Рішення № 30925466, 22.04.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.13 Справа№ 914/1040/13-г

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Львів)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕВ ТРАНС»

(с. Сокільники, Львівська обл.)

про: стягнення заборгованості на суму 20625,32 грн.

Суддя: В.М. Пазичев

При секретарі: В.С. Пшеничній

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - паспорт серія НОМЕР_3, виданий РВ УМВС України у Львівській області від 27.01.1997 року

від відповідача: Не з'явився.

Представникам сторін, присутнім в судових засіданнях, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть справи: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕВ ТРАНС» (с. Сокільники, Львівська обл.) про стягнення заборгованості на суму 20625,32 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 18.03.2013 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 25.03.2013 року. Ухвалою суду від 25.03.2013 року розгляд справи відкладено до 22.04.2013 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 18.03.2013 року, про відкладення від 25.03.2013 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

10.04.2013 року за вх.№11815/13 позивач на вимоги ухвали суду подав додаткові документи по справі.

22.04.2013 року за вх.№13559/13 позивач подав клопотання про зменшення позовних вимог, у якому просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 19545 грн. а також суму судового збору у розмірі 1720,5 грн., а в частині стягнення 3% річних у розмірі 80,32 грн., витрат на правову допомогу у розмірі 1000 грн. провадження припинити, згідно ч.1 ст. 80 ГПК України.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 18.03.2013 року, про відкладення від 25.03.2013 року не виконав, явку повноважного представника не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, про що вказує поштове повідомлення про вручення №08033562 від 01.04.2013 року, а явка відповідача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, у відсутності представника відповідача.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, повний текст рішення виготовлено, підписано та оголошено 22.04.2013 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, 21.12.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕВ ТРАНС» (надалі - відповідач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - позивач), був укладений договір №21/12/12НВ про надання послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні і транспортно-експедиторське обслуговування (надалі - Договір). В даному Договорі ТзОВ «ЛЕВ ТРАНС» виступало в якості Експедитора, а ФОП ОСОБА_1 - в якості Перевізника.

21.12.2012 року на підставі даного Договору було укладено Транспортне замовлення №21/12/12.НВ (надалі - Заявка), згідно якого ФОП ОСОБА_1 забезпечив доставку вантажу за маршрутом м. Шкопау (Німеччина) - м. Київ (Україна), автомобіль Вольво д.н. НОМЕР_1, причіп НОМЕР_4.

Позивач зазначає, що свої зобов'язання згідно умов Заявки ФОП ОСОБА_1 виконав в повному обсязі, про що свідчить відмітка в міжнародній товарно-транспортній накладній (СМR) б/н про одержання вантажу та Акт приймання виконаних робіт (послуг) № 27/12 від 27.12.2012 року, засвідчений печатками та підписами сторін, на суму в розмірі 19 545,00 грн. без ПДВ.

Також позивач вказує, що, згідно умов Заявки, вартість перевезення становила 1 850,00 Євро. Відповідно до п. «Умови оплати» Договору, оплата мала бути проведена шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок Перевізника через 15 банківських днів по отриманню оригіналів документів. Оригінали документів надавались ТзОВ «ЛЕВ ТРАНС» наручно, при цьому відразу був повернений Акт приймання виконаних робіт (послуг) № 27/12 від 27.12.2012 року.

Курс НБУ Євро по відношенню до гривні станом на 27.12.2012 року становив 1 євро=10,565147 грн. Тобто ТзОВ «ЛЕВ ТРАНС» повинно було здійснити оплату, згідно Акту приймання виконаних робіт (послуг) № 27/12 від 27.12.2012 року на суму в розмірі 19 545,00 грн. без ПДВ, а граничною датою розрахунку було 21.01.2013 року. Однак, відповідач не виконав обов'язку по оплаті за надані йому позивачем послуги на суму в розмірі 19 545,00 грн. без ПДВ, згідно з Заявкою №21/12/12.НВ від 21.12.2012 року, чим порушив п. «Умови оплати» Договору.

Позивач вказує, що на момент звернення позивача до господарського суду, розмір заборгованості відповідача перед позивачем, згідно Заявки №21/12/12.НВ від 21.12.2012 року, складає 19 625,32 (дев'ятнадцять тисяч шістсот двадцять п'ять) грн. 32 коп., з них: 19 545,00 грн. - сума основного боргу, згідно Договору-Заявки; 80,32 грн. - 3% річних за період з 21.01.2013 року до 12.03.2013 року.

