Рішення № 30924504, 22.04.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.13 Справа№ 914/665/13-г

За позовом: Фізичної особи - підприємця Когут Галини Миронівни, смт. Лисець Івано-Франківської області

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат", м. Жидачів Львівської області

про: стягнення заборгованості в сумі 24 933,79 грн., з яких 24 207,56 грн. - основна заборгованість, 726,23 грн. - три проценти річних

Суддя Деркач Ю.Б.

Представники:

від позивача: Кузів Л.В. - представник (довіреність № 666 від 02.04.2013р.)

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Фіксація судового процесу не проводилась. У судовому засіданні 22.04.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позов заявлено Фізичною особою - підприємцем Когут Галиною Миронівною, смт. Лисець Івано-Франківської області до ВАТ "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат", м. Жидачів Львівської області про стягнення заборгованості в сумі 24 933,79 грн., з яких 24 207,56 грн. - основна заборгованість, 726,23 грн. - три проценти річних.

Ухвалою суду від 15.02.2013р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 05.03.2013р.

У зв"язку із неявкою сторін у судове засідання, ухвалою суду від 05.03.2013р. розгляд справи відкладено на 26.03.2013р.

Ухвалою суду від 26.03.2013р. розгляд справи відкладено на 09.04.2013р., з підстав викладених у вказаній ухвалі.

05.04.2013р. в канцелярію суду надійшло від представника позивача клопотання б/н від 03.04.2013р. (вх. № 10810/13 від 05.04.2013р.) про витребування належним чином засвідчених копій актів виконаних робіт №№ 12, 13, 14, 15 з ВАТ "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат", оскільки вказані акти знаходяться у останнього та підтверджують надання послуг перевезення й заборгованість перед позивачем.

Представник позивача в судовому засіданні 09.04.2013р. підтримав вищевказане клопотання та подав лист б/н від 09.04.2013р. (вх. №11416/13 від 09.04.2013р.), яким просив долучити до матеріалів справи уточнений розрахунок 3% річних по кожній наданій транспортній послузі окремо, а також подав клопотання про продовження строку вирішення спору.

Відповідач повторно в судове засідання 09.04.2013р. явку повноважного не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від : 27.03.2013р. (вручено 29.03.2013р.).

Ухвалою суду від 09.04.2013р. продовжено строк вирішення спору, відкалено розгляд справи на 22.04.2013р. та зобов"язано відповідача надати оригінали та належним чином засвідчені копії актів виконаних робіт №12, №13, №14, №15 між ВАТ "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат" та ФОП Когут Г.М.

У судовому засіданні 22.04.2013р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задоволити.

Відповідач в судове засідання 09.04.2013р. явку повноважного не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

03.01.2012р. між позивачем та відповідачем укладено Договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом у місцевому та міжміському сполученні №9/1тр, відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого позивач виконує для відповідача перевезення вантажів згідно із заявками відповідача. Позивач зобовязаний виконувати перевезення, а відповідач має забезпечити приймання вантажів щодня круглодобово протягом тижня, включаючи вихідні та святкові дні.

Договірна орієнтовна вартіть транспортних послуг за цим договором становитиме 0,56 грн. за один кубометр-кілометр перевезення при виконанні замовлення відповідача, але не менше 20 м.куб. разової поставки (п.1.3 Договору).

Сторони узгодили в п. 2.4 Договору, що відповідач зобов"язаний оплатити послуги позивача згідно із виставленим рахунком (рахунком-фактурою) та актом виконаних робіт на протязі семи банківських днів.

На виконання умов договору, позивач надав відповідачу послуги за перевезення вантажів. В якості доказів надання послуг позивач долучив до матеріалів справи рахунок-фактуру №7 від 07.03.2012р., акт №7 від 07.03.2012р., рахунок-фактуру №8 від 15.03.2012р., акт №8 від 15.03.2012р., рахунок-фактуру №9 від 16.03.2012р., акт №9 від 16.03.2012р., рахунок-фактуру №10 від 20.03.2012р., акт №10 від 20.03.2012р., рахунок-фактуру №11 від 21.03.2012р., акт №11 від 21.03.2012р., рахунок-фактуру № 12 від 22.03.2013р., рахунок-фактуру № 13 від 27.03.2013р., рахунок-фактуру № 14 від 28.03.2013р., рахунок-фактуру № 15 від 29.03.2013р.

