідуального садівництва" в частині передачі в приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 0,12 га та скасування Державного акту на право власності на землю серії ЗК № 002285.

Відповідно до ст. 77 ЗК України до земель оборони належать землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Відповідно до ст.ст. 20,21 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель; порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою, зокрема, для визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.

У відповідності до вимог земельного законодавства підставами припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, є вилучення у випадках, передбачених Земельним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом, в т.ч. за згодою попереднього власника чи землекористувача.

За змістом положень ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до п. "г" ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування.

У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

Відповідно до Положення Квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачево, затвердженого начальником Західного територіального КЕУ 03.01.06, на підставі якого діє КЕВ м. Мукачево, та свідоцтва про державну реєстрацію від 20.07.01 серія А00 № 611030, останній є державною установою, яка заснована на базі Мукачівської квартирно-експлуатаційної частини району згідно директиви Міністерства оборони України № 322/1/10 від 20.04.05 і є правонаступником Мукачівської КЕЧ району.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається із збірно-кадастрового плану земельної ділянки АДРЕСА_1 за станом на 2009 рік, земельні ділянки, які надані у власність громадянам ОСОБА_6 (0,1200 га) та ОСОБА_2 (0,1200 га), знаходяться в межах земельної ділянки КЕВ м. Мукачево (1,4507 га).

Як вбачається з матеріалів справи, до Технічного звіту додані: - збірний кадастровий план земельної ділянки КЕВ м. Мукачево за станом на 2012 рік, на якому зазначено межі земельної ділянки КЕВ м. Мукачево і в межах якої знаходиться земельна ділянка гр. ОСОБА_2 (даний кадастровий план погоджений як Оноківською сільською радою, так і управлінням Держкомзему в Ужгородському районі); - акт погодження меж із сусідніми землекористувачами, якими є Оноківська сільська рада, ДП "Ужгородське лісове господарство" та гр. ОСОБА_7 Зазначені вище документи погоджені з відповідачем у справі - Оноківською сільською радою без заперечень та зауважень, що оцінюється судом як належне визнання позивача користувачем цієї земельної ділянки.

Крім того, листом Оноківська сільська рада за № 151 від 03.04.12 визнала позов повністю (Т. І а.с. 130).

До того ж, КЕВ м. Мукачево є користувачем і володільцем нерухомого майна державної власності, що знаходиться на земельній ділянці АДРЕСА_1, на підставі рішення Постійно діючого Третейського суду від 13.12.08 у справі № 092/08 (витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 10.02.09 № 21827052).

Враховуючи вищенаведені обставини справи, що підтверджені відповідними доказами, суд дійшов висновку про те, що земельна ділянка, яка відповідно до оспорюваного рішення відповідача від 25.11.05 була надана гр. ОСОБА_2 для ведення індивідуального садівництва, належить до земель державної власності, перебуває у користуванні КЕВ м. Мукачево (заснованого на базі Мукачівського КЕЧ Ужгородського району), на підставі Державного акта на право користування 1979 року № 306 серії "Б"№ 029097, згоди відповідачу на вилучення цієї земельної ділянки з постійного користування Міністерство оборони України не надавало, рішення про зміну цільового призначення цієї земельної ділянки не приймалося, а відтак, позов про визнання рішення Оноківської сільської ради від 25.11.05 є підставним та обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Позов прокурора поданий у межах строку позовної давності у відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 268 ЦК України (з урахуванням Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" від 20.12.11 № 4176-VI).

Керуючись ст.ст. 22, 27, 29, 32, 33, 34, 43, 69, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати недійсним рішення Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області від 25.11.05 "Про виділення земельної ділянки у приватну власність для ведення індивідуального садівництва" в частині передачі в приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,12 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошена 15.04.2013 року. Повне рішення складено 25.04.2013 рокую

Суддя Бобрик Г.Й.