Рішення № 30923225, 22.10.2012, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2012 р. Справа № 5027/519/2012.

За позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», м. Київ

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Чернівці

про стягнення заборгованості -172428,71 грн.

Суддя О.В. Гончарук

Представники:

від позивача -Кесарева Г.І., довіреність від 07.10.2010 року;

від відповідача -ОСОБА_1

СУТЬ СПОРУ: публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»звернулось до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 172428,71 грн., з яких 134575,02 грн. заборгованості за кредитом, 1817,79 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 11507,82 грн. заборгованості за відсотками, 491,46 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків, 22647,85 грн. комісійних та 1388,77 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує фактом неналежного виконання умов кредитного договору №07/К-08-АПЗ зі змінами та доповненнями.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 20.08.2012 порушено провадження у справі з призначенням її до розгляду на 04.09.2012.

Ухвалою від 04.09.2012, за клопотанням позивача, розгляд справи відкладено на 18.09.2012.

Ухвалою суду від 18.09.2012, у зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання, розгляд справи відкладено на 11.10.2012.

Ухвалою від 11.10.2012, за клопотанням відповідача розгляд справи відкладено на 22.10.2012.

На день вирішення спору по суті, 22.10.2012, присутній у судовому засіданні представник позивача, просить задовольнити позов з підстав зазначених у позовній заяві.

Присутній у судовому засіданні відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, обставини, зазначені у позовні заяві визнає, проте наполягає на врегулюванні спору в позасудовому порядку.

Представник позивача повідомив суд про відсутність у позивача підстав для врегулювання спору на запропонованих відповідачем умовах.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, розглянувши подані позивачем документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд установив.

03 квітня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, укладено Кредитний договір №07/К-08-АПЗ, в подальшому -зі змінами та доповненнями (Кредитний договір), згідно з умовами якого банк зобов'язався надати відповідачу кредит в розмірі 150 000 грн., а відповідач зобов'язався в порядку, передбаченому Кредитним договором, повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 11,5% річних, а у разі прострочення платежів основного боргу та процентів, також пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення (п. 8.1. Кредитного договору).

На виконання умов Кредитного договору, банк надав відповідачу кредит у сумі 150 000 гривень, що підтверджується заявою на видачу готівки та меморіальним ордером №7538 від 03.04.2008, відповідно до якого відповідачу перераховано кредит на особовий рахунок відкритий в банку.

Відповідно до рішення Національного банку України від 30.06.2010, між товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», публічним акціонерним товариством «Дельта Банк»(позивачем у справі) та Національним банком України було укладено трьохсторонній Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку.

За таких обставин, AT «Дельта Банк»набуло статусу нового кредитора згідно статтями 512, 513, 514, 516, 517 Цивільного кодексу України та відповідно -всіх процесуальних прав та обов'язків позивача для стягнення заборгованості з відповідача.

Згідно з п.п.3.3 Кредитного договору, виконання позичальником зобов'язань за даним Кредитним договором забезпечується всім належним позичальнику майном та коштами, на які може бути звернено стягнення.

Згідно із п.п. 4.1, 4.2, 4.4 Кредитного договору, повернення кредиту та сплата відсотків за користування ними здійснюється відповідачем шляхом внесення щомісячних платежів, відповідно до графіку зменшення ліміту кредитування.

Судом в процесі розгляду справи встановлено, а відповідачем визнано, що зобов'язання, передбачені Кредитним договором неодноразово порушувались та станом на день вирішення спору, не виконані.

В зв'язку з невиконанням позичальником умов Кредитного договору, позивач надсилав відповідачу претензію з вимогою виконання взятих на себе зобов'язань та негайного повернення кредитних коштів (лист №02.1.4334 від 08.08.2012). Вимоги листа відповідач не виконав, борг перед позивачем не погасив, що й стало причиню звернення до господарського суду з даним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідача перед позивачем наявна заборгованість у розмірі 172 428,71 грн., а саме:

- заборгованість за кредитом - 134 575,02 грн.;

- пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 1817,79 грн.;

- заборгованість за відсотками - 11 507, 82 грн.;

- пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 491,46 грн.;

- комісія, які передбачені кредитним договором - 22 647,85 грн.;

- пеня за несвоєчасну сплату комісії - 1 388,77 грн.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу вимог статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Стаття 230 ГКУ передбачає штрафні санкції за неналежне виконання взятих на себе зобов'язань. Штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 8.1 Кредитного договору передбачена відповідальність за порушення строків повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним, відповідно до якого позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до статті 220 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором за збитки завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Статтями 224, 229 ГКУ передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Учасник Господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням, а також сплатити штрафні санкції.

Відповідно до частини першої статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а частиною першою статті 43 цього кодексу встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, позивачем правомірно пред'явлено вищезазначені вимоги, а позов, в цілому, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати, при цьому, стягуються з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 34, 36, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», м. Київ, вул. Щорса, буд. 36-Б, п/р 373910011 в AT «Дельта Банк», МФО 380236, код ЄДРПОУ 34047020) 172428,71 грн. (134575,02 грн. заборгованості за кредитом, 1817,79 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 11507,82 грн. заборгованості за відсотками, 491,46 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків, 22647,85 грн. комісійних та 1388,77 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії) та 3448,58 грн. судового збору.

3. Після набрання судовим рішенням законної сили видати наказ.

Повне рішення підписано 24.10.2012

Суддя О.В. Гончарук