Рішення № 30924613, 24.04.2013, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000, м. Чернігів тел. канцелярії 672-847

проспект Миру, 20 тел./факс 774-462

Іменем України

РІШЕННЯ

24 квітня 2013 року Справа №927/397/13

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Севен Систем», юридична адреса: вул. Набережно-Лугова, 2-в, м. Київ, 04071; поштова адреса: вул. 77 Гвардійської дивізії, 1, м. Чернігів, 14017

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «АМК», вул. 8 Березня, 19, м. Мена, Чернігівська область, 15600

про стягнення 79113грн.66коп.

Суддя Т.Г. Оленич

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Кириченко М.В. - директор, протокол №1 від 12.03.2012р. загальних зборів учасників товариства, наказ №1 від 14.03.2012р.

Від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача 78571грн.20коп. боргу, який виник внаслідок непоставки відповідачем товару, що був оплачений покупцем, і право вимоги якого передано позивачу на підставі договору про відступлення права вимоги №48 від 26.10.2012р., а також про стягнення 3% річних у сумі 542грн.46коп., нарахованих за період з 01.01.2013р. по 26.03.2013р.

Відповідач письмового відзиву на позов не надіслав. В силу ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

В засіданні господарського суду, яке відбулось 24.04.2013р., про що складено протокол, прийняв участь представник позивача.

Представник відповідача в засідання господарського суду не з'явився.

Як вбачається з матеріалів справи копія ухвали суду від 10.04.2013р., яка направлялась відповідачу на адресу, яка зазначена в позовній заяві та співпадає з адресою місцезнаходження, яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 10.04.2013р. (роздруківки з офіційного веб-сайту Єдиного державного реєстру (http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html) - а.с.24-25), а саме: вул. 8 Березня, 19, м. Мена, Чернігівська область, 15600, повернута до суду неврученою адресату з відміткою оператора поштового зв'язку про причини повернення: «за закінченням терміну зберігання».

За змістом ч.1 ст.64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як зазначено в абз.3 п/п.3.9.1. п/п.3.9. п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що судом вжиті передбачені господарським процесом заходи щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання по розгляду даної справи. Враховуючи, що неявка представника відповідача в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, а тому суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності за наявними у ній матеріалами.

У зв'язку із задоволенням клопотання позивача про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу, засідання господарського суду по розгляду даної справи проведені без фіксації технічними засобами. Хід судового процесу відображено у протоколах судових засідань.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи представника позивача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:

23 березня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «АМК» (відповідач у справі, постачальник за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вена» (покупець за договором) укладено договір поставки №23/03/12 (далі за текстом - договір поставки), за умовами якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця у передбачені договором строки (строк) другій стороні - покупцеві - цеглу силікатну (товар), а покупець, в свою чергу, зобов'язався прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В розділі 3 договору поставки сторони узгодили умови щодо строків і порядку поставки товару та встановили, що поставка товару здійснюється згідно заявок покупця. Постачальник підтверджує прийняття заявки до виконання шляхом надіслання покупцю підтвердження заявки, в якому вказує асортимент, кількість товару, ціну та вартість партії поставки товарів, що можуть бути поставлені постачальником (п.3.2. договору поставки). Заявка надсилається покупцем на адресу постачальника не пізніше ніж за 5 робочих днів до дати поставки партії товару за допомогою поштового зв'язку на адресу постачальника, вказану в договорі, або засобами телефонного зв'язку на телефон постачальника, вказаний у реквізитах договору (п.3.3. договору поставки). Постачальник повинен не пізніше 3 робочих днів з дати отримання заявки покупця надіслати останньому підтвердження заявки за допомогою поштового зв'язку на адресу покупця, вказану в договорі, або засобами телефонного або факсимільного зв'язку на телефон/факс покупця, вказаний у реквізитах договору (п.3.4. договору поставки). Строк поставки становить 30 (тридцять) календарних днів з моменту отримання заявки покупця (п.3.5. договору поставки).

В розділі 8 договору поставки сторони узгодили умови щодо порядку розрахунків та домовились, що покупець зобов'язаний оплатити постачальнику вартість (ціну) кожної партії товару наступним чином: 25% вартості товару попередньою оплатою протягом 2 (двох) банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури та 75% вартості товару не пізніше 2 (двох) банківських днів з дати поставки товару, шляхом безготівкового або готівкового перерахування суми грошових коштів на банківський рахунок постачальника (п.8.1. договору поставки). При здійсненні платежу покупець обов'язково повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату договору, номер та дату видатково-прибуткової накладної, за якою партія товару постачалася, номер та дату рахунку-фактури, виписаної постачальником на оплату поставленої партії товару (п.8.2. договору поставки).

