Постанова № 30923255, 24.04.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

23.04.2013 р. справа №908/21/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І.суддівРадіонової О.О., Стойка О.В.при секретарі Гриньовій О.В.від позивача:Никоненко О.О. - за дов. б/н від 29.01.13 р., Жук О.О. - директорвід відповідача:не з»явивсяРозглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуСпільного українсько - американського підприємства "Вінер Форд Запоріжжя"/ "Інтрейд Груп", м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької областівід18.03.2013 рокуу справі№ 908/21/13-г (суддя Гончаренко С.А.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Віс-та", м. Запоріжжядо відповідачаСпільного українсько - американського підприємства "Вінер Форд Запоріжжя"/ "Інтрейд Груп", м. Запоріжжя простягнення 147782 грн. 12 коп.ВСТАНОВИВ:

У 2013 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Віс-та", м. Запоріжжя звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Спільного українсько - американського підприємства "Вінер Форд Запоріжжя"/ "Інтрейд Груп", м. Запоріжжя про стягнення 147782 грн. 12 коп.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.03.13 р. позов було задоволено частково. Стягнуто з Спільного українсько-американського підприємства "Вінер Форд Запоріжжя" / "Інтрейд Груп", м. Запоріжжя на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віс-та", м. Запоріжжя 144400 грн. 00 коп. основного боргу, 1459 грн. 19 коп. пені, 291 грн. 85 коп. 3% річних. В іншій частині позову відмовлено.

Відповідач, Спільне українсько - американське підприємство "Вінер Форд Запоріжжя"/ "Інтрейд Груп", м. Запоріжжя, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд витребувати від позивача документальне підтвердження права користування заброньованими відповідно до п. 33.2.1 договору спеціальними конструкціями, що використовувались для розміщення реклами у вересні, жовтні 2012 року; документальне підтвердження належного подання на адресу відповідача відповідно до п. 3.2.7 договору та п. 12, 13 Додаткової угоди № 3 до договору від 01.01.12 р. фото звітів, а також оригінали або належним чином засвідченні копії фото звітів за вересень, жовтень 2012 року та скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 18.03.13 р. і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив суд апеляційної інстанції рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача до судового засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав заяву про відкладення розгляду справи у зв»язку з неможливістю явки у судове засідання представника відповідача Желтобрюхова В.В. через відрядження до м. Києва. Судова колегія розглянула клопотання відповідача та відмовила у його задоволенні, оскільки участь у справі приймають юридичні особи, а не фізичні і відповідач мав можливість направити до судового засідання іншого представника. До того ж, як вбачається з наданих до клопотання додатків, Желтобрюхов В.В. є адвокатом та заступником директора ТОВ Адвокатської компанії «Практіс», тобто відповідач мав можливість направити іншого представника у судове засідання суду апеляційної інстанції при зайнятості адвоката у іншому судовому процесі. Крім того, явка сторін ухвалою суду від 10.04.13р. не була визнана обов'язковою, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам по справі в установленому порядку.

Судова колегія розглянула клопотання відповідача щодо витребування від позивача документального підтвердження права користування заброньованими відповідно до п. 33.2.1 договору спеціальними конструкціями, що використовувались для розміщення реклами у вересні, жовтні 2012 року; документального підтвердження належного подання на адресу відповідача відповідно до п. 3.2.7 договору та п. 12, 13 Додаткової угоди № 3 до договору від 01.01.12 р. фото звітів, а також оригіналів або належним чином засвідчених копії фото звітів за вересень, жовтень 2012 року та відмовила у його задоволенні через недоцільність.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 908/21/13-г та наданих представником позивача пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.10 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віс-та" (виконавець) та Спільним українсько-американським підприємством "Вінер Форд Запоріжжя" / "Інтрейд Груп" (замовник) було укладено договір № 0106/2010р. на проведення рекламної кампанії на спеціальних конструкціях, за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання за дорученням відповідача проводити рекламні кампанії на спеціальних конструкціях у повній відповідності з контрольними макетами рекламного сюжету згідно з додатками до договору, які є його невід'ємною частиною і включають: адресну програму з конкретним сюжетом рекламної кампанії, її терміни, кількість рекламних поверхонь спеціальних конструкцій, їх формат, та інше. Відповідач, в свою чергу, взяв на себе зобов'язання своєчасно оплачувати надані послуги, до 25 числа кожного місяця на підставі договору або виставленого рахунку.

Сторони протягом 2010 - 2012 років укладали додаткові угоди до договору, якими визначили адресну програму з конкретним сюжетом рекламної кампанії, її терміни, кількість рекламних поверхонь спеціальних конструкцій, їх формат та інші.

Як зазначає позивач у позові, з моменту укладання договору до серпня 2012 року умови договору сторонами виконувались належним чином, однак з вересня 2012 року відповідач припинив підписання актів приймання передачі робіт (наданих послуг) та припинив оплату за договором.

У відповідності до п. 3.3.4 договору передбачено право замовника (відповідача) відмовитись повністю або частково від проведення рекламної компанії на заброньованих поверхнях спеціальних конструкцій без застосування до нього штрафних санкцій з боку виконавця (позивача), письмово повідомивши виконавця не менш ніж за 30 календарних днів до початку рекламної кампанії або передбачуваної дати відмовлення, крім випадків, прямо передбачених умовами договору. Відмова від проведення рекламної кампанії або від заброньованих поверхонь спеціальних конструкцій повинна бути підписана посадовою особою, яка уклала цей Договір або належним чином уповноваженою особою та скріплена печаткою замовника.