Позивач наголошує, що змушений був звернутися до ПП «Юридична фірма «Паритет Плюс» за наданням правової допомоги, що потягнуло за собою витрати, понесені позивачем через невиконання відповідачем умов Договору. Таким чином, витрати на правову допомогу, згідно Договору №03 від 04.03.2013 року, складають 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп.

Отже загальна сума, що належить до стягнення з відповідача складає 20 625,32 (двадцять тисяч шістсот двадцять п'ять) грн. 32 коп.

22.04.2013 року за вх.№13559/13 позивач подав клопотання про зменшення позовних вимог, у якому просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 19545 грн. а також суму судового збору у розмірі 1720,5 грн., а в частині стягнення 3% річних у розмірі 80,32 грн., витрат на правову допомогу у розмірі 1000 грн. провадження припинити, згідно ч.1 ст. 80 ГПК України.

Відповідач, незважаючи на вимоги суду, доказів погашення заборгованості не представив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не подав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно ч. 7 ст. 193 ГК України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ч.1 статті 222 ГК України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Частиною 5 статті 222 ГК України передбачено, що претензія підписується повноважною особою заявника претензії або його представником та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом або вручається адресатові під розписку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу в повному обсязі, проти позовних вимог не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У відповідності із ч. 1 ст. 202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В ході судового розгляду справи встановлено, що на виконання умов Договору №21/12/12НВ від 21.12.2012 року, позивачем було надано відповідачу послуги з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні і транспортно-експедиторське обслуговування, що підтверджується відміткою в міжнародній товарно-транспортній накладній (СМR) б/н про одержання вантажу та Актом приймання виконаних робіт (послуг) №27/12 від 27.12.2012 року, які підписані повноважними представниками сторін, що підтверджується належними печатками підприємств, якими завірено підписи їх представників.

Отже, в ході судового розгляду справи судом встановлено, що позивач свої зобов'язання згідно умов Заявки виконав в повному обсязі, забезпечив доставку вантажу за маршрутом м. Шкопау (Німеччина) - м. Київ (Україна), автомобіль Вольво д.н. НОМЕР_1, причіп НОМЕР_4, про що свідчить відмітка в міжнародній товарно-транспортній накладній (СМR) б/н про одержання вантажу та Акт приймання виконаних робіт (послуг) №27/12 від 27.12.2012 року, однак, відповідач не виконав свої зобов'язання у визначений строк, не оплатив позивачу за надання послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні і транспортно-експедиторське обслуговування. Тобто, незважаючи на вимоги суду, належних та допустимих доказів виконання своїх зобов'язань за договором - оплати за надання послуги з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні і транспортно-експедиторське обслуговування, відповідач не подав, внаслідок чого утворилась його заборгованість перед позивачем в розмірі 19 545 грн. 00 коп.

Згідно ч.4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

22.04.2013 року за вх.№13559/13 позивач подав клопотання про зменшення позовних вимог, у якому просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 19545 грн. а також суму судового збору у розмірі 1720,5 грн., а в частині стягнення 3% річних у розмірі 80,32 грн., витрат на правову допомогу у розмірі 1000 грн. провадження припинити згідно ч.1 ст. 80 ГПК України.

Отже, судом встановлено, що борг відповідача перед позивачем складає 19 545, 00 грн., що підтверджується Заявкою №21/12/12.НВ від 21.12.2012 року. Всього сума боргу відповідача перед ФОП ОСОБА_1, що підлягає стягненню на користь останнього, складає 19 545 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот сорок п'ять) грн. 00 коп.

Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно ст. 239 ЦК України, правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Згідно ч.1 ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Згідно ч.2 ст. 241 ЦК України, наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

У відповідності зі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач не подав докази погашення боргу, суд прийшов до висновку, що уточнені позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕВ ТРАНС» (с. Сокільники, Львівська обл.) в частині стягнення заборгованості на суму 19 5454,00 грн. є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав квитанцію №ПН1314 від 05.03.2013 року на суму 1720,50 грн. про сплату судового збору.

Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Уточнені позовні вимоги - задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕВ ТРАНС» (81110, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Сокільники, вул. Кривоноса, 3, код ЄДРПОУ 35472228, р/р 26005000008929 в ПАТ «Фольксбанк», МФО 325213) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, р/р НОМЕР_5 в ПАТ «Фольксбанк» МФО 325213) - 19 545 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот сорок п'ять) грн. 00 коп. основного боргу та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) гривень 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати в порядку статті 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.