Рішення № 30925402, 24.04.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2013 р. Справа № 902/287/13-г

Провадження № 8/902/18/13

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Грабика В.В.,

при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л.,

за участю представників сторін:

від позивача :Безручко І.В. - за довіреністю;

від відповідача:Купрій О.М. - за довіреністю;

розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "КВС-Україна" (вул. Лейпцизька,3-А, м. Київ, 01015)

до:товариства з обмеженою відповідальністю "Подільські цукроварні" (вул. Чкалова, буд. 16Б, смт. Крижопіль, Крижопільський район, Вінницька область)

про стягнення коштів в сумі 1174590,54 грн.,-

ВСТАНОВИВ :

ТОВ "КВС-Україна" 25.02.2013р. звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом до ТОВ "Подільські цукроварні" про стягнення 1 174 590,54 грн., а саме: 956354,69 грн. - основного боргу, 170 391,93 грн. - пені, 9 563,54 грн. - інфляційних втрат, 38 280,38 грн. - 3% річних, 2000,00грн. - збитків.

Позовні вимоги обґунтовані наступним. 21.03.2011 р. між ТОВ "КВС - Україна" та ТОВ "Подільські цукроварні" укадено договір поставки №16/04/2011 за яким позивач зобов'язувався передати відповідачеві насіння сільськогосподарських культур, а відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити товар, асортимент, ціна і кількість якого зазначаються і додатках до договору. Згідно додатку №1 від 21.03.2011р. було здійснено поставку сільськогосподарської продукції на суму 1 743 944,69 грн.. Оплата всієї вартості товару за цим додатком повинна була бути здійснена не пізніше 01.12.2012р.. Відповідач за отриманий товар розрахувався частково в сумі 950 000,00 грн.. Оскільки до кінця строку ТОВ «Подільські цукроварні» не здійснило повну оплату за поставлений товар, сторони домовились викласти додаток №1 від 21.03.2012 р. в новій редакції, про що уклали додаток №3 від 31.10.2012р., відповідно до якого сума оплати за поставлений товар була збільшена на 162 410,00 грн. та строк оплати був продовжений до 30.11.2012р.. На даний час відповідач в повному обсязі кошти за товар не сплатив, що стало підставою для стягення з відповідача окрім основного боргу в сумі 956 354,69 грн., пені в сумі 170 391,93 грн., інфляційних втрат в сумі 9 563,54 грн., 3% річних в сумі 38280,38 грн., збитків в сумі 2000,00 грн..

Ухвалою суду від 27.02.2013 р. порушено провадження у справі № 902/287/13-г та призначено до розгляду в судовому засіданні на 26.03.2013р..

21.03.2013р. від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позов наступного змісту. Станом на 20 березня 2013 р. розмір заборгованості відповідача перед позивачем за договором постачання товару за №16/04/2011 від 21.03.2011р. складає 793 944,68 грн.(а.с.35).

23.04.2013р. від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про зменшення розміру позовних вимог , а саме пені до суми 165 161,85 грн. за період з 09.12.2011р. по 12.04.2013р., інфляційних втрат до суми 9563,54 грн. за період з грудня 2011р. по січень 2013р., 3% річних до суми 32872,65 грн. за період 09.12.2011р. по 12.04.2013р.. Позивачем заявлено про виправлення описки в позовній заяві, в якій вказано про сплату відповідачем 13.02.2012 р. 300 000,00 грн., а насправді від відповідача надійшло 100 000,00 грн.. Разом з тим в даній заяві позивач використав інший порядок нарахування пені та 3% річних, а також збільшив період їх нарахування з 09.12.2011р. по 12.04.2013р. (а.с.44-49).

23.04.2013р. від позивача через канцелярію суду надійшли письмові пояснення наступного змісту в яких йдеться про те, що додаток №2 до договору №16/04/2011 р. від 21.03.2011р. не укладався (а.с. 55-56).

Ухвалою суду від 26.03.2013р. розгляд справи відкладено на 24.04.2013р..

В судовому засіданні 24.04.2013 р. представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі з підстав та за обставин, вказаних в позові з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача позов визнав частково, а саме по основному боргу в сумі 793 944,69 грн. та інші нарахування проведені саме з цієї суми основного боргу, а також пояснив, що дія договору закінчилася 31.12.2011р., а тому не може бути взята до уваги додаткова угода, укладена після закінчення дії основного договору.