Відповідно до п.11.1. договору поставки договір вступає в дію з дати його укладення обома сторонами і діє до 31 грудня 2012 року.

Аналіз змісту договору №23/03/12 від 23.03.2012р., свідчить, що у зв'язку з його укладенням між сторонами цього договору виникли правовідносини поставки, які регулюються нормами §1 глави 30 Господарського кодексу України та §3 глави 54 Цивільного кодексу України.

За змістом ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Відповідно до ч.6 ст.265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

В силу ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Аналіз договору поставки №23/03/12 від 23.03.2012р. свідчить, що в ньому відсутні будь-які застереження щодо застосування до правовідносин, які виникли між сторонами, положень про купівлю-продаж, а тому судом при вирішенні даного спору застосовуються також норми чинного законодавства, які регулюють відносини купівлі-продажу.

Відповідно до умов договору ТОВ «Фірма «Вена» подано заявку (а.с.13) на поставку товару - цегли силікатної потовщеної лицьової СУЛ-150 СТБ-1228-200 на загальну суму 1700000грн. Термін поставки партії 30 робочих днів з моменту виставлення рахунку-фактури продавцем. Вказана заявка оформлена як додаток №1 до договору поставки, підписана та скріплена печатками сторін, що свідчить про прийняття її до виконання.

В свою чергу, відповідачем виставлено ТОВ «Фірма «Вена» рахунок-фактуру №БК 000001 від 23.03.2012р. (а.с.14) на оплату товару у сумі 425000грн. Вказана сума становить 25% від суми замовленої партії товару та згідно з умовами договору поставки мала бути сплачена покупцем постачальнику як попередня оплата.

ТОВ «Фірма «Вена» перераховано відповідачу як оплата по рахунку БК 000001 від 23.03.2012р. за цеглу 425000грн., що підтверджується платіжними дорученнями №3432 від 28.03.2012р. на суму 120000грн, №3649 від 03.04.2012р. на суму 100000грн. та №2 від 04.04.2012р. на суму 205000грн. (а.с.15-17).

Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно із ч.1 ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як встановлено судом вище, відповідач мав поставити ТОВ «Фірма «Вена» товар протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання заявки покупця (п.3.5. договору поставки). Разом з тим, відповідно до заявки на поставку товару, яка підписана як покупцем так й продавцем, термін поставки товару сторонами договору визначено - 30 робочих днів з моменту виставлення рахунку-фактури продавцем, який приймається судом до уваги. Тобто, товар повинен був поставлений у строк до 08.05.2012р. включно.

Відповідачем у визначений строк недопоставлено покупцю товар на загальну суму 78571грн.20коп., що підтверджується матеріалами справи.

В силу ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, у зв'язку з перерахуванням ТОВ «Фірма «Вена» попередньої оплати за товар, в порядку та розмірі встановлених договором поставки, у останнього виникло право вимагати від відповідача виконання обов'язку щодо поставки оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч.1 ст.510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язані є боржник і кредитор.

За змістом ч.1 ст.509 вищеназваного Кодексу боржником у зобов'язанні є особа, яка має обов'язок вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від вчинення певної дії. Тобто боржник - це зобов'язана сторона. В свою чергу, кредитором є сторона зобов'язання, яка має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Тобто кредитор - це управнена сторона.

Таким чином, ТОВ «Фірма «Вена» по відношенню до відповідача в частині зобов'язання щодо поставки попередньо оплаченого товару або повернення грошових коштів є управненою стороною (кредитором), а відповідач - зобов'язаною (боржником).

Як вбачається з матеріалів справи, 26 жовтня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вена» (первісний кредитор за договором), товариством з обмеженою відповідальністю «Севен Систем» (позивач у справі, новий кредитор за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «АМК» (відповідач у справі, боржник за договором) укладено трьохсторонній договір №48 про відступлення права вимоги (далі за текстом - договір про відступлення права вимоги).

