Постанова № 309233, 04.08.2006, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

УХВАЛА

31 липня 2006 р. справа № АС 27/176-06

Судова колегія у складі:

головуючого судді –Могилєвкін Ю.О., судді Такмаков Ю.В., Шевель О.В.

при секретарі –Казакової О.В.

за участю представників сторін:

позивача –Петухова Т.В.

відповідача –не з*явився

прокурора –Мирошниченко М.П.

Розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України у Великобурлуцькому районі Харківської області (вх. № 2136Х/3-7) на постанову господарського суду Харківської області від 17.05.2006 р. по справі № АС-27/176-06

за позовом –Прокурора Великобурлуцького району Харківської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Великобурлуцькому районі Харківської області

до ВАТ «Великобурлуцьке районне підприємство матеріально-технічного постачання «Райагропостач», смт.В.Бурлук Харківської області

про стягнення 16322,80 грн., -

встановила:

Постановою господарського суду Харківської області від 17.05.2006 року (суддя Мамалуй О.О.) позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 12018,97 грн.

Управління Пенсійного фонду України у Великобурлуцькому районі Харківської області вважає постанову господарського суду Харківської області необгрунтованою та такою, що прийнято з порушенням процесуального права, просить її скасувати та прийняти нову про стягнення з ВАТ «Великобурлуцьке районне підприємство матеріально-технічного постачання «Райагропостач»на свою користь 16322,80 грн.

В підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, Управління Пенсійного фонду України у Великобурлуцькому районі Харківської області зазначає, що відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС), судове рішення повинно бути законним та обгрунтованим. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В постанові зазначено, що згідно з розрахунком, станом на 15.03.2006 р., відповідач частково погасив заборгованість та недоїмка складає 8866,77 грн., але заборгованість складає 13170,60 грн. і внески в рахунок погашення боргу не надходили.

Відповідач в судове засідання не з*явився, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Судова колегія, перевіривши матеріали справи, встановила:

Суд першої інстанції, обгрунтовано послався на ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та ін. юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

ТОВ «Великобурлуцький райагропостач»Великобурлуцького району Харківської області зареєстровано, як платник страхових внесків на обов*язкове пенсійне страхування до Управління Пенсійного фонду України.

Судом першої інстанції правомірно застосовано ст. 20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058 та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України 19.12.2003р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2003р. з № 64/8663, платники сплачують страхові внески одночасно з одержанням коштів на оплату праці, у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (п. 5.1.6).

Суд першої інстанції встановив, що згідно акту перевірки правильності обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України № 3 від 27.10.2005 р. відповідач повинен за період 2002-2005 р. був сплатити суми фактичних витрат на оплату праці та інших виплат, пов"язаних з відносинами трудового найму на загальну суму 121404,76 грн., на які нараховуються 32%-4% в сумі 39638,92 грн.

Відповідно до п. З ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 від 09.07.2003 р. та розділу 8 Інструкції позивачем до відповідача була надіслана вимога про сплату боргу: № 44-У від 01.11.2005 р. на суму 16322,80 грн. Страхувальник протягом десяти робочих днів з дня одержання вимоги про сплату недоїмки зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми або у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки зазначеної у вимозі про сплату боргу страхувальник узгоджує її з органами Пенсійного фонду, а у разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги у судовому порядку. Згідно цієї ж статті вищевказаного Закону України, у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Відповідно до п.3 ст.106 зазначеного Закону України, підприємству направлялася вимога № 44-У від 01.11.2005 р., де зазначалося, що недоїмка складає 13170, 60 грн., штрафна санкція на суму 2573,29 грн. та пеня на суму 578,91 грн., але протягом 10 робочих днів, вказані суми заборгованостей сплачені не були.

Таким чином, відповідачем порушено п.6 ст.20 Закону України № 1058 від 09.07.2003 р. «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування».

В постанові господарського суду від 17.05.06 зазначено, що згідно з розрахунком сум нарахування та сплати страхових внесків станом на 15.03.06 р. відповідач частково погасив заборгованість та недоїмка складає 8866,77 грн. Але, згідно з розрахунком сум нарахування та сплати страхових внесків станом на 15.03.06, недоїмка складає 13170,60 грн. Також, за даними обліку платника страхових внесків, кошти в рахунок погашення боргу до управління Пенсійного фонду України в Великобурлуцькому районі Харківської області не надходили.

Отже, господарський суд безпідставно не стягнув недоїмку у сумі 4303,97 грн. і рішення в цій частині підлягає скасуванню, а позов –задоволенню.

Таким чином, рішення господарського суду частково не відповідає обставинам справи та підлягає зміні.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 201, 207 КАС України, судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу задовольнити. Рішення господарського суду Харківської області від 17.05.2006 р. по справі № АС-27/176-06 змінити. Рішення в частині відмови у стягненні 4303,97 грн. скасувати та позов в цій частині задовольнити. Стягнути з ВАТ «Великобурлуцьке районне підприємство матеріально-технічного постачання «Райагропостач»(62600, Харківська область, смт.В.Бурлук, вул.Комінтерну,1; р/р 260092849, код 00907645, МФО 350579 в ХОД АППБ «Аваль») на користь Управління Пенсійного фонду України у Великобурлуцькому районі Харківської області (62602, Харківська область, смт.В.Бурлук, вул.Леніна,5; р/р 25605313544, код 23007602, МФО 350095 ВАТ «ДОБУ», м.Вовчанськ) 4303,97 грн. недоїмки. В іншій частині залишити рішення без змін.

Наказ доручити видати господарському суду Харківської області.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

судді Такмаков Ю.В.

Шевель О.В.