При розгляді справи судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

21.03.2011р. між ТОВ "КВС-Україна" та ТОВ "Подільські цукроварні" укладено договір поставки №16/04/2011. Договором передбачено наступне: у терміни і на умовах, визначених даним договором, постачальник зобов'язується передати покупцю насіння сільськогосподарських культур (надалі - „товар"), а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар, найменування, асортимент, ціна і кількість якого зазначаються у додатку(ах) до даного договору (п.1.1); ціна товару визначається в додатку(ах) до договору, що є невід'ємною частиною договору (п.2.1.); порядок, розміри та строки розрахунків за поставлений товар визначається в додатку(ах) до даного договору (п.3.1.); датою оплати вважається дата зарахування грошей на поточний рахунок постачальника (п.3.5.); датою поставки товару чи його частини вважається дата підписання сторонами видаткової накладної. Кінцевий строк, в який постачальник має надати покупцю можливість прийняти товар у відповідності до умов поставки (надалі - "строк поставки") зазначається в додатку(ах) до договору (п.5.3.); товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем: по кількості та асортименту відповідно до видаткової накладної; по якості відповідно до сертифікату якості (сертифікату відповідності) і додатку до договору (п.6.2.); факт передачі і приймання товару оформлюється видатковою накладною (п.6.3.); у випадку несплати у строк платежів за даним договором, покупець повинен сплатити постачальнику пеню в розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, та не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується неустойка. В разі прострочення сплати за товар по кожному з етапів оплати більше ніж на 7 календарних днів, покупець зобов'язується виплатити постачальнику дану суму з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення платежу, сплатити пеню (п.8.4.); у відповідності до ст. 259 цивільного кодексу України та п.6 ст. 232 Господарського кодексу України сторони домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх грошових зобов"язань, а нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язань здійснюється без обмеження строку (п.8.5.); у відповідності до п. 5 ст. 225 Господарського кодексу України, сторони погодились, що у випадку звернення стороною до суду внаслідок порушення другою стороною своїх зобов'язань за даним договором, сторона, що ініціює судовий процес має право додатково стягнути з винної сторони збитки, що пов'язані з витратами на відновлення порушеного права або захисту законних інтересів (крім судових витрат), у заздалегідь погодженій твердій сумі, що становить 2000 (дві тисячі) грн. (п.8.7.); договір набирає сили з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2011. Закінчення строку дії договору не звільняє покупця від виконання тих грошових зобов"язань, які залишилися невиконаними ним (п.11.1.) (а.с.13-17).

Додатком №1 від 21.03.2011р. передбачено наступне: строки постачання даної партії: до 31 березня 2011 року (п.5.); загальна вартість партії товару за цим договором на день його підписання становить 1743944 гривень 69 копійок з урахуваннм ПДВ, грошовий еквівалент загальної вартості товару з ПДВ в іноземній валюті складає 155 292 євро (п.6.); порядок розрахунку проводиться на підставі умов, викладених в цьому договорі (пункт №3) та на підставі наведеного нижче порядку (п.8.); оплата всієї вартості товару за цим додатком здійснюється не пізніше 01 грудня 2011 року (п.9.); цей додаток доповнює договір постачання №16/04/2011 від 21 березня 2011 р. та є його невід"ємною частиною (п.10.); додаток набуває чинності з дати його підписання обома сторонами і діє до повного виконання ними своїх зобов"язань ( п.11.) (а.с.18-19).

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач, через представника, який діяв за довіреністю №ЦЗ-54 від 30.03.2011р. прийняв товар на загальну суму 1 743 944,68 грн., що стверджується видатковими накладними: № 80295268 від 30.03.2011р. на суму 1 617 269,15 грн., № 80295221 від 31.03.2011р. на суму 126 675,53 грн.(а.с.22, 24,25).

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково в сумі 950 000,00 грн, що стверджується довідкою банку №2086/VI від 10.04.2013р.(а.с.51).

Додатком №3 від 31.10.2012р. передбачено наступне: скасувати додаток №2 від 26.07.2012р. до договору поставки №16/04/2011 від 21 березня 2011р. (далі - договір)(п.I.); внести зміни в додаток №1 від 21 березня 2011р. до договору виклавши п.1, п.6, п.7, п.9 в наступній редакції: загальна вартість партії товару за цим додатком на день його підписання становить один мільйон дев"ятсот шість тисяч триста п"ятдесят чотири гривні 69 копійок, з урахуванням ПДВ (п.6.); оплата вартості товару за цим додатком здійснюється в наступному порядку: часткова оплата вартості товару в сумі 950 000,00 гривень вже сплачена на рахунок постачальника до моменту укладення цього додатку №3. Часткова оплата вартості товару в сумі 793 944,69 грн. гривень повинна бути сплачена покупцем постачальнику до 16 листопада 2012 року. Остаточний розрахунок за товар та сплату суми в розмірі 162 410,00 грн. (сто шістдесят дві тисячі чотириста десять гривень 00 коп.) покупець зобов"язується оплатити не пізніше 30 листопада 2012 року (п.9) (п.II.); пункт 7 додатку №1 до договору скасувати (п.III.);цей додаток №3 змінює додаток №1 від 21 березня до договору поставки №16/04/2010 від 21 березня 2011р. та є його невід"ємною частиною (п.IV.); цей додаток №3 доповнює договір поставки №16/04/2010 від 21 березня 2011р. та є його невід"ємною частиною (п.V.); додаток №3 набуває чинності з дати його підписання обома сторонами і діє до повного виконання ними своїх зобов"язань (п.VI); решту умов договору та всіх попередніх додатків до нього сторони залишили без змін (п.VII)(а.с.20-21).

З метою досудового врегулювання спору ТОВ "КВС-Україна" 14.12.2012р. рекомендованим листом направило ТОВ "Подільські цукроварні" претензію вих. № 837 від 12.12.2012 р., з проханням не пізніше 21.12.2012р. сплатити на рахунок ТОВ "КВС-Україна" суму у розмірі 1 092 684,56 грн, що складається з суми основного боргу - 956 354,69 грн., пені - 126 766,33 грн., суми інфляційних виплат - 9563,54 грн.. (а.с.26-28).

Згідно наданого позивачем письмового розрахунку відповідачу нараховано до стягнення: 956 354,69 грн. - основного боргу, 165 161,85 грн. - пені за період з 09.12.2011р. по 12.04.2012р.; 9563,54 грн. інфляційних втрат за період з грудня 2011р. по січень 2013р., 32 872,65 грн. - 3 % річних за період з 09.12.2011р. по 12.04.2013р.; 2000,00 грн. - збитків (а.с.44-47).

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини з договору поставки .

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Як вбачається із приписів ст. 530ч.1 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши матеріали справи, суд дійшов до переконання в тому, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору поставки №16/04/2011 від 21.03.2011 р. ТОВ "КВС -Україна" поставило, а ТОВ "Подільські цукроварні" отримало товар на суму 1 743 944,69 грн, що стверджується видатковими накладними №80295268 від 30.03.2011р. та № 80295221 від 31.03.2011р. (а.с.22,24). Договір був укладений строком до 31.12.2011р.. Відповідач за отриманий товар розрахувався частково, в сумі 950 000,00 грн., що стверджується довідкою банку вих. №2086/IV від 10.04.2013р. (а.с.51). Укладаючи договір, сторони за взаємною згодою визначили що він діє до 31.12.2011р.. Із системного аналізу ст.631 ЦК вбачається,що закінчення строку дії договору означає, що між його сторонами у майбутньому не будуть виникати взаємні права та обов'язки, що випливали із цього договору. Але ті зобов'язання, які вже існують на момент закінчення строку дії договору, будуть існувати і після його закінчення доти, доки вони не будуть припинені на підставах, встановлених договором або законом. Відповідно до вимог ЦК та ГК сторони, за взаємною згодою, мають право вносити зміни до договору, але виключно в період його дії. Разом з тим, всупереч викладеному, позивач в обгрутування збільшення суми основного боргу з суми 793 944,69грн. до 956 354,69грн. посилається на зміст додатку №3, який був укладений 31.10.2012р. , тобто після закінчення строку дії основного договору, що є неприпустимим.

З урахуванням наведеного, суд приходить до переконання в наявності підстав для часткового задоволення позову по розміру основного боргу в сумі 793 944,69грн., а не 956 354,69 грн., як зазначено в позові.

Оскільки відповідач не провів розрахунок за отриманий товар в строк, передбачений договором, то він відповідно з вимогами цивільного та господарського кодексів є боржником, що прострочив, а тому наявні підстави для задоволення на підставі ст.231,ст.232 ГК України, ст.625 ч.2 ЦК України вимог про стягнення з відповідача пені, 3% річних, інфляційних нарахувань, перерахунок яких слід здійснити з урахуванням загальноі вартості товару в сумі 1 743 944грн. (п.6 додатку №1 від 21.03.2011р.) та сплачених відповідачем сум.

