Ухвала суду № 30924355, 23.04.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2013 р.Справа № 1522/18090/12

Категорія: 10.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Науменко А.В.

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.

суддів - Бойка А.В.

- Осіпова Ю.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 30 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання відмови нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «дітям війни» безпідставною та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду (далі УПФ) України в Приморському районі м. Одеси про визнання відмови щодо нарахування та виплати щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни» безпідставною та зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «дітям війни» за період з 23 липня 2011 року по 26 липня 2012 року та в подальшому.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що він є дитиною війни і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання щомісячного підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 23 липня 2011 року по час звернення включно.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27 липня 2012 року позовні вимоги за період з 23 липня 2011 року по 25 січня 2012 року - залишено без розгляду .

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 30 жовтня 2012 року в задоволені позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1, являється громадянином України, пенсіонером, що підтверджується його паспортом та пенсійним посвідченням та має статус «дитина війни».

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що з 23 липня 2011 року дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, тому відповідач правомірно з цієї дати не нараховував та не виплачував ОСОБА_2 щомісячну державну соціальну допомогу «дітям війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року №1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення».

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказується, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм права, оскільки позивачу згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відповідач зобов'язаний виплачувати щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 23 липня 2011 року по день звернення до суду включно та в подальшому.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Соціальне забезпечення «дітям війни» визначається Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року №2195-ІУ.

Відповідно ст. 6 вказаного Закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІУ від 18 листопада 2004 року передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ч.4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення» від 28 грудня 2011 року №1381, з 01 січня 2012 року дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») встановлено до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення, встановлене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист війни», у розмірі 7% прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність.

Згідно ч.2 прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет на 2012 рік» №4282-УІ від 22 грудня 2011 року передбачено, що у 2012 році норми і положення ст. 5 та 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.

Виходячи з вищевказаного, судова колегія вважає, що висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог позивача є правильним, оскільки Законом України «Про Державний бюджет на 2012 рік» №4282-УІ від 22 грудня 2011 року не передбачено нарахування та виплата «дітям війни» щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Що стосується позовних вимог за період з 23 липня 2011 року по 25 січня 2012 року, то судова колегія вважає, що, враховуючи положення ст. 99 КАС України, позивачем було порушено строк для звернення до суду за захистом порушених прав, тому позовні вимоги залишено без розгляду.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Приморського районного суду м. Одеси від 30 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі (після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції).

Головуючий: підпис Т.М. Танасогло

Суддя: підпис А.В. Бойко

Суддя: підпис Ю.В. Осіпов