Згідно п. 5.1 договору, припинення договору не тягне за собою припинення невиконаних фінансових зобов'язань та санкцій за їх невиконання.

Відповідач своє договірне зобов»язання належним чином не виконав, не підписав акти приймання-передання робіт (наданих послуг) та не сплатив вартість послуг на суму у розмірі 144400 грн. 00 коп., а саме: 34500 грн. - за розміщення реклами на бігбордах у вересні 2012р.; 3250 грн. - за друк рекламних постерів у вересні 2012р.; 34500 грн. - за розміщення реклами на бігбордах у жовтні 2012р.; 2750 грн. - за друк рекламних постерів у жовтні 2012р.; 34700 грн. - за розміщення реклами на бігбордах у листопаді 2012р.; 34700 грн. - за розміщення реклами на бігбордах у грудні 2012р.

Позивач 15.11.12 року направив на адресу відповідача претензію, якою вимагав сплатити суму боргу. Відповідач зазначену претензію разом з доданими дублікатами рахунків-фактур та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) отримав 20.11.12 р., що підтверджено повідомленням про вручення поштової кореспонденції. Однак відповідач отриману претензію залишив без відповіді та задоволення.

Враховуючи наведене, позивач звернувся із позовом до господарського суду Запорізької області про стягнення з відповідача суми у розмірі 147782 грн. 12 коп., з якої: заборгованість у розмірі 144400 грн. 00 коп., пеня у розмірі 2818 грн. 43 коп. та 3% річних у розмірі 563 грн. 69 коп.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач своє договірне зобов»язання належним чином не виконав, не підписав акти приймання-передання робіт (наданих послуг) та не сплатив вартість послуг на суму у розмірі 144400 грн. 00 коп., а саме: 34500 грн. - за розміщення реклами на бігбордах у вересні 2012р.; 3250 грн. - за друк рекламних постерів у вересні 2012р.; 34500 грн. - за розміщення реклами на бігбордах у жовтні 2012р.; 2750 грн. - за друк рекламних постерів у жовтні 2012р.; 34700 грн. - за розміщення реклами на бігбордах у листопаді 2012р.; 34700 грн. - за розміщення реклами на бігбордах у грудні 2012р.

Сторони п. 3.4.8 договору передбачили порядок приймання-передачі виконаних послуг, а саме: виконавець повинен направити замовнику акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). Якщо протягом п'яти днів з моменту отримання акту виконаних робіт (надання послуг) від замовника не надійне вмотивованих заперечень, послуги вважаються такими, що прийняті замовником.

Враховуючи вищевикладене та те, що на момент прийняття судом першої інстанції рішення по справі, відповідач, відповідно до вимог статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, не надав ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції письмових належних та допустимих доказів направлення на адресу позивача повідомлень про відмову від проведення рекламної кампанії, вмотивованих заперечень до актів приймання-передачі робіт (наданих послуг) та не спростував факт наявності за ним заборгованості, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції правомірно зроблений висновок про неналежне виконання відповідачем його договірних зобов'язань всупереч вимогам статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та задоволення позовних вимог в цій частині.

Таким чином, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 144400 грн. 00 коп.

Також позивач, звертаючись до суду із позовом, просив стягнути з відповідача на користь позивача 3 % річних за загальний період з 29.01.12 р. по 17.04.12 р. у розмірі 563 грн. 69 коп.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, господарський суд правомірно стягнув з відповідача на користь позивача 3% річних за період з 24.11.12 р. по 26.12.12 р. лише у розмірі 291 грн. 85 коп., як плату за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов»язання з відмовою в іншій частині річних через невірно визначений позивачем період початку порушення зобов»язання.

При зверненні до суду позивач також просив стягнути з відповідача на його користь пеню за період з 25.09.12 р. по 26.12.12 р. у розмірі 2818 грн. 43 коп.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно приписів ст.ст. 1, 3 Закону України від 22.11.96 р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.2.2 договору сторони передбачили, що при порушенні замовником умов договору щодо оплати, він сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, в який нараховується пеня, від суми заборгованості.

Таким чином, судова колегія вважає, що господарським судом правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача пеню лише у розмірі 1459 грн. 19 коп. за період з 24.11.12 р. по 26.12.12 р. з відмовою в іншій части пені через невірно визначений позивачем період початку порушення зобов»язання.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги позивача лише частково та правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача 144400 грн. 00 коп. основного боргу, 1459 грн. 19 коп. пені, 291 грн. 85 коп. 3% річних.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Запорізької області від 18.03.2013 р. у справі № 908/21/13-г ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Спільного українсько - американського підприємства "Вінер Форд Запоріжжя"/ "Інтрейд Груп", м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 18.03.2013 р. у справі № 908/21/13-г залишити без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 18.03.2013 р. у справі № 908/21/13-г - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді О.О. Радіонова

О.В. Стойка

Надр. 5 прим:

1 - у справу;

2 - позивачу;

3 - відповідачу;

4 - ДАГС;

5- ГС Зап. обл.

Ложка Н.Л.