При проведенні розрахунку розміру пені суд також враховує положення п.8.5 договору, в якому сторони у відповідності до ст. 259 цивільного кодексу України та п.6 ст. 232 Господарського кодексу України сторони домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх грошових зобов"язань, а нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язань здійснюється без обмеження строку.

Так, згідно проведеного судом розрахунку (порядок проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій затверджений листом Верховного Суду України від 03.04.1997р. № 62-97) розмір пені за період з 09.12.2011р. по 12.04.2013р. становить 182901,98 грн., розмір 3% річних за період з 09.12.2011р. по 12.04.2013р. становить 36302,06 грн., розмір інфляційних нарахувань за період з грудня 2011р. по січень 2013р. становить 5 397,08грн..

Разом з тим позивачем заявлено до стягнення: 165 161,85 грн. - пені за період з 09.12.2011р. по 12.04.2012р.; 9 563,54 грн. інфляційних втрат за період з грудня 2011р. по січень 2013р., 32 872,65 грн. - 3 % річних за період з 09.12.2011р. по 12.04.2013р..

З огляду на вказані вище обставини позов в частині стягнення пені та 3% річних підлягає задоволенню в межах заявлених позивачем сум (а.с.44-47): 165 161,85 грн. - пені за період з 09.12.2011р. по 12.04.2012р.; 32 872,65 грн. - 3 % річних за період з 09.12.2011р. по 12.04.2013р., а в частині стягнення інфляційних нарахувань позов слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача 5 397,08грн. за період з грудня 2011р. по січень 2013р. становить.

Що стосується вимоги про стягнення збитків в сумі 2000грн., то в її задоволенні слід відмовити з огляду на наступне.

Дійсно в п.8.7 договору поставки сторони передбачили що у випадку звернення стороною до суду внаслідок порушення другою стороною своїх зобов'язань за даним договором, сторона, що ініціює судовий процес має право додатково стягнути з винної сторони збитки, що пов'язані з витратами на відновлення порушеного права або захисту законних інтересів (крім судових витрат), у заздалегідь погодженій твердій сумі, що становить 2000 (дві тисячі) грн. (п.8.7.).Проте позивач не надав суду, в порядку передбаченому ст.ст.32-34 ГПК України , доказів на підтвердження факту понесення витрат, окрім судових, пов"язаних з відновленням порушеного права, що є підставою для відмови в задоволенні позову в цій частині.

Крім того, позивачем при зверненні до суду було переплачено 40,19 грн. судового збору.В ході розгляду справи позивач зменшив розмір позовних вимог з суми 1 174 590,54 грн. до суми 1 165 952,46 грн., в зв"язку з чим йому належить повернути з Державного бюджету України судовий збір в сумі 172,77грн..Всього позивачеві на підставі ст. 7 Закону України "Про судовий збір" слід повернути 212,96грн. судового збору.

Згідно з положеннями 49 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 4-2 - 4-5, 33-34, 43, 49, 69, 82-85, 115 ГПК України,-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю " Подільські цукроварні " (код ЄДРПОУ 36327881. вул. Чкалова, буд. 16Б, смт. Крижопіль, Крижопільський район, Вінницька область, 24600) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КВС-Україна" (код ЄДРПОУ 31189761, вул. Лейпцизька, 3-А, м. Київ, 01015) 997 376,27грн. з яких: заборгованість за договором в сумі 793 944,69 грн., пеня в сумі 165 161,85 грн., 3% річних в сумі 32 872,65 грн., інфляційні нарахування в сумі 5 397,08 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 19 947,52 грн..

3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення боргу в сумі 162 410,00 грн., інфляційних втрат в сумі 4166,46 грн., збитків в сумі 2000,00 грн..

4. Повернути ТОВ "КВС-Україна" (код ЄДРПОУ 31189761, вул. Лейпцизька, 3-А, м. Київ, 01015) із Державного бюджету 212,96 грн. надміру сплаченого судового збору за платіжним дорученням №259 від 12.02.2013р. (оригінал платіжного доручення - у матеріалах справи № 902/287/13-г) про що винести відповідну ухвалу.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26 квітня 2013 р.

Суддя Грабик В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи