Рішення № 30924604, 22.04.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.13 Справа№ 914/1197/13

За позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Західбудком», м. Львів

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Жовква, Львівська область

про: усунення перешкод в користуванні та визнання права власності

Суддя Деркач Ю.Б.

Представники:

Від позивача: Івасько С.М. - представник (Довіреність б/н від 25.03.2013р.)

Від відповідача: ОСОБА_1

Представникам сторін роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило. У судовому засіданні 22.04.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західбудком», м. Львів до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Жовква, Львівська область про усунення перешкод в користуванні та визнання права власності.

Ухвалою суду від 28.03.2013р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 16.04.2013р.

У судовому засіданні 16.04.2013р. судом оголошено перерву до 22.04.2013р.

У судовому засіданні 22.04.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, з підстав наведених у позовній заяві. Зокрема, просив суд визнати за позивачем право власності на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 452,5 м.кв. В обгрунтування своїх позовних вимог покликається на те, що його право власності на зазначений об"єкт нерухомого майна оспорюється відповідачем, який незаконно його займає.

Відповідач у судовому засіданні 22.04.2013р. позовні вимоги заперечив з підстав, які викладені у поданих суду письмових поясненнях. Вважає, що у зв"язку із відсутністю у позивача правовстановлюючих документів на нежитлове приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 452,5 м.кв., його вимога про звільнення такого є безпідставною.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено наступне:

Відповідно до рішення виконавчого комітету Новосілко-Опарської сільської ради Миколаївського району Львівської області №70 від 10.12.2010р. "Про надання дозволу на виготовлення проектно-кошторисної документації", позивачу було надано дозвіл на виготовлення проектно-кошторисної документації будівлі адміністративно-побутового корпусу по АДРЕСА_1.

У відповідності до вказаного рішення та згідно договору на проведення проектних робіт №02/02/11 від 02 лютого 2011 року укладеного між позивачем та ТзОВ "Компанія "Спецпроектбуд", останнім було розроблено для позивача проектну документацію: "Проект будівництва адміністративно-побутового корпусу ТзОВ "Західбудком" на АДРЕСА_1".

На підставі виготовленої проектної документації позивачем було здійснено будівництво нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 452,5 м.кв.

28 грудня 2012 року Стрийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації на виробничий будинок (адмінстративно-побутовий корпус) АДРЕСА_1 видано технічний паспорт. Згідно цього технічного паспорту дана будівля розташована на 1-3 поверхах, є фактично окремою будівлею загальною площею 452,8 м.кв., власником якої є позивач.

Однак, станом на сьогоднішній день зазначене приміщення зайняте відповідачем, який не визнає права власності позивача, що в свою чергу на думку позивача свідчить про порушення його права.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Стаття 328 ЦК України визначає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із п.2 ст.331 ЦК України, право власності на навостворене нерухоме майно (житловий будинок, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Статтею 181 ЦК України визначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до вимог ст.376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Як зазначає позивач, за період будівництва та завершення згаданої будівлі жодних звернень про порушення прав третіх осіб не було. Доказів протилежного відповідачем та іншими особами не надано.

Стаття 392 ЦК України визначає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п.26 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703, для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Згідно підпункту 10 пункту 27 вказаного порядку одним із документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Частиною 1 ст.16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Цією ж нормою визначені способи захисту цивільних прав та інтересів з якими узгоджуються вимога позивача.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно із вимогами ст. 49 ГПК України.

Керуючись вимогами ст.ст.1, 2, 4, 32, 33, 43, 49, 69, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Західбудком" (м.Львів, вул.Наукова,7а, код ЄДРПОУ 35547502) право власності на виробничий будинок (адміністративно-побутовий корпус), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 452,8 м.кв.

3. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудком" (м.Львів, вул.Наукова,7а, код ЄДРПОУ 35547502) 12537,00грн. судового збору.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 26.04.2013р.

Суддя Деркач Ю.Б.