Відповідач вчасно, відповідно до умов договору, не розрахувався з позивачем.

В порядку досудового врегулювання спору, 28.05.2012р. позивач направив акт звірки та претензію №1 про погашення заборгованості в сумі 30207,56грн. за надані послуги відповідачу, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

30.05.2012р. та 04.07.2012р. відповідач частково погасив борг в розмірі 6000,00грн.

Станом на 20.01.2013р., за твердженням позивача, заборгованість відповідача становить 24207,56грн.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

За договором перевезення вантажу, відповідно до вимог ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України, одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Як зазначив представник позивача свої зобов'язання щодо надання послуг за Договором про перевезення вантажів автомобільним транспортом у місцевому та міжміському сполученні №9/1тр від 03.01.2012р. виконав повністю, відповідачем оплата за надані послуги здійснена частково, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 24207,56грн. Відповідач дану обставину не заперечив, доказів зворотнього суду не надав.

Під час розгляду справи відповідачем не було подано заяви про застосування строку позовної давності, відповідно до ч. 5 ст. 315 ГК України.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено, що матеріалами справи підтверджується надання позивачем надав послуг перевезення вантажів відповідачу наступними доказами: рахунком-фактурою №7 від 07.03.2012р., актом №7 від 07.03.2012р., рахунком-фактурою №8 від 15.03.2012р., актом №8 від 15.03.2012р., рахунком-фактурою №9 від 16.03.2012р., актом №9 від 16.03.2012р., рахунком-фактурою №10 від 20.03.2012р., актом №10 від 20.03.2012р., рахунком-фактурою №11 від 21.03.2012р., актом №11 від 21.03.2012р. на загальну суму 14845,84грн. Відтак, в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача 12349,49грн. згідно рахунку-фактури № 12 від 22.03.2013р., рахунку-фактури № 13 від 27.03.2013р., рахунку-фактури № 14 від 28.03.2013р., рахунку-фактури № 15 від 29.03.2013р., то такі не підлягають задоволенню, оскільки згідно із ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Акти, що підтверджують надання позивачем послуг з перевезення за вказаними рахунками-фактурами останнім суду не надані.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивач просив стягнути з відповідача 725,78грн.

Розглянувши вказану вимогу, суд зазначає наступне.

Сторони узгодили в п. 2.4 Договору, що відповідач зобов"язаний оплатити послуги позивача згідно із виставленим рахунком (рахунком-фактурою) та актом виконаних робіт на протязі семи банківських днів.

Виходячи із змісту договору, а також враховуючи часткове підтвердження матеріалами справи розміру наданих послуг в сумі 14845,84грн., позивачем неправильно обраний період нарахування та суму боргу, на яку нараховуються три проценти річних від простроченої суми за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання. Судом самостійно здійснено перерахунок трьох процентів річних від простроченої суми за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, відповідно до якого стягненню підлягає 388,93грн. три проценти річних від простроченої суми за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, документально підтвердженими і такими, що підлягають задоволенню частково.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно із вимогами ст. 49 ГПК України, пропорційно до задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст.ст. 11 ЦК України, ст. ст. 174, 193, 307 ГК України, ст.ст. 28, 33, 34, 44, 48, 49, 75, 82, 84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат" (81700, Львівська область, м. Жидачів, вул. Фабрична, 4, ідентифікаційний код 00278801) на користь Фізичної особи - підприємця Когут Галини Миронівни (76018, Івано-Франківська область, Тисменицький район, смт. Лисець, вул. Весняна, 31, ідентифікаційний номер 2136004628) 14845,84грн. основного боргу, 388,93грн. трьох процентів річних та 1032,30 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 26.04.2013р.

Суддя Деркач Ю.Б.