Відповідно до п.п.1.1.-1.5. договору про відступлення права вимоги первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги (попередньої оплати), належне первісному кредиторові у відповідності до договору поставки №23/03/12 від 23.03.2012 року («основний договір»), укладеного між первісним кредитором та боржником. За цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за основним договором. Боржник погоджується з передачею прав за цим договором від первісного кредитора до нового кредитора. Сторони засвідчують, що сума грошових зобов'язань боржника за основним договором, які передаються за цим договором від первісного кредитора до нового кредитора становить 78571,20грн. (сімдесят вісім тисяч п'ятсот сімдесят одна гривня двадцять копійок). Боржник має сплатити (повернути) новому кредитору грошове зобов'язання (попередню оплату) у сумі 78571,20грн. (сімдесят вісім тисяч п'ятсот сімдесят одна гривня двадцять копійок) у строк до 31.12.2012 року включно.

Згідно із п.2.1. договору про відступлення права вимоги моментом переходу права вимоги до нового кредитора за основним договором, визначеним у п.1 цього договору, є дата підписання цього договору.

Відповідно до п.3.1. договору про відступлення права вимоги первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору документи, що підтверджують право вимоги до боржника, протягом трьох робочих днів з дня набрання чинності цим договором.

В силу п.5.3. договору про відступлення права вимоги після підписання цього договору припиняються зобов'язання первісного кредитора за основним договором.

За змістом ст.512 вищеназваного Кодексу кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із ч.1 ст.513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 Цивільного кодексу України встановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

В силу ст.517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Згідно із ст.518 Цивільного кодексу України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Аналіз договору про відступлення права вимоги, свідчить, що сторонами дотримано встановлену законом форму даного правочину. Заміна кредитора у зобов'язанні та умови договору про відступлення права вимоги були погодженні з відповідачем на етапі укладення відповідного договору про, що свідчать підпис та відбиток печатки відповідача на договорі.

В ході вирішення даного спору в господарському суді відповідачем також не заявлено заперечень щодо вимог позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у зобов'язанні, яке виникло між ТОВ «Фірма «Вена» та відповідачем на підставі договору поставки №23/03/12 від 23.03.2013р., до позивача перейшло право вимагати від відповідача повернення суми попередньої оплати за товар, який не був поставлений, у сумі 78571грн.20коп.

Як встановлено судом вище, в п.1.5. договору про відступлення права вимоги сторони встановили, що боржник має сплатити (повернути) новому кредитору грошове зобов'язання (попередню оплату) у сумі 78571грн.20коп. у строк до 31.12.2012р. включно.

За повідомленням позивача станом на день звернення до суду відповідач зобов'язання не виконав, внаслідок чого за ним рахується борг у сумі 78571грн.20коп., який він просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач доказів повернення позивачу грошових коштів у сумі 78571грн.20коп. в ході вирішення спору суду не представив.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання за договором про відступлення права вимоги, на момент прийняття рішення доказів повернення грошових коштів позивачу відповідач суду не представив, а тому з нього підлягає стягненню 78571грн.20коп. боргу.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, має на вимогу кредитора сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З посиланням на вказану норму закону позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 542грн.46коп., нарахованих за період з 01.01.2013р. по 26.03.2013р. При цьому у вказаному періоді позивачем визначено кількість днів прострочки - 84, замість 85. В судовому засіданні позивач пояснив, що нарахування річних фактично ним здійснено за період з 02.01.2013р. по 26.03.2013р. включно.

Враховуючи, що факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання підтверджується матеріалами справи, розрахунок процентів річних позивачем здійснений арифметично вірно та з урахуванням обставин справи, а тому вказана вимога задовольняється судом в повному обсязі і з відповідача підлягає стягненню 542грн.46коп. процентів річних.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі і з відповідача має бути стягнуто на користь позивача 78571грн.20коп. боргу та 542грн.46коп. процентів річних.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст.193,265 Господарського кодексу України, ст.ст.509,510,512,513, 514,516,517,518,530,625,662,663,693,712 Цивільного кодексу України, ст.ст.32,33,49,64, 75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «АМК», вул. 8 Березня, 19, м. Мена, Чернігівська область (ідентифікаційний код 36274217, р/р 26005362513400 в ПАТ «УкрСиббанк» м. Харків, МФО 351005) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Севен Систем», юридична адреса: вул.Набережно-Лугова, 2-в, м.Київ; поштова адреса: вул. 77 Гвардійської дивізії, 1, м.Чернігів (ідентифікаційний код 38090719, р/р 26002620283427 в ПАТ «Промінвестбанк», МФО 300012) 78571грн.20коп. боргу, 542грн.46коп. процентів річних та 1720грн.50коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписано 26 квітня 2013 року.

Суддя Т.Г